Справа № 592/1017/26
Провадження № 3/592/409/26
27 лютого 2026 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Титаренко Вікторія Володимирівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУ НП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 779447 від 13.01.2026, 13.01.2026 о 11 год 37 хв за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме ображала, принижувала, погрожувала фізичною розправою, чим саме завдала шкоди психологічному здоров'ю, чим порушила вимоги встановлення ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству" ч. 14 ст. 1, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що у неї з мамою виникла сварка, на цей час вони примирилися, вона просила вибачення, обіцяла більше такого не повторювати.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що у неї з донькою ОСОБА_1 виник конфлікт, на цей час вони примирилися. Просила закрити справу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, який в силу положень ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно, досліджуючи останній, разом із іншими, доданими до нього матеріалами, суд дійшов таких висновків.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає в разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується в діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені, тобто, чи була завдана шкода.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 цього Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Дії громадянки ОСОБА_1 кваліфікована працівником поліції за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як домашнє насильство психологічного характеру.
Вислухавши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підтверджень, що ОСОБА_1 дійсно вчинила щодо ОСОБА_2 домашнє насильство, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Суд звертає увагу, що доказуванню підлягає реальність сприйняття відповідних дій кривдника постраждалою особою як таких, що посягають на їх безпеку чи безпеку третіх осіб, створюють емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.
Ураховуючи вищенаведене, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 173-2, 247, 251, 252, 269, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 291 КУпАП постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО