Провадження № 21-з/803/27/26 Справа № 172/1275/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
18 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про внесення виправлень у вирок Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2026 року, ухвалений при розгляді апеляційних скарг прокурора Лисичанської окружної прокуратури Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Суємці Баранівського району Житомирської області, має професійно-технічну освіту, є пенсіонером, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,-
Вироком Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2026 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора було задоволено та скасовано вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року відносно ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 272 КК України в частині призначеного йому покарання. Колегією суддів апеляційного суду було ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_7 , за ч. 2 ст. 272 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій у сфері гірничо-видобувальної діяльності на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покладено на ОСОБА_7 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Додаткове покарання у виді позбавлення права займати керівні посади на підприємствах, установах та організаціях та посади, які пов'язані із забезпеченням дотримання норм охорони праці, правил технічної експлуатації, пожежної безпеки та цивільного захисту на 3 роки виконувати реально.
В решті вирок залишено без зміни.
Разом з тим, при складанні тексту зазначеного вироку ухвали в його мотивувальній та резолютивній частині було допущено очевидні описки, які можуть бути виправлені шляхом постановлення ухвали про внесення виправлень у вказаний вирок.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Так, з матеріалів провадження видно, що на розгляді в апеляційному суді перебували апеляційні скарги прокурора та захисника на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року, яким ОСОБА_7 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських чи організаційно-розпорядчих функцій у сфері гірничо-видобувної діяльності на строк 3 роки та, на підставі ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробовуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 роки, та покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Вироком Дніпровського апеляційного суду було залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника та задоволено апеляційну скаргу прокурора, внаслідок чого оскаржуваний вирок було скасовано в частині безпідставного звільнення ОСОБА_7 , від відбування призначеного судом основного і додаткового покарання, внаслідок неправильного тлумачення закону (75, 77 КК України), яке суперечить його точному змісту.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи новий вирок в частині призначення обвинуваченому за ч. 2 ст. 272 КК України покарання, не входив в обговорення його виду та розміру, а також можливості застосування положень ст. 75, 76 КК України, а лише дійшов висновку про необхідність при застосуванні положень ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого лише від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, встановивши іспитовий строк 3 роки а додаткове покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій у сфері гірничо-видобувальної діяльності, строком на 3 роки ухвалив виконувати реально.
Між тим, в мотивувальній частині вироку було помилково зазначено інший вид та розмір основного та додаткового покарання, призначеного судом першої інстанції, яке не переглядалося судом апеляційної інстанції.
Крім того, при складені резолютивної частини вироку апеляційного суду також помилково не було зазначено вид основного покарання на строк 4 роки, від відбування, якого обвинуваченого було звільнено з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.
В той час, як з мотивувальної частини рішення вбачається, що суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки та навів відповідне обґрунтування, зокрема щодо звільнення особи від відбування покарання саме у виді позбавлення волі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані описки підлягають виправленню у відповідності до положень ст. 379 КПК України.
А тому, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 379, 419 КПК України, апеляційний суд -
Описку в мотивувальній та резолютивній частинах вироку Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2026 року, ухваленого за результатом розгляду апеляційних скарг прокурора Лисичанської окружної прокуратури Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2025 року відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 272 КК України - виправити.
В мотивувальній частині вироку Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2026 року замість помилково вказаного, що “З огляду на викладене, ухвалюючи новий вирок в частині призначення обвинуваченому за ч. 2 ст. 272 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік», вважати правильним: “З огляду на викладене, ухвалюючи новий вирок в частині призначення обвинуваченому за ч. 2 ст. 272 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій у сфері гірничо-видобувальної діяльності, строком на 3 роки».
Вважати правильним у резолютивній частині вироку Дніпровського апеляційного суду від 21 січня 2026 року, що за результатами розгляду апеляційних скарг прокурора Лисичанської окружної прокуратури Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 призначено покарання за ч. 2 ст. 272 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов?язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій у сфері гірничо-видобувальної діяльності на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання (у виді позбавлення волі строком на 4 роки) з випробуванням, із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3