27 лютого 2026 рокуСправа № 160/3326/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 лютого 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2025 року пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» , з урахуванням індексації, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нараховувати та виплачувати з 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 розмірі 77% сум грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексні, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постанов - Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «»Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 24 січня 2025 року по справі №160/21078/24, урахуванням раніше виплачених сум та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.03.2025 року по день проведення перерахунку.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на неналежність індексації пенсії позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/3326/26 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки у встановлений судом строк - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
23 лютого 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду. Позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався після отримання відповіді про відмову у здійснені перерахунку та на судову практику.
Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доводи позивача щодо обставин його обізнаності про порушення своїх прав судом також відхиляються, оскільки при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 року у справі №520/31098/23.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23 наголошено на тому, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів
Доводи позивача в цій частині не дають підстав для висновку що він як не знав, так і не міг знати про порушення своїх прав, адже формула призначення пенсії є доступною для пенсіонера та визначена нормативно, а тому обізнаність з її змістом залежить виключно від поведінки самого позивача.
За змістом правових висновків, наявних у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 року у справі №620/7211/24, у спорах про здійснення періодичних виплат захисту підлягають права, порушені в межах строку звернення до суду. В свою чергу цей позов заявлено в т.ч. за період, який перебуває за межами шестимісячного строку, що передує дню зверненню до суду (10.02.2026 року). Строк не пропущено щодо позовних вимог за період з 10.08.2025 року, на відміну від періоду з 01.03.2025 року по 09.08.2025 року.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що пенсія позивача у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком не нараховувалась, а тому немає підстав для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Тотожне правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 18.11.2025 року у справі № 160/10049/25, від 18.02.2025 року у справі №340/6832/24.
Щодо посилань позивача на отримання від відповідача листа суд зауважує, що отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 по справі №240/12017/19.
Отже, суд відмовляє в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 року по 09.08.2025 року.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 167, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду по справі 160/3326/26.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.03.2025 року по 09.08.2025 року - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві.
Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко