27 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/3495/26
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сладь Тетяни Павлівни від 21.01.2026 ВП № 79152698 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.01.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області отримало постанову про накладення штрафу від 21.01.2026, винесену головним державним виконавцем Сладь Т.П. при виконанні виконавчого листа № 240/25754/24 від 18.09.2025, виданого Житомирським окружним адміністративним судом. Підставою для штрафу стало невиконання рішення суду у справі № 240/25754/24. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 Головне управління зобов'язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності, пов'язаної з впливом аварії на ЧАЕС, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.06.2024. Перерахунок проведено з 27.06.2024 із застосуванням мінімальної пенсії 2361,00 грн, розмір пенсії становив 22315,76 грн. Про вжиті заходи повідомлено виконавцю листами, доплата включена до реєстру судових рішень, її виплата можлива за умови бюджетного фінансування. Постанова про штраф не містить інформації про конкретні порушення, винесена без оцінки вжитих заходів, передчасно. На вимогу виконавця від 14.01.2026 надано відповідь про здійснений перерахунок та виплату за 2024-2025 роки, а також про неможливість застосування розміру 2595,00 грн з 01.01.2026 без бюджетного фінансування та введення допрацьованої інформаційної системи.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що виконавче провадження № 79152698 відкрито постановою від 19.09.2025 для примусового виконання виконавчого листа № 240/25754/24, виданого 18.09.2025 Житомирським окружним адміністративним судом у справі № 240/25754/24 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з 27.06.2024 з урахуванням раніше виплачених коштів, при цьому боржнику надано 10 робочих днів на добровільне виконання рішення. Вимогою від 14.01.2026 боржника зобов'язано виконати рішення у встановлений строк та надати пояснення про причини невиконання; у відповіді боржника вказано нарахування підвищення до пенсії з 27.06.2024 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2024-2025 роки із застосуванням величини 2361,00 грн, а також посилання на відсутність підстав для застосування величини 2595,00 грн з 01.01.2026, оскільки це виходить за межі зобов'язальної частини судового рішення та потребує окремого бюджетного забезпечення; рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки боржник не застосовує змінну величину мінімальної пенсії за кожен календарний рік, що призвело до невиконання без поважних причин. На підставі матеріалів виконавчого провадження та отриманої від боржника інформації 21.01.2026 винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5100 грн з зобов'язанням виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність за умисне невиконання. Відповідач стверджує, що постанова є законною, обґрунтованою та прийнятою з дотриманням статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 240/25754/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов'язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.06.2024.
Рішення набрало законної сили 24.07.2025.
18.09.2025 видано виконавчий лист на підставі якого 19.09.2025 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 79152698.
Боржник повідомив про перерахунок пенсії з 27.06.2024 із застосуванням мінімальної пенсії 2024 року в розмірі 2361,00 грн.
Вимогою державного виконавця від 14.01.2025 Головне управління ПФУ в Житомирській області зобов'язано в 3-денний строк з дня отримання виконати рішення суду в повному обсязі та надати відповідні пояснення щодо причин невиконання.
У відповідь на цю постанову Головне управління ПФУ в Житомирській області листом від 15.01.2026 № 0600-0304-5/5266 повідомило державного виконавця про вжиті заходи щодо повного та неухильного виконання судового рішення в межах визначеного законодавством способу. Повідомлено про нарахування підвищення до пенсії з 27.06.2024 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2024-2025 роки із застосуванням величини 2361,00 грн, а також про відсутність підстав для застосування величини 2595,00 грн з 01.01.2026.
21.01.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення в повному обсязі.
Вважаючи постанову головного державного виконавця від 21.01.2026 про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За правилами статті 26 Закону № 1404-VIIІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина 6 статті 26 Закону № 1404-VIII).
В силу пунктів 1 та 16 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону та накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 63 Закону № 1404-VIIІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIIІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Зокрема, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи з наведених норм, правовою підставою накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання останнім судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Водночас, така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. Отже, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.
Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону № 1404-VIII.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2021 у справі № 560/594/20 зауважив, що невиконання пенсійним органом рішення суду дозволяє державному виконавцю вжити заходи реагування у вигляді накладення штрафу, проте необхідно встановити, що послугувало причиною до невиконання рішення суду на момент накладення штрафу. Якщо встановлено, що невиконання відбулось без поважних причин - наявні підстави для накладення штрафу, а у протилежному випадку (наявні реальні обставини, що є перешкодою до виконання), необхідно враховувати їх поважність та у кожному конкретному випадку виходити з цих обставин.
Перевіряючи наявність підстав для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 21.01.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 79152698 на Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за невиконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 240/25754/24, слід зазначити таке.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Отже, боржник зобов'язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов'язань, вказаних в його резолютивній частині та враховувати при цьому висновки суду, зазначені в його мотивувальній частині, оскільки саме вона містить усі обставини справи та мотиви, з яких суд виходив при прийнятті рішення, і положення закону, яким він керувався з огляду на об'єкт порушеного права.
Як зазначалося вище, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 240/25754/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зобов'язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів з 27.06.2024.
Вказане свідчить, що розмір присудженої пенсії є змінним та залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого законом про Державний бюджет на кожен відповідний рік.
Частиною 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до статті 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2024 становив 2361 гривню.
Положеннями статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становив 2361 гривню.
Водночас статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на рівні 2595 гривень.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області для обрахунку підвищення до пенсії з 27.06.2024 застосовано розрахункову величину 2361,00 грн, що відповідає розміру мінімальної пенсії за віком на 2024-2025 роки. Проте боржник не надав доказів перерахунку та виплати з урахуванням розміру 2595,00 грн з 01.01.2026, посилаючись виключно на відсутність бюджетного фінансування та на необхідність введення допрацьованої інформаційної системи.
Наведені обставини справи свідчать про невиконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 у справі № 240/25754/24 в повному обсязі, оскільки розмір підвищення до пенсії за період з 01.01.2026 не відповідає актуальній величині мінімальної пенсії за віком, встановленій законом про Державний бюджет на 2026 рік.
На момент винесення спірної постанови про накладення штрафу до органу виконавчої служби не були надані докази того, що рішення виконане належним чином.
Враховуючи підтверджений в ході судового розгляду факт неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області зміни розміру мінімальної пенсії за віком на 2026 рік, суд вважає, що державним виконавцем був зроблений обґрунтований висновок про неналежне виконання боржником судового рішення без поважних на те причин.
За таких обставин суд вважає, що при винесенні оскарженої постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 79152698 державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому правові підстави для її скасування відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат у відповідності до частини 1 статті 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, ЄДРПОУ 45798761) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 27 лютого 2026 р.
27.02.26