Справа №577/5994/25 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/772/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - 252
"26" лютого 2026 р. колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
Судді-доповідача - ОСОБА_3 ,
суддів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Сумах матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 грудня 2025 року стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз:
- 21.10.2021 року вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту, 10.03.2022 року звільнився по відбуттю строку покарання, судимості не зняті та не погашені в установлений законом порядку
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України,
До Сумського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження з апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_8 , в якій прокурор просила дослідити письмові матеріали кримінального провадження, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_8 . Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_8 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, згідно з яким визнати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити покарання:
за ч. 1 ст. 307 КК України - 4 роки позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 307 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла;
на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_8 визнано виннуатим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, і призначено покарання:
за ч. 1 ст. 307 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
за ч. 2 ст. 307 КК України - із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців з конфіскацією майна, крім житла.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, крім житла.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено раніше застосований - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання визначено рахувати з моменту затримання, а саме з 21 серпня 2025 року; час перебування під вартою до набрання вироком законної сили обраховувати відповідно до вимог ст. 72 КК України з розрахунку, що один такий день відповідає одному дню позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 15 599 грн 50 коп. Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 серпня 2025 року. Долю речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор, не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, вказала, що висновки суду щодо обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і ступінь небезпечності винуватої особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для застосування ст. 69 КК України, є безпідставними та непереконливими, суперечать принципу справедливого покарання. Зазначила, що покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та не сприятиме виправленню обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових кримінальних правопорушень.
Також прокурор зазначила, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки; обвинувачений вчинив їх із корисливих мотивів за винагороду, отримавши незаконний прибуток, ніде не працюючи. Крім того, ОСОБА_8 є наркозалежним, має тривалий стаж систематичного вживання наркотичних речовин та перебуває на програмі замісної підтримуваючої терапії у медичному центрі ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Здравіє». Звертала увагу на те, що ОСОБА_8 неодноразово судимий за 6 вироками, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку; відбував покарання у місцях позбавлення та обмеження волі, проте, відбувши покарання, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні тяжкі злочини.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Як встановлено судом першої інстанції, приблизно у 20-х числах липня 2025 року, у невстановлений день та час, але не пізніше 24.07.2025, ОСОБА_8 за достовірно невстановлених обставин та в невстановленому місці, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів...», незаконно з метою збуту придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено, метадон, вагою 0,2676 г, який незаконно зберігав у невстановленому місці з вказаною метою. Так, 24.07.2025 о 19 год 36 хв ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу буд. № 85 по пр. Миру в м. Конотопі Сумської області, під контролем працівників поліції незаконно збув за 200 грн ОСОБА_10 , який був залучений до проведення негласної слідчої (розшукової) дії, наркотичний засіб метадон вагою 0,2676 г.
Аналогічно, не пізніше 31.07.2025, ОСОБА_8 повторно незаконно з метою збуту придбав метадон вагою 0,0774 г. та 31.07.2025 о 17 год 51 хв перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , повторно незаконно збув за 300 грн ОСОБА_10 метадон вагою 0,0774 г. Згідно з висновками експертів, вилучена речовина є метадоном, обіг якого обмежено.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_6 , яка апеляційну скаргу підтримала, доводи обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Висновки суду про доведеність винуватості та кваліфікацію дій ОСОБА_8 в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому колегія суддів їх не аналізує.
Сторона обвинувачення не згодна з мірою покарання. Прокурор вважав, що суд безпідставно застосував ст. 69 КК України, а тому просив призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування вироку може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Покарання визнається невідповідним, якщо воно є явно несправедливим через м'якість (ст. 414 КПК України).
Згідно з вимогами статей 50, 65 КК України особі має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цих вимог не виконав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 було призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України (нижче від найнижчої межі). Суд першої інстанції врахував щире каяття, визнання вини, наявність батька - інваліда I групи.
Проте, як неодноразово зазначав Верховний Суд, застосування ст. 69 КК України можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості. ОСОБА_8 вчинив тяжкі злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків, з корисливих мотивів. Він раніше неодноразово (6 разів) судимий за корисливі злочини, судимості не погашені, що свідчить про рецидив та небажання ставати на шлях виправлення.
Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений підтвердив, що з батьком не проживає, тому посилання на необхідність догляду не може вважатися обставиною, що істотно знижує тяжкість діяння. За таких обставин застосування ст. 69 КК України є неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність.
Колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок у частині покарання та ухвалити новий вирок, призначивши ОСОБА_8 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахувати попереднє ув'язнення з 21 серпня 2025 року до 23 лютого 2026 року (дати ухвалення нового вироку) з розрахунку день за день.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 414, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , задовольнити.
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_8 в частині призначення покарання скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_8 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, призначити покарання:
за ч.1 ст.307 КК України - 4 роки позбавлення волі,
за ч.2 ст.307 КК України - 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
В іншій частині вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, а ОСОБА_8 , який утримується під вартою, протягом трьох місяців з моменту вручення йому копії цього вироку.
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5