27 лютого 2026 рокуСправа №160/26654/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про накладення штрафу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» військовослужбовцю ОСОБА_1 НОМЕР_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 - видати наказ яким перерахувати та виплатити позивачу, з 08.04.2025 по 25.04.2025 року та з 25.04.2025 року по 25.06.2025 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень пропорційною в розрахунку на місяць. Військовослужбовцю ОСОБА_1 2981604972.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.
Витребувано у військової частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 розпорядчі документи, якими встановлено нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 08.04.2025 року по 25.04.2025 року та з 25.04.2025 року по 25.06.2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду від 22.09.2025 р. була направлена та доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 - 23.09.2025 р. о 21:40 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
При цьому, копія позовної заяви з додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 - 19.09.2025 р. о 07:04 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Разом з тим, станом на 13.10.2025 р. (з урахуванням строку на поштове відправлення) від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив, й з клопотанням про продовження строків на надання відзиву відповідач до суду не звертався.
Пояснень, заяв або клопотань по суті спору від відповідача станом на 13.10.2025 р. до суду також не надходило.
Перевіривши матеріали справи судом було встановлено, що вимоги ухвали суду від 22.09.2025 р. відповідачем не виконані, у зв'язку з чим ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2025 р. вдруге витребувано у військової частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 розпорядчі документи, якими встановлено нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 08.04.2025 року по 25.04.2025 року та з 25.04.2025 року по 25.06.2025 року.
Відповідачу встановлено 15 (п'ятнадцяти) денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для направлення на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду нарочно через канцелярію суду або шляхом поштового зв'язку або шляхом завантаження до системи «Електронний суд» з автоматичним накладенням електронного цифрового підпису.
Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.
Ухвала суду від 19.11.2025 р. була доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 20.11.2025 р., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Станом на 23.12.2025 р. вимоги ухвали суду від 19.11.2025 р. військовою частиною НОМЕР_1 не були виконані.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 р. втретє витребувано у військової частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 розпорядчі документи, якими встановлено нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за період з 08.04.2025 року по 25.04.2025 року та з 25.04.2025 року по 25.06.2025 року.
У цій ухвалі відповідача попереджено про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Цією ж ухвалою суд продовжив строк зупинення провадження у справі до надання учасниками справи витребуваних судом доказів.
Ухвала суду від 23.12.2025 р. була доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 24.12.2025 р., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Станом на 27.02.2026 р. вимоги ухвали суду від 23.12.2025 р. військовою частиною НОМЕР_1 не були виконані.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 р. провадження у справі поновлено.
Перевіривши матеріали справи судом було встановлено, що вимоги ухвал суду від 22.09.2025 р., від 19.11.2025 р., від 23.12.2025 р. ВЧ НОМЕР_1 не виконані й відповідачем не повідомлено суд про наявність об'єктивних та непереборних обставин, які завадили виконати вимоги ухвал суду у встановлені у цих ухвалах процесуальні строки.
При цьому, жодних заяв, клопотань та/або пояснень (в т.ч. щодо продовження строку для виконання вимог ухвал суду про витребування доказів) від ВЧ НОМЕР_1 до суду не надходило.
Вищенаведені обставини свідчать про свідоме ігнорування відповідачем вимог суду щодо надання доказів по справі та систематичне невиконання ухвал суду про витребування доказів по справі.
Одночасно із цим, суд зауважує, що відповідача було попереджено про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особи які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно положень ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом (ч. 8 ст. 80 КАС України).
Згідно з положеннями частини 1 статті 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 145 КАС України.
За приписами пункту 3 частини 1-2 статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Згідно з вимогами частини 3 статті 149 КАС України, у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Застосовані заходи процесуального примусу мають бути співрозмірними виявленому порушенню.
Відповідно до частини 5 статті 149 КАС України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до частини 6 цієї норми, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Зважаючи на те, що відповідач вимог ухвал Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 р., від 19.11.2025 р., від 23.12.2025 р. у встановлені судом строки не виконав, й витребувані докази до суду не надав, про причин їх неподання та/або наявність об'єктивних й непереборних обставин, які завадили ВЧ НОМЕР_1 надати витребувані судом документи, не повідомив, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.
Відповідно до частини 3 статті 144 КАС України, про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
За змістом частини 4 статті 149 КАС України, ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.
Суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу (Військова частина НОМЕР_1 ), що в силу положень частини 3 статті 145 КАС України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених КАС України.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 3328,00 гривень.
З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини справи, враховуючи принцип співрозмірності вчиненого порушення, суд вважає за належне стягнути з відповідача за невиконання вимог ухвал суду від 22.09.2025 р., від 19.11.2025 р., від 23.12.2025 р. - штраф у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме - 998,40 гривень.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 44, 45, 80, 144, 149, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100; призначення платежу: *;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Штраф (як засіб процесуального примусу) накладений на ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф), за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення штрафу)) штраф у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998,40 гривень (дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 40 коп.).
Ухвала є виконавчим документом відповідно до вимог частини 5 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: 00020, м.Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код: 26255795).
Боржник: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
Копії даної ухвали направити сторонам у справі та до Державної судової адміністрації України в порядку, визначеному ст.ст. 149, 373 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до виконання.
Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили, тобто до 27.04.2026 р.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена. Роз'яснити учасникам справи, що оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2026 р.
Суддя О.М. Неклеса