Справа № 474/34/26
Іменем України
27.02.26р. с-ще Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
30.12.2025р., близько 16 год. 44 хв., по вул. Миколаївська, 57, с-ще Врадіївка ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 217030, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідала обстановці, розширені зіниці, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, в установленому законом порядку у медичному закладі, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 555098 від 30.12.2025р. надійшов до суду 28.01.2026р.
30.12.2025р., близько 16 год. 44 хв., ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, по вул. Миколаївська, 57, с-ще Врадіївка, керував автомобілем марки ВАЗ 217030, д/н НОМЕР_1 , з причіпом, н/з НОМЕР_2 , в якому в темну пору доби не працювали задні габаритні вогні. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. “а» п. 31.4.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 555116 від 30.12.2025р. надійшов до суду 28.01.2026р.
Постановою від 29.01.2026р. справи про адміністративне правопорушення щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП, об'єднані в одну справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер 474/34/26.
Судове засідання призначено на 16 год. 00 хв. 19.02.2026р., про що ОСОБА_1 повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № R63010007300).
16.02.2027р. та 17.02.2026р. до суду від ОСОБА_2 надійшли заяви про дистанційне ознайомлення з матеріалами справи та надання електронної копії матеріалів на електронну адресу.
Згідно довідки про доставку електронного документу матеріали судової справи в електронному варіанті доставленні до електронного кабінету ОСОБА_1 17.02.2026р.
Крім цього, 19.02.2026р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки йому ненаданні матеріали судової справи для ознайомлення та він не отримав відповіді на свій запит адресований Відділенню поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.
В судовому засіданні 19.02.2026р. ОСОБА_2 пояснив, що не ознайомився з матеріалами справи, оскільки останні йому на його заяву до електронного кабінету не надходили. Також він не отримав відповідь на свій запит адресований Відділенню поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області. Просив відкласти розгляд справи. ОСОБА_1 не заявляв жодних заяв чи клопотань про долучення доказів, виклику свідків, залучення до у часті у справі захисника, тощо.
З огляду на вищевикладене, судом роз'яснено ОСОБА_1 можливість ознайомитися з матеріалами справи безпосередньо в суді та відкладено розгляд справи на 09 год. 30 хв. 27.02.2026р.
19.02.2026р. ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та того ж дня ознайомився з ними.
27.02.2026р. до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання ОСОБА_2 підтверджує факт керування ним 30.12.2025р. транспортним засобом та зупинку його поліцейськими, оскільки в нього не горів лівий габаритний вогонь на причепі. Однак, ОСОБА_1 стверджує, що перед виїздом він перевіряв габаритні вогні та вони працювали.
Також ОСОБА_1 вказує наступне: “... в бесіді зі мною поліцейський запитав чи є в мене бажання поїхати до лікарні Я відповів про відсутність бажання їхати до лікарні, вказав на відсутність у мене ознаків перебування в стані сп'яніння, зазначивши, що я здійснюю догляд за хворими батьками-особами з інвалідністю, світловий день я потратив на заготівлю дров, та про пізній час доби.
Направлення на медичний огляд поліцейський мені не вручав...».
Крім цього, ОСОБА_1 вказує на таке:
“... 1. Відносно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Протокол умотивований тим що на причепі не горять задні габаритні вогні, чим порушено вимоги п. 31.4.3 ПДР Так на причипі номерний знак НОМЕР_2 не горів один із задніх габаритних вогнів, а саме лівий, решта як на вказаному причипі так і на автомобілі ВАЗ 217030 номерний знак НОМЕР_1 габаритні вогні світили. Прошу суд врахувати, що при початку руху в с. Йосипівка, я перевіряв справність габаритних вогнів як причепа так і автомобіля - вони були в справному стані, несправність габаритних вогнів виникла в дорозі і мені про це не було відомо, в мене не було умислу керувати транспортним засобом з технічними несправностями, та що я фізично не можу контролювати роботу задніх габаритів під час руху, а постійні зупинки для перевірки також нереальні. Мої дії відповідали вимогам “Правил дорожнього руху» (надалі ПДР), затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001р. № 1306, а саме перед виїздом я перевірив і забезпечив технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу відповідно до вимог п.п. “а» пункту 2.3 ПДР. В подальшому при виявлені виниклих в дорозі несправностей - лівого заднього габаритного вогню причепа, я відповідно до вимог пункту 31.5 ПДР усунув ці несправності, і з дозволу поліцейського продовжив рух.
2 . Щодо протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол умотивований тим що я керував транспортними засобами з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка що не відповідає обстановці, розширені зіниці що реагують на світло, тремтіння пальців рук та відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП Врадіївська ЦРЛ.
На відеозаписах процесу фіксації правопорушення відображено
- відео 1 фіксація порушення ПДР дата 30.12.2025 астрономічний час з 16.50.20 по 16.55.48 загальний час відео 05.29 хв.
16.50.34 зупинка
16.50.55 пояснення причини зупинки
16.51.06 твердження ОСОБА_1 : “справність зовнішніх світлових приладів перевіряв перед виїздом»
16.52.24 ознайомлення поліцейського з водійським посвідченням ОСОБА_1
16.53.57-16.54.00 процес огляду на стан сп'яніння
16.54.01 - 16.54.10 відповідь ОСОБА_1 на питання про бажання “якщо-що» їхати в лікарню
16.54.26 -16.54.30 поліцейський: “бачу ознаки наркотичного сп'яніння»
16.54.33 ОСОБА_1 : - “цілий день працював»
16.54.40 обґрунтування ОСОБА_1 відсутності у нього бажання їхати до медичного закладу
16.54.48-16.55.20 поліцейський роз'ясняє ОСОБА_1 його права
16.55.20-16.55.46 заборона керування ТЗ
- відео 2 дата 30.12.2025 астрономічний час з 16.56.50 по 17.00.57 загальний час відео 04.06 хв.
з 16.57.00 відображено відсутність тремтіння пальців рук
з 16.57.25 пропозиція підпису в протоколі, відмова не відображена
16.57.27 по 17.00.05 перевірка Резерв+
17.07 - 17.00.57 перевірка техпаспорта на автомобіль
17.00.33 відповідь поліцейського на дзвінок по телефону: “через 5 хв. зателефоную».
- відео 3 фіксація порушення ПДР дата 30.12.2025 астрономічний час 16.43.49-16.45.49 загальний час відео 2.00 хв.
Самі Протоколи були складені за ч. 4 ст. 121 КУпАП 30.12.2025р. астрономічний час 17.34.23, за ч. 1 ст. 130 КУпАП 30.12.2025р. астрономічний час 17.21.01 а направлення на медичний огляд складено 30.12.2025р. астрономічний час 17.30 (можливо, але не розбірливо вказано).
Зазначені документи мені не вручалися, оскільки 30.12.2025 року з місця зупинки поліцейським я особисто в якості водія продовжив рух автомобілем ВАЗ 217030 номерний знак НОМЕР_1 і об 17.00 заїхав на територію домоволодіння де мешкаю, час може підтвердити ОСОБА_2 , який чекав мене, і після мого приїзду запитав про причини затримки так як він хвилювався при цьому зазначивши час.
Як я вказував вище єдине що я намагався підписати це протокол про порушення правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, тобто за відсутність діючого полісу обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Астрономічний час відображений на відео 1 та 2 з 16.50.20 по 16.55.48 та з 16.56.50 по 17.00.57, що свідчить про переривання запису.
Відеофіксація адміністративного правопорушення поліцією має бути безперервною з моменту початку виконання службових обов'язків (оформлення) до їх завершення. Переривання запису свідчить про його недопустимість як доказу.
Згідно з наказом МВС № 1026 нагрудні камери мають записувати безпосередньо від початку до завершення службової дії.
Відео-3 аналогічно відео-1, але з розбіжністю астрономічного часу на відео.
Матеріали відеозйомки не спростовують моїх пояснень та не підтверджують:
- наявності в мене ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість моєї реакції;
- мою відмову від медичного огляду на стан сп'яніння і вручення мені поліцейським направлення на медичний огляд, на відео чітко видно що я відповідав на запитання і висловився про відсутність бажання їхати до лікарні (відео 1 - 16.54.01);
- мою відмову від підпису протоколу;
- здійснення поліцейськими законодавчо встановлених процесуальних дій по оформленню матеріалів про адміністративне правопорушення;
- тимчасове вилучення водійського посвідчення та тимчасове затримання транспортних засобів, як того вимагають імперативні вимоги ч. 4 ст. 121 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та здійснення інших процесуальних дій відповідно до зазначених вище нормативно-правових актів...».
З огляду на вищевикладене, ОСОБА_2 вважає, що докази наявні в матеріалах справи є неналежними, недопустимими, недостовірними й недостатніми, а матеріали про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 4 ст. 121 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, оформлені з порушенням вимог законодавства України.
Водночас до уваги не беруться пояснення ОСОБА_1 щодо обставин притягнення його 30.12.2025р. до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки вказані обставини не є предметом судового розгляду.
В судовому засіданні 27.02.2026р. ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень та вказав, що свої доводи він виклав у клопотанні про закриття адміністративного провадження та надав усні пояснення, які частково збігаються з твердженнями викладеними у клопотанні. Водночас ОСОБА_1 пояснив, що на причипі не працював габаритний вогонь та після зупинки його поліцейськими він усунув вказану технічну несправність. Також ОСОБА_1 пояснив, що на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікарні, оскільки в нього не було на це часу. Поліцейський не пропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та не підтвердив, що він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 не заявляв жодних заяв чи клопотань про долучення доказів, виклику свідків, залучення до у часті у справі захисника, тощо.
Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення ОСОБА_1 , вважаю встановленим таке.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частинами 1-4 ст. 121 КУпАП визначено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачалася відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п.п. “а» п. 31.4.3 Правил дорожнього руху забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також направлення водіїв для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції передбачені ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010р. № 23-пр/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо, є неналежними доказами.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може гуртуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008р. у справі “Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі “Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення “поза розумним сумнівом». Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суддя зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою необхідно керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: “ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі “Алене де Рібермон проти Франції» Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У справах “Малофєєва проти Росії» (“Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013р.) та “Карелін проти Росії» (“Karelinv.Russia», рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи приписи ст.ст. 245, 251, 252, 266, 280 КУпАП та Інструкції, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП, які зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 555098 від 30.12.2025р., серії ЕПР1 № 555116 від 30.12.2025р., від підпису в яких останній відмовилася без будь-яких зауважень щодо їх змісту, підтверджується: відеозаписами подій; постановою серії ЕНА № 6163853 від 16.11.2025р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП; поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні 27.02.2026р.
Відповідно до довідок від 31.12.2025р. СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області вбачається, що згідно бази даних ІКС ІПНП МВС України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 категорії “А,В,С» та протягом 2024-2025р.р. притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
З огляду на встановлені під час судового розгляду обставини та дослідженні докази, твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу і події адміністративного правопорушення є безпідставними та необґрунтованим.
Оцінюючи вказані доказі слід зазначити, що стверджуючи у клопотанні про закриття адміністративного провадження про відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення, ОСОБА_1 під час судового розгляду справи підтвердив, що на причипі був несправний лівий задній габаритний вогонь та свою відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки як він пояснив у нього не було на це часу.
На відеозаписі події чітко зафіксовано: повідомлення поліцейським ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу; факт технічної несправності габаритного вогню; повідомлення поліцейським ОСОБА_1 про виявлення в нього ознак наркотичного сп'яніння з їх перерахуванням та пропозицію пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп'яніння в лікарні; факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння; роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків; надання ОСОБА_1 усних пояснень поліцейському щодо порушенням ним Правил дорожнього руху; повідомлення поліцейським ОСОБА_1 про його відсторонення від керування транспортним засобом.
Окремо слід зазначити, що на відеозаписі також зафіксовано факт вмовляння ОСОБА_1 поліцейського не притягувати його до адміністративної відповідальності.
З огляду на приписи ч. 2 ст. 33 КУпАП виконання ОСОБА_1 приписів п. 31.5 Правил дорожнього руху не звільняє його від адміністративної відповідальності за порушення п.п. “а» п. 31.4.3 Правил дорожнього руху.
Водночас до уваги береться та обставина, що постановою серії ЕНА № 6163853 від 16.11.2025р. ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності передбаченої, ч. 1 ст. 121 КУпАП, за вчинення аналогічного порушення п.п. “а» п. 31.4.3 Правил дорожнього руху.
Щодо виявлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння слід зазначити, що згідно Інструкції визначення ознак щодо можливості перебування водія у стані сп'яніння відноситься до виключної компетентності поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого сп'яніння в порядку проходження ним відповідного огляду на місці зупинки або/чи у медичному закладі. Тому, у випадку наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп'яніння, водій на вимогу поліцейських за положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язаний пройти медичний огляд. Згідно приписів КУпАП та Інструкції мотиви відмови не мають значення для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Така відмова згідно вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції фіксується поліцейським за допомогою технічних засобів відеозапису, а за їх відсутності у присутності двох свідків.
За наведеного не є слушним посилання на порушення порядку проведення огляду, зокрема за неврученням водієві направлення, і з огляду на те, що процесуальний порядок фіксації відмови водія від проходження огляду не стосується самого порядку його проведення на місці зупинки та у медичному закладі. Відмова від проходження огляду повинна бути зафіксована шляхом складення відповідного протоколу з відеофіксацією за наявності ознак сп'яніння у водія та його ухилення від проходження огляду.
Щодо порушення процедури проведення відеофіксації та складення протоколів про адміністративне правопорушення слід зазначити таке.
Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: “протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип “формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.05.2022р. у справі № 400/1510/19, від 05.07.2022р. у справі № 522/3740/20, від 27.09.2022р. у справі № 320/1510/20, від 03.10.2022р. у справі № 400/1510/19, від 01.11.2022р. у справі № 640/6452/19, від 18.01.2023р. у справі № 500/26/22, від 16.03.2023р. у справі № 400/4409/21.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23.04.2020р. у справі № 813/1790/18 та від 22.05.2020р. у справі № 825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
За встановлених під час судового розгляду обставин вважаю, що порушення поліцейським процедури проведення відеофіксації та складення протоколів після з'ясування всіх обставин необхідних для оформлення проколів про адміністративне правопорушення є формальним та жодним чином не впливає на прийняте їм рішення щодо необхідності складення відносно ОСОБА_1 таких протоколів за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також вказане порушення жодним чином не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу і події вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинення яких ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні 27.02.2026р.
При призначенні адміністративного стягнення, враховуючи приписи ст.ст. 23-36 КУпАП, з урахуванням встановленого, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 23-36, 40-1, 121, 130, 221, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ф.Г. Сокол