Справа № 2-3888/10
Провадження №4-с/523/3/26
"21" січня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
представника скаржниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», ОСОБА_3 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
Від імені та в інтересах скаржника ОСОБА_2 до Пересипського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання звернулася представник скаржниці ОСОБА_1 .
В обґрунтування скарги представник скаржника зазначила, що ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи. Підставою для звернення до суду із заявою про неплатоспроможність ОСОБА_2 була наявність в Автоматизованій системі виконавчого провадження станом на 08.08.2024 року двох виконавчих проваджень: № АСВП 51936325, дата відкриття 15.08.2016, стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та № АСВП 55917277, дата відкриття 05.03.2018, стягувач ПАТ «ПроКредитбанк». Вказані провадження завершені. Аналогічні дані демонструє АСВП станом на момент звернення з цією заявою.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01 квітня 2025 року вирішено закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_2 та визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнані такими, що не підлягають виконанню.
Заявою від 01.05.2025 року, поданою від імені ОСОБА_2 адвокатом Фатєєвою Я.А. до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), представник скаржниці просила здійснити усі необхідні заходи зі зняття арештів з майна ОСОБА_2 , виключення відомостей про боржника ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників, скасування інших вжитих під час примусового виконання рішення заходів.
На теперішній час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні наступні записи про арешт усього належного ОСОБА_2 нерухомого майна:
-реєстраційний номер обтяження 9679653, дата реєстрації 30.03.2010 року, підстава обтяження - постанова B-9/509, 13.03.2010 року, перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, старший державний виконавець Заяць К.В.;
-реєстраційний номер обтяження 10548658, дата реєстрації 25.11.2014 року, підстава обтяження - постанова про відкриття виконавчого провадження В-14/1165, 25.11.2010 року, перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_4 ;
-реєстраційний номер обтяження 10548658, дата реєстрації 30.11.2010 року, підстава обтяження - постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП 45214879, 10.11.2014 року;
-реєстраційний номер обтяження 14328165, дата реєстрації 26.04.2016 року, підстава обтяження - постанова про арешт майна та заборону його відчуження ВП 50663902 19.04.2016 року, Суворовский ВДВС ОМУЮ;
-реєстраційний номер обтяження 14327829, дата реєстрації 26.04.2016 року, підстава обтяження - постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП 50663902, 19.04.2016 року, Суворовський ВДВС ОМУЮ.
У відповідь від 15.12.2025 р. на запит, поданий в інтересах ОСОБА_2 адвокатом Барановою О.В., Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі повідомив, що не бачить встановлених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для зняття арешту з майна чи коштів боржника, а у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. При цьому, виконавче провадження знищено після закінчення трирічного строку зберігання.
Скаржниця вважає, що наявність нескасованого арешту на усе її майно, за умови відсутності виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувачів, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Відповідно, бездіяльність державного виконавця Пересипського відділу державного виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), що полягає у незнятті арешту з майна ОСОБА_2 , є неправомірною.
Крім того, представник скаржниці Фатєєва Я.А. вказала, що вказана скарга подана до суду з пропуском встановленого строку для звернення до суду. Проте, 25.12.2025 року скаржниця вже зверталася до суду з аналогічною скаргою через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", тобто з додержанням встановленого ЦПК України строку, однак 30 грудня 2025 року скаргу було повернуто без розгляду, тому причини пропуску строку є поважними та такими, що дають ОСОБА_2 право на його поновлення.
З урахуванням викладеного, представник ОСОБА_2 просила суд поновити пропущений з поважних причин строк для подання скарги, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Пересипського відділу державного виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), що полягає у незнятті арешту з майна ОСОБА_2 ; скасувати постанови державних виконавців: постанова В-9/509, 13.03.2010 року, перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, старший державний виконавець Заяць К.В.; постанова про відкриття виконавчого провадження В-14/1165, 25.11.2010 року, перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_4 ; постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП 45214879, 10.11.2014 року; постанова про арешт майна та заборону його відчуження ВП 50663902 19.04.2016 року, Суворовський ВДВС ОМУЮ; постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП 50663902 19.04.2016 року, Суворовський ВДВС ОМУЮ та зобов?язати уповноважену посадову особу Пересипського відділу державного виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) зняти арешт з майна скаржниці.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 12.01.2026 року скаргу ОСОБА_2 прийнято до розгляду.
У судовому засіданні представник скаржниці Фатєєва Я.А. підтримала заявлені вимоги, просила суд їх задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Представник Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), представник ПАТ «ФІДОБАНК» та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомили, клопотань на адресу суду не спрямували.
Згідно зі статтею 450 ЦПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду скарги за відсутності сторін, які повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали скарги, встановивши факти та відповідні їм правовідносини суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 447-453 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У разі встановлення обґрунтованості скарги - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Так, матеріалами справи встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 2-4626/10 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором № 014/9255/3/11424 від 12.03.2008р.
Стягувач ПАТ «ЕРСТЕ БАНК», за інформацією з офіційного порталу Міністерства юстиції України «Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань», є ліквідованим, правонаступником зазначено ПАТ «ФІДОБАНК».
30.08.2024 року ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Одеської області із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи. Підставою для звернення до господарського суду Одеської області із заявою про неплатоспроможність ОСОБА_2 було наявність в Автоматизованій системі виконавчого провадження станом на 08.08.2024 року, двох виконавчих проваджень: № АСВП 51936325, дата відкриття 15.08.2016 року, стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та № АСВП 55917277, дата відкриття 05.03.2018 року, стягувач ПАТ «ПроКредитбанк».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 року по справі № 916/3830/24, яка набрала законної сили 01.04.2025 року, було закрито провадження у справі № 916/3830/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ; припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_2 ; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; скасовано заборону ОСОБА_2 відчужувати майно та вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, вважати погашеними, а виконавчі документи, за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
За результатами пошуку виконавчих проваджень в АСВП щодо боржника ОСОБА_2 вбачається, що виконавчі провадження № АСВП 51936325, дата відкриття 15.08.2016 року, стягувач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та № АСВП 55917277, дата відкриття 05.03.2018 року, стягувач ПАТ «ПроКредитбанк» є завершеними.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні наступні записи про арешт усього належного ОСОБА_2 нерухомого майна:
1. реєстраційний номер обтяження 9679653, дата реєстрації 30.03.2010 року, підстава обтяження - постанова B-9/509, 13.03.2010 року, перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, старший державний виконавець Заяць К.В.;
2. реєстраційний номер обтяження 10548658, дата реєстрації 25.11.2014 року, підстава обтяження - постанова про відкриття виконавчого провадження В-14/1165, 25.11.2010 року, перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_4 ;
3. реєстраційний номер обтяження 10548658, дата реєстрації 30.11.2010 року, підстава обтяження - постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП 45214879, 10.11.2014 року;
4. реєстраційний номер обтяження 14328165, дата реєстрації 26.04.2016 року., підстава обтяження - постанова про арешт майна та заборону його відчуження ВП 50663902, 19.04.2016 року, Суворовский ВДВС ОМУЮ;
5. реєстраційний номер обтяження 14327829, дата реєстрації 26.04.2016 року, підстава обтяження - постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП 50663902, 19.04.2016 року, Суворовський ВДВС ОМУЮ.
01.05.2025 року представник скаржниці ОСОБА_1 звернулася до Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) з заявою, згідно якої, у зв'язку з тим, що вимоги конкурсних кредиторів, які були заявлені під час процедури банкротства строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі листи за відповідними вимогами такими, визнані такими, що не підлягають виконанню, просила здійснити усі необхідні заходи зі знятті арешту з майна ОСОБА_2 , виключити відомості про боржника ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників та скасувати інші, вжиті під час примусового виконання рішення заходи.
Згідно листа Пересипського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) № 225249 від 15.12.2025 року вбачається, що в ході проведення виконавчих дій на нерухоме майно боржника постановою від 19.04.2016 року ВП № 50663399 було накладено арешт. 27.09.2016 року, керуючись п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» ВП № 50663399 було завершено, що не передбачає зняття арешту.
Таким чином, судом встановлено, що в межах виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ЕРСТЕ БАНК», правонаступником якого є ПАТ «ФІДОБАНК», заборгованості було накладено арешт на майно боржника. При цьому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 року, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або були відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи, за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
Таким чином, виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_2 закрите, виконавчий документ, за відповідними вимогами визнано таким, що не підлягає виконанню, а арешт на її майно залишається не знятим. Наявність накладеного арешту на майно скаржниці перешкоджає їй вільно володіти, користуватися розпоряджатися своєю власністю.
Згідно ст. 39 ч.1 п.5 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Поряд з цим, згідно розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання відповідна постанова. У випадках, передбачених законом, виконавець на підставі постанови, передбаченої цим пунктом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника.
Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься відповідна постанова.
У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку, коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_2 було подано на адресу виконавчої служби заяву про зняття арешту з майна та долучено до неї ухвалу Господарського суду Одеської області від 01.04.2025 року, проте арешт з майна боржника знятий не був, визначених законом дій виконавець не вчинив.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2025 року Пересипським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) було повідомлено скаржницю про неможливість зняти арешт, накладений на її майно в межах виконавчого провадження.
25.12.2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд", тобто з додержанням встановленого ЦПК України строку. Проте, ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси від 30.12. 2025 року вказану скаргу було повернуто без розгляду з огляду на недодержання вимог частин 3 та 4 ст. 448 ЦПК України. Скаржницею недоліки, зазначені в ухвалі суду від 30.12.2025 року, були усунуті.
За таких обставин у суду є всі підстави вважати, що причини пропуску ОСОБА_2 строку для подання скарги є поважними, а відтак її клопотання про поновлення пропущеного строку для подання вказаної скарги є таким, що підлягає задоволенню.
Як визначено положеннями ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно ст. 13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом із тим, суд вважає, що при закритті виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця не було обов'язку щодо одночасного скасування постанови про накладення арешту, а отже його дії не можуть бути визнані протиправними.
На підставі викладеного, та враховуючи те, що виконавче провадження закрито у зв'язку із поверненням виконавчого листа стягувачу, суд дійшов висновку про те, що ефективним способом відновлення порушеного права буде скасування судом арешту, накладеного постановою державного виконавця на майно боржника.
Керуючись, ст. 5, 12, 19, 81, 247, 258-260, 263-265, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», розділом VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року№ 512/5, суд,
Скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Пересипський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК», ОСОБА_3 , на дії/бездіяльність органу примусового виконання - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_2 строк для подання скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання.
Скасувати арешт накладений за постановами державних виконавців:
-постанова В-9/509, 13.03.2010, перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, старший державний виконавець Заяць К.В.;
-постанова про відкриття виконавчого провадження В-14/1165, 25.11.2010, перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, ОСОБА_4 ;
-постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП 45214879, 10.11.2014;
-постанова про арешт майна та заборону його відчуження ВП 50663902, 19.04.2016, Суворовський ВДВС ОМУЮ;
-постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження ВП 50663902, 19.04.2016, Суворовський ВДВС ОМУЮ.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Повна ухвала суду складена 21.01.2026 року.
Суддя О.М. Боков