Справа № 954/2853/25
Номер провадження 2/954/1028/26
27 лютого 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Каневського В. О.,
за участі секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Нововоронцовка справу за позовом представника позивача Кобильника Дениса Олеговича в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,-
Представник позивача Кобильник Денис Олегович в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення аліментів. Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони перебували у шлюбі, який є розірваний. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу спільна дитина залишилася проживати разом із позивачем. Відповідач після припинення фактичних сімейних стосунків у 2021 році і до теперішнього часу не приймав будь-якої участі, в тому числі і фінансової, в житті спільної дитини. ОСОБА_5 перебуває на повному утриманні позивачки вже довгий час (більше 3 років). Відповідач, живе своїм життям, не здійснює виховання дитини та повноцінно матеріально забезпечувати її життя. Позивач обізнана про те, що відповідач вже тривалий час працює в Сполучених Штатах Америки, в Північній Кароліні, у сільськогосподарській галузі в фірмі під назвою "Мортенсон Фармз Партнерз", за імміграційною програмою Н-2А. Мінімальний середньомісячний заробіток працівника сільськогосподарської галузі (за програмою Н-2А) складає не менше, ніж 2900 доларів США. Інших утриманців та дітей він не має, стан здоров'я відповідача дозволяє працювати, заробляти та не вимагає додаткових витрат на відновлення здоров'я чи лікування, хронічні захворювання, інвалідність тощо у відповідача відсутні. З огляду на викладене, 1/4 від доходу (заробітку) відповідача (727 долари США та 20 центів) є достатньою для часткового утримання спільної дитини ОСОБА_5 . Станом на час подання цього позову офіційний курс НБУ становить 41,47 грн. за 1 долар США. Тобто, враховуючи наведене, можна дійти висновку, що відповідач фізично може сплачувати щомісячно позивачці аліменти у розмірі 30000 грн. на утримання їх спільної дитини ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний дитиною з інвалідністю та потребує постійного догляду і лікування. Дитина потребує як повної допомоги у задоволенні основних життєвих потреб, що перевищує підтримку, необхідну особі даного віку, так і постійної щоденної участі опікуна дитини (матір) в процесі її лікування, реабілітації та освіти. Дитина відвідує корекційно-терапевтичні заняття, лікаря невролога (в місяць 4 рази = 480 злотих, це близько 5435 грн.). Крім цього, дитина відвідує спеціальний дошкільний заклад "Логосенс", який необхідно оплачувати - щомісячно це 960 злотих (600 злотих абонплата та 18 злотих щодня на харчування) = близько 10 870 грн. Крім цього, стан здоров'я дитини потребує індивідуалізованого навчального шляху та відвідування різних лікарів для консультацій, реабілітації та лікування, а також забезпечення ортопедичним обладнанням, допоміжними та технічними засобами, що полегшують життєдіяльність (відповідно до рекомендації лікарів-фахівців), що потребує значних фінансових витрат.
Враховуючи наведене представник позивача просив стягувати щомісячно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30000,00 грн щомісяця, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 усі судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, в тому числі, але не виключно: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн.
Представник відповідача надав відзив до позову, в якому зазначає, що на момент розриву сімейних відносин позивач мала спільні накопичення в 20000 дол. США, придбаний у шлюбі автомобіль з виданою відповідачем генеральною довіреністю. Ввважає, що залишених коштів мало б вистачити на 5 років. Відповідач наразі є безробітнім, строк дії робочої візи сплив, в Україні немає джерела доходу. Відповідач не має у власності рухомого, нерухомого майна, грошових коштів тощо. Також додав, що позивач не надала суду доказів того, що витрати на дитину, які припадають на батька, становлять 30000 грн., а з урахуванням її обов'язку утримувати дитину - 60000 грн. Позивачем не надані чеки, квитанції про розмір витрат, які вона несе на щомісячне утримання дитини. До позову додані копії чеків за червень-серпень 2025 року, які не перекладені на українську мову, тому неможливо встановити, на що були витрачені кошти. Суми, зазначені в чеках, то загальна сума складає 1800 польських злотих за 3 місяці, тобто по 600 польських злотих на місяць, що складає 7095,03 грн. Вважає, що позовні вимоги в сумі 30000,00 гривень не доведені належними і допустимими доказами, тому, з урахуванням всіх наведених обставин, представник відповідача просив задовольнити частково аліменти в розмірі 8000,00 гривень на місяць, що складає приблизно 677 польських злотих. Щодо вимоги про стягнення витрат на правову допомогу вважає, що сума в розмірі 40000 грн є неспівмірними зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, а також неспіврозмірні у порівняні з цінами адвокатських послуг в аналогічних ситуаціях. Тому заявив клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до 2000,00 грн.
Представник позивача надав відповідь на відзив, де зазначив, що тези про залишені заощадження не підтверджуються жодними доказами, щодо відсутності у власності відповідача нерухомого майна представник позивача вважає, що це спростовується Інформаційною довідкою з реєстру прав на нерухоме майно, відповідно до якої у власності відповідача з 03.01.2018 перебуває двокімнатна квартира загальною площею 59,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо витрат на правову допомогу зазначає, що представником позивача не конкретизовано скільки часу адвокати у зазначених справах витратили свого часу на виконання договору, кожна справа є індивідуальною, потребує особистого підходу. Враховуючи наведене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволені позовні вимоги у повному обсязі. Щодо витрат на правничу допомогу зазначив, що відповіді документи будуть надані згідно з вимогами закону.
Представник відповідача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 8000,00 грн щомісяця.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, оцінивши позиції сторін, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №466.
Міською комісією з питань засвідчення інвалідності у Кракові винесено рішення SZ-12-1.8421.2.47.2024 про наявність інвалідності в ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін дії рішення від 16.01.2024 до 30.04.2026.
Також до матеріалів справи додані медичні документи щодо захворювання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та документи щодо навчання у Приватному дошкільному закладі «ЛогоСенс».
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд констатує наступне.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено у статті 7 СК України, згідно з якою жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, а згідно із ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2026 року - 2817 гривні; дітей віком від 6 до 18 років 3512 гривень.
При цьому законодавство не містить вимоги визначення точного розміру аліментів як половини відповідного розміру прожиткового мінімуму на дитину, відповідні розміри прожиткового мінімуму є не абсолютними величинами (базою) для визначення розміру аліментів, а можуть слугувати лише певним орієнтиром при вирішенні питання, яким суд не зв'язаний з огляду на фактичні обставини справи, динаміку дійсних витрат тощо.
Відповідно до роз'яснень п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ст.8 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Доказів про те, що відповідач має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з чим несе витрати, доказів понесених інших обов'язкових витрат на своє утримання останнім також надано не було.
Суд зважає, що розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Зважаючи на досліджені обставини, враховуючи інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, враховуючи проживання закордоном та захворювання дитини, яке потребує постійного лікування, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з відповідача аліментів в користь позивачки, на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердому грошовому розмірі - 15000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно.
Щодо вимоги про стягнення суми судових витрат, суд виходив з того, що п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то розмір судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь держави пропорційно задоволеним вимогам, розмір заявлених вимог 30000,00 грн (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 15000,00 грн (50%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 484,48 грн.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_3 була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів, а іншу частину судового збору, що становить 484,48 грн, віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного і керуючись ст.51 Конституції України, ст.ст.141, 180, 181, 182, 192 СК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 247 ч.2, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги представника позивача Кобильника Дениса Олеговича в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 15000,00 грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) щомісячно, починаючи із 06.10.2025 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок), а іншу частину судового збору, що становить 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 копійок) віднести за рахунок держави.
Допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Представник позивача - Кобильник Денис Олегович, адреса листування: вул. Італійська, буд. 32, прим. 12, м. Одеса, Одеська область, 65014;
Позивач - ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Представник відповідача - Полупанова Ольга Олександрівна, адреса для листування: пр-т Голосіївський, буд. 70, оф. 304, м. Київ, 03040;
Відповідач - ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
СуддяВ.О. Каневський