Справа №523/3044/26
Провадження №1-кс/523/2531/26
27 лютого 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження №62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, -
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт майна в матеріалах кримінального провадження № 62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150020003638 від 12.09.2025 за підозрою старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУНП в Одеській області від 14.11.2022 № 1818 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Водночас, наказом начальника ГУНП в Одеській області від 04.04.2022 № 404 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Крім того, наказом начальника ГУНП в Одеській області від 05.02.2021 № 163 о/с ОСОБА_7 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Так, приблизно у січні місяці (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) 2026 року, у ОСОБА_5 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 та оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській ОСОБА_7 , виник умисел та корисливий мотив на вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням своїх посад та наданих поводжень.
З цією метою, 11.02.2026 приблизно о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи на автомобільній парковці поблизу багатоповерхового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, 3, підійшли до ОСОБА_8 , який вийшов з припаркового транспортного засобу марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , представились працівниками карного розшуку та висунули вимогу останньому пред'явити документи, що посвідчують особу, та наказали залишатись поруч із ними, в противному випадку пригрозили застосуванням вогнепальної зброї.
На виконання вказаних вимог, ОСОБА_8 передав ОСОБА_5 своє посвідчення водія, де зазначено його особисті дані.
Після чого, нібито за результатами проведеної перевірки, ОСОБА_7 , керуючись злочинним умислом спрямованим на незаконне збагачення, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи свою посаду та її значимість, висловила погрозу ОСОБА_8 про те, що він військовозобов'язаний та підлягає доставленню до ТЦК та СП, оскільки не має діючої відстрочи від мобілізації.
У подальшому, з метою реалізації злочинного плану, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , повідомили ОСОБА_8 про намір провести обшук в його транспортному засобі марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , який був припаркований поруч, на висловили вимогу останньому відчинити двері транспортного засобу, що ОСОБА_8 вимушено зробив перебуваючи під психологічним тиском працівників поліції.
Переглядаючи речі в салоні транспортного засобу марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , виявили прозорий пакет в якому містилась порошкоподібна речовина.
У свою чергу ОСОБА_8 пояснив, що це лікарські засоби від головного болю, на що останні повідомили ОСОБА_8 , що це наркотичний засіб, та тепер вони повинні викликати на місце події слідчо оперативну групу, вилучити цю речовину та транспортний засіб, а ОСОБА_8 затримати та помістити в ізолятор тимчасового тримання.
Далі, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, повідомили ОСОБА_8 про те, що лише за надання неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США вони не будуть вживати заходів щодо доставлення ОСОБА_8 до ТЦК та СП для мобілізації до лав ЗСУ та ще за 5 000 доларів США не будуть його затримувати та притягати до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів.
Таким чином, ОСОБА_8 повинен надати неправомірну вигоду загальним розміром 10 000 доларів США, на що останній вимушено погодився та зателефонував своїй дівчині з проханням взяти за адресою їх мешкання грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США та привезти за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, на що остання погодилась.
Так, приблизно о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_9 прибула у визначене місце та передала ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 10 200 доларів США, які були поміщені в паперовий конверт із надписом «Нова Пошта».
У свою чергу, ОСОБА_8 повернувся до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на виконання їх вимог передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 10 200 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 11.02.2026 складало 438 925 гривень, при врахуванні курсу долару США до гривні на рівні 43,0318 гривень за 1 долар США) за не вжиття заходів щодо доставлення ОСОБА_8 до ТЦК та СП для мобілізації до лав ЗСУ та не затримання, в порядку ст. 208 КПК України, з метою подальшого притягнення до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів.
Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи службовими особами правоохоронного органу, займаючи посади оперуповноважених, 11.02.2026 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого незаконного збагачення, на виконання вимог одержали від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у загальному розмірі 438 925 гривень.
Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 11.02.2026 о 20 годині 16 хвилин затримано працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України, а їх подальші протиправні дії припинені.
В подальшому, 16.02.2026 о 19 годині 47 хвилин, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, затримано ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Так, відразу після затримання ОСОБА_7 , 16.02.2026 з «19» год. «47» хв. по 17.02.2026 з «00» год. «42» хв. хв. за місцем знаходження оперуповноваженого ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон ОСОБА_10 марки «Iphone 7 Plus», IMEI: НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 , який поміщено до сейф пакету М 002908.
Вказані речі постановою від 17.02.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор подав до суду заяву, відповідно до якої просив задовольнити вимоги вказані у ньому, та проводити розгляд без його участі.
Суд вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
На підставі ч. 2 вищевказаної норми, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1.підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2.призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3.є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4.одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що авто вилучене 16.02.2026 року - є доказом злочину, оскільки постановою від 17.02.2026 року майно визнано речовими доками у кримінальному провадженні.
Вищевказане клопотання про арешт майна подане з метою вивчення вищевказаних речей та отримання інформації, яка самостійно або в сукупності має доказове значення для даного злочину.
При цьому, незастосування арешту майна може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладені арешту на речі, з метою огляду та зняття відповідної інформації, яка стосується вказаного кримінального провадження та має суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінального правопорушення, а без накладення арешту унеможливлює виявлення та огляд інформації, яка міститься на вилучених речах, призначення відповідних судових експертиз тощо.
Враховуючи те, що з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей, предметів і документів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, на підставі чого слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження № 62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони буд - яким фізичним та юридичним особам, відчужувати, користуватись, розпоряджатись майном, яке виявлене та вилучене під час проведення 16.02.2026 обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема:
?мобільний телефон ОСОБА_10 марки «Iphone 7 Plus», IMEI: НОМЕР_2 із сім карткою НОМЕР_3 , який поміщено до сейф пакету М 002908.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1