Справа №523/184/26
Провадження №1-кс/523/2335/26
12 лютого 2026 року Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020004631 від 06.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про накладення арешту на майно, -
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020004631 від 06.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про накладення арешту на майно.
Розгляд клопотання проведено у відсутність ініціатора клопотання та володільця майна, оскільки будучі належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду клопотання, до суду не прибули, про причини неявки не повідомили. Згідно ч.3 ст.244 КПК України неприбуття особи, яка подала клопотання не перешкоджає розгляду клопотання, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалося.
Вивченням клопотання із долученими до нього додатками встановлено, що оперуповноважений Відділу кримінальної поліції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , 01.11.2026, приблизно о 21 год. 50 хв., знаходячись у публічному місці, а саме на зупинці громадського транспорту біля магазину «Три фонаря» за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Перемоги, 28в, перебуваючи поза службою, грубо порошуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, застосовуючи предмет, спеціально пристосований або заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень - пристрій пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядими несмертельної дії - пістолет ПМ-РФ, марки «Форт», серія НОМЕР_1 , перевівши пістолет у бойовий стан (доклавши патрон у патронник), супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, знаходячись у присутності інших осіб, у тому числі малолітньої особи, погрожував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вбивством шляхом здійснення пострілу із вказаного пістолету та наніс останньому удар, у тому числі пістолетом, кулаками рук та ногою, внаслідок чого ОСОБА_5 втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому потиличної кістки без зміщення уламків, контузійних вогнищ лобної та правої скроневої частки 2 типу, гематоми м?яких тканин потиличної ділянки.
Після вказаного, ОСОБА_4 , залишивши ОСОБА_5 із втратою свідомості та у безпорадному стані, переступив тіло останнього та з місця події поїхав, не надавши будь-яку допомогу потерпілому.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, уникнення негативних наслідків для кримінального провадження, тобто знищення слідів кримінального правопорушення, об'єктів, які можуть бути речовими доказами, виникла необхідність у проведенні: обшуку житлового приміщення.
Так, 15.01.2026 року старшим слідчим Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_6 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
У ході обшуку виявлено на вилучено:
1) Предмет, зовні схожий на пістолет, ПМ-РФ, марки «Форт», серія ВІ, номер НОМЕР_2 , без патронів;
2) 2 (два) магазина до предмета схожого на пістолет (без патронів);
09.01.2026 вищевказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Необхідність накладення арешту на вилучене під час оглядів та обшуків майно обумовлюється необхідністю збереження предметів, які можливо використати як знаряддя злочину чи містить його сліди, що відповідає вимогам пункту 1 ч.2 ст.167 та ч.3 ст.170 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167,170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025150020004631 від 06.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження, відчуження та користування на вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на :
- Предмет, зовні схожий на пістолет, ПМ-РФ, марки «Форт», серія ВІ, номер НОМЕР_2 , без патронів;
- 2 (два) магазина до предмета схожого на пістолет (без патронів);
Дозволити процесуальному керівнику або слідчому, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження, самостійно визначитись з місцем та суб'єктом зберігання вищезазначеного тимчасово вилученого майна - до часу остаточного вирішення долі правомочним органом.
Згідно ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1