Справа № 477/123/25
Провадження № 2/477/580/26
12 січня 2026 року м. Миколаїв
Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем - Хлибовою Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області за правилами загального позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шевченківської сільської ради Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку,
21 січня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку, що розташована в межах території Миколаївського (раніше - Вітовського, Жовтневого) району Миколаївської області, кадастровий номер 4823384700:13:000:0044, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 4,54 га.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . 17 червня 2004 року спадкодавець склала заповіт, відповідно до змісту якого заповіла йому земельну ділянку, площею 4,54 га, що розташована в межах території Миколаївського (раніше - Вітовського, Жовтневого) району Миколаївської області, кадастровий номер 4823384700:13:000:0044, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Заповіт посвідчено секретарем Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області 17 червня 2004 року за № 18.
Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК, № 081317.
При звернені до приватного нотаріуса Сепеги О.П. із заявою про прийняття спадщини, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки діти померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є спадкоємцями, що мають право на обов'язкову частку у спадщині.
Нині захист спадкових прав позивача можливий лише шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися. Від представника до суду надійшла заява з проханням розглядати справу за їх відсутності, заявлені позовні вимоги свого довірителя підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_2 направила до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідач - Шевченківська сільська рада Миколаївської області до суду направила заяву з проханням розглядати справу за відсутності представника сільської ради. Проти задоволення позову не заперечує.
Відповідач - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, відповідно до частини 7 статті 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Справа розглядається в порядку загального позовного провадження про що судом постановлена відповідна ухвала 20 лютого 2025 року.
22 вересня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що виконкомом Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області 11 січня 2016 року складений актовий запис за №2. 17 жовтня 2024 року повторно видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .
17 червня 2014 року ще за життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким у тому числі заповіла належну їй земельну ділянку, площею 4,54 га, що розташована в межах території Миколаївського (раніше - Вітовського, Жовтневого) району Миколаївської області, кадастровий номер 4823384700:13:000:0044, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 .
Крім цього, інше майно, зазначене у заповіті, а саме: земельну ділянку площею 5,06 га, що розташована на території Шевченківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла онуці - ОСОБА_6 , а грошові внески онуку - ОСОБА_7 .
Заповіт посвідчено секретарем Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області 17 червня 2004 року за № 18.
Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 22 квітня 2003 року, серії МК, № 081317.
Звернувшись до нотаріуса Сепеги О.П. із заявою про прийняття спадщини, позивачу надані письмові роз'яснення про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки є інші спадкоємці, які прийняли спадщину і згідно з законом мають право на обов'язкову частку у спадщині - діти померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Дослідивши спадкову справу №47/2016 після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 судом встановлено, що до приватного нотаріуса Жовтневого нотаріального округу Миколаївської області Сапеги О.П. з заявою про прийняття спадщини за законом звернулася донька померлої - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_5 . З заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулися - позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_8 .
Будь-які інші спадкоємці з відповідною заявою не зверталися. Свідоцтва про право на спадщину нотаріусом не видавалося.
Спадкоємець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 02 січня 2019 року виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області складено актовий запис про смерть № 2, видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 .
При дослідженні спадкової справи № 102/2019 після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , судом встановлено, що до приватного нотаріуса Вітовського нотаріального округу Миколаївської області Сапеги О.П. з заявою про прийняття спадщини за законом звернулася донька померлого - ОСОБА_3 .
Будь-які інші спадкоємці з відповідною заявою не зверталися.
Нотаріусом на ім'я ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, належне спадкодавцю на момент його смерті. Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, заповідане ОСОБА_4 не видавалося.
Відповідач ОСОБА_2 направила до суду заяву про те, що позовні вимоги визнає, тобто підтвердила, що не претендує на обов'язкову частку в спадщині за заповітом і погоджується на оформлення спадкового майна у виді земельної ділянки площею 4,54 га. за позивачем.
Спадкоємиця ОСОБА_3 , у судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи судом повідомлялася своєчасно та належним чином. Будь-яких заперечень щодо задоволення позову від неї до суду не надходило.
Згідно зі статтею 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1218 Цивільного кодексу України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст. 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Також, за положеннями ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Відповідно до пункту 4.15. Глави 10 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно з пунктом 4.18 цього зазначеного Порядку - якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
За змістом статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом та звернувся до нотаріуса з відповідною заявою, від спадкоємців, що мають право на обов'язкову частину на час розгляду справи будь-яких заперечень до суду на час розгляду справи не надходило, право позивача на спадщину гарантовано державою, однак оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку неможливе у зв'язку з обставинами, про які вказано вище, то, на підставі ст. ст. 1218, 1220,1233-1236 ЦК України, суд визнає заявлений позов, таким що підлягає задоволенню.
Керуючись статями 258, 259, 263, 265 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової карки платника податку НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис про смерть № 2, складений виконавчим комітетом Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області 11 січня 2016 року), право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,54 га, кадастровий номер 4823384700:13:000:0044, що розташована в межах території Миколаївського (раніше - Вітовського, Жовтневого) району Миколаївської області, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серії МК, № 081317, від 22 квітня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №256, належить спадкодавцю ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення суду.
Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Вітовський районний суд Миколаївської області.
Повне найменування сторін:
позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач - Шевченківська сільська рада Миколаївської області, адреса: вул. Шевченка, 34, с. Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, ЄДРПОУ 04375286.
Суддя В.В.Полішко