Копія:
про забезпечення позову
27 лютого 2026 року Справа № 608/10/26
Номер провадження2-аз/608/1/2026
Суддя Чортківського районного суду Тернопільської област Запорожець Л. М. ,
ознайомившись із заявою про забезпечення позову, поданою представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Киришко О.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 (представник ОСОБА_2 ) звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою судді Чортківського районного Тернопільської області від 05 січня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 17 лютого 2026 року, яке не відбулось через зайнятість судді у розгляді клопотань як слідчою суддею та кримінальних проваджень. Судовий розгляд справи з цієї підставі перенесено на 07 квітня 2026 року.
12 лютого 2026 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Киришко О.В. було також подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 80201179 від 09.02.2026 року, відкритого на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4771 від 09.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до набрання судовим рішенням у справі № 608/10/26 законної сили.
26 лютого 2026 року представник подала клопотання про невідкладний розгляд заяви про забезпечення позову.
26.02.2026 року згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному судді заяву про забезпечення позову номер провадження 2-аз/608/1/2026 розприділено судді Запорожець Л.М.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Згідно ч. 4 ст. 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно позовної заяви вбачається, що 09 грудня 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_3 , винесено Постанову № 4771 про адміністративне правопорушення, в якій вказано, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП та постановлено визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000, 00 гривень.
На підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №4771 від 09.12.2025 відкрито виконавче провадження №80201179 від 09.02.2026. Разом з тим, не погоджуючись із даною постановою, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування вказаної постанови.
Предмет спору безпосередньо пов'язаний з виконавчим провадженням №80201179, оскільки останнє відкрите саме для примусового виконання оскаржуваної позивачем постанови.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 150 КАС України, заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Так, предметом позову є скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00, які він не сплатив, а тому дана постанова направлена на примусове виконання до Борщівського ВДВС у Чортківському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який стягуватиме з ОСОБА_1 штраф.
З огляду на викладене, невжиття заходів забезпечення позову створює ризик істотного ускладнення та/або унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів позивача у межах цього судового провадження, оскільки у межах виконавчого провадження можуть бути застосовані заходи примусового виконання (звернення стягнення на кошти, арешт рахунків/майна, звернення стягнення на заробітну плату тощо).
Окрім того, у разі фактичного стягнення коштів до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили, навіть у випадку подальшого задоволення позову, відновлення порушеного становища фактично потребуватиме додаткових дій/ процедур та часу (зокрема, повернення стягнутих коштів), що не відповідає критерію ефективного судового захисту.
Зважаючи на вказане, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в цій справі, а для відновлення порушених прав позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, часу та витрат.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно зі ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити
виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи
оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має
намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта
владних повноважень, та порушення прав, свобод'або інтересів особи, яка звернулася
до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта'владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Підхід щодо допустимості та ефективності забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні у справах про оскарження постанов про адміністративне стягнення підтверджується судовою практикою, зокрема Ухвалою Подільського районного суду м. Києва у справі №758/5559/25 віл 11.08.2025 задоволено заяву та зупинено стягнення у виконавчому провадженні щодо штрафу за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до набрання законної сили рішенням у справі.
З урахуванням наведеного вважаю обґрунтованими наведені представником заявника адвокатом твердження в обґрунтування підставності вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного вище, враховуючи характер спору, що виник, а також те, що вказані дії можуть привести до утруднення виконання в майбутньому винесеного рішення суду, приходжу до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, поданої представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Киришко О.В.
Керуючись статтями 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, У Х В А Л И Л А:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Киришко Оксани Вікторівни про забезпечення позову, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задоволити.
У порядку забезпечення позову зупинити стягнення у виконавчому провадженні №80201179 від 09.02.2026, відкритого на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 №4771 від 09.12.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до набрання судовим рішенням у справі №608/10/26 законної сили.
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня винесення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/10/26.
Ухвала набрала законної сили " " ___________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію ухвали видано " " __________________ року.
Секретар: