Справа № 490/9004/13-ц
нп 4-с/490/5/2026
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
27 лютого 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., представниці скаржника ОСОБА_1 - адвоката Істоміної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
11 листопада 2025 року адвокат Істоміна К.В. в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Центрального районного суду міста Миколаєва зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в якій просить: скасувати постанову державного виконавця від 21.08.2025 року, винесену в межах виконавчого провадження №42519139 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 8 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; скасувати постанову державного виконавця від 21.08.2025 року, винесену в межах виконавчого провадження №42519139 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 8 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
В обґрунтування вимог в скарзі зазначено, що тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі проходження боржником військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2025 року старший матрос ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 21.01.2025 року по теперішній час. Таким чином, з огляду на положення п. 3 ч. 10 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» до ОСОБА_1 не може бути застосовано обмеження у праві керування транспортними засобами.
Що стосується обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, просить суд врахувати, що ОСОБА_1 , відповідно до відомостей військового квитка перебуває на посаді стрільця (ВОС 100915А), тобто в його безпосередні обов'язки військової служби входить користування зброєю. А тому обмеження, встановлені державним виконавцем щодо користування зброєю може суттєво обмежити його діяльність при виконанні військових обов'язків, а в умовах військового стану невиконання наказів командування може мати наслідком притягнення до кримінальної відповідальності.
За такого скаржник вважає що постанови державного виконавця від 21.08.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, а також про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобаминалежить скасувати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025 року дану скаргу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.
Ухвалою суду від 04.09.2025 року дану скаргу прийнято до розгляду, призначено судове засідання.
12.09.2025 року Очаківським відділом ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) надано до суду відзив, в якому зазначено, що вимоги скарги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Так, у виконавчому провадженні №42519139 з примусового виконання виконавчого листа №490/9004/13-ц виданого 08.02.2014 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 08 серпня 2013 року і до її повноліття, державним виконавцем було встановлено наявність заборгованості, яка складає 112789,05 грн та сукупний розмір якої перевищує суму платежів за чотири місяці.
Керуючись нормами частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) Чоковою Т.В. винесені постанови: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською зброєю, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.
Скаржником - ОСОБА_1 не надано до суду доказів порушення його прав як боржника у виконавчому провадженні - не надано доказів звернення до Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) з відповідною заявою про припинення (скасування) або не застосування тимчасового заходу та не надано доказів направлення довідки про проходження служби за призовом під час мобілізації. Крім того довідка в/ч НОМЕР_1 про перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, яка була надана до суду, видана 28.08.2025 року, тобто після винесення головним державним виконавцем Чоковою Т.В. тимчасового заходу у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, що свідчить про відсутність підстав для застосування пункту 3 частини 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» на момент винесення постанови про тимчасового заходу у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом 21.08.2025 року.
10.09.2025 року ОСОБА_1 звернувся до відділу з заявою про скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у зв'язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації. 10.09.2025 року державним виконавцем було винесено постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Що стосується скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, то ці вимоги скаржника не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до пункту 6 розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 тимчасові заходи, передбачені пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», припиняються у разі погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі на підставі постанов державного виконавця про скасування таких заходів або закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1, 2, 5, 7, 9, 10, 12, 14 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Інші підстави для не застосування, припинення (скасування) тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень та іншими нормативно-правовими актами не передбачено. Натомість відповідно до абзац 11 підпункту 5 пункту 10-2 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Оскільки дія зазначених постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії зупинена то посилання скаржника на те що зазначене обмеження може суттєво обмежити його діяльність при виконанні військових обов'язків суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження», не обґрунтоване і не відповідає дійсності.
28.09.2025 року представниця скаржника надала до суду відповідь на відзив в якому зазначила, що вважає аргументи, викладені у відзиві, такими що не відповідають дійсним обставинам справи, а скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, представник виконавчої служби посилається на те, що скаржник не звертався до ВДВС із заявою про те, що він є військовослужбовцем, а отже, дії державного виконавця щодо накладення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами є правомірними. Однак, з таким погодитись не можна.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Як вказано в ч. 3 вказаної статті Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Із наведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 як боржник не міг звернутись до начальника відділу з відповідною скаргою, оскільки такий порядок оскарження законом не передбачений. Також представник виконавчої служби посилається у своєму відзиві на те, що ОСОБА_1 не повідомив своєчасно про наявність обставин, які виключають встановлення обмеження у праві керування транспортними засобами, а саме те, що скаржник є військовослужбовцем.
Просить суд врахувати, що оскаржувана постанова винесена державним виконавцем 21.08.2025 року. Відповідно до матеріалів виконавчого провадження, а саме відповіді Державної податкової служби на запит №277357964 від 29.06.2025 р. Очаківського ВДВС у Миколаївському районіМиколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про джерела та суми доходів, ОСОБА_1 отримує дохід, податковий агент - Військова частина НОМЕР_1 . Вказана відповідь була отримана державним виконавцем 29.06.2025 року. Отже, твердження представника виконавчої служби про відсутність у державного виконавця інформації про те, що боржник є військовослужбовцем, не відповідають дійсності.
Також представниця скаржника наголошує, що у відповідності до ч. 9 ст. 141 ЦПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Враховуючи, що постанова про обмеження у праві керування транспортними засобами скасована, проте дії державного виконавця щодо її винесення є неправомірними, заявлені судові витрати (витрати на правничу допомогу) підлягають відшкодуванню.
Щодо постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, прошу суд врахувати, що оскільки Перехідними положеннями ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено зупинення дії таких постанов на час воєнного стану, у державного виконавця взагалі не було жодних законних підстав виносити вказану постанову.
З урахуванням наведного представниця скаржника просить вимогу про скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - залишити без розгляду.
30.09.2025 року Очаківським відділом ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) надано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено таке.
Боржник з доказами проходження військової служби за призовом під час мобілізації до відділу Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) не звертався і відповідних доказів звернення до суду не надав. За відсутністю доказів проходження військової служби за призовом під час мобілізації у державний виконавця відсутні правові підставі для вжиття заходів ( вчинення дій) для застосування норм пункту 3 частини 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо припинення (скасування) тимчасового заходу у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом. Маючи такі докази у вигляді довідки в/ч НОМЕР_1 про перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, виданої 28.08.2025 скаржник не звернувся з нею до органу ДВС за реалізацією свого права у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку, а звернувся до суду зі скаргою. Тобто саме бездіяльність скаржника є причиною відсутності дій державного виконавця спрямованих на реалізацію прав боржника передбачених пунктом 3 частини 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо припинення (скасування) тимчасового заходу у вигляді тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом.
При цьому, скаржник звернувся 10.09.2025 року до Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами у зв'язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації. Після чого державним виконавцем вжиті заходи щодо захисту прав боржника у вигляді винесення 10.09.2025 постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Матеріали виконавчого провадження дійсно містять відповідь Державної податкової служби на запит від 29.06.2025 року за № 277357964 про джерела та суми доходів, а також містять відповідь на запит №277357967 від 29.06.2025 Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи.
Згідно відповіді на запит Державної податкової служби скаржник отримує дохід в військовій частині НОМЕР_1 . Згідно відповіді на запит Пенсійного фонду України боржник отримує дохід (заробітну плату) в військовій часині НОМЕР_1 . При цьому інформація надана Державною податковою службою та Пенсійним фондом України не містить і не може містити даних про посаду боржника, характер трудових відносин, чи перебуває в трудових відносинах з військовою частиною цивільна особа або військовий, а тим більше не містить і не може містити інформацію про перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації. Інформація Державної податкової служби та Пенсійного фонду України на запити державного виконавця містить інформацію виключно про джерело доходів. А інформація про характер трудових відносин надається роботодавцем та боржником. Тому посилання представника на відповіді Державної податкової служби та Пенсійного фонду України, які містяться в матеріалах виконавчого провадження є лише спробою завести суд в оману.
Що стосується скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, то ці вимоги скаржника не можуть бути задоволені, оскільки дія зазначених постанов про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії зупинена то посилання скаржника на те що зазначене обмеження може суттєво обмежити його діяльність при виконанні військових обов'язків суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження», не обґрунтоване і не відповідає дійсності.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 04.12.2025 року витребувано у Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №42519139, відкритого 19.03.2018 року на підставі виконавчого листа №490/9004/13-ц, виданого 08.02.2014 року Центральним районним судом м. Миколаєва.
Розпорядженням керівника апарату суду від 09.02.2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з поданням суддею Черенковою Н.П. заяви про відставку та відрахування її зі штату суду.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.
Ухвалою судді від 13.02.2026 року прийнято до свого провадження цивільну справу №490/9004/13-ц за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та призначено розгляд скарги на 25.02.2026 року на 12:00 год.
В судовому засіданні представниця скаржника просила скаргу в частині вимог про скасування постанови державного виконавця від 21.08.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами залишити без розгляду, а в іншій частині підтримала та просила задовольнити та стягнути витрати на правову допомогу.
Інші учасники справи ОСОБА_3 та Очаківський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з'явилися, повідомлені судом про розгляд справи належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.
З урахуванням положень частини другої статті 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представниці скаржника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Щодо залишення без розгляду скарги, в частині вимог про скасування постанови державного виконавця від 21.08.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, суд зазначає таке.
Частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною першою статті 64 ЦПК України встановлено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що до початку розгляду справи по суті, представницею позивачки надано до суду заяву про залишення заяви в частині вимог без розгляду, суд вважає за необхідне задовольнити вказану заяву та залишити без розгляду скаргу в частині вимог про скасування постанови державного виконавця від 21.08.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
З урахуванням залишення скарги в частині вимог без розгляду, судом розглядається вимога скарги щодо скасування постанову державного виконавця від 21.08.2025 року, винесену в межах виконавчого провадження №42519139 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 8 серпня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Так, судом встановлено, що заочним рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 22 жовтня 2013 року у справі №490/9004/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 08 серпня 2013 року і до її повноліття.
08.02.2014 року стягувачкою було отримано відповідний виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання до Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса).
Станом на час розгляду справи на виконанні в Очаківському відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №42519139 з примусового виконання виконавчого листа №490/9004/13-ц виданого 08.02.2014 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 08 серпня 2013 року і до її повноліття.
Частинами першою та другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
У статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року у справі № 18-рп/2012 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 11-рп/2012).
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження, крім іншого, має право:
проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну поу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Пунктом 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Відповідно до наявних матеріалах справи доказів судом встановлено, що державним виконавцем під час здійснення відповідних заходів у виконавчому провадженні ВП №42519139 з примусового виконання виконавчого листа №490/9004/13-ц виданого 08.02.2014 року Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для особи відповідного віку, починаючи з 08 серпня 2013 року і до її повноліття було здійснено розрахунок заборгованості за період з 08.08.2013 по 30.06.2025 року та встановлено наявність заборгованості, яка складає 112789,05 грн та сукупний розмір якої перевищує суму платежів за чотири місяці.
Доказів погашення заборгованості зі сплати аліментів станом на час винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови матеріали справи не містять, як і не містять доказів оскарження божником розрахунку державного виконавця зі сплати аліментів.
Таким чином, керуючись нормами частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» головним державним виконавцем Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) Чоковою Т.В. 21.08.2025 року було винесено в тому числі і оскаржувану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською зброєю, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Отже, винесення державним виконавцем вказаної постанови здійснено в межах положень ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, дія вказаної постанови зупинена в силу положень п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Оскільки головним державним виконавцем Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) Чоковою Т.В. постанову від 21.08.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії у виконавчому провадженні ВП №42519139 винесено відповідно до закону, і судом не встановлено порушення прав скаржника, тому підстав для задоволення скарги та скасування вказаної постанови немає та у задоволенні скарги ОСОБА_1 слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до чатини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною другою статті 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною дев'ятою статті 141 ЦПК україни встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, для стягнення компенсації здійснених скаржником витрат, пов'язаних з розглядом справи, останньому згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони - Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса).
В даному випадку суд зазначає, що скаржником не доведено, що спір виник саме внаслідок неправильних дій сторони - Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса).
Так, судом встановлено, що головним державним виконавцем Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) Чоковою Т.В. постанову від 21.08.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії у виконавчому провадженні ВП №42519139 винесено відповідно до закону, і судом не встановлено порушення прав скаржника, а тому з цих підстав в задоволенні скарги відмовлено.
Крім того, суд зазначає, що заявником не доведено, а судом не встановлено, що спір в частині вимог, яка була залишена без розгляду - про скасування постанови державного виконавця від 21.08.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, виник саме з вини Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса).
Так, постанова головного державного виконавця Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса) Чокової Т.В. від 21.08.2025 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, була винесенана підставі нормам частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, відповідно до вимог пункту 3 частини десятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Так, суд погоджується з аргументами Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса), що станом на 21.08.2025 року - дату винесення державним виконавчем ОСОБА_5 постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською зброєю, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом були відсутні докази на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а також що боржник проходив військову службу та виконував бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
При цьому, в матеріалах виконавчого провадження дійсно містяться відповідь Державної податкової служби на запит від 29.06.2025 року за №277357964 про джерела та суми доходів, а також відповідь на запит №277357967 від 29.06.2025 Пенсійного фонду України про фізичних осіб боржників, які отримують пенсії, розмір їх пенсій та найменування органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває боржник, та інформацію про фізичних осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно правовими договорами, про їх останнє місце роботи.
Згідно відповіді на запит Державної податкової служби скаржник отримує дохід в військовій частині НОМЕР_1 . Згідно відповіді на запит Пенсійного фонду України боржник отримує дохід (заробітну плату) в військовій часині НОМЕР_1 .
При цьому інформація надана Державною податковою службою та Пенсійним фондом України не містить даних про посаду боржника, характер трудових відносин, чи перебуває боржник в трудових відносинах з військовою частиною (як цивільний працівник) або проходить військову службу, та не містить інформацію про перебування боржника на військовій службі за призовом під час мобілізації.
Інформація Державної податкової служби та Пенсійного фонду України на запити державного виконавця містить інформацію виключно про джерело доходів. А інформація про характер трудових відносин надається роботодавцем та боржником.
За такого посилання представниці скаржника на відповіді Державної податкової служби та Пенсійного фонду України, які містяться в матеріалах виконавчого провадження не свідчать про протиправність дій державного виконавця при винесенні постанови.
Тим чином скаржником не доведено, а судом не встановлено, що спір винк саме з вини Очаківського відділу ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса).
З урахуванням наведеного відсутні підстави для покладення судових витрат на Очаківський відділ ДВС у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управлінні Міністерства юстиції (м. Одеса).
На підставі викладеного, керуючись статтями 257 - 261, 447-451 ЦПК України, суддя,
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в частині вимог про скасування винесеної 21.08.2025 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження №42519139 постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, залишити без розгляду.
Скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Очаківського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про скасування винесеної 21.08.2025 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження №42519139 постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому статтею 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Саламатін