Справа № 766/11736/25
н/п 2/766/6421/26
12.02.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 11.11.2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ “Фінасова компанія “Центр фінансових рішень» (первісний кредитор) кредитний договір №4935722413 від 11.11.2021 року. На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року, укладеного між ТОВ “ФК “ЦФР» та АТ “Таскомбанк» первісний кредитоп передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитними договрами та договорами забезпечення до них. 15.05.2024 року між АТ “Таскомбанк» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ “ФК “ЄАПБ» зобов»язується передати (сплатити) АТ “Таскомбанк» суму фінансування, а АТ “Таскомбанк» зобов»язується відступити ТОВ “ФК “ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року Реєстру прав вимоги, ТОВ “ФК ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 40844,81 грн, з яких: 19044,15 грн - загальна заборгованість по тілу кедиту; 1,96 грн - загальна заборгованстіь за відсотками; 21798,70 грн - загальна заборгованість за комісією. Відповідач не виконав свого зобов'язання всупереч умов договору. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ “ФК “ЄАПБ» за кредитним договром №4935722413 від 11.11.2021 року в сумі 40844,81 грн. На підставі викладено позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 40844,81 грн та судовий збір.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.09.2025 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 12.02.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав суду клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а також не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, відзиву на позовну заяву не подавав.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
11.11.2021 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ “Фінасова компанія “Центр фінансових рішень» (первісний кредитор) кредитний договір №4935722413 від 11.11.2021 року, відповідно до умов якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 21859,00 грн, строком на 24 місяці, початковий процент при наданні кредиту 10,0% від суми кредиту, щомісячна процентна ставка 6% від сми кредиту, 0,01% рчних від суми боргу за договором.
На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року, укладеного між ТОВ “ФК “ЦФР» та АТ “Таскомбанк» первісний кредитоп передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитними договрами та договорами забезпечення до них.
15.05.2024 року між АТ “Таскомбанк» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ “ФК “ЄАПБ» зобов»язується передати (сплатити) АТ “Таскомбанк» суму фінансування, а АТ “Таскомбанк» зобов»язується відступити ТОВ “ФК “ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги.
Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 року Реєстру прав вимоги, ТОВ “ФК ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 40844,81 грн, з яких: 19044,15 грн - загальна заборгованість по тілу кедиту; 1,96 грн - загальна заборгованстіь за відсотками; 21798,70 грн - загальна заборгованість за комісією.
Відповідач не виконав свого зобов'язання всупереч умов договору. З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 , у зв»язку з неналежним виконанням зобов»язання, згідно нданого позивачем розрахунку, станом на 30.06.2025 року має непогашену заборгованість перед ТОВ “ФК “ЄАПБ» за кредитним договором №4935722413 від 11.11.2021 року в сумі 40844,81 грн, з яких: з яких: 19044,15 грн - загальна заборгованість по тілу кедиту; 1,96 грн - загальна заборгованстіь за відсотками; 21798,70 грн - загальна заборгованість за комісією.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного стану.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути змінений, якщо це не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, суд вважає, що належними та допустимими доказами було доведено те, що відповідач у повному обсязі не виконав взяті на себе зобов'язання та не сплатив борг в повному обсязі за кредитним договором, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 19044,15 грн та сума заборгованості за відсотками у розмірі 1,96 грн.
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 21798,70 грн.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третястатті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьоїстатті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
А тому позовна вимога в частині стягнення комісії в розмірі 21798,70 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені і які очукує понести позивач в зв'язку із розглядом справи становить - сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн; витрати пов'язані з розгляду справи, а саме витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн.
Положенням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову за змістом позовної заяви становила - 40844,81 грн.
Судом позовні вимоги задоволено частково у розмірі 19046,11 грн.
З урахуванням наведеного, частка задоволених позовних вимог від загальної ціни позову становить 19046,11:40844,81 (0,4663). Відповідно, пропорційний розмір витрат на сплату судового збору становить 1411,95 грн (3028х0,4663).
З підстав викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1411,95 грн.
Щодо посилання позивача про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн. судом визначене наступне.
Частною 3 ст. 133 ЦПК України визначно, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження понесення ним витрат витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребування доказів, проведенням огляду доказів за іх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вказаних грошових коштів відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 549, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст.77-81,133,141, 263, 265, 287 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30) заборгованість за кредитним договором № №4935722413 від 11.11.2021 року в сумі 19046,11 грн станом на 30.06.2025 року, з яких: з яких: 19044,15 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 1,96 грн - загальна заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30) судовий збір в розмірі 1411,95 грн.
В решті позовних вимог щодо стягнення комісії у розмірі 21798,70 грн та вимог про стягнення витрат понесених позивачем у звязку з розглядом справи на витрбування доказів у розмірі 1514 грн відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяС. І. Майдан