Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 лютого 2026 року Справа №200/365/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
16.01.2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому після подання уточненого позову просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати йому у повному розмірі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.10.2025 року № 914380836122 в розмірі 70753,32 грн., починаючи з 21.08.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснювати виплату йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 70 753,32 грн., починаючи з 21.08.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести йому виплату заборгованості щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 21.08.2025 року по день фактичного повного виконання рішення суду з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обґрунтовував тим, що перебуває на обліку у відповідача як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що призначене на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 09.10.2024 року.
Його право на належний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці було порушено, і в подальшому захищено та відновлено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі №200/540/25, яке набрало законної сили 21.08.2025 року.
Після виконання рішення суду відповідно до матеріалів пенсійної справи згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.10.2025 року № 914380836122 розмір призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання становив 70 753,32 грн.
Разом з тим, відповідачем це рішення органу Пенсійного фонду України не виконується, а саме щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці виплачено:
- у жовтні 2025 року - в розмірі 63 441,28 грн. (24.10.2025 року - 54 105,48 грн., 31.10.2025 року - 187,35 грн., 8 806,23 грн. та 342,22 грн., разом - 63 441,28 грн.);
- у листопаді 2025 року - в розмірі 67 935,67 грн. (21.11.2025 року - 5 240,80 грн., 25.11.2025 року - 54 105,48 грн., 27.11.2025 року - 358,64 грн., 187,35 грн. та 8 043,40 грн., разом - 67 935,67 грн.);
- у грудні 2025 року - в розмірі 62 112,89 грн. (25.12.2025 року - 54 105 грн., 31.12.2025 року - 187,35 грн., 7 461,42 грн. та 358, 64 грн., разом - 62 112,89 грн.).
Звернення до відповідача щодо цього питання не призвело до бажаного результату.
Вважав, що орган державної влади не вправі змінювати спосіб і обсяг виконання рішення суду з посиланням на бюджетне законодавство (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі №826/20221/15); часткове виконання судового рішення є формою його невиконання (постанова Верховного Суду від 17.02.2022 року у справі №640/18020/18).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що згідно із законодавством, що діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402, період проходження військової служби з 04.08.1982 року по 15.05.1992 року та з 22.05.1992 року по 21.11.1997 року, а також періоди навчання з 01.09.1981 року по 14.07.1982 року та з 01.09.1999 року по 16.06.2000 року не підлягали зарахуванню до стажу роботи на посаді судді.
Щодо вимог про зобов'язання орган Пенсійну фонду України здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, то вважав, що це питання належить до його дискреційних повноважень.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує довічне грошове утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з матеріалами електронної пенсійної справи на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі №200/540/25, яке набрало законної сили 21.08.2025 року, позивачу Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області перераховано з 09.10.2024 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із 29 повних років суддівського стажу в розмірі 68% суддівської винагороди, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду виконано в повному обсязі в межах покладених судом зобов'язань. Розмір пенсії до перерахунку складав 54 105,48 грн., а після відпрацювання рішення суду - 70 753,32 грн.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2026 року, від 17.02.2026 року (з урахуванням ухвали від 23.02.2026 року) у відповідача витребувані докази, зокрема:
- довідку про нараховане та фактично виплачене позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці щомісячно за періоди вересень - грудень 2025 року, за січень 2026 року, із зазначенням окремо суми призначеного та окремо суми фактично виплаченого щомісячного довічного грошового утримання, а також складових пенсійної виплати;
- довідку про суму заборгованості, що нарахована та виплачена (окремо - нарахована, окремо - виплачена) на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 200/540/25, із зазначенням загального періоду, за який така заборгованість нарахована та виплачена.
На виконання ухвал суду відповідачем подано довідку від 24.02.2026 року № 5075/04-16 про суму доплати, нарахованої та фактично виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі №200/540/25, яке набрало законної сили 21.08.2025 року, по пенсійній справі 914380836122 ОСОБА_1 .
Також відповідачем подані письмові пояснення (містяться в клопотанні, що подано через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 25.02.2026 року), в яких відповідач зазначав, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує довічне грошове утримання судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області в межах компетенції, відповідно до покладених судом зобов'язань, виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі №200/540/25, яке набрало законної сили 21.08.2025 року. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після перерахунку на виконання рішення суду з 09.10.2024 року становить 70 753,32 грн. (до перерахунку - 54 105,48 грн.).
Після перерахунку за рішенням суду щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в новому розмірі 70 753,32 грн. виплачується наступним чином:
1) щомісячна сума виплати - 54 105,48 грн. (розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначений з урахуванням положень нормативно-правових актів) проводиться шляхом включення до основної відомості на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з подальшим зарахуванням на рахунок в АТ «Райффайзенбанк» (дата виплати - 25 число).
2) щомісячна сума різниці між розміром щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого на виконання судового рішення, та розміром щомісячної виплати - 16 647,84 грн. (70 753,32 грн - 54 105,48 грн), проводиться шляхом включення до додаткової відомості на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на рахунок в АТ «Райффайзенбанк» в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно з Порядком здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821, у відповідному виплатному періоді.
Головним управлінням на виконання рішення суду облікована сума в розмірі 278 717,06 грн., яка складається із:
1) заборгованості зі щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованого на виконання рішення суду в сумі 212 125,70 грн. за період з 09.10.2024 року по 31.10.2025 року;
2) щомісячної суми щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, перерахованої на виконання рішення суду за період з 01.11.2025 року по 28.02.2026 року - в сумі 66 591,36 грн. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 року №1152. Протягом 2025 року Головним управлінням відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821, здійснено виплату заборгованості в межах виділених бюджетних призначень у загальній сумі 31 173,40 грн, а саме: у жовтні 2025 року - в сумі 9335,80 грн, у листопаді 2025 року - в сумі 13 830,19 грн та у грудні 2025 року - в сумі 8 007,41 грн на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Райффайзенбанк».
Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 року №127.
ОСОБА_1 . Головним управлінням відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821, здійснено нарахування заборгованості у загальній сумі 1 489,72 грн., виплата якої буде здійснена у лютому 2026 року в межах виділених бюджетних призначень на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ «Райффайзенбанк».
Залишок заборгованості згідно з рішенням суду станом на 23.02.2026 року становить 246 053,94 грн. Подальша виплата заборгованості на виконання рішення суду буде проводитися межах виділених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821.
Дослідивши матеріали справи, а також судові рішення щодо позивача, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та набрали законної сили, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що призначене на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з 09.10.2024 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі № 200/540/25, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 року та набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 15.11.2024 року № 914380836122 в частині визначення стажу судді ОСОБА_1 у розмірі 21 рік 06 місяців та 27 днів та призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру 52% від суддівської винагороди;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до стажу судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці, стаж роботи в галузі права, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, тривалістю повних 3 роки, половину строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів, а саме 2 роки 5 місяців 15 днів, період проходження строкової військової служби з 18.11.1981 року по 21.10.1983 року 1 рік 11 місяців 11 днів та провести з 09.10.2024 року перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням стажу у розмірі 29 років та відсотку від грошового забезпечення 68 %;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 виплату заборгованості із щомісячного довічного грошового утримання, що утворилася з 09.10.2024 року з урахуванням раніше сплачених сум.
На виконання зазначеного судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області вчинені відповідні дії (про які йшлося в рішенні суду) та з 09.10.2024 року проведено перерахунок призначеного щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням стажу позивача як судді у розмірі 29 років та відсотку від грошового забезпечення 68 %.
Внаслідок такого перерахунку розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці становив 70 753,32 грн.
Вказані обставини підтверджуються рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 10.10.2025 року № 914380836122 (з датою проведеного розрахунку - 09.10.2025 року).
В цьому рішенні зазначений орган Пенсійного фонду України, на обліку у якого перебуває позивач, проте рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області (а не Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області, як помилково вважав позивач).
Рішенням органу Пенсійного фонду України від 10.02.2026 року № 914380836122, у зв'язку з уточненням даних в ЕПС (електронній пенсійній справі), проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026 року, внаслідок чого з 01.01.2026 року розмір пенсії позивача визначений як 70 753,32 грн.
Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.02.2026 року № 5075/04-16 про суму доплати, нарахованої та фактично виплаченої на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі № 200/540/25, яке набрало законної сили 21.08.2025 року, по пенсійній справі 914380836122 ОСОБА_1 :
- розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з рішенням суду, за період з 09.10.2024 року по 31.10.2024 року становив 52 494,40 грн., з них фактично виплачено - по 40 142,78 грн. щомісячно та частина коштів виплачена на умовах, що передбачені Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821;
- розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з рішенням суду, за період з листопада 2024 року по лютий 2026 року включно становив 70 753,32 грн., з них фактично виплачено - по 54 105,48 грн. щомісячно та частина коштів виплачена на умовах, що передбачені Порядком, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року №821;
- станом на дату видачі довідки залишок заборгованості перед позивачем по рішенню суду за період з 09.10.2024 року по лютий 2026 року становить 246 053,94 грн.
Приймаючи судове рішення в даній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1291 Конституції України, ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання.
Статтею 1291 Конституції України також визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ст. 370 вказаного Кодексу судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 3811 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382 - 3823 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 зазначеного Кодексу суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 3823 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч.ч. 3 та 10 ст. 3823 цього Кодексу у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця) (ст. 3811 вказаного Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Комплексний аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що нормами ст.ст. 382 - 3823 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Крім того в порядку судового контролю суд може розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Вказані процесуальні норми Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання (неповне виконання) судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність в Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом (ст.ст. 382 - 383Кодексу), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Тобто, у випадку невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до Кодексу адміністративного судочинства України.
Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року в справі № 806/2143/15, від 21 грудня 2020 року в справі № 440/1810/19, від 25 лютого 2021 року в справі № 640/13599/20, від 30 березня 2021 року в справі № 580/3376/20, від 27 квітня 2021 року в справі № 460/418/20, від 18 травня 2022 року в справі № 480/2378/21, від 27 липня 2022 року в справі № 686/2636/17, від 12 березня 2024 року в справі № 420/29476/23.
Висновки щодо застосування норм права, що викладені у вказаних постановах Верховного Суду, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Фактичною підставою для звернення до суду з даним позовом стала незгода позивача з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо повного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі № 200/540/25, що набрало законної сили, яка полягає у не виплаті позивачу частини щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (фактично, заборгованості із щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що виникла внаслідок його перерахунку, проведеного іншим органом Пенсійного фонду України на виконання зазначеного судового рішення).
Так, рішенням суду від 27.03.2025 року у справі № 200/540/25, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 виплату заборгованості із щомісячного довічного грошового утримання, що утворилася з 09.10.2024 року з урахуванням раніше сплачених сум.
Даний позов фактично обґрунтований невиконанням судового рішення, що набрало законної сили, в цій частині.
Звернення позивача до відповідача щодо виплати такої заборгованості та отримання негативних відповідей на них не змінюють такі висновки суду.
Інший виклад позовних вимог, виходячи із встановлених судом обставин, також не змінює такі висновки суду.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та відповідачем нового спору. Наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Позовні вимоги безпосередньо стосуються виконання рішення суду, що ухвалено в іншій справі та набрало законної сили.
Наявність спеціальних правових норм Кодексу адміністративного судочинства України (ст.ст. 382 - 383), що направлені на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача (яким є позивач) шляхом подання позову.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав суд закриває провадження у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 27 лютого 2026 року.
Суддя Т.В. Логойда