27 лютого 2026 р.Справа №160/4463/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Е.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/4463/26 за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
25 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Підгородненської міської ради Горб А.І. від 31.12.2025 №280 про затвердження Положення про порядок проведення конкурсного відбору на посаду керівника закладу загальної середньої освіти комунальної форми власності Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти Підгородненської міської ради від 15.01.2026 №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради».
26.02.2026 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Підгородненській міській раді її структурним підрозділам та посадовим особам, у тому числі Відділу освіти Підгородненської міської ради, вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення в межах та за результатами конкурсу, оголошеного наказом Відділу освіти Підгородненської міської ради від 15 січня 2026 року №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради», до набрання законної сили рішенням суду у справі №160/4463/26 за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.
В обґрунтування заяви зазначає, що наразі займає посаду директора Спаського ліцею Підгородненської міської ради. У справі № 160/4463/26 спірним є наказ Відділу освіти Підгородненської міської ради від 15 січня 2026 року №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради», яке є протиправним в огляду на, зокрема, порушення процедури винесення - всупереч положенням ч. 2 ст. 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту» без наявних для того повноважень (такі повноваження належать виключно міській раді) та правових підстав (існувало чинне Положення від 12.08.2021 р.), 31.12.2025 р. голова Підгородненської міської ради ОСОБА_2 видав розпорядження №280, яким самостійно затвердив Положення про порядок проведення конкурсного відбору на посаду керівника закладу загальної середньої освіти комунальної форми власності Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, яким суттєво змінив порядок проведення конкурсного відбору та уповноважив Відділ освіти Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області затверджувати персональний склад конкурсної комісії одночасно з прийняттям рішення про конкурс. На виконання зазначеного Положення від 31.12.2025 р. №280 Відділ освіти Підгородненської міської ради видав наказ від 15.01.2026 р. №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради», яким наказано, зокрема: «1. Оголосити конкурс на заміщення посади директора Спаського ліцею Підгородненської міської ради, яка тимчасово заповнена на час воєнного стану, з 19 січня 2026 року, який в тому числі становить предмет спору у справі №160/4463/26. Вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнить чи навіть унеможливить виконання рішення суду, що значно негативно вплине на ефективний захист прав позивача, поновлення його порушених та оспорюваних прав, інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву та долучені до заяви письмові докази без повідомлення учасників справи, суд зазначає наступне.
Частина 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Приписами частини 2, 3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 640/6315/19.
У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що розпорядження голови Підгородненської міської ради Горб А.І. від 31.12.2025 р. №280 про затвердження Положення про порядок проведення конкурсного відбору на посаду керівника закладу загальної середньої освіти комунальної форми власності Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, а також наказ Відділу освіти Підгородненської міської ради від 15.01.2026 р. №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради» містять очевидні ознаки протиправності та підлягають скасуванню, а не вжиття заходів забезпечення позову ускладнить ефективний захист прав та інтересів позивача вiд порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері його професійної діяльності, а саме - у вигляді звільнення позивача з посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради.
Крім того, позивач посилається на те, що дії та рішення, які можуть бути вчинені/прийняті га виконання оскаржуваного наказу можуть фактично мати прояв у вигляді звільнення позивача з посади, отже усунення позивача від своєї професійної діяльності, відтак забезпечувати своє існування, що призведе до заподіяння правам та соціальним гарантіям заявника, для виправлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.
Як встановлює частина друга статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, для прийняття рішення про забезпечення позову достатньо лише обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.
За своєю правовою природою забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Водночас, невжиття заходів, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Відтак, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 29 листопада 2022 року у справі № 640/17821/21, від 06 грудня 2022 року у справі № 140/8745/21.
Оцінивши наявні у справі докази та мотиви поданої заяви, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи із такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 займає посаду директора Спаського ліцею Підгородненської міської ради.
Розпорядженням голови Підгородненської міської ради Горб А.І. від 31.12.2025 р. №280 «Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсного відбору на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти Підгородненської міської ради» затверджено нове Положення про порядок проведення конкурсного відбору на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти Підгородненської міської ради.
Відповідно до розпорядження від 31.12.2025 р. №280 відділом освіти Підгородненської міської ради видано наказ від 15.01.2026 р. №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради», яким оголошено конкурс на заміщення посади директора Спаського ліцею Підгородненської міської ради, яка тимчасово заповнена на час воєнного стану, з 19 січня 2026 року.
Відповідно до п. 4.1 статуту Спаського ліцею Підгородненської міської ради Дніпропетровської області, затвердженого рішенням сесії Підгородненської міської ради від 08.04.2024 р. №2841-3518 (далі - Статут Спаського ліцею), засновником ліцею є Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області.
Згідно з п. 4.6. статуту Спаського ліцею, керівник закладу освіти призначається та звільняється з посади рішенням засновника або уповноваженого ним органу. Керівник закладу освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника закладу освіти, затвердженим Підгородненською міською радою.
Також судом встановлено, що є чинним Положення про порядок проведення конкурсного відбору на посаду керівників закладів загальної середньої освіти комунальної форми власності Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, затверджене рішенням 7 сесії 8 скликання Підгородненської міської ради від 12.08.2021 р. №957-7/8. Докази його скасування до позовної заяви не додано.
Частиною 2 ст. 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту» визначено, що засновник закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа), зокрема:
затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом;
затверджує положення про конкурс на посаду керівника закладу загальної середньої освіти та склад конкурсної комісії;
приймає рішення про проведення конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Підгородненської міської ради Горб А.І. від 31.12.2025 №280 про затвердження Положення про порядок проведення конкурсного відбору на посаду керівника закладу загальної середньої освіти комунальної форми власності Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти Підгородненської міської ради від 15.01.2026 №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради».
Протоколом №1 засідання комісії щодо проведення конкурсного відбору на посаду керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради від 16.02.2026 р. №01 комісія ухвалила допустити до конкурсного відбору на посаду директора Спаського ліцею наступних осіб: 1) ОСОБА_3 ; 2) Волок Ксенію Віталіївну.
Наведене свідчить, що у разі проведення на підставі спірних розпорядження голови Підгородненської міської ради Горб А.І. від 31.12.2025 р. №280 та наказу Відділу освіти Підгородненської міської ради від 15.01.2026 №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради» конкурсу на посаду керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради, можуть бути порушені законні права та інтереси позивачки як директора Спаського ліцею Підгородненської міської ради та безпосередньо як жителя Підгородненської міської територіальної громади, оскільки за результатами проведення такого конкурсу його переможець підлягає призначенню на посаду директора Спаського ліцею Підгородненської міської ради.
Наведене свідчить, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову при ймовірному задоволенні позову, заявнику необхідно буде докладати додаткових зусиль для стягнення шкоди, завданої незаконними рішеннями відповідача або вживати заходів щодо захисту своїх трудових, соціальних прав та гарантій.
Відтак, суд дійшов висновку, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Необхідність забезпечення позову у справах даної категорії узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02 травня 2018 року в справі №826/15847/17.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд зазначає, що обрані позивачем та судом заходи забезпечення позову є співмірними із вимогами, які мають бути заявлені, не спричиняють негативних наслідків для інших осіб, не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані виключно на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Крім того, Верховним Судом в постанові від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18 викладено правову позицію, згідно з якою Суд зазначив, що у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Суд також враховує, що відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях напрацював критерії, за якими втручання в особисте життя є порушенням прав людини у розумінні статті 8 Конвенції. Так, у пункті 266 рішення ЄСПЛ від 17 жовтня 2019 року у справі «Полях та інші проти України» (заява № 58812/15 та 4 інші заяви) зазначено, що втручання відповідає статті 8 Конвенції лише, якщо воно здійснювалося «згідно із законом» і було «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення однієї або більше цілей, зазначених у пункті 2 цієї статті Конвенції.
Професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою ЄСПЛ. Зокрема, у пункті 165 рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначив, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру» (див. рішення від 07 серпня 1996 року у справі «С. проти Бельгії» (С. v. Belgium), пункт 25, Reports1996-III).
Тому обмеження, що накладаються на право особи на професійну діяльність, можуть розглядатися як втручання у приватне життя, якщо такі обмеження не здійснювалися «згідно із законом» та не були «необхідними у демократичному суспільстві» в розумінні статті 8 Конвенції.
Фактично займання певної посади, як частини трудової діяльності є реалізацією особою положень статті 43 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, якими охоплюється право на працю.
Реалізація цього права надає можливість людині заробляти собі на життя, під час трудового життя більшість людей мають значні можливості для розвитку стосунків із зовнішнім світом (Матееску ( Mateescu ) проти Румунії, № 1944/10, § 20, 14.01.2014), позбавлення цього ж права створює перепони або взагалі унеможливлює людині себе утримувати.
У зв'язку з цим, при вирішенні питання щодо позбавлення особи права на працю, суб'єктом правозастосування, яким в даному випадку є відповідач, необхідно ретельно зважити обставини справи та прийняти збалансоване рішення, яке врахує будь-які несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів людини і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Позбавлення права на займання певної керівної посади переслідує ціль усунення від виконання обов'язків не кваліфікованої або недоброчесної особи. При цьому шкода від такої діяльності має бути належно обґрунтованою та переважати суспільний інтерес щодо здійсненні такої діяльності.
Суд наголошує, що під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову судом не досліджувалась, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, а ухвала про забезпечення позову у цьому випадку не вирішує питання про правомірність наказу, а лише тимчасово зупиняє настання негативних наслідків для заявника до перевірки його правомірності до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб. Вжиття таких заходів є співмірним заявленим позовним вимогам та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
При цьому суд звертає увагу на положення статті 156 КАС України, в якій зазначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 152, 154, 156, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/4463/26 за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову в адміністративній справі №160/4463/26 шляхом: заборони Підгородненській міській раді та її структурним підрозділам та посадовим особам, у тому числі Відділу освіти Підгородненської міської ради, вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення (розпорядження), спрямовані на виконання (затвердження) результатів конкурсу, оголошеного наказом Відділу освіти Підгородненської міської ради від 15 січня 2026 року №02-к/тр «Про проведення конкурсу на заміщення посади керівника Спаського ліцею Підгородненської міської ради», до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №160/4463/26 за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення - з 27.02.2026 року, незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, відповідно до ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 27.02.2029 року (включно).
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Боржник: Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, ІК в ЄДРПОУ 05520750, адреса: вул. Центральна, 46, м. Підгородне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52001.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Е.О. Юрков