Справа № 128/149/26
Іменем України
26 лютого 2026 року місто Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
08.01.2026 о 13:15 год в с. Сокиринці, вул. Коцюбинського, водій ОСОБА_1 керував керував транспортним засобом HONDA DIO 34, без номерного знаку, без посвідчення водія, будучи позбавленим права керування постановою від 05.09.2025.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
До суду для розгляду наданих суду матеріалів ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, при складанні якого ОСОБА_1 був присутній та з його змістом ознайомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Документів на підтвердження поважних причин неявки до суду не надано.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За вказаних обставин, на підставі ст. 268 КУпАП, враховуючи обізнаність ОСОБА_1 з наявністю судового провадження щодо нього, оскільки в складеному протоколі про адміністративне правопорушення він теж повідомлений про те, що розгляд даних протоколів відбудеться у Вінницькому районному суді Вінницької області, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Оглянувши надані суду матеріали, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 561903 від 08.01.2026; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6482446 від 08.01.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме керування ним 08.01.2026 транспортним засобом (скутером)), у якого був відсутній номерний знак та транспортний засіб не зареєстровано в законному порядку, та без мотошолому; копією постанови серії ЕНА № 5196496 від 11.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністартивної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, копією постанови серії ЕНА № 4747145 від 16.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністартивної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП; довідкою про те, що дані про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія відсутні, відеозаписами обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд враховує ту обставину, що транспортний засіб відноситься до джерела підвищеної небезпеки і відповідно потребує надзвичайно відповідального ставлення до обов'язків, пов'язаних з керуванням транспортним засобом, а тому ОСОБА_1 мав усвідомлювати відповідальність за свої дії та розуміти наслідки керування транспортним засобом без відповідного права.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, суд вважає доведеним, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме, повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами другою - четвертою цієї статті.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують його відповідальність, судом також не встановлено.
Оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного доказу на підтвердження належності транспортного засобу та підстав керування ним ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про неможливість застосування оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого правопорушення ОСОБА_1 , обставини його вчинення, дані про його особу, суд дійшов висновку про можливість застосування щодо нього адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що встановлено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665, 60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 280, 283, 294, ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохіддержави судовий збір, що становить 665, 60 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: