Справа №766/16612/25
н/п 1-кс/766/47/26
27.02.2026 року
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання старшого слідчого СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором у провадженні - прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив: застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України і враховуючи його особу, тяжкість покарання, що йому загрожує, та факт переховування від органів досудового розслідування, існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, яким неможливо запобігти шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний пояснив, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав з дружиною до розлучення. Фактично останні 8 років проживав за адресою: АДРЕСА_2 разом з цивільною дружиною. Має неповнолітнього сина 2018 року народження від цивільного шлюбу. Є військовослужбовцем за мобілізацією. Після отримання поранення та проходження лікування не повернувся на службу, а самовільно залишив лікарню та повернувся додому. Пізніше він отримав повістку та знову пішов служити, цього разу до Національної гвардії. Після чергового поранення знову покинув службу та повернувся до с. Киянка. Там він працював неофіційно, мав дохід близько 500 грн. на день. Його дружина непрацевлаштована, оскільки має проблеми зі здоров'ям. Зазначив, що хоче поновитися на службі після лікування.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання та просив застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. У разі застосування застави просив визначити її у мінімальному розмірі.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що 27.05.2025 року ОСОБА_4 під розписку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- матеріалами службового розслідування;
- протоколом допиту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протоколом допиту ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
10.06.2025 року на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , дії якого кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28.08.2025 року було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва у кримінальному провадженні №62024080200000249 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та повернуто вказане клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.
Підставою для відмови у задоволенні клопотання та його повернення прокурору стало те, що останній його не підтримав, посилаючись на доповідь командира військової частини НОМЕР_1 , згідно якої місцезнаходження військовослужбовця ОСОБА_4 невідоме.
Згідно ч. 4 ст. 288 КПК України у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акта до суду.
Відповідно до відповіді на доручення ст. оперуповноваженого ВКП Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_10 встановлено, що в ході виконання доручення у кримінальному провадженні № 62024080200000249 від 06.03.2024 року проводились оперативно-розшукові заходи спрямовані на встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 . Встановити місце знаходження не надалось можливим.
З метою встановлення місця перебування ОСОБА_4 оперативними співробітниками Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, на виконання постанови про проведення процесуальних дій на іншій території, здійснювався виїзд за адресою проживання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: АДРЕСА_3 , з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_4 , вручення повісток про виклик до слідчого. Однак за вказаною адресою підозрюваний був відсутній, що унеможливило вручити повістки про виклик ОСОБА_4 особисто.
В порядку ст. 135 КПК України повістки про виклик підозрюваного направлено АТ «Укрпошта» за місцем проживання, з метою виклику останнього 28.10.2025, 29.10.2025, 30.10.2025 рік до Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області за адресою м. Херсон, вул. В. Примаченка, 10. Згідно трекінгу відправлень вказані повістки 29.10.2025 року вручено одержувачу. Разом з тим на вказані дати та час ОСОБА_4 не прибув до слідчого та не пояснив причини своєї неявки.
Відповідно до довідки КП «Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова» Хмельницької області ОСОБА_4 з 10.08.2025 року по 29.10.2025 рік на лікуванні не перебував.
03.11.2025 року ОСОБА_4 оголошено в розшук у зв'язку із не встановленням його місцезнаходження.
10.11.2025 року слідчим суддею надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
26.02.2026 року ОСОБА_4 був затриманий на підставі вказаної ухвали слідчого судді.
Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії обрання запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст.178 КПК України, зокрема: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного , дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.
Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Тобто, у даному випадку, слідчий суддя має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не проживає за адресою реєстрації, перебував в розшуку та не з'являвся за викликами слідчого, не повідомив орган досудового розслідування про зміну місця проживання (будучи допитаним в якості підозрюваного зазначав с. Минківці, але переїхав до с. Киянка), а беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винним слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому слідчий суддя враховує, що підозрюваний розлучений та стороною захисту не надано доказів наявності у нього міцних соціальних зв'язків, а саме цивільної дружини та неповнолітнього сина.
Доказів існування інших ризиків прокурором не надано.
Згідно із вимогами ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Таким чином, інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть бути застосовані до підозрюваного.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 407 Кримінального кодексу України.
Таким чином, невизначення застави є правом, а не обов'язком слідчого судді.
З огляду на пояснення підозрюваного щодо матеріального стану, обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава має бути визначена в межах ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 66560 грн. (тобто 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
При цьому, слідчий суддя враховує, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
У разі внесення застави слід зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого чи прокурора та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Строк тримання під вартою обчислюється слідчим суддею з урахуванням зупинення та відновлення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 176-205, 207, 208, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваногоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою».
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 25.03.2026 року (включно).
Визначити заставу у розмірі 66560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця несення служби.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.03.2026 року (включно).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі слідчого ізолятора, в якому утримується підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятор негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддяОСОБА_1