Справа № 587/2937/23
27 лютого 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №62023170040000384 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рашків Хотинського району Чернівецької області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працездатного, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого в порядку статті 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 30.12.2022 року за №1020-ОС старшого солдата ОСОБА_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації призначено на посаду водія третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби сьомої прикордонної застави другої прикордонної комендатури.
Під час проходження військової служби за мобілізацією старший солдат ОСОБА_4 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ від 31 серпня 2023 року №339-ВВ старший солдат ОСОБА_4 вважається таким, що перебував на стаціонарному лікуванні з 05.07.2023 по 21.08.2023 року в КНП «Сумський обласний клінічний шпиталь ветеранів війни».
Однак, військовослужбовець військової служби за мобілізацією НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України старший солдат ОСОБА_4 , грубо порушуючи встановлений порядок проходження військової служби, 22.08.2023 о 08:00 год., в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, п. п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних
Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України, не з'явився після лікування до місця розташування підрозділу за адресою: АДРЕСА_2 , а перебував за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину та виконання службових обов'язків, звернення до правоохоронних, інших державних органів чи органів військового управління з приводу своїх протиправних діянь, за наявності реальної можливості для цього.
05.10.2023приблизно о 20:00 год. старший солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, що розташований в АДРЕСА_2 , де заявив про себе як військовослужбовця.
Старший солдат ОСОБА_4 з 08:00 год. 22.08.2023 по 20:00 год. 05 жовтня 2023 року обов'язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а перебував за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , де займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений, який брав участь в режимі відеоконференції, свою вину фактично не визнав і пояснив, що в 2022 році він був призваний на військову службу за мобілізацією і проходив службу на посаді водія третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби сьомої прикордонної застави другої прикордонної комендатури. В 2023 році його військова частина, де він проходив службу, тимчасово дислокувалася в районі АДРЕСА_2 . Періодично він лікувався в Сумському обласному клінічному закладі - госпіталі для ветеранів війни з приводу хронічних хвороб. В 2023 році йому зробили 3 операції в Сумському обласному клінічному закладі - госпіталі для ветеранів війни. Після останньої виписки з медичного закладу - 21 серпня 2023 року - він звертався до командира ОСОБА_5 з приводу відпустки, і начальник медичної частини військової частини ОСОБА_6 просив командира відпустити його. Командир, якому він телефонував, сказав, що свої 30 днів відпустки він вже відбув. Командир фактично відмовив у наданні відпустки. Після того, як йому відмовили в задоволенні заяви про відпустку за станом здоров'я, в той же день він поїхав додому, автобусом до Київа, потім до Хмельницького, потім до ОСОБА_7 . Додому прибув десь через 2 дні після того, як залишив госпіталь; його виписали 21 серпня 2023 року, а 23 серпня 2023 року він вже був в Чернівцях. Він не повертався до служби, бо в нього немає здоров'я проходити службу, а повернувся в жовтні 2023 року, бо йому сказали, що він рахується як особа, що самовільно залишила військову частину. З 21 серпня 2023 року по 5 жовтня 2023 року він у військовій частині не був і не намагався повернутися на військову службу.
Вина обвинуваченого підтверджується іншими зібраними і дослідженими в судовому засіданні доказами.
З копії наказу від 31 серпня 2023 року №339-ВВ «Про особовий склад (службові переміщення)» вбачається, що старшого солдата ОСОБА_4 вважати таким, що перебував на стаціонарному лікуванні з 5 липня п 21 серпня 2023 року в КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» ( ар.с..177).
Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він проходив військову службу в в/ч НОМЕР_2 на посаді начальника 7 прикордонної застави, обвинувачений ОСОБА_4 як мобілізований проходив службу в в/ч НОМЕР_2 на посаді інспектора прикордонної служби і знаходився в його безпосередньому підпорядкуванні. О 09:00 24.08.2023 року від начальника третього відділення інспекторів прикордонної служби сьомої прикордонної застави другої прикордонної комендатури (з м.д. АДРЕСА_1 ) майора ОСОБА_9 він отримав доповідь про виявлення ним факту відсутності інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби сьомої прикордонної застави (з м.д. АДРЕСА_1 ) другої прикордонної комендатури (з м.д. АДРЕСА_1 ) старшого солдата ОСОБА_10 за місцем проходження стаціонарного лікування в КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни», який проходив лікування з 09.08.2023 року. Інформація про виписку ОСОБА_4 з лікувального закладу не надходила. З метою перевірки інформації він прибув до лікувального закладу, де поспілкувався з лікарем військовослужбовця. За результатом проведеної бесіди отримав інформацію про виписку ОСОБА_4 21.08.2023 року, який в той же день , залишивши особисті речі та виписку, вибув за межі закладу в невідомому напрямку. Про відсутність військовослужбовця та результати проведених заходів здійснив доповідь виконуючому обов'язки коменданта другої прикордонної комендатури (з м.д. АДРЕСА_1 ) майору ОСОБА_11 та начальнику служби охорони здоров'я загону майору ОСОБА_12 . Він намагався зв'язатися з ОСОБА_4 за телефоном, однак останній на зв'язок не виходив, телефон був вимкнений, сам ОСОБА_4 також на зв'язок самостійно не виходив, про причини відсутності у військовій частині не повідомляв, на службу не повертався. Про самовільне залишення військової частини обвинуваченим командування повідомило відділ власної безпеки.
Свідок ОСОБА_13 пояснив суду, що він проходив службу в у в/ч НОМЕР_2 на посаді начальника 3 відділення НОМЕР_1 прикордонного загону 7 прикордонної застави, ОСОБА_4 був в його підпорядкуванні і проходив військову службу як мобілізований. Протягом служби ОСОБА_4 кілька разі перебував на лікуванні у КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» з приводу хронічних хвороб, не пов'язаних з військовою службою. ОСОБА_4 зробили 3 операції, після чого йому кожного разу наказом командира військової частини надавалися відпустки за станом здоров'я, зокрема, з 7 лютого 2023 року по 8 березня 2023 року, з 12 квітня 2023 року по 11 травня 2023 року, з 2 червня 2023 року по 1 липня 2023 року. Під час чергового перебування на лікуванні у КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» ОСОБА_4 мав виписатися 21 серпня 2023 року, однак у військовій частині не з'явився. Свідок ОСОБА_13 пояснив, що 24 серпня 2023 року він поїхав у шпиталь, де лікувався ОСОБА_4 і де його повідомили, що ОСОБА_4 21 серпня 2023 року виписався з медичної установи з цього часу у шпиталі не з'являвся. Не з'явився він і у військову частину, на зв'язок не виходив, телефон був вимкнений, сам ОСОБА_4 також на зв'язок самостійно не виходив, про причини відсутності у військовій частині не повідомляв, на службу не повертався. Свідок ОСОБА_13 пояснив, що ОСОБА_4 було відомо порядок і процедура отримання відпустки за станом здоров'я, оскільки він раніше неодноразово користувався такою відпусткою і у наданні таких відпусток йому не відмовляли. ОСОБА_4 зобов'язаний був з'явитися до військової часини, отримати направлення на ВЛК, після чого на підставі рекомендацій ВЛК командир військової частини мав вирішити питання про надання відпустки за станом здоров'я. Однак ОСОБА_4 , виписавшись з шпиталю 1 серпня 2023 року, самовільно залишив військову частину і, не поставши до відома командування військової частини і не отримавши відповідний наказ, поїхав за місцем постійного проживання в Чернівецьку область.
З довідок ВЛК від 6 лютого 2023 року, 1 червня 2023 року, 11 квітня 2023 року ( ар.с. 58,59,60) вбачається, що ВЛК КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» неодноразово надавала ОСОБА_4 рекомендації щодо необхідності надання відпустки за станом здоров'я і такі відпустки він постійно отримував, тобто порядок надання такого роду відпусток ОСОБА_4 був гарно відомий.
З копії наказу «Про результати службового розслідування» вбачається, що відповідно до наказу по НОМЕР_1 прикордонному загону від 25.08.2023 №2157-АГ «Про призначення службового розслідування» проведено службове розслідування щодо з'ясування обставин по факту не прибуття з лікування інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія другої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби сьомої прикзас (з м.д. АДРЕСА_1 ) другої прикк (з м.д. АДРЕСА_1 ) старшого солдата ОСОБА_14 . За результатами службового розслідування встановлено, що факт відсутності в місці зосередження з 22.08.2023 та на момент завершення службового розслідування ОСОБА_10 мав місце. Даний факт став можливий внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідального ставлення до наказів (розпоряджень) вищого керівництва щодо недопущення порушення військової дисципліни з боку старшого солдата ОСОБА_14 , свідомо допущено вчинення проступку, який полягає у порушенні з боку військовослужбовця Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, Військової присяги, Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України( ар. с. 157).
З висновку службового розслідування по факту неприбуття ОСОБА_4 з КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» до місця розташування підрозділу встановлено, що 24 серпня 2023 року вінд начальника 7 прикордонної застави (з м.д. АДРЕСА_1 ) другої прикордонної комендатури (з м.д. АДРЕСА_1 ) надійшла доповідь, що 0 9 годині 24 серпня 2023 року під час проведення перевірки інформації про проходження стаціонарного лікування в КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни» виявлено відсутність військовослужбовця ОСОБА_4 , який в період з 9 серпня 2023 року по 21 серпня 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни», 22 серпня 2023 року мав прибути до місця розташування підрозділу після завершення лікування. В подальшому мати ОСОБА_4 повідомила в телефонному режимі майора ОСОБА_13 , що ОСОБА_4 прибув за місцем проживання в Чернівецьку область для вирішення особистих питань.( ар. с. 141-147).
Посилання обвинуваченого на незадовільний стан здоров'я як на причину самовільного залишення військової частини і фактичне невизнання своєї вини самим обвинуваченим суд розцінює як обрану форму захисту. Не дивлячись на те, що ОСОБА_4 має ряд хронічних хвороб, військово-лікарською комісією він визнаний придатним до військової служби( ар.с. 178). Перебування на диспансерному обліку з приводу хронічних хвороб ( ар.с. 173, 179-184) не може свідчити про поважність причини нез'явлення на службу після перебування на лікуванні і залишення військової частини військовослужбовцем.
Крім того, слід зазначити, що з приводу наявних у обвинуваченого хронічних хвороб обвинуваченому неодноразово надавали медичну допомогу, в тому числі і в умовах КНП СОР «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни». Отже, під час проходження військової служби ОСОБА_4 неодноразово звертався до медичної частини військового підрозділу і до медичної установи зі скаргами на стан здоров'я (і така допомога йому надавалася), а після нез'явлення на службу і залишення військової частини - 22 серпня 2023 року, а також протягом всього часу розгляду кримінального провадження в суді ( з грудня 2023 року, тобто більше 2 років) ОСОБА_4 до медичних установ не звертався, що особисто підтвердив в судовому засіданні і сам обвинувачений. Відтак, посилання обвинуваченого на стан здоров'я як на причину нез'явлення на службу і залишення військової частини є неспроможним.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена в повному обсязі, підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає достовірними, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у відповідності з положеннями ст. ст. 85, 86 КПК України, тобто в порядку і у спосіб, встановлений кримінально-процесуальним законодавством України і не спростовані обвинуваченим.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем за мобілізацією, в умовах воєнного стану, не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад 3 доби.
Відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з частиною 2 статі 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до роз'яснень викладених Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (статті 12 Кримінального кодексу України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону й враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначені покарання обвинуваченому суд враховує обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем служби ( ар.с.164), пом'якшуючі відповідальність обставини - раніше не судимий, проходив військову службу в ЗСУ, в тому числі і за контрактом (ар.с.165), має ряд хронічних хвороб, в тому числі і такі, що пов'язані з проходженням військової служби ( ар.с.163,166, 167, 168, 173-175, 179-184), матеріальна шкода злочином не завдана.
Обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 5 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня приведення вироку до виконання.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1