Справа № 487/1044/26
Провадження № 2/487/1571/26
Іменем України
про відмову у відкритті провадження у справі
16 лютого 2026 року м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Сухаревич З.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельянової Н.В., про визначення частки у праві власності на земельну ділянку,
10 лютого 2026 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельянової Н.В., в якій позивач просить визначити, що частка ОСОБА_4 у праві власності на земельну ділянку площею 0,0654 грн, кадастровий номер 4810136300:02:005:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , наданої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд становить - 23/100 часток.
11 лютого 2026 року вказану заяву передано судді Сухаревич З.М.
Вивчивши позовну заяву, додані до неї документи, вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження у справі, виходячи з такого.
Аналізуючи зміст позовної заяви встановлено, що позивач просить визначити частку співвласника у праві спільної власності на земельну ділянку, а саме ОСОБА_4 , який помер.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 ст. 5 ЦПК України).
Як визначено частинами 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10)визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 (провадження № 61-16257св20) суд зробив висновок, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право. Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Разом із тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
З урахуванням зазначеного, Верховний Суд резюмував, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), від 14 серпня 2024 року у справі № 522/3974/20 (провадження № 61-4007св23) тощо, що свідчить про сталість судової практики касаційного суду в таких правовідносинах.
Отже, спадкоємець не може вимагати установлення і визначення в судовому порядку частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно саме за померлим, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України.
Водночас, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18).
Приписи «суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовів, які не можна розглядати за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 688/2479/16-ц (провадження № 14-477цс19), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (провадження № 11-36апп1), від 28 квітня 2020 року у справі № 607/15692/19 (провадження № 14-39цс20).
Ураховуючи наведене вище та те, що позивач просить визначити частку за померлим, суддя доходить висновку, що така вимога не підлягає розгляду ані в порядку цивільного судочинства, ані в порядку іншого судочинства, а тому на підставі п. 1 ч. 1 і ч. 5 ст. 186 ЦПК України слід відмовити у відкритті провадження в цій справі без роз'яснення заявниці, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд даної справи з такою позовною вимогою.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 177, 186, 260, 261, 344, 353 ЦПК України, суддя
У відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ємельянової Н.В., про визначення частки у праві власності на земельну ділянку - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала складена 16 лютого 2026 року.
Суддя: З.М. Сухаревич