Справа № 594/1586/25
24 лютого 2026 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Зушман Г. І.
з участю секретаря Шимків Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 81025,86 грн за кредитними договорами, укладеними: 06.10.2021 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» №77461329; 07.09.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» №4983136. Позивач зазначив, що є правонаступником прав вимоги до позичальника ОСОБА_1 за наведеними вище договорами.
Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 19.12.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідачка ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Когута О.В. подала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, а саме: по кредитному договору № 4983136 визнає заборгованість по тілу кредиту в сумі 13095,00 грн., заборгованість по процентах на строк дії договору - по 23.09.2021 включно в сумі 4 708.80 грн. та заборгованість по комісії за надання кредиту в сумі 2 850.00 грн., що в загальній сумі становить 20 653.80 грн., по кредитному договору № 77461329 визнає заборгованість по тілу кредиту у сумі 1000 грн. та заборгованість по процентах на строк дії кредиту - по 20.10.2021 включно у сумі 1,40 гри., що в загальній сумі становить 1 001,40 грн.
Вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Така позиція узгоджується із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі за №444/9519/12 від 28.03.2018. У даному випадку позивачем нараховано проценти поза межами строку кредитних договорів.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору № 4983136 від 07.09.2021 кредит надається строком на 16 днів і відповідно до п.1.4 даного договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом -- 23.09.2021. Таким чином, проценти за користування кредитом повинні бути нараховані за 16 днів, які відповідно до наданих позивачем відомостей про щоденне нарахування на погашення за вказані 16 днів становлять 4 706,850 грн. Строк кредитування по даному кредиту сплив 23.09.2021. В той же час позивач провів нарахування процентів за користування кредитом згідно вказаних вище відомостей по 10.12.2021, що становить 26 885,60 грн. А після цього відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10.01.2023 позивач нарахував проценти ще з 28.12.2021 по 22.02.2022, які в загальній сумі становлять 64 861,10 грн. Таким чином, позивач провів нарахування процентів поза межами строку кредитного договору.
Відповідно до п. 2.2 кредитного договору № 77461329 від 06.10.2021 кредит надається строком на 14 днів і відповідно до п.2.3 даного договору дата повернення кредиту - 20.10.2021. Дана обставина повністю підтверджується таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Таким чином, проценти за користування кредитом повинні бути нараховані за 14 днів, які відповідно до наданої позивачем таблиці за вказані 14 днів становлять 1.40 грн. Ця обставина також підтверджується наданим позивачем документом «Дані по кредиту», відповідно до якого проценти на строк дії кредиту, тобто по 20.10.2021 становлять 1.40 грн. Строк кредитування по даному кредиту сплив 23.09.2021. В той же час позивач провів нарахування процентів за користування кредитом згідно вказаних вище «Даних по кредиту» та розрахунком заборгованості ОСОБА_1 по 22.02.2022, які в загальній сумі становлять 2 069, 60 грн. Таким чином, позивач провів нарахування процентів поза межами строку кредитного договору. Аргументи позивача про те, що він має право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом, є неспроможними.
Також позивач просить стягнути понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000 грн. Вважає, що заявлена сума не відповідає критеріям розумності та реальності адвокатських витрат. Позивачем на підтвердження понесених витрат суду надано: договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 №01-07/2024; заявка на надання правничої допомоги, в якій відсутня дата її складання та перелік послуг; акт про надання переліку юридичної допомоги, в якому відсутня дата його складання та послуг; перелік видів послуг та їх вартість; заявка на надання юридичної допомоги № 732 на суму 25 000 грн; витяг з акту № 16 про надання юридичної допомоги на суму 25 000 грн. Проте, в заявці йде мова про те, що сторони погодили надання певних правових послуг, а у витязі з акту також йде мова про погодження надання певних правових послуг, а не про фактичне їх надання, що є не одним і тим же. Позивач просить стягнути на його користь понесені витрати на правничу допомогу в сумі 25 000 грн, однак жодних доказів того, що ним проведено оплату на вказану суму не надав.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій виклав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених стороною відповідачки у відзиві заперечень проти позову та мотиви їх відхилення, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі.
Щодо нарахування відсотків по договору № 4983136, укладеному 07.09.2021 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від Кредитора, ні від Позичальника. Сторони Договору погодили окремий випадок автоматичної пролонгації договору, без необхідності вчинення будь-яких додаткових дій з боку сторін. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка тривалий час продовжувала строк кредитування на підставі п. 2.3.2 а) Договору шляхом сплати відповідних сум, а також, що строк кредитування автоматично продовжувався у зв'язку із наявною заборгованістю на підставі п. 2.3.2 б) Договору. Отже, з даних умов договору вбачається, що прострочення зобов'язання та відповідальність за таке прострочення виникають у позичальника після дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування. При цьому, протягом періоду, на який пролонговано договір, позичальник має правомірно не сплачувати кредитору борг та таке користування коштами не вважається простроченням.
Щодо нарахування відсотків по договору № 77461329, укладеного 06.10.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , то відповідачка погодилась, що до моменту підписання договору позики вивчила цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм, зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі. Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті кредитодавця та були долучені до матеріалів справи. До матеріалів справи додано Правила в редакції від 12.08.2021. Доказів того, що на дату укладення договору Первісним кредитором було прийнято Правила в новій редакції матеріали справи не містять. Відповідно до п.6.5 Правил у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування. У розділі 7 Правил визначено порядок продовження строку користування позикою. Так, згідно п. 7.1 Правил позичальник має право продовжити строк користування позикою (далі - Пролонгація). За продовження строку користування позикою, позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації. Пунктом 7.2 встановлено, що умови пролонгації вказуються в Особистому кабінеті позичальника на сайті. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник для оформлення пролонгації визначається виходячи з процентної ставки, зазначеної у Договорі позики та кількості днів, на яку позичальник бажає
оформити пролонгацію. Відповідно до п. 7.7. Правил Позичальник погоджується, що при обранні виду Пролонгації в Особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених Товариством для оформлення Пролонгації та продовження строку (терміну) дії Договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода Позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенню грошових коштів на ім'я Товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинена Позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення Пролонгації, в тому числі внесення Позичальником грошових коштів на ім'я Товариства, є діями, які виражають намір Позичальника здійснити подовження. Відповідно до п. 7.11 Правил якщо позичальник під час внесення платежу не бажає оформлювати пролонгацію, позичальник зобов'язаний повідомити про це товариство протягом 24 годин з моменту внесення платежу. Із вищезазначеного слідує, що умовами договору та Правилами передбачено нарахування відсотків за фактичний строк користування позикою поза межами 30- денного (пільгового) строку користування позикою. Отже, продовження строку кредитування та автопролонгація договору передбачені розділом 7 Правил. З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка сплачувала відсотки за користування кредитом та продовжувала строк кредитування, а надалі - строк кредитування було автоматично продовжено у зв'язку із наявною заборгованістю. Доказів того, що відповідачка повідомляла кредитора про небажання продовжувати строк кредитування згідно з п. 7.11 Правил, матеріали справи не містять.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь Позивача, то обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Проте, Відповідачка не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення Відповідачки не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою Відповідачки. Отже, такі твердження є припущеннями. Варто зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, №329/766/18, № 178/1522/18. Також, висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, розмір гонорару визначається лише за погодженням стороною надавачем послуг та клієнтом, а Відповідач не вправі втручатися в ці правовідносини. А тому, в разі неврахування судом умов договору про надання правової допомоги, щодо порядку обчислення гонорару та черговості виконання зобов'язань за цим договором, може бути розцінене як не дотримання принципу свободи договору, закріпленому в ст. 627 ЦК України. У пунктах 127- 134, 141- 144, 146, 168, 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі N 922/1964/21 сформульовано такі висновки щодо комплексного застосування норм статті 627 Цивільного кодексу України, статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України: «Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини» (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив слухати справу за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не прибула повторно, про час та місце розгляду була належним чином повідомлена, про причини неявки не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Відповідачка ОСОБА_1 06.10.2021 уклала договір позики № 77461329 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ».
Згідно з п.1 Договору позики, за цим договором Позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
В розділі 5 договору позики зазначено, що підписанням цього договору позики, відповідачка підтверджує, що ознайомилась на сайті https://mycredit.ua з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". А також підтвердила, що до моменту підписання договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору їй зрозумілі.
Відповідно до пункту 2 Договору, сума позики становить 1000,00 грн, строк позики - 14 днів із процентною (базовою) ставкою за день - 1,99 %, орієнтовною реальною річною процентною ставкою 3,72%. Загальна орієнтовна вартість позики 1001,40 грн. Дата надання позики - 06.10.2021, дата повернення позики - 20.10.2021.
Згідно з пунктом 4 Договору, проценти за договором нараховуються щоденно на залишок позики, включаючи дати отримання та повернення.
Відповідно до п. 12 Договору його укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано відповідачкою накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5SAEe2T1iH, про що свідчить також пункт 20 договору, юридичні адреси та реквізити сторін, в якому також зазначено рахунок відповідачки № НОМЕР_1 .
Згідно з Додатком №1 до договору позики № 77461329 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 06.10.2021, загальна вартість кредиту за період з 06.10.2021 по 20.10.2021 становить 1001,40 грн., з яких сума кредиту за договором - 1000,00 грн, проценти за користування кредитом - 1,40 грн.
Зі змісту довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000080576/ТНПП від 07.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 отримала 06.10.2021 на картку № НОМЕР_1 кошти в сумі 1000,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором № 77461329 від 06.10.2021, загальна заборгованість відповідачки за договором станом на 22.02.2022 становить 3069,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1000,00 грн; заборгованість за відсотками 2069,60 грн. За даними розрахунку відповідачкою в період з 07.10.2021 по 22.02.2022 будь-які платежі на погашення заборгованості за кредитом, не вносилися.
22.02.2022 укладено договір № 22/02/2022, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77461329, що підтверджується Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 22.02.2022.
Факт оплати за договором факторингу підтверджується платіжним дорученням № 333740001 від 23.02.2022 на суму 6 382 999,39 грн.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 22/02/2022 від 22.02.2022, сума заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 77461329 від 06.10.2021 становить 3069,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1000,00 грн; заборгованість за відсотками 2069,60 грн.
10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги
за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77461329.
Відповідно до актів приймання передачі від 10.01.2023, реєстру боржників до ТОВ «Коллект Центр» від ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 77461329.
Відповідно до реєстру боржників за порядковим номером 127468 передано борг ОСОБА_1 за договором позики № 77461329 від 06.10.2021 в сумі 3069,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1000,00 грн; заборгованість за відсотками 2069,60 грн., відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України становить 0,16 грн, що також підтверджується витягом з реєстру боржників.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 25.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 за договором № 77461329 від 06.10.2021 становить 3069,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 1000,00 грн; заборгованість за відсотками 2069,60 грн, відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст.625 ЦК України становить 0,16 грн.
ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 07.09.2021 уклали Договір про споживчий кредит №4983136, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до пунктів 1.2, 1.5.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 15000.00 грн, проценти за користування кредитом: 4800,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Кредит надається строком на 16 днів з 07.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 23.09.2021 (п.п. 1.3., 1.4. договору).
Комісія за надання кредиту: 2850.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору).
Пунктом 1.6. договору передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Договір підписаний позичальником ОСОБА_1 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора J67684 07.09.2021 о 15:40 год.
Анкета-заява на кредит №4983136 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем.
До позовної заяви також долучено паспорт кредиту, який позичальником не підписаний.
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №4983136 від 07.09.2021 встановлено графік платежів за період з 07.09.2021 по 23.09.2021, відповідно до якого 23.09.2021 відповідачка повинна повернути позичальнику 22650,00 грн, в тому числі 15000 тіла кредиту, 4800,00 грн відсотків та 2850,00 грн комісії за надання кредиту.
Як вбачається із квитанції ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», 07.09.2021 гроші в сумі 15000, 00 грн були перераховані ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 , згідно договору №4983136 від 07.09.2021.
ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» 28.12.2021 уклали договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги.
Пунктом 6.1.4 договору передбачено, що право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання передачі Реєстру боржників, який є підтвердженням передачі Фактору права грошової вимоги боржників, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Як видно із платіжного доручення № 0316880000 від 30.12.2021 ТОВ Вердикт Капітал» перерахував ТОВ «Мілоан» 3255566,76 грн згідно договору факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021.
Відповідно до актів приймання передачі від 28.12.2021, витягу з реєстру боржників від 28.12.2021 до ТОВ «Вердикт Капітал» від ТОВ «Мілоан» на підставі договору факторингу перейшло право вимоги за кредитним договором №4983136 від 07.09.2021.
ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» 10.01.2023 уклали договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до Боржників, перелік яких є у додатку до цього договору (п.2.1).
Право вимоги вважається відступленим (переданим) первісним кредитором та набутим (прийнятим) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2).
Відповідно до актів приймання передачі від 10.01.2023, реєстру боржників до ТОВ «Коллект Центр» від ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору відступлення перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №4983136 від 07.09.2021.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит №4983136 від 07.09.2021 (Відомість про щоденні нарахування та погашення за період з 07.09.2021 по 10.12.2021), заборгованість відповідачки становить 39980,60 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13095.00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 26885,60 грн. З наданого розрахунку встановлено, що відповідачкою вносилися платежі на погашення заборгованості за кредитним договором, а саме, 10.09.2021, які розподілено первісним кредитором як: сплата комісії за пролонгацію в сумі 450,00 грн; сплата тіла кредиту в сумі 450,00 грн; сплата процентів по кредиту в сумі 375,00 грн., а також 11.09.2021, які розподілено первісним кредитором як: сплата комісії за пролонгацію в сумі 1455,00 грн; сплата тіла кредиту в сумі 1455,00 грн; сплата процентів по кредиту в сумі 816,00 грн, сплата комісії за оформлення кредиту в сумі 283,00 грн, 24.09.2021 - сплата процентів по кредиту в сумі 100,00 грн, 03.10.2021 - сплата процентів по кредиту в сумі 200,00 грн,
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» за договором про споживчий кредит №4983136 від 07.09.2021, заборгованість відповідачки станом на 25.11.2025 становить 77 956,10 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13095.00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 64 861,10 грн.
Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, серед іншого, сплата неустойки.
Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).
Встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали договір № 77461329 від 06.10.2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», надало відповідачці позику у сумі 1000,00 гривень, строком на 14 днів.
Факт видачі кредиту підтверджується інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес», яка досліджені судом.
Також встановлено, що ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 07.09.2021 уклали Договір про споживчий кредит №4983136 в електронній формі, відповідно до умов якого ТОВ "МІЛОАН" надало відповідачці позику у сумі 15000,00 гривень, строком на 16 днів.
Факт видачі кредиту підтверджується квитанцією ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», яка досліджена судом.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Встановлено, щодо до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 77461329 від 06.10.2021, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 на підставі договорів від 22.02.2022 №22/02/2022 та від 10.01.2023 №10-01/2023, що підтверджується змістом договорів, реєстрами прав вимог, які досліджені судом.
До позивача також перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором від 07.09.2021 №4983136, укладеним між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 на підставі договорів від 28.12.2021 № 28-12/2021-72 та від 10.01.2023 №10-01/2023, що підтверджується змістом договорів, реєстрами прав вимог, які досліджені судом.
Визначаючи розмір заборгованості за договором, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 № 77461329 від 06.10.2021, суд встановив наступне.
Суд зазначає, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 (пункт 6.28).
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
У пункті 2 договору встановлено, що кредит надається на 14 днів від дати отримання кредиту з 06.10.2021 по 20.10.2021.
Доказів продовження строку дії договору відповідачем не надано.
Згідно з Додатком №1 до договору позики № 77461329 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 06.10.2021, загальна вартість кредиту за період з 06.10.2021 по 20.10.2021 становить 1001,40 грн., з яких сума кредиту за договором - 1000,00 грн, проценти за користування кредитом - 1,40 грн.
Разом із тим, як видно із розрахунку заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором № 77461329 від 06.10.2021, відповідачці первісним кредитором нараховувались відсотки і після погодженого строку кредитування з 20.10.2021, що не узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20.
Тому, суд вважає правомірними нарахування відсотків за кредитним договором № 77461329 від 06.10.2021 в межах строку кредитування та у розмірах передбачених договором на суму 1001,40 грн., з яких сума кредиту за договором - 1000,00 грн, проценти за користування кредитом - 1,40 грн., за період з 06.10.2021 по 20.10.2021.
Покликання позивача, як на підставу продовження строку кредитування та нарахування відсотків на Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суд не бере до уваги, оскільки вони не підписані відповідачкою.
Так, у постанові ВП ВС від 3 липня 2019 року 342/180/17 зроблені висновки, що банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші, роздруківка правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування; оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви витяг з тарифів і витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову; правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені.
Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у розмірі 0,16 грн за прострочення тіла кредиту.
Згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Зважаючи на наведене, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути 3% річних у розмірі 0,16 грн. за прострочення тіла кредиту.
Всього з відповідачки слід стягнути 1001,56 грн.
Визначаючи розмір заборгованості за договором №4983136 від 07.09.2021, укладеним між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 , суд встановив наступне.
У пунктах 1.3, 1.4 договору №4983136 встановлено, що кредит надається на 16 днів з 07.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 23.09.2021.
Разом із тим, позивач стверджує, що у зв'язку із тим, що з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка тривалий час продовжувала строк кредитування на підставі п. 2.3.2 а) Договору шляхом сплати відповідних сум, а також, що строк кредитування автоматично продовжувався у зв'язку із наявною заборгованістю на підставі п. 2.3.2 б) Договору. Отже, з даних умов договору вбачається, що прострочення зобов'язання та відповідальність за таке прострочення виникають у позичальника після дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.
Суд не погоджується із такими доводами.
Так, пунктом 2.3.2 договору передбачено, що розділ 2.3 Договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст.212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у:
а) здійснені платежу(ів) Позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п.2.3.1.1Договору та розділу 6 Правил;
б) продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п.1.3, п.2.3.1.1, п.2.3.1.2. Договору.
Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п.1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п.1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1,2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком.
Розділ 2.3. договору регламентує пролонгацію строку кредитування, що відображено у відповідних пунктах договору, а саме, згідно п.2.3.1. продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:
-згідно п.2.3.1.1. (пролонгація на пільгових умовах) позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
- пунктом 2.3.1.2 договору передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
Суд звертає увагу на те, що заявлений ОСОБА_1 строк користування кредитом складає 16 календарних днів з дня надання кредиту.
З матеріалів справи встановлено, що укладаючи з ТОВ «Мілоан» кредитний договір шляхом приєднання (акцепту оферти), відповідачка ОСОБА_1 скористалася належною первісному кредитору інформаційно-телекомунікаційною системою, де їй надано можливість самостійно обрати «суму кредиту», «термін» (строк кредитування) (згідно з Алгоритмом дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору. Заповнивши усі запитувані кредитором дані, відповідачка акцептувала оферту на зручних для неї умовах, які у момент акцепту пропонував їй первісний кредитор самостійно, в автоматичному порядку було сформовано Заявку відповідачки на отримання грошових коштів в кредит №4983136 від 07.09.2021.
У Заявці №4983136 від 07.09.2021 чітко визначено, що сума кредиту становить 15000.00 грн, строк кредиту 16 днів, з 07.09.2021 по 23.09.2021, ставка процентів 2,00 % за кожен день користування. Акцепт оферти було підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що засвідчує спрямування волевиявлення сторони договору (позичальника) на встановлення саме таких істотних умов кредитного договору.
У пунктах 1.3, 1.4 договору №4983136 встановлено, що Кредит надається строком на 16 днів з 07.09.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 23.09.2021. Проценти за користування кредитом: 4800.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. (п.1.5.2 договору).
Додатком №1 до договору про споживчий кредит №4983136 від 07.09.2021 встановлено графік платежів за період з 07.09.2021 по 23.09.2021, відповідно до якого 23.09.2021 відповідачка повинна повернути позичальнику 22650,00 грн, в тому числі 15000 тіла кредиту, 4800,00 грн відсотків та 2850,00 грн комісії за надання кредиту.
В той же час, відповідно до пункту 2.3.1.2 вбачається, що граничний строк кредитування становить 76 днів (16+60), а згідно пункту 1.6. договору процентна ставка за користування збільшується.
Також договором передбачено право кредитодавця здійснити автоматичне продовження строку дії кредитного договору (пролонгація) на наступний термін за умови сплати позичальником певної частки заборгованості по кредиту.
Судом, встановлено, що проценти нараховані позивачем в період строку дії договору після спливу 16 днів, у декілька разів перевищили заборгованість за наданим кредитом.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав'язування її придбання. Фінансова установа під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.
Зазначення у договорі двох строків кредитування та різних процентних ставок призводить до неправильного, а то й різного тлумачення та розуміння його сторонами договору, зокрема, позичальником.
Оскільки ці правила не дають можливості визначити справжній зміст відповідної умови кредитного договору №4983136 від 07.09.2021 щодо строку дії - 16 календарних днів згідно пунктів 1.3, 1.4, чи 76 днів (16+60) згідно пункту 2.3.1.2 та процентної ставки, тому потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem.
Більше того, у заяві відповідачки на отримання грошових коштів та графіку платежів визначено, що кредит надано в строк 16 днів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження №61-8829сво21) зазначено, що: «Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party).
Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі №613/1436/17).
Однак, позивач, нараховуючи заборгованість, виходив з іншого строку кредитування (п.2.3.1.2 кредитного договору) та процентної ставки (п.1.6 кредитного договору), що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків сторін договору, в той час коли відповідачка, як споживач банківських послуг, є слабшою стороною цих правовідносин.
Крім того, зазначення в кредитному договорі двох різних строків кредитування та процентних ставок призвело до неясності такої умови договору, як строк кредитування, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав (Contra proferentem), а тому апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення нарахованих відсотків за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору (30 днів з моменту отримання кредиту).
В цьому випадку право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статі 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
Враховуючи наведене, суд виходить з того, що починаючи з 24.09.2021 у ТОВ «Мілоан», як первісного кредитодавця, відсутнє право нараховувати проценти за вказаним кредитним договором.
Суд приходить до переконання, що пункти 1.3, 1.5.2 договору прямо суперечить пунктам 2.3.1.2, 1.6 та фактично застосовується до позичальника, як штрафні санкції.
Позивач не заявляв до стягнення з відповідачки неустойки, 3% річних та інфляційних витрат в порядку, установленому частиною другою статті 625 ЦК України, як наслідку прострочення споживачем ОСОБА_1 виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом у порядку, встановленому статтею 1048 ЦК України, що не відповідає акцептованим відповідачкою умовам оферти.
Суд вважає, що існують правові підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача тіла кредиту та процентів за користування, нарахованих виключно у період з 07.09.2021 по 23.09.2021, в межах 16-денного строку за ставкою 2,00% в день від суми кредиту, що всього становить 22650,00 грн, в тому числі 15000 тіла кредиту, 4800,00 грн відсотків, а також 2850,00 грн комісії за надання кредиту, щодо стягнення якої відповідачка позовні вимоги в цій частині визнала.
Разом з тим, відомостями про нарахування, складеними ТОВ «Мілоан», встановлено, що ОСОБА_1 на виконання своїх зобов'язань за договором №4983136 від 07.09.2021 сплатила заборгованість на суму 3396,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Мілоан» за договором про споживчий кредит №4983136 від 07.09.2021 встановлено, що відповідачкою вносилися платежі на погашення заборгованості за кредитним договором, а саме, 10.09.2021, які розподілено первісним кредитором як: сплата комісії за пролонгацію в сумі 450,00 грн; сплата тіла кредиту в сумі 450,00 грн; сплата процентів по кредиту в сумі 375,00 грн., а також 11.09.2021, які розподілено первісним кредитором як: сплата комісії за пролонгацію в сумі 1455,00 грн; сплата тіла кредиту в сумі 1455,00 грн; сплата процентів по кредиту в сумі 816,00 грн, сплата комісії за оформлення кредиту в сумі 283,00 грн, 24.09.2021 - сплата процентів по кредиту в сумі 100,00 грн, 03.10.2021 - сплата процентів по кредиту в сумі 200,00 грн,
Отже загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки за договором про споживчий кредит №4983136 від 07.09.2021 з урахуванням здійснених нею платежів щодо погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 1905,00 грн та процентами в сумі 1491,00 грн, становить 19254,00 грн, в тому числі, 13095,00 грн тіла кредиту, 3309,00 грн відсотків, а також 2850,00 грн комісії за надання кредиту.
Доводи позивача про те, що відповідачкою було надано згоду на пролонгацію та автопролонгацію договорів у разі наявності заборгованості та/або часткової сплати заборгованості по кредитним договорам суд відхиляє, оскільки пункти 1.3, 1.5 договору прямо суперечить пунктам 2.3.1, 1.6 договору та фактично застосовується до позичальника, як штрафні санкції. Крім того, пункти 2.3.1, 1.6 договору суперечать змісту заяви відповідачки про отримання кредиту, а також графіку платежів, де вказано загальну вартість кредиту, а не орієнтовну.
У відповідності до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 20 255,56 грн, а саме :
- за договором позики № 77461329 від 06.10.2021 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в сумі 1001,56 грн, з яких: 1000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1,40 грн - заборгованість за процентами, 0,16 грн - 3% річних;
- за договором про споживчий кредит №4983136 від 07.09.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в розмірі 19254,00 грн, в тому числі, 13095,00 грн тіла кредиту, 3309,00 грн відсотків, а також 2850,00 грн комісії за надання кредиту.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 442, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 25000 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 605,57 грн, пропорційно до задоволених вимог.
Крім того, ТОВ «Коллект Центр» в позовній заяві просило суд стягнути з відповідачки на свою користь понесені судові витрати, в тому числі на правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правничої допомоги в суді першої позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 01.07.2024 №01-07/2024, заявку на надання юридичної допомоги №732 від 03.11.2025, витяг з акту №16 про надання правничої допомоги від 28.11.2025, тарифи на послуги.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 25000.00 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідачки, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
Крім того, позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 3000,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12,76,77,78,80,81141,258,259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість в розмірі 20 255,56 грн, а саме:
- за договором позики № 77461329 від 06.10.2021 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в сумі 1001,56 грн, з яких: 1000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 1,40 грн - заборгованість за процентами, 0,16 грн - 3% річних;
- за договором про споживчий кредит №4983136 від 07.09.2021, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в розмірі 19254,00 грн, в тому числі, 13095,00 грн тіла кредиту, 3309,00 грн відсотків, а також 2850,00 грн комісії за надання кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 605,57 грн. та 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 27 лютого 2026 року.
Головуючий: Г.Зушман