Справа № 478/1118/25 Провадження № 2/478/36/2026
26 лютого 2026 року. смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді Іщенко Х.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крюкової О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -
ОСОБА_1 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, в якому просить стягнути на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/6 частки доходу (заробітку) з відповідача щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років на термін навчання.
В обґрунтування позову вказує, що відповідач є батьком повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання.
На підставі рішення Казанківського районного суду Миколаївської області 04.09.2009 року шлюб між позивачкою та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано. Після розірвання шлюбу спільний син залишився проживати з матір'ю (позивачкою), мешкаючи окремо від позивача. Оскільки батько дитини на утримання сина допомоги не надавав, була вимушена була звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на його утримання. На час звернення до суду він досяг повноліття, але продовжує навчання на денній формі навчання у відокремленому структурному підрозділі «Новобузький фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» на контрактній основі з 01.09.2024 року по 30.06.2027 рік, спеціальність: «Агроінженерія». Основа навчання - контрактна, з оплатою за кожен рік навчання. Згідно договору, навчання триватиме до 30 червня 2027 року. Стипендію він не отримує, оскільки навчання платне, навчається на денній формі, та не має змоги працевлаштуватись. Оскільки навчальний заклад розташований у м. Новий Буг (не за місцем проживання), син проживає у гуртожитку, з оплатою 6000 грн. на рік. Крім зазначеного є супутні витрати: харчування, придбання ноутбука та обладнання, оплата послуг інтернета, підручників. Добровільно коштів на утримання повнолітнього сина який продовжує навчання відповідач не надає, хоча має змогу, оскільки відповідач є здоровим та працездатним, має постійне місце роботи з високим рівнем доходів, що значно перевищує мінімальний розмір заробітної плати, підтвердженням чого є розмір аліментів, який з нього утримували (до досягнення сином повноліття). Оскільки відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги у зв'язку з витратами на навчання не надає, вимушена звернутись з даним позовом до суду та просить позовні вимоги задовольнити.
Згідно ст. 33 ЦПК України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи матеріали справи передано судді Іщенко Х.В.
Ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської області провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з участю сторін.
У відведеній в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
23.10.2025 року від представника відповідача адвоката Задерецького В.А., який діє в інтересах ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, вважає за доцільне стягнути з нього 50 % вартості навчання за третій та четвертий (останній рік навчання) згідно укладеного договору з навчальним закладом та відмовити в задоволені заявлених позовних вимог про стягнення з нього аліментів на утримання сина що продовжує навчання в розмірі 1/6 частини всіх доходів щомісяця до 30.06.2030 року, тобто після закінчення обумовленого контрактом строку навчання.
В аргументування вказаної позиції вказав що дійсно перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою ОСОБА_1 , який було розірвано 04.09.2009 року. У шлюбі була народжена спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг повноліття та на утримання якого він сплачував аліменти (до досягнення дитиною повноліття), зокрема позивачка за 2023 рік отримала від відповідача в якості аліментів на утримання дитини (сина) - 146237 грн., за 2024 рік - 211000 грн., за 2025 рік. - 178730 грн.
Вказує, що в матеріалах позовної заяви, яка датована 22.09.2025 роком, відсутні докази (жодного доказу) що дитина продовжує навчання саме після досягнення 18-ти річного віку (після 08.10.2025 року).
Крім того - з тексту позовної заяви вбачається що позивач просить суд про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 котрий досяг 18-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 та який продовжує навчання, в певному розмірі щомісячно до досягнення дитиною 23-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ключовим в даному випадку є те, що аліменти сплачуються на дитину, яка продовжує навчання. Однак, як свідчить договір про надання освітніх послуг (контракт), навчання сина закінчується 30.06.2027 року, тому вимога про стягнення аліментів до досягнення сином 23-річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), за майбутній період, оскільки навчання згідно укладеному контракту закінчується 30.06.2027 року, є необґрунтованою.
Крім зазначеного, у позовній заяві позивачка зазначає, ОСОБА_3 проживає в гуртожитку навчального закладу ВСП «Новобузький фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» з оплатою 6000 грн. на рік. В той же час - жодного доказу (довідки, квитанції) про проживання дитини в гуртожитку навчального закладу, про те, що таке проживання є оплатним (а не безоплатним), та про його відповідну вартість проживання матеріали позовної заяви не містять.
За вказаного вважає, що позовна заява в заявленій редакції задоволенню не підлягає, а з урахуванням того факту що згідно укладеного контракту його синові залишилось навчатись ще два роки, а саме 2026 - 2027 навчальні роки, вважає обґрунтованим та справедливим визначити аліменти в розмірі 50 % вартості навчання сина ОСОБА_3 відповідно за 3-й та 4-й навчальні роки (2026-2027 роки) згідно вартості, визначеної контрактом (договором з навчальним закладом).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Надала до суду заяву, в якій просить судове засідання провести за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином. Доказів поважності причин неявки суду не надали.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, в результаті повного, всебічного та об'єктивного дослідження доказів, керуючись законом, прийшов до наступного висновку.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваним рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 19.08.2009 року (свідоцтво про розірвання шлюбу між чоловіком ОСОБА_2 і дружиною ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , актовий запис № 47 від 04.09.2009 року).
Від даного шлюбу мають спільну дитину, - сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджуються свідоцтвом про його народження Серії НОМЕР_2 . Також рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення провадити щомісячно починаючи до досягнення дитиною повноліття.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином сторін по справі на день вирішення спору є повнолітньою особою. Як вбачається із копії Договору про надання освітніх послуг від 01.07.2024 року, укладеного між Відокремленим структурним підрозділом «Новобузький фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання вказаного навчального закладу на відділенні «Агроінженерія» за спеціальністю «Агроінженерія». Освітньо-професійний ступень «Фаховий молодший бакалавр». Загальна вартість освітньої послуги становить (за весь термін навчання) 32830,00 грн., у тому числі: за другий рік навчання - 9950,00 грн., за третій рік навчання - 10950,00 грн., за четвертий рік навчання - 11930,00 грн.
Згідно з довідок за вих/№ 197 від 10.09.2025 року та вих/№ 309 від 25.11.2025 року, наданими ВСП «Новобузький фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету», ОСОБА_3 дійсно є студентом 3 курсу (5 семестру з 01.09.2025 року по 30.12.2027 року денної форми навчання по спеціальності «Агроінженерія» на контрактній основі з 01.09.2024 року по 30.06.2027 рік.
Згідно з довідки за вих/№ 260 від 29.10.2025 року, наданою ВСП «Новобузький фаховий коледж Миколаївського національного аграрного університету», видана студенту 31-м групи ОСОБА_3 вбачається, що останній дійсно проживає в гуртожитку ВСП «Новобузького фахового коледжу Миколаївського національного аграрного університету» з 01 вересня 2024 року. Вартість проживання у гуртожитку становить 450,00 грн. за місяць. За період проживання в гуртожитку з 01 вересня 2024 року на час надання довідки надійшло коштів, як оплата за проживання у гуртожитку в сумі 5400,00 грн. (03.09.2024 року - 1350 грн., 04.12.2025 року - 450 грн., 04.04.2025 року - 2250 грн., 10.10.2025 року - 1350 грн.
Вивчивши копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 йому виповнилось 18 років, тобто він досяг повноліття та стягнення аліментів на його утримання, яке відбувалось на підставі рішення Казанківського районного суду Миколаївської області, було припинено.
Відповідно до ст. 198 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно із ст. ст. 181, 182,183, 191 СК України, розмір аліментів може встановлюватись судом у частці від доходу матері, батька дитини та не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Ця сума стягується як аліменти на дитину і визначається судом починаючи з дня пред'явлення позову. При визначенні судом розміру аліментів суд враховує: стан здоровя та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в ч. 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів враховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, що передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб».
Статтею ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Аналогічна позиція висловлена у рішенні Верховного суду України від 24 грудня 2014 року № 6-186цс14.
Разом з цим суд зазначає, що за змістом ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від доходу платника аліментів, з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 цього Кодексу, а саме:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Позивачем доведено, що ОСОБА_3 є сином відповідача, який набув повноліття але не досягнув віку 23 років, та який продовжує навчання.
Як було встановлено судом у зв'язку з навчанням та проживанням у м. Новий Буг повнолітній син сторін по справі потребує матеріальної допомоги. Добровільно коштів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання відповідач не надає, хоча має змогу, оскільки є здоровим та працездатним, є працевлаштованим та має достатній рівень заробітку (доходу), підтвердженням чого є довідка (надана позивачем) - розрахунку заборгованості (станом на 22.10.2025 року) з відповідача на користь ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , з якого вбачається (що також підтверджено відповідачем у відзові на позовну заяву), що розмір стягнутих аліментів який був визначений у розмірі 1/6 частки доходів щомісячно становив: січень 2025 року - 27753,63 грн., лютий 2025 року - 12897,66 грн., березень 2025 року - 22281,29 грн., квітень 2025 року - 21513,08 грн., травень 2025 року - 10688,27 грн., червень 2025 року - 22284,18 грн., липень 2025 року - 16666,65 грн., серпень 2025 року - 27867,96 грн., вересень 2025 року - 22267,30 грн.
Вказана обставина, а саме, належний рівень доходів, свідчить про спроможність відповідачем надання матеріальної допомоги повнолітньому сину, який продовжує навчання.
З врахуванням наданих сторонами доказів, врахувавши вказані факти та обставини, виходячи із засад розумності і справедливості, керуючись внутрішнім переконанням, приймаючи до уваги встановлені законодавством розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, рівність обох батьків по утриманню повнолітньої дитини, що продовжує навчання, суд вважає що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, тому підлягають до часткового задоволення, у зв'язку з чим слід стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно починаючи з 24.09.2025 року і до закінчення сином навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23 річного віку.
На думку суду, такий розмір аліментів зможе забезпечити матеріальні потреби повнолітнього сина, який продовжує навчання і надасть змогу забезпечити матеріальні потреби повнолітнього сина.
Згідно статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач звільнена від сплати судового збору за подачу позову про стягнення аліментів, згідно із п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідач є учасником бойових дій (УБД), він також звільняється від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір слід віднести за рахунок держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. ст.ст. 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини що продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , який продовжує навчання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 24.09.2025 року і до закінчення сином навчання, але не більше, ніж до досягнення ним 23 річного віку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 27.02.2026 року.
Відомості про сторони:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: Х.В. Іщенко