27 лютого 2026 рокуСправа №160/33490/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського державного університету внутрішніх справ (49000, м. Дніпро, пр. Науки, буд. 26; ЄДРПОУ 08571446) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
24.11.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського державного університету внутрішній справ, в якому позивач просить:
-визнати протиправними рішення ДДУВС,викладене в листі від 06.11.2025 № 1/3924-14-3i-2025 про відмову в наданні публічної інформації - копії наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років ОСОБА_1 і яким керувалась бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення;
-зобов'язати ДДУВС надати ОСОБА_1 копію наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років ОСОБА_1 і яким керувалась бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення.
В обґрунтування позову вказано, що позивачем 30.10.2025 було подано відповідачу запит на доступ до публічної інформації, в якому останній просив надати публічну інформацію що стосується безпосередньо позивача, а саме: копію наказу ДДУВС по особовому складу, виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років позивача і яким керувалася бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення. Позивач вказав, що звернення з запитом на доступ до публічної інформації не було задоволено, у зв'язку з чим рішення ДДУВС викладене в листі від 06.11.2025 № 1/3924-14-3i-2025 про відмову в наданні публічної інформації вважає протиправним. З огляду на вказане, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/33490/25 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
25.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №69544/25), в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. Вказує, позивач з 15.09.1991 проходив службу в органах внутрішніх справ, остання посада - проректор з економічних питань та ресурсного забезпечення Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (Наказом МВС України від 08.05.2024 № 298 з 14.05.2024 назву Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ було змінено на Дніпровський державний університет внутрішніх справ). 15.01.2025 позивач звернувся до ДДУВС електронною поштою із запитом про надання йому інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». 20.01.2025 питання щодо надання позивачеві інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» було вирішено по суті із наданням позивачеві вичерпного переліку наявних у ДДУВС документів, запитуваних позивачем у зазначений ним період та із роз'ясненням щодо неможливості надання копії видаткового касового ордеру від 23.03.2015 № 139 у зв'язку із закінченням терміну його зберігання та посиланням на відповідні нормативно-правові акти. Закон України «Про доступ до публічної інформації» не покладає на розпорядника обов'язку створювати або відновлювати документи, яких він не має. 30.10.2025 позивач повторно звернувся до ДДУВС із запитом про надання йому інформації. 06.11.2025 листом ДДУВС від 06.11.2025 № 13924-14-зі-2025 позивачеві надано відповідь.
15.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №1509/26), в якій позивач заперечив проти тверджень, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, підтримав позовні вимоги та просив суд адміністративний позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 15.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського державного університету внутрішніх справ із зверненням в якому просив на підставі статей 10, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, просив надати:
- копію наказу яким оголошена вислуга років запитувача інформації і яким керувалася бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення;
- розрахунок тривалості чергової відпустки за 2011 та 2012 роки (окремо) запитувача інформації та копії наказів ДДУВС про надання чергової відпустки за 2011 та 2012 роки;
- детальну розшифровку складових проведеної ДДУВС виплати готівкою запитувачу інформації суми 1784,65 грн. з зазначенням стягнутих податків, проведеної компенсації стягнутих податків, тощо згідно видаткового касового ордеру № 139 від 23.03.2015.
Листом від 20.01.2025 №1/2зі Дніпровський державний університет внутрішніх справ надав відповідь на вищезазначений запит від 15.01.2025, згідно якої вбачається, що відповідно до «Переліку типових, документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 та відповідно до «Переліку документів, що створюються під час діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів та закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, із зазначенням строків зберігання документів», затверджених наказом МВС України від 10.01.2014 № 5дск, документи, які підтверджують виплату 1784,65 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 23.03.2015 №139 відсутні, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що унеможливлює надання детальної розшифровки складових вищевказаної виплаченої суми. Також відповідач надав наступні документи: копія витягу з наказу ДДУВС від 04.11.2012 № 328 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 26.09.2012 № 142 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 25.02.2011 № 14 о/с на 1 арк.; 4. Копія витягу з наказу ДДУВС від 11.04.2012 № 36 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 11.04.2012 № 36 o/с (зі змінами) на 1 арк.; 6. Копія витягу з наказу ДДУВС від 09.04.2012 № 31 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 30.08.2012 № 115 о/с на 1 арк.
16.03.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Дніпровського державного університету внутрішніх справ із зверненням, в якому просив на підставі статей 10, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, просив надати:
1. розрахунок, з розшифровкою у натуральному та відсотковому відображенні стягнутих податків, проведеної компенсації стягнутих податків, нарахованої та виплаченої Запитувачу інформації 23.03.2015 готівкою (видатковий касовий ордер № 139 від 23.03.2015) індексації допомоги на оздоровлення за 2010 та 2011 роки та індексації грошового забезпечення за період з 25.02.2010 по 25.02.2011;
2. копію наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012 яким оголошена вислуга років Запитувача інформації і яким керувалась бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення.
Листом від 21.03.2025 Дніпровський державний університет внутрішніх справ надав відповідь на вищезазначений запит від 16.03.2025, згідно якої вбачається, що відповідно до «Переліку типових, документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 та відповідно до «Переліку документів, що створюються під час діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів та закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, із зазначенням строків зберігання документів», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.01.2014 № 5дск, документи, які підтверджують виплату 1784,65 грн відповідно до видаткового касового ордеру від 23.03.2015 №139 відсутні, у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що унеможливлює надання детальної розшифровки складових вищевказаної виплаченої суми. Індексації грошового забезпечення у сумі 140 грн 65 коп. за період з 25.02.2010 по 25.02.2011 нарахована відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року № 804/5263/13-а. Враховуючи прибутковий податок 15%, що складає 21 грн, у листопаді 2014 року Вам перераховано на картковий рахунок суму 119 грн. 55 коп. Також відповідач надав наступні документи: копія витягу з наказу ДДУВС від 04.11.2012 № 328 о/с на 1 арк.; копія витягу з наказу ДДУВС від 26.09.2012 № 142 о/с на 1 арк.
30.10.2025 ОСОБА_1 повторно звернувся до Дніпровського державного університету внутрішніх справ із зверненням, в якому просив на підставі статей 10, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, надати:
- копію наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012 яким оголошена вислуга років Запитувача інформації і яким керувалась бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення.
Листом від 06.11.2025 № 1/3924-14- зі -2025 Дніпровський державний університет внутрішніх справ надав відповідь на вищезазначений запит від 30.10.2025, згідно якої вбачається, що запит від 30.10.2025 є аналогічним за змістом із запитом від 16.03.2025. Запит від 16.03.2025 вирішено по суті, шляхом надання відповіді Університетом від 21.03.2025 № 1/1024-5-зі-2025 разом з копіями витягів з наказів ДДУВС від 04.11.2012 № 328 о/с та від 26.09.2012 № 142 о/с. ДДУВС не вбачає доцільним повторне надання інформації з одного і того ж питання, враховуючи факт його вирішення по суті. Відповідь надано у термін, встановлений ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
07.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського державного університету внутрішніх справ із скаргою на т.в.о. ректора державного університету внутрішніх справ та порушення ним Закону України “Про доступ до публічної інформації».
Листом від 12.12.2025 № 79970/48-2025 Дніпровський державний університет внутрішніх справ надав відповідь на скаргу позивача від 07.11.2025 стосовно наказів Дніпровського державного університету внутрішніх справ про оголошення вислуги ОСОБА_1 у 2012 році, згідно якої вбачається, що за інформацією ДДУВС, при нарахуванні ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення заклад вищої освіти керувався лише наказами університету від 26.09.2012 №142ос та від 04.11.2013 №328ос, копії яких надіслано в електронній формі відповідно до звернення. У період з 15.03.2012 до 01.05.2012 накази по особовому складу щодо оголошення ОСОБА_1 вислуги років університетом не видавалися.
Позивач вважає протиправним рішення ДДУВС, викладене в листі від 06.11.2025 №1/3924-14-3i-2025, про відмову в наданні публічної інформації та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Закон України «Про доступ до публічної інформації», визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується:
1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до публічної інформації здійснюється на принципах:
1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;
2) вільного отримання, поширення будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з ч.1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Наведений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації, у разі наявності підстав, визначених статтями 21 та 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Статтею 23 вказаного Закону встановлено, що рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява про надання публічної інформації, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити заявника про наслідки розгляду такої заяви.
Суд зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.
Суд при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.06.2018 у справі № 800/369/17.
Також Верховний Суд вказав, що, не надавши відповідь на запит у встановлений Законом № 2939-VI п'ятиденний строк, відповідач допустив протиправну бездіяльність, тому захистити порушене право на своєчасне отримання інформації можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Суд встановив, що запит позивача від 30.10.2025 року розглянутий відповідачем 06.11.2025, тобто без порушенням встановленого законом строку.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно ст.19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі.
Згідно ст.23 Закону України Про доступ до публічної інформації рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Згідно з приписами ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Положеннями статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено види інформації, до якої може бути застосовано обмеження в доступі:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов'язковим для такого обмеження.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Отже, публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності вимог, визначених пунктами 1-3 частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно з ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Оскільки, обмеження доступу до конкретної інформації допускається за умови застосування її розпорядником у сукупності вимог пунктів 1-3 частини 2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», то відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з наведених вище трьох підстав означає, що обмеження доступу до публічної інформації є необґрунтованим.
Так, зі змісту запиту позивача вбачається, що він стосувався інформації щодо надання копії наказу ДДУВС по особовому складу, виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років запитувача інформації і яким керувалася бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення.
Таким чином, запитувана заявником інформація є публічною в силу ст. 6 Закону №2939-VІ, а державний заклад є її розпорядником. Відтак, запитувана інформація повинна надаватись підприємством в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Як встановлено судом із змісту відповіді відповідача на запит, останній вмотивований тим, що запит від 30.10.2025 є аналогічним за змістом із запитом від 16.03.2025. Запит від 16.03.2025 вирішено по суті, шляхом надання відповіді Університетом від 21.03.2025 № 1/1024-5-зі-2025 разом з копіями витягів з наказів ДДУВС від 04.11.2012 № 328 о/с та від 26.09.2012 № 142 о/с. ДДУВС не вбачає доцільним повторне надання інформації з одного і того ж питання, враховуючи факт його вирішення по суті. Відповідь надано у термін, встановлений ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Суд зазначає, що позивачем дійсно були направлені неодноразові запити про надання публічної інформації до ДДУВС, а саме - від 15.01.2025, від 06.03.2025, від 30.10.2025, які, зокрема, стосувалися видачі копії наказу ДДУВС по особовому складу виданого в період з 15.03.2012 до 01.05.2012, яким оголошена вислуга років ОСОБА_1 і яким керувалася бухгалтерія ДДУВС при нарахуванні надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення. Водночас, відповідачем вищевказані запити були розглянуті по суті без порушення термінів розгляду та з наданням необхідної інформації. Також, відповідачем додатково зазначено, що при нарахуванні ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з 15.03.2012 до дня звільнення заклад вищої освіти керувався лише наказами університету від 26.09.2012 №142ос та від 04.11.2013 №328ос, копії яких надіслано в електронній формі відповідно до звернення. У період з 15.03.2012 до 01.05.2012 накази по особовому складу щодо оголошення ОСОБА_1 вислуги років університетом не видавалися.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині визнання протиправним рішення ДДУВС, викладене в листі від 06.11.2025 №1/3924-14-3i-2025, так як з матеріалів справи судом встановлено, що на запити позивача від 15.01.2025, 06.03.2025, 30.10.2025 відповідачем були надані обгрунтовані відповіді із наданням необхідних документів, а відповідно, підстави для зобов'язання відповідача вдруге надавати інформацію стосовно запитуваних позивачем наказів у адміністративного суду відсутні.
Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач надав належні докази на підтвердження дотримання вимог Закону № 2939-VI щодо надання позивачу своєчасної, повної, та точної інформації на його запит.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровського державного університету внутрішніх справ (49000, м. Дніпро, пр. Науки, буд. 26; ЄДРПОУ 08571446) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 27.02.2026.
Суддя О.В. Царікова