27 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/22523/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся 23.09.2025 до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 07.07.2025 №606 «Про призначення осіб начальницького складу, припинення виплати грошового забезпечення» в частині, що стосується припинення виплати грошового забезпечення полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальнику навчального пункту аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Житомирській області з 06 липня 2025 року.
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час хвороби за період з 06 липня 2025 року по 17 серпня 2025 року, як такому, що звільнений від виконання службових обов'язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність у зв'язку із захворюванням.
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за затримку повного розрахунку при звільненні, обчислене шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні, за період з 18.08.2025 по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців.
В обґрунтування позову зазначає, що наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 07.07.2025 №606 ОСОБА_1 було припинено виплату грошового забезпечення з 06.07.2025 у зв'язку з перебуванням на лікуванні.
Ухвалою від 20.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач не подав відзив на позовну заяву.
Щодо заяви позивача про поновлення строків звернення до суду (а.с.42-45), в якої вказує, що спірний наказ йому не доводився і про порушення свого права, за захистом якого він звернувся до суду, дізнався у вересні 2025, отримавши відповіді на адвокатський запит, проти задоволення якої відповідач не заперечує, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлює цей строк.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до 17.08.2025 проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (а.с.25-26).
В період з 27.02.2025 по 25.06.2025 (а.с. 14-15) та з 02.07.2025 по дату звільнення перебував на лікарняному (а.с. 18).
07.07.2025 відповідно до наказу начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області № 606 (а.с. 24) припинено виплату грошового забезпечення позивачу з 06.07.2025.
Не погоджуючись з невиплатою грошового забезпечення в період з 06.07.2025 по 17.08.2025 позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно статті 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до статті 115 КЦЗ України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно статті 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначено Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом МВС від 20.07.2018 №623, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за №936/32388 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1 розділу ХХІ Інструкції особам рядового і начальницького складу, яких звільнено від виконання службових обов'язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність у зв'язку із захворюванням, пораненням, травмуванням, доглядом за хворим членом сім'ї, та тим, які перебувають у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному особою на день звільнення від виконання службових обов'язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, але не більше ніж за чотири місяці поспіль, крім випадків, коли законодавством України передбачено триваліші строки перебування на лікуванні.
Виплата грошового забезпечення за час хвороби понад строки, зазначені в пункті 1 цього розділу, допускається за рішенням ДСНС, прийнятим на підставі висновку Центральної експертно-лікарської комісії ДСНС щодо придатності особи рядового і начальницького складу до подальшої служби в органах управління (підрозділах) (пункту 2 розділу ХХІ Інструкції).
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту» затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року №623 (далі Інструкція №623) грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 158 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. №593 передбачено, що загальний час безперервного перебування у звільненні від виконання службових обов'язків через тимчасову втрату працездатності у зв'язку з хворобою та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або для проходження медико-психологічної реабілітації не має перевищувати чотирьох місяців (крім випадків, коли законодавством передбачено більший строк перебування на лікуванні). Зазначений строк може бути продовжений рішенням прямих начальників на підставі висновку лікарсько-експертної комісії ДСНС.
Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу ІІІ Положення про діяльність лікарсько-експертних комісій Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом МВС від 28.12.2023 №1079, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 лютого 2024 р. за №268/41613 (далі - Положення), у випадках тимчасової непрацездатності осіб рядового і начальницького складу у зв'язку із захворюванням, пораненням (травмою, контузією, каліцтвом), отриманими в період проходження служби, що досягає строку 4 місяців безперервно, а при захворюванні на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності здійснюється направлення на ЛЕК за встановленим порядком. Продовження строку лікування понад установлені строки здійснюється лише за висновком ЦЛЕК.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 27.02.2025 по 25.06.2025 (3 місяці 30 днів) та з 02.07.2025 по 17.08.2025 (1 місяць 16 днів) перебував на ліканяному, тобто відсутній факт безперервного перебування на лікарняному впродовж 4 місяців безперервно (в період з 26.06.2025 по 01.07.2025 відсутні данні про перебування позивача на лікуванні).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 07.07.2025 №606 «Про призначення осіб начальницького складу, припинення виплати грошового забезпечення» в частині, що стосується припинення виплати грошового забезпечення полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо стягнення середнього заробітку.
Відповідно до статті 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Враховуючи відсутність фактичного розрахунку з позивачем при звільненні, враховуючи припинення виплати грошового забезпечення спірним наказом та наявність спору про розмір належних при звільненні позивачу коштів, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення середнього заробітку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул. Героїв Пожежних, буд.67-б, м. Житомир, 10006, код 38624322) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області від 07.07.2025 №606 «Про призначення осіб начальницького складу, припинення виплати грошового забезпечення» в частині, що стосується припинення виплати грошового забезпечення полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальнику навчального пункту аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Житомирській області з 06 липня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час хвороби за період з 06 липня 2025 року по 17 серпня 2025 року, як такому, що звільнений від виконання службових обов'язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність у зв'язку із захворюванням.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк