27 лютого 2026 року ЛуцькСправа № 140/10798/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач ) про визнання бездіяльності протиправною, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з травня 2020 року по липень 2025 року проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 .
У наказі про звільнення його з військової служби від 21.07.2025 №207 військовою частиною невірно було визначено вислугу років у пільговому обчисленні, оскільки вона обрахована без врахування служби його в органах внутрішніх справ, АТО, та участі в бойових діях.
ОСОБА_1 з посиланнями на норми чинного законодавства вказує на те, що відповідачем протиправно не було зараховано йому пільгові періоди служби в органах внутрішніх справ до календарної вислуги років, що вплинуло на правильність встановлення та нарахування йому відсоткової набавки за вислугу років.
Згідно довідок Військової частини від 03.09.2021 №6364 та від 24.07.2025 №14670/А, позивач в періоди з 28.07.2020 по 27.06.2021, з 25.02.2022 по 16.06.2022, з 18.06.2022 по 12.10.2022, з 19.10.2022 по 01.04.2023, з 07.04.2023 по 01.08.2023, з 19.01.2025 по 21.07.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій Луганській, Харківській. Однак, вказані періоди також не були враховані до вислуги років з розрахунку один місяць служби за три місяці, як це встановлено вимогами нормативних актів.
Встановлення правильної надбавки за вислугу років вплинуло на правильність виплати інших видів грошового забезпечення, в тому числі допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби.
Ним було подано рапорт щодо проведення відповідних зарахувань, однак відповідач повідомив його про відсутність правових підстав для його задоволення. З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 29.09.2025 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та відповідно до приписів статей 12, 257, 262 КАС України ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позов, відповідач позовні вимоги заперечив та зазначив, що згідно з Постановою КМ України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі -Порядок №393), на яку посилається позивач, вона встановлює механізм пільгового обчислення стажу для осіб, які мають право на пенсію по Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, та не є визначальною для розрахунку надбавки за вислугу років при виплаті грошового забезпечення під час проходження військової служби. З врахуванням викладеного просив в позові відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 згідно послужного списку М-159881 проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах (а.с.39-44).
09.09.2015 на підставі наказу №261 о/с був звільнений у запас за п. «ж» ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (за власним бажанням).
У наказі про звільнення вказано, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення складає 17 років 01 місяць 10 днів, пільгова 21 рік 00 місяців 13 днів (а.с.45).
З 21.05.2020 наказом командира військової частини НОМЕР_1 №103 був зарахований до списків даної військової частини (а.с.46).
Наказом №207 від 21.07.2025 позивача було звільнено з військової служби згідно п.п. «б» п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» ( за станом здоров'я - за наявності інвалідності, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу).
Вказано, що вислуга в ЗСУ: календарна -22 роки 03 місяці 17 днів, пільгова 01 рік 11 місяців 28 днів (а.с.47).
Відповідно до довідки №1/11894 від 25.05.2015 Краматорського відділу ГУ МВС України в Донецькій області позивач брав участь антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької, Луганської областей з 25.04.2015 по 25.05.2015 (а.с.52).
Згідно з довідками Військової частини від 03.09.2021 №6364 та від 24.07.2025 №14670/А, позивач в періоди з 28.07.2020 по 27.06.2021, з 25.02.2022 по 16.06.2022, з 18.06.2022 по 12.10.2022, з 19.10.2022 по 01.04.2023, з 07.04.2023 по 01.08.2023, з 19.01.2025 по 21.07.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій Луганській, Харківській областях (а.с.53-54).
Як вбачається із карток особового рахунку військовослужбовця за 2020-2025 роки, ОСОБА_1 виплачувалась надбавка за вислугу років в розмірах 40-45 відсотків (а.с.26-31).
Позивач 10.07.2025 звернувся із рапортом до командира військової частини, щодо зарахування відповідних періодів служби у пільговому відношенні, здійсненні відповідних перерахунків грошового забезпечення з врахуванням процентної надбавки за вислугу років (а.с.32-37).
Листом від 16.07.2025 № 46450 відповідач повідомив позивача про необхідність надання послужного списку, де будуть вказані періоди служби в ОВС та коефіцієнти зарахування цих періодів згідно з чинними нормативними актами (а.с.38).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за вислугу років на військовій службі у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах: від 1 до 5 років - 25 відсотків; від 5 до 10 років - 30 відсотків; від 10 до 15 років - 35 відсотків; від 15 до 20 років - 40 відсотків; від 20 до 25 років - 45 відсотків; від 25 і більше років - 50 відсотків.
Вислуга років для виплати надбавки обчислюється з дня початку до дня закінчення проходження військової служби відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". (п.2 розділу IV Порядку №260)
Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №260 для виплати надбавки за вислугу років зараховуються періоди: зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб";
- проходження військової служби, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяця на посадах, передбачених у штатах кораблів, катерів, морських суден або самохідних рейдових суден (далі - кораблі (судна)), у тому числі, які ремонтуються, а також на посадах, передбачених в управліннях груп, ланок, загонів, дивізіонів, бригад і центрів, до складу яких входять кораблі (судна), які постійно розміщені на кораблях (суднах);
- проходження військової служби під час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу, які зараховуються на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за три місяці.
Для виплати надбавки за вислугу років військовослужбовцям, призваним або прийнятим на військову службу із запасу, зараховуються всі періоди попередньої служби.
Періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Також і статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до п.1 Порядку №393, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах б-д, ж і з статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу, Державному бюро розслідувань на посадах рядового і начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду; служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
При чому у період служби позивача у ЗСУ протягом 2020-2025 роках Порядок №393 (в різних редакція) регламентував, що участь військовослужбовця у воєнних діях повинна зараховуватись із розрахунку один місяць до трьох.
Аналіз приведених вище норм права дає підставу для висновку, що до грошового забезпечення військовослужбовців входить виплата надбавки за вислугу років. Дана надбавка встановлюється у процентному відношенню в залежності до кількості років вислуги.
Як вбачається із досліджених судом доказів, протягом своєї служби в ЗСУ з травня 2020 року по липень 2025 року ОСОБА_1 отримував надбавку за вислугу років у 40% та 45 %, що відповідало 15-20, 20-25 рокам військової служби.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не визначає, що саме включається до вислуги років, яка дає право на виплату надбавки.
Порядком №260 та Порядком №393 визначено, які саме періоди та в яких співвідношеннях включаються до вислуги років військовослужбовця.
Зокрема, ними визначено, що до неї повинні бути включено періоди роботи в ОВС в тому числі обчислених на пільгових умовах.
Із долучених до справи документів, в тому числі наказі про звільнення позивача із органів внутрішніх справ від 09.09.2015, послужному списку вказано, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення складає 17 років 01 місяць 10 днів, пільгова 21 рік 00 місяців 13 днів.
Вказаний наказ та послужний список долучались позивачем перед прийняттям на військову службу.
Отже, враховуючи зміст нормативних актів, якими врегульовані спірні правовідносини, наявні в справі докази, відповідачем протиправно не було зараховано позивачу пільгового періоду служби в ОВС - 03 роки 11 місяців 02 дні до календарної вислуги років, що в свою чергу вплинуло на встановлення процентної надбавки за вислугу років ОСОБА_1 та виплати інших похідних видів грошового забезпечення, які йому виплачувались з 21.05.2020 по 21.07.2025.
Відтак взаємопов'язані позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог позивача в частині обрахунку пільгового стажу, то суд вказає на наступне.
Із наказу №207 від 21.07.2025 вбачається, що відповідачем визначено позивачу вислугу років в ЗСУ - 22 роки 03 місці та 17 днів, пільгова 01 рік 11 місяців 28 днів.
Тобто, як вже зазначалось вище, йому не було зараховано в пільговому обчислені період служби в ОВС 03 роки 11 місяців 02 дні.
Порядок №393, який в тому числі застосовується для визначення вислуги років військовослужбовців передбачає, що участь військовослужбовця у воєнних діях повинна зараховуватись із розрахунку один місяць до трьох.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі - Положення №530).
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
При цьому п.3 розділу IV Порядку №260 чітко регламентує, що періоди служби, які підлягають зарахуванню до вислуги років у пільговому порядку, обчислюються відповідно до чинного законодавства України.
Періоди служби, обчислені на пільгових умовах відповідно до раніше встановленого порядку, перерахунку в бік зменшення не підлягають.
За положеннями Порядку №260, Порядку №393, Положення №530 до вислуги років, яка дає право на встановлення надбавки за вислугу років, призначення пенсії зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена військова служба підлягає зарахуванню до вислуги років військовослужбовця, яка дає право на встановлення відповідної надбавки на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Відповідно до довідок №1/11894 від 25.05.2015 Краматорського відділу ГУ МВС України в Донецькій області позивач брав участь антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької, Луганської областей з 25.04.2015 по 25.05.2015, Військової частини від 03.09.2021 №6364 та від 24.07.2025 №14670/А, позивач в періоди з 28.07.2020 по 27.06.2021, з 25.02.2022 по 16.06.2022, з 18.06.2022 по 12.10.2022, з 19.10.2022 по 01.04.2023, з 07.04.2023 по 01.08.2023, з 19.01.2025 по 21.07.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій Луганській, Харківській областях.
Враховуючи вищенаведені норми права, суд приходить до висновку, що час проходження військової служби, протягом якої позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, АТО повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні один місяць служби за три.
Відповідачем до суду не надано жодних заперечень та відповідних їм доказів щодо неправильності обрахування позивачем зазначених періодів та/або відсутності самого права відповідача на обрахування вислуги років за такі періоди служби. Натомість відповідачем стверджується про відсутність підстав для включення попередньої вислуги років.
Враховуючи вказане взаємопов'язані позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу від 21.07.2025 №207 та внесення відповідних змін до нього, суд зазначає наступне.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини від 21.07.2025 № 207 та зобов'язання внести зміни до нього, зарахувати пільгову вислугу років служби в ОВС, зарахувати не донараховану пільгову вислугу років його участі в АТО та воєнних діях.
Тобто, дані дві позовні вимоги є взаємовиключними одна до одної, оскільки визнання протиправним та скасування наказу, виключає внесення будь-яких змін у нього.
Суд зазначає, що даним наказом було звільнено позивача зі служби в ЗСУ, та не вирішувалось питання щодо зарахування чи не зарахування стажу служби в міліції до стажу служби в ЗСУ.
Невірний обрахунок у наказі про звільнення особи його вислуги років не робить вказаний наказ протиправним.
Враховуючи зазначене суд вважає, що є неналежним способом захисту прав позивача визнання протиправним та скасування даного наказу та внесення змін у згаданий наказ від 21.07.2025 № 207 в частині розрахунку стажу, оскільки визначальним в даному випадку є зарахування до вислуги років в ЗСУ пільгового періоду служби позивача в ОВС та пільгового обчислення періодів перебування його в АТО та участі в бойових діях, що в свою чергою є підставою для нового обрахунку стажу служби позивача (календарної та пільгової вислуги років), яка в тому числі, дає право на встановлення та виплату йому відсоткової надбавки за вислугу років із врахуванням обставин встановлених судовим рішенням та похідних виплат грошового забезпечення за період служби з травня 2020 року по 21.07.2025. Тому ці вимоги задоволенню не підлягають.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування до вислуги років служби в Збройних Силах України ОСОБА_1 його пільгового стажу в органах внутрішніх справ, щодо невірного обчислення йому пільгового періоду служби в Збройних Силах України до календарної вислуги років його участі в антитерористичній операції, проходження останнім військової служби в особливий період під час мобілізації без застосування кратного обчислення - один місяць служби за три місяці та задоволення взаємопов'язаних вимог зобов'язального характеру.
Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років служби в Збройних Силах України, його пільгового стажу в органах внутрішніх справ - 03 роки 11 місяців 02 дні.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 зарахувати ОСОБА_1 пільговий період служби в органах внутрішніх справ - 03 роки 11 місяців 02 дні до вислуги років у Збройних Силах України, що дає право на встановлення військовослужбовцю надбавки за вислугу років та здійснити йому відповідні нарахування та виплату грошового забезпечення, похідних видів грошового забезпечення за період з 21.05.2020 по 21.07.2025, з врахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невірного обчислення ОСОБА_1 пільгового періоду служби в Збройних Силах України до календарної вислуги років його участі в антитерористичній операції, проходження останнім військової служби в особливий період під час мобілізації без застосування кратного обчислення - один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок пільгової вислуги років під час проходження служби в Збройних силах України протягом якої позивач брав участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької, Луганської областей з 25.04.2015 по 25.05.2015; з 28.07.2020 по 27.06.2021 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Харківській області з 25.02.2022 по 16.06.2022, з 18.06.2022 по 12.10.2022, з 19.10.2022 по 01.04.2023, з 07.04.2023 по 01.08.2023, з 19.01.2025 по 21.07.2025, зарахувавши його до пільгового стажу ОСОБА_1 із застосуванням кратного обчислення - один місяць служби за три місяці та здійснити йому відповідні нарахування та виплату грошового забезпечення, похідних видів грошового забезпечення за період з 21.05.2020 по 21.07.2025, з врахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя Р.С. Денисюк