27 лютого 2026 року Справа 160/3929/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» про розгляд справи №160/3929/26 за правилами загального позовного провадження у, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/3929/26 за позовною заявою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» про стягнення штрафу та пені.
26 лютого 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке надійшло від позивача в підсистемі «Електронний Суд». Позивач зазначає, що існує необхідність у розгляді справи №160/3929/26 в загальному позовному провадженні, виходячи з того, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з'ясування всіх обставин, а саме: винесена Постанова №1550 від 30.09.2025 «Про накладення штрафу на ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» наразі оскаржується ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» у Київському окружному адміністративному суді. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №320/57555/25. В межах даної справи розглядається спір за позовом ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» до НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанови від 30.09.2025 року №1550 «Про накладення штрафу на ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу» та розпорядження від 30.09.2025 року № 162-р «Про усунення порушень ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» Тобто, предметом розгляду у справі №320/57555/25 є, зокрема, встановлення правомірності прийняття НКРЕКП Постанови №1550 від 30.09.2025 року, невиконання якої стало підставою для звернення НКРЕКП до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, зокрема про стягнення штрафу, накладеного Постановою №1550 на ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ», а також пені. Дане свідчить про те, що предмет спору у справі №160/3929/26 є похідними від Постанови №1550, яка оскаржується у справі №320/57555/25. Отже, предмет судового розгляду у справі №160/3929/26 пов'язаний з результатами розгляду адміністративної справи № 320/57555/25, також варта уваги та обставина, про яку Товариство зазначило при пред'явленні позову до НКРЕКП у справі №320/57555/25, а саме про наявність форс-мажорних обставин у ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» (Сертифікат №5600-23-4656 від 11.12.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили)), яким буде надана оцінка при розгляді справи №320/57555/25, а відтак й імовірному визнанню протиправною та скасуванню Постанова №1550 від 30.09.2025 «Про накладення штрафу на ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу», яка є предметом розгляду у справі № 160/3929/26. Отже, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи, встановлення всіх обставин справи та постановлення законного та об'єктивного рішення, дотримання прав та законних інтересів всіх учасників судового процесу, враховуючи сторони у справі та значення справи для сторін, обсяг та характер доказів у справі, значний суспільний інтерес, та зважаючи на думку ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» щодо розгляду справи за правилами спрощенного позовного провадження, зокрема, що характер спірних правовідносин є складним та потребує детального вивчення та аналізу, оскільки результати розгляду справи матимуть суттєве значення для обох сторін.
Дослідивши матеріали справи, при вирішенні заяви суд виходить з наступного.
Частиною другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому згідно ч. 4 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В свою чергу частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Суд констатує, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають розгляду справи в порядку загального позовного провадження. При цьому сторони не позбавлені права надавати докази та висловлювати свою позицію письмово та спростовувати доводи опонентів у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що позивачем не наведено жодного конкретного аргументу щодо обмеження його можливості представляти власну правову позицію у справі та висловлювати відповідні аргументи під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, що входять у предмет доказування встановлюються визначеними ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України засобами доказування.
Тому, навіть у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та без повідомлення сторін, учасники справи не позбавлені можливості подавати докази у порядку та строки встановлені процесуальним законом, висловлювати свою позицію письмово у заявах по суті справи та наводити свої міркування щодо доводів процесуальних опонентів.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи можливість виконання завдання та дотримання основних засад адміністративного судочинства при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження), суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в зв'язку з чим у його задоволенні належить відмовити.
В свою чергу доводи позивача більше відповідають обґрунтуванню клопотання про зупинення провадження у справі, однак відповідне прохання в заяві позивача відсутнє.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 243, 248, 257, 260, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко