Справа № 487/2805/25
Провадження № 1-кс/487/1254/26
27.02.2026 Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019230000000141 від 23.04.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362,ч. 1 ст. 365-2 КК України, про арешт майна,-
25.02.2026 заступник начальника відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12019230000000141 від 23.04.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362,ч. 1 ст. 365-2 КК України, в якому просив накласти арешт на речі, вилучені в ході проведення обшуку 24.02.2026 за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки “Redmi Note 10 pro » ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_5
- мобільний телефон марки “Redmi Note 9 pro » ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
- мобільний телефон марки «Samsung», який на момент проведення обшуку у вимкненому стані.
- блокнот червоного кольору в лінійку та блокнот з шерстяною обкладинкою в лінійку з рукописними записами.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що в провадженні СУ ГУНП в Херсонській області знаходяться матеріали досудового розслідування № 12019230000000141 від 23.04.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 365-2 КК України.
В ході проведення досудового розслідування, було встановлено що до вказаного кримінального правопорушення можливо причетна ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
24.02.2026 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , в ході якого виявлені та вилучені вищезазначені речі та документи .
Підставою для внесення клопотання стало те, що вилучені документи, речі, мають істотне значення для досудового розслідування та можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, існування обставин, які підтверджують, що незастосування заборони на користування, розпорядження цими речами призведе до їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування або передачі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі.
З урахуванням приписів ч.1 ст.172 КПК України, розгляд клопотання було проведено за відсутності власника майна.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Із матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Херсонській області знаходяться матеріали досудового розслідування № 12019230000000141 від 23.04.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 365-2 КК України.
Відповідно до клопотання, службові особи Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області, вступивши у злочинну змову з службовими особами та власниками ТОВ «А.Г.Р.О.- СПРАВА», які залучили довірену особу - ОСОБА_7 , за сприяння державного реєстратора виконавчого комітету Голопристанської міської ради ОСОБА_8 з метою отримання неправомірної вигоди, всупереч вимог п. 3 ст. 12 Земельного кодексу України та постанови Кабінету міністрів України від 07.06.2017 року № 412, без урахування позиції Кізомиської сільської ради Херсонської області на території якої знаходяться земельні ділянки, 18.10.2018 видали наказ № 3700-СГ «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою» щодо відведення у власність громадянам 23 земельних ділянок площею по 2 Га кожна для ведення особистого селянського господарства та в подальшому затвердили ці проекти землеустрою на підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Херсонській області № 301-СГ від 31.01.2019, чим забезпечили можливість незаконно приватизувати земельні ділянки.
З метою реалізації вищевказаного умислу протягом листопада 2016 року у приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_9 оформлено довіреності на ОСОБА_7 від імені громадян, який діяв в інтересах службових осіб та власників ТОВ «А.Г.Р.О.- СПРАВА». В подальшому ОСОБА_7 маючи довіреності від імені громадян оформив їм право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 6520382500:04:001:0347; 6520382500:04:001:0348; 6520382500:04:001:0349; 6520382500:04:001:0350; 6520382500:04:001:0351; 6520382500:04:001:0352; 6520382500:04:001:0353; 6520382500:04:001:0354; 6520382500:04:001:0355; 6520382500:04:001:0356; 6520382500:04:001:0357; 6520382500:04:001:0358; 6520382500:04:001:0359; 6520382500:04:001:0360; 6520382500:04:001:0362; 6520382500:04:001:0364; 6520382500:04:001:0365; 6520382500:04:001:0366; 6520382500:04:001:0367; 6520382500:04:001:0368; 6520382500:04:001:0369; 6520382500:04:001:0370; 6520382500:04:001:0371.
Так, ГУ Держгеокадастру в Херсонській області 18.10.2018 видано наказ №3700-СГ «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою» щодо відведення у власність громадянам 23 вищевказаних земельних ділянок площею по 2 Га кожна для ведення особистого селянського господарства та 31.01.2019 ці проекти землеустрою затверджено на підставі наказу № 301-СГ.
18.03.2019 та 19.03.2019 державним реєстратором Голопристанської міської ради ОСОБА_8 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про вищевказані 23 земельні ділянки та проведено державну реєстрацію права власності на громадян: ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 , які у 2016 році оформили довіреності на ОСОБА_7 .
Особисто власники земельних ділянок до державного реєстратора не зверталися та більш того на момент здійснення державної реєстрації права власності на земельні ділянки ряд громадян перебували за кордоном, мали змінені прізвища, а також були померлими.
В подальшому, 09.11.2019 та 13.11.2019 ОСОБА_7 у приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_33 оформлено договори купівлі-продажу 15 земельних ділянок власником яких стала ОСОБА_4 . А вже 11.02.2020 державним реєстратором зареєстровано право власності на ці 15 земельних ділянок за ТОВ «А.Г.Р.О.- СПРАВА», на підставі акту прийому передачі засновника вказаного підприємства ОСОБА_4 від 16.01.2020, яка після цієї угоди, а саме 30.03.2020 вийшла зі складу засновників цього підприємства, власником та директором якого залишився ОСОБА_34 .
На сьогоднішній день вищевказані земельні ділянки перебувають у власності зазначеного підприємства, директором та власником якого є ОСОБА_35 , котра являється дружиною першого власника ТОВ «А.Г.Р.О.- СПРАВА» - ОСОБА_36
24.02.2026 проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки “Redmi Note 10 pro » ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 , мобільний телефон марки “Redmi Note 9 pro » ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , мобільний телефон марки «Samsung», блокнот червоного кольору в лінійку та блокнот з шерстяною обкладинкою в лінійку з рукописними записами.
Постановою слідчого від 25.02.2026 вищевказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
У відповідності до п. п. 1, 2, 3 ч. 2, ч. 3-5 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Вилучені речі та документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюється під час кримінального провадження та є речовими доказами.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
За змістом ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органівта органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою ( якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Таким чином, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Прокурором доведено, що вилучені речі та документи відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також доведена наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу та існує необхідність накладення арешту на ці речі для забезпечення збереження їх як речового доказу та виконання завдань кримінального провадження.
Незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту може мати наслідком перешкоджання кримінальному провадженню та встановлення істини у ньому, шляхом знищення чи зміни вказаного майна. Таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним із завданням кримінального провадження.
Враховуючи, обставини кримінального правопорушення за якими проводиться досудове розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речі, вилучені в ході проведення обшуку 24.02.2026 за місцем проживання за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки “Redmi Note 10 pro » ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з сім-картою НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон марки “Redmi Note 9 pro » ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон марки «Samsung»;
- блокнот червоного кольору в лінійку та блокнот з шерстяною обкладинкою в лінійку з рукописними записами.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1