27 лютого 2026 рокуСправа №160/35165/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства «Інфоресурс», про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного підприємства «Інфоресурс», в якій позивач просить:
-визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України щодо невнесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» ОСОБА_1 , який навчається в Центрі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 м. Кривий Ріг на освітньо-професійному ступені «кваліфікований робітник» за спеціальністю 8333 Машиніст крана (кранівник) на денній формі навчання;
-зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державної електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою збору документів для отримання відстрочки від призову на військову службу відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» ним була отримана довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти. У вказаній довідці зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту». 01.11.2025 позивач звернувся з листами до Міністерства освіти і науки України та ДП «Інфоресурс» про внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує». У відповідь на вказане звернення ДП «Інфоресурс» листом від 07.11.2025 повідомлено, що внесення до Єдиної електронної бази змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності. Надалі, листом від 12.11.2025 Міністерство освіти і науки України повідомило про відсутність підстав для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки, посилаючись на лист МОН від 03.06.2024 № 1/9758-24 «Про особливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти». Позивач наполягає, що не здобув освітній рівень «кваліфікований робітник», а незавершене здобуття освіти за рівнем «молодший спеціаліст» свідчить про відсутність у позивача іншого рівня освіти, ніж повна загальна освіта, і наразі здобувається освіта в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», тож бездіяльність відповідача є протиправною, тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/35165/25; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, а також запропоновано третій особі надати у пояснення щодо позову або відзиву у десятиденний строк з дня їх отримання.
Учасники справи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, згідно з дорученням Міністра освіти і науки України від 31.05.2024 № 1/34-Д-24 встановлено алгоритм визначення послідовності здобуття освіти, здійснено розроблення технічного опису та забезпечено доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Для заповнення інформації про здобувача освіти за денною або дуальною формою стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», визначення послідовності здобуття освіти здійснювати за таким алгоритмом: якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» зазначається «Ні, порушує», в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня «Так не порушує». Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти у період 2014 - 2016 рр. ОСОБА_1 навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» за спеціальністю «Обслуговування комп'ютерних систем і мереж» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) і був відрахований за невиконання вимог навчального плану. У вересні 2025 р. зарахований до Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 м. Кривий Ріг за професією «Машиніст крана (кранівник)» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК). Саме тому в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Згідно з пунктом 5 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.02.2025 № 168, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2025 за № 312/43718, у разі зарахування на навчання для здобуття певного ступеня вищої освіти особи, яка в минулому здобувала такий самий або вищий ступінь вищої освіти, і відповідний ступінь не було присуджено, особа вважається такою, що здобуває рівень освіти, що не є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Представником позивача адвокатом Желобницьким Я.С. подана відповідь на відзив, у якій представник заперечує проти доводів відповідача, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з наступного. Позивач, починаючи з 01.09.2025, здобуває освіту за освітнім рівнем «кваліфікований робітник» у Центрі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 м. Кривий Ріг. При цьому, відрахування позивача 18.10.2016 з Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» із встановленням в ЄДЕБО статусу «Відраховано із ЗО (За невиконання вимог навчального плану)», не означає отримання диплому молодшого спеціаліста. Повторне ж зарахування позивача не означає, що він знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні освіти, оскільки факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту. Таким чином, навчання позивача у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» не може свідчити про порушення послідовності здобуття ним освіти, оскільки стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає саме попереднє здобуття освіти, а не навчання протягом певного періоду. Відсутність дипломів молодшого спеціаліста та кваліфікованого робітника безпосередньо підтверджується даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в якій в таблиці «Інформація про документи про освіту» зазначено про наявність свідоцтва про здобуття базової середньої освіти та атестат про здобуття повної загальної середньої освіти у Криворізькій спеціалізованій школі №9 з поглибленим вивченням економіки, права та іноземних мов Криворізької міської ради Дніпропетровської області. Таким чином, незавершене здобуття освіти за рівнем «молодший спеціаліст» свідчить про відсутність у позивача іншого рівня освіти, ніж повна загальна середня освіта, яка здобута ним у 2014 році.
Від третьої особи пояснення щодо позову або відзиву до суду не надходили.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданого 17.09.2022, орган, що видав 1264; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
31.05.2012 позивачем отримано свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , видане Криворізькою спеціалізованою школою №9 з поглибленим вивченням суспільно-економічних дисциплін Криворізької міської ради Дніпропетровської області; 31.05.2014 позивачеві видано атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 .
За інформацією з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, ОСОБА_1 з 01.09.2014 розпочав навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» за спеціальністю «Обслуговування комп'ютерних систем і мереж» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»; однак 18.10.2016 був відрахований з коледжу за невиконання вимог навчального плану.
Наказом Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 м. Кривий Ріг від 29.08.2025 №11 позивача було зараховано на денну форму навчання для здобуття освітньо-професійного рівня «кваліфікований робітник» за професією «Машиніст крана (кранівник)».
З метою збору документів для отримання відстрочки від призову на військову службу відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» позивачем була отримана довідка про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
У вказаній довідці №715979, що сформована 02.09.2025, зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про освіту».
01.11.2025 позивач звернувся з заявою до Міністерства освіти і науки України та Державного підприємства «Інфоресурс», у якій просив внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ним, черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Листом від 07.11.2025 №01-13/4315 Державне підприємство «Інфоресурс» повідомило, що в Єдину електронну базу не вноситься інформація щодо здобувачів освіти стосовно того, порушує чи не порушує, на підставі даних, що містяться в Єдиній електронній базі, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Зазначена інформація відображається тільки у довідках про здобувача освіти, що формуються закладами освіти на підставі даних, що містяться в Єдиній електронній базі, за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Зазначені Довідки містяться в Єдиній електронній базі. Заповнення інформації в Довідці стосовно того, порушує чи не порушує на підставі даних, що містяться в Єдиній електронній базі, поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», здійснюється в Єдиній електронній базі автоматично згідно з алгоритмом, визначеним Міністерством освіти і науки України, який описано в його листі від 03.06.2024 № 1/9758-24. Тож, внесення до Єдиної електронної бази змін стосовно інформації про особу, на підставі якої визначається порушення чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, належить до компетенції суб'єктів освітньої діяльності.
Листом від 12.11.2025 №5/2869-25 Директорат професійної освіти Міністерства освіти і науки України повідомив позивачу про те, що згідно з інформацією, наявною в ЄДЕБО, встановлено, що у період 2014 - 2016 рр. він навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» за спеціальністю «Обслуговування комп'ютерних систем і мереж» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (5.1 рівень НРК) і був відрахований за невиконання вимог навчального плану, у вересні 2025 р. зарахований до Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 м. Кривий Ріг за професією «Машиніст крана (кранівник)» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «кваліфікований робітник» (4 рівень НРК), саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для внесення змін до ЄДЕБО в частині формування відповідної довідки.
Не погодившись зі змістом довідки від 02.09.2025 №715979, що поточне здобуття освіти порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої-третьої статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні в подальшому неодноразово продовжувався та на час виникнення спірних правовідносин та розгляду справи не скасований та не припинив свою дію).
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено про проведення загальної мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації надані продовжено іншими Указами).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин).
За змістом частини першої, другої та третьої статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Частиною восьмою статті 2 Закону №2232-XII передбачено, що виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Нормами статті 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII в редакції, чинній на час спірних відносин).
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
За змістом частини другої та третьої статті 15 Закону № 2145-VIII професійна (професійно-технічна) освіта здобувається на основі базової або повної загальної середньої освіти. Здобуття професійної (професійно-технічної) освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям профільної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Рівнями професійної (професійно-технічної) освіти є: перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2145-VIII фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту від 10.02.1998 № 103/98-ВР (далі - Закон №103/98-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури.
Професійна (професійно-технічна) освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації.
Допрофесійна підготовка - це здобуття початкових професійних знань, умінь особами, які раніше не мали робітничої професії.
Первинна професійна підготовка - це здобуття професійної (професійно-технічної) освіти особами, які раніше не мали робітничої професії, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної професійної діяльності.
Перепідготовка робітників - це професійне (професійно-технічне) навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку.
Підвищення кваліфікації робітників - це професійне (професійно-технічне) навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.
Відповідно до статті 13 Закону № 103/98-ВР ступеневість професійної (професійно-технічної) освіти громадян визначається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти відповідними рівнями кваліфікації і складністю професій та освітньо-кваліфікаційним рівнем.
Кожний ступінь навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти має теоретичну і практичну завершеність і підтверджується присвоєнням випускникам (учням) освітньо-кваліфікаційних рівнів «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст» згідно з набутими професійними знаннями, уміннями і навичками.
За змістом статті 15 Закону №103/98-ВР випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі, центрі професійної (професійно-технічної) освіти певного рівня акредитації, може присвоюватись освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст».
Випускнику закладу професійної (професійно-технічної) освіти, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень «кваліфікований робітник», видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 16 цього Закону).
Частиною другою статті 17 Закону № 2145-VIII визначено, що вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі - Закон №1556-VII) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Згідно із частиною другою статті 5 Закону №1556-VII здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
За змістом пункту 2 розділу ХV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про вищу освіту» освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома молодшого спеціаліста. Останній прийом на здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста проводиться у 2019 році. Після набрання чинності цим Законом диплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону №1556-VII молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Положенням частини першої та другої статті 6 Закону №1556-VII атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Норми частин першої, другої, п'ятої та шостої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» містять положення про те, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою.
Відповідно до частини десятої статті 7 Закону України «Про вищу освіту» інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Проаналізувавши наведені норми права, суд зазначає, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, успішного виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації.
Таким чином, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, позивач з 01.09.2025 є студентом Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 м. Кривий Ріг денної форми навчання для здобуття освітньо-професійного рівня «кваліфікований робітник» за професією « 8333 машиніст крана (кранівник)».
Відповідно до відомостей з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, позивач 31.05.2014 отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НР №46301004, виданий Криворізькою спеціалізованою школою №9 з поглибленим вивченням економіки, права та іноземних мов Криворізької міської ради Дніпропетровської області, з 01.09.2014 розпочав навчання у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» за спеціальністю «Обслуговування комп'ютерних систем і мереж» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», однак 18.10.2016 був відрахований з коледжу за невиконання вимог навчального плану, так і не здобувши освітнього рівня молодшого спеціаліста.
Згідно з довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №715979 від 02.09.2025, в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України «Про освіту», зазначено - «Ні, порушує».
Відповідачем в обґрунтування встановленого порушення зазначено, що після першого зарахування на навчання для здобуття відповідного - рівня освіти, особі, яка приступила до навчання, впродовж періоду навчання надавалися необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на тому самому рівні вищої освіти. Повторне зарахування означає, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, що у термінах визначення послідовності здобуття освіти свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку.
Суд не погоджується з такою позицією відповідача.
Визначальним за змістом пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII є те, що призову не підлягають здобувачі освіти, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти.
Тобто для мети визначення послідовності береться до уваги саме вже здобутий раніше рівень освіти. Іншого закон не передбачає.
Відтак, доводи відповідача про те, що позивач знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності, які вже формував, не впливають на зміст правовідносин та їх правове регулювання, оскільки, як зазначалось, закон чітко вказує на раніше вже здобутий рівень освіти, а не той, що був в процесі здобуття, але не завершився.
Аналіз наведених норм права свідчить, що освітній ступінь молодшого спеціаліста (молодшого бакалавра) присуджується лише в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, за наслідком чого здобувачу такої освіти видається відповідний документ, який підтверджує здобуття такого рівня вищої освіти.
Отже, обов'язковим є завершеність певного етапу освіти та отримання відповідного документа про освіту.
Водночас, у спірних правовідносинах доказів завершення позивачем навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», успішного виконання відповідної освітньої програми, проходження атестації, отримання диплома «молодший спеціаліст» чи «молодший бакалавр» відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
Відрахування з 18.10.2016 зі складу здобувачів освіти Відокремленого структурного підрозділу «Криворізький фаховий коледж Національного авіаційного університету» означає, що позивачем не було завершено початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти.
Отже, вступ позивача у 2025 році до Центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1 м. Кривий Ріг для здобуття освітньо-професійного рівня «кваліфікований робітник» відповідає вимогам та послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».
Щодо посилань відповідача на лист Міністерства освіти і науки України № 1/9758-24 від 03.06.2024, суд звертає увагу, що з наведених положень Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту» слідує, що єдиним документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти, є саме документ про вищу освіту. Водночас вказаний лист міністерства не належить до нормативних актів, а отже має лише рекомендаційний характер для суб'єктів, яким він адресований (керівникам закладів професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та ДП «Інфоресурс»), й спірних у цій справі правовідносин не врегульовує.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29.10.2025 у справі №200/5372/24, який враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Таким чином, зазначення у довідці від 02.09.2025 №715979 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 , що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», не відповідає фактичним обставинам.
Щодо способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Нормами частини другої статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02).
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.
Згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону України «Про освіту» держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 74 Закону України «Про освіту» положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08.06.2018 № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО. Інформація вноситься в ЄДЕБО українською мовою, а у випадках, визначених законодавством,- також іноземною мовою.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо-професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст», а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, в силу норм чинного законодавства, саме Міністерство освіти і науки України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
За змістом положення частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», тому з метою відновлення порушеного права слід зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - вказати «Так, не порушує», оскільки саме такий спосіб захисту у даному випадку є належним та достатнім для ефективного захисту порушеного права.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірності своїх дії у спірних правовідносинах.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 КАС України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в розмірі 968,96 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Інформресурс» (код ЄДРПОУ 37533381, місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. О. Довженка, 3), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10) щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, про порушення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту».
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо порушення ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», - вказати «Так, не порушує».
Стягнути з Міністерства освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова