Провадження № 22-ц/803/4390/26 Справа № 932/5178/25 Суддя у 1-й інстанції - Куцевол В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
27 лютого 2026 року м.Дніпро
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Пищида М.М., ознайомившись з апеляційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відшкодування моральної шкоди та стягнення безпідставно набутих коштів,-
Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 січня 2026 року вищезазначений позов задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Державна казначейська служба України подала апеляційну скаргу в якій заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. В обґрунтування даного клопотання зазначає, що Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи, тому здійснити оплату судового збору немає можливості.
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року у справі № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Креуз проти Польщі» «Kreuz v.Poland» (рішення від 19 червня 2001 року, пункт 59) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зробила такий висновок, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої наведеної статті Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, Велика Палата констатувала, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Такий обов'язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Враховуючи наведені норми національного законодавства, практику Верховного Суду та рішень ЄСПЛ щодо обов'язку учасника справи здійснити сплату судового збору у визначеному законом розмірі, апеляційний суд дійшов висновок, що наведені заявником Державною казначейською службою України доводи та письмові докази не є достатніми для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому у задоволенні наданого клопотання слід відмовити.
Згідно п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду, сума судового збору становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги в даній справі складає: 1453,44 грн. (1211,20грн. х 150% х 0,8 ).
Враховуючи викладене апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1453,44грн., за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101. ЄДРПОУ: 37988155. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). МФО: 899998. Р/р: UA658999980313191206080004628. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпровський апеляційний суд (м. Дніпро), (суд, де розглядається справа).
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку - десять днів з дня отримання даної копії ухвали, для сплати судового збору і надання апеляційному суду квитанції про сплату судового збору для долучення до матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання Державної казначейської служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 09 січня 2026 року - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку до вказаного строку апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Суддя