Справа № 954/1250/25
Номер провадження 2/954/495/26
27 лютого 2026 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Каневського В. О.
за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з залі засідань Нововоронцовського районного суду Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав,-
Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , звернувся із позовом до ОСОБА_4 , зазначивши третю особу Районну адміністрацію Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування позову представник позивача посилався на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_3 . Відповідачка ухиляється від виконання своїх материнських обов'язків щодо виховання дитини, забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти, не спілкується з дитиною, не цікавиться її долею, здоров'ям, поведінкою, розвитком, інтересами. Позивач вказує, що Відповідачка покинула територію Україну у 2017-2018 році та виїхала у російську федерацію, де влаштувала своє особисте життя, переставши цікавитись життям своєї дитини. Так як Відповідачка ухиляється від виховання дитини, свідомо нехтує своїми материнськими обов'язками, дитина тимчасово влаштована в сестри Позивача, ОСОБА_5 . Матеріальним забезпеченням ОСОБА_3 практично все життя займається лише батько, мати не брала та не бере участі в цьому. За все життя вона не цікавилась донькою, не займалася її влаштуванням у заклади дошкільної, шкільної освіти, не відвідувала жодні батьківські збори. Також Відповідачка часто зловживала спиртними напоями навіть під час перебування доньки на лікуванні в медичних установах. Враховуючи викладені вище обставини, оскільки Відповідачка свідомо нехтує своїми материнськими обов'язками, не виконує їх взагалі, навіть не здійснює жодних спроб та дій, що свідчили б про намір їх виконання, представник позивача просила позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача у судовому засіданні зазначила, що оскільки відповідач свідомо нехтує своїми материнськими обов'язками, не спілкується з дитиною, не цікавиться її життям, здоров'ям, інтересами дитини. Станом на дату подання позову до суду дитина тимчасово проживає із сестрою позивача (тіткою), оскільки позивач несе військову службу. Враховуючи зазначені обставини, представник позивача просила суд позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Відповідач, у судове засідання не з'явилася, повідомлялася про розгляд справи у встановленому законом порядку, клопотань, відзиву не надала, причини неявки до суду не повідомила.
Представник третьої особи Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування у судове засідання не з'явилася, надала клопотання про розгляд справи без її участі.
На підставі ч.1 ст.280 ЦПК України, суд, постановивши ухвалу про заочний розгляд справи, розглянув справу на підставі наявних у справі доказів.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги представника позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Новокаховським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 20.08.2020, актовий запис №607 від 17.12.2013, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значаться: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .
За довідкою №2302-5002204798 від 04.10.2022, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взятий на облік внутрішньо переміщеної особи та фактичне місце проживання зазначене АДРЕСА_1 .
За довідкою №2302-5001966607 від 05.08.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік внутрішньо переміщеної особи та фактичне місце проживання зазначене АДРЕСА_1 . Законний представник, який супроводжує дитину зазначена ОСОБА_5 .
Позивач ОСОБА_2 несе військову службу, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого Управлінням персоналу штабу в/ч НОМЕР_3 31.08.2023 та військовим квитком серії НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки Служби у справах дітей Запорізької міської ради від 03.08.2022 №01-01-18/1432 встановлені родинні зв'язки між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та її рідною племінницею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З витребуваної інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України №19/54499-25-Вих від 02.07.2025 громадянка ОСОБА_6 за останніми даними здійснила виїзд на пункті пропуску «Гоптівка» 06.01.2019 о 17:55:53.
Згідно з наказом Служби у справах дітей Запорізької міської ради від 04.01.2024 №43 тимчасово влаштовано малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в родину тітки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її племінницею. До початку повномасштабного вторгнення у м. Нова Каховка сім'я проживала у складі: позивач, вона та їх матір. Після тимчасової окупації м. Нова Каховка сім'я переїхала до м. Запоріжжя у серпні 2022 року. Позивач ОСОБА_2 наразі несе військову службу з листопада 2022 року. Зазначила, що у віці 1,5 роки відповідач віддала дитину ОСОБА_7 заявивши, що їде на заробітки, влаштовувати особисте життя. Перший рік після того як відповідач віддала дитину родині позивача остання періодично з'являлась, але не мала намірів забрати з собою дитину разом проживати, не просила дитину повернути, не обговорювала з позивачем та свідком питання щодо подальшого проживання з нею. Востаннє ОСОБА_4 з'являлась в сім'ї позивача задовго до початку повномасштабного вторгнення. На той час і зараз відповідач життям, успіхами, інтересами, здоров'ям дитини не цікавилась і не цікавиться, матеріальної участі у житті дитини не бере. Станом на зараз дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі свідком, дитина офіційно влаштована в родину тітки ОСОБА_5 та перебуває на фактичному її утриманні.
Згідно з ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України.
Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України (у редакції, чинній на час розгляду судами спору) визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, та є способом захисту прав та інтересів дитини, а тому питання про застосування такого заходу впливу до батьків нерозривно пов'язане з питанням захисту прав та інтересів дитини. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.
Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі № 127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі, № 643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі № 712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.
Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2024 року у справі № 715/1337/23).
У висновку Районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 04.12.2025 №22.04/01-34-1293 зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з тіткою ОСОБА_5 . Зазначено, що дитина повідомила про те, що її матір покинула її в далекому дитинстві. Тітка допомагає їй з навчанням, приділяє увагу. Батько перебуває на війні, у всьому підтримує. Вважає своєю родиною батька, тітку, дядька та бабусю. Зі слів ОСОБА_5 у висновку зазначено, що матір покинула дитину у віці півтори роки. ОСОБА_3 опікуються вона та її брат (позивач). Тому, комісія з питань захисту прав дитини при Районній адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району вважає доцільним позбавлення громадянки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання дитину не відвідує, не цікавиться її життям та розвитком, матеріально не утримує. Отже, є підстави для позбавлення її батьківських прав, тому, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі ст. 150, 164 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.2, 4, 265, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , який діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Представник позивача - ОСОБА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 ;
Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району як орган опіки та піклування, місцезнаходження: пр-т Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69068, ЄДРПОУ 37573885.
СуддяВ.О. Каневський