Справа № 646/13667/24
Провадження № 2/638/991/26
19 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганна Юріївна про визнання зобов'язань виконаними та припинення договору позики та договору іпотеки, скасування обтяження, стягнення коштів, скасування рішення про державну реєстрацію прав ті їх обтяжень з припиненням права власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі за текстом -позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі за текстом-відповідач, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганна Юріївна, в якій після уточнень просив суд: визнати недійсним іпотечний договір від 10.08.2017 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганною Юріївною, зареєстровано в реєстрі за № 1537; скасувати обтяження: іпотека; дата обтяження від 10.08.2017 року; підстава обтяження: договір іпотеки від 10.08.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганною Юріївною та зареєстровано в реєстрі за № 1537; об'єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 ; Іпотекодержатель: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; скасувати обтяження: заборона на нерухоме майно; дата обтяження від 10.08.2017 року; підстава обтяження: договір іпотеки від 10.08.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганною Юріївною та зареєстровано в реєстрі за № 1537; об'єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1 ; Власник: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з припиненням права власності ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31 березня 2023 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганною Юріївною та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67017349 від 31.03.2023 року; стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 546 140 грн; стягнути з відповідачів, солідарно, на користь позивача судові витрати.
Позовна заява обгрунтована тим, що 10 серпня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1536. З метою забезпечення виконання зобов'язання, між сторонами 10 серпня 2017 року було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 1537 та накладено відповідні обтяження на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 . Основною передумовою укладення договору іпотеки від 10 серпня 2017 року було отримання нотаріально посвідченої згоди дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , як співвласника майна придбаного під час шлюбу на підставі Договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Мохонько Ю.М. 01.08.2003 року, реєстраційний номер 1891258. Позивач зазначає, що в силу ст.60, 63 СК України можна зробити висновок, що даючи згоду на укладення договору іпотеки, інший співвласник спільного сумісного майна подружжя несе ризик правових наслідків, що стосуються безпосередньо Іпотекодавця, та як і останній має бути повідомлений Іпотекодержателем про всі правові дії, що стосуються виконання умов договору іпотеки, на укладення якого він дав свою згоду. За змістом ч. 1 ст. 33 та ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звернути стягнення на предмет іпотеки. Ненадсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя. Дружина позивача, як співвласник предмета іпотеки не отримувала від Іпотекодержателя повідомлення про порушення і вимоги про усунення порушеного основного зобов'язання у зв'язку з чим також не могла скористатися своїм пріоритетним правом перед третіми особами щодо купівлі предмета іпотеки. Також позивач зазначає, що на момент надання згоди на укладення позивачем договору іпотеки спільної квартири дружина позивача - ОСОБА_4 , перебувала на лікуванні в травматологічному відділені Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова (з 27.06.2017 по 01.09.2017 рр.) у зв'язку з отриманими травмами внаслідок ДТП. Під час проходження курсу лікування ОСОБА_4 приймала ряд медичних препаратів.В ході проведення довготривалого курсу лікування, у зв'язку з тяжкими травмами головного мозку та прийомом сильнодіючих знеболюючих препаратів, які також могли викликати побічні дії препаратів а також їх негативну взаємодію з іншими медичними препаратами, що вливали на свідомість, ОСОБА_4 не розуміла значення своїх дій та не могла ними керувати, що відповідно до ст.215, 203 та 225 ЦК України є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.
Крім того, позивач зазначає, що передавав кошти відповідачу на оплату кредиту за кредитним договором та був переконаний, що вказані кошти будуть ним враховані в оплату позики, та на підставі повного погашення боргу між сторонами будуть припиненні іпотечні зобов'язання. Інших договірних зобов'язань, чи будь-яких інших між сторонами не існує. Враховуючи здійснення вдповідачем перереєстрації спірної квартири, яка була предметом іпотеки, отримані відповідачем від позивача кошти, слід розцінювати як такі, що набуті відповідачем без належної правової підстави та підлягають поверненню Позивачу у розмірі 546140,00 грн як безпідставно отримані кошти відповідно до статті 1212-1214 ЦК України.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2024 року позовну заяву передано за підсудністю до Дзержинського районного суду м. Харкова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями суддею-доповідачем у вказаній справі визначено суддю Рибальченко Л.М.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганна Юріївна про визнання зобов'язань виконаними та припинення договору позики та договору іпотеки, скасування обтяження, стягнення коштів, скасування рішення про державну реєстрацію прав ті їх обтяжень з припиненням права власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним було частково задоволено. Судом було ухвалено заборонити ОСОБА_3 чи будь-якій іншій особі у будь-який спосіб проводити реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2024 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
06 січня 2025 року представником відповідача, ОСОБА_2 - адвокатом Кравцовим І. В. було направлено до суду відзив на позовну заяву в якому він просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог. Відзив на позовну заяву був аргументований тим, що ОСОБА_2 , заперечує проти позову, зазначаючи, що позика у сумі 432 096 грн. підлягала поверненню до 10.02.2018 року, договір є безпроцентним, а жодних змін чи домовленостей про відстрочення сторони не укладали. Відповідно до умов договору, факт повернення кожної суми мав підтверджуватися письмовою розпискою або нотаріально посвідченою заявою, яких позивач не надав. Платіжні документи не містять призначення «повернення позики», а надана переписка свідчить про наявність між сторонами партнерських відносин та спільної господарської діяльності (зокрема, участь у ТОВ «СІНЕРГІЯ ПРОМБУД» по 50%), тому перераховані кошти не є доказом виконання зобов'язань за договором позики. Крім того, раніше між сторонами існували інші боргові відносини, що підтверджується розписками 2016 року. Позивач був належним чином повідомлений про порушення зобов'язання: 07.03.2018 року йому особисто у нотаріуса вручено письмову вимогу про усунення порушення із попередженням про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, а 12.04.2018 року він нотаріально підтвердив наявність заборгованості та обізнаність щодо наміру реєстрації права власності. Лише після спливу 30-денного строку відповідач 16.04.2018 року зареєстрував право власності на квартиру на підставі застереження в іпотечному договорі відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Надалі, як законний власник, він реалізував своє право розпорядження майном та 31.03.2023 року відчужив квартиру ОСОБА_3 з дотриманням вимог законодавства, тому підстав для скасування реєстраційних дій чи визнання договору недійсним не існує.
13 січня 2025 року представником позивача - адвокатом Мотильової-Кравець В. Ю., було направлено до суду відповідь на відзив в якій вона просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що доводи ОСОБА_2 про те, що спірні кошти є результатом спільної господарської діяльності в ТОВ «СІНЕРГІЯ ПРОМБУД», є безпідставними. Кошти перераховувалися з особистого рахунку позивача, а не з рахунку товариства. Жодних первинних документів щодо цих операцій не складалося, дивіденди у 2021-2023 роках не нараховувалися і рішення загальних зборів не приймалися, що спростовує твердження про виплату прибутку. Крім того, ОСОБА_2 не мав права підпису первинних документів від імені товариства. Посилання на боргові розписки 2016 року не є предметом даної справи та їх достовірність не встановлена. Щодо нібито вручення позивачу повідомлення про порушення зобов'язання, то належних доказів цього суду не надано: копії документів відсутні, оригінали позивачу не вручалися. ОСОБА_2 , лише цитує тексти документів, посилаючись на їх наявність у реєстрі, що не відповідає вимогам Правил ведення нотаріального діловодства.
17 січня 2025 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г. Ю. було направлено до суду пояснення до позовної заяви, в яких вона просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог. Пояснення аргументовані тим, що 10.08.2017 року між ОСОБА_2 (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики. За умовами договору позичальнику передано грошові кошти у сумі 432 096 грн (еквівалент 16 800 дол. США) зі строком повернення до 10.02.2018 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань того ж дня між сторонами укладено договір іпотеки, зареєстрований за № 1537, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язання, 07.03. 2018 року у присутності приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г. Ю. було засвідчено підписи сторін на повідомленні про порушення основного зобов'язання та вимозі про його усунення. Вказане повідомлення вручено боржнику особисто, що підтверджено реєстраційними записами №№ 496, 497. Таким чином, позичальник був належним чином повідомлений про порушення зобов'язання та мав передбачений договором і законом строк для його виконання. Однак борг погашено не було. Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки, іпотекодержатель мав право на задоволення вимог шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Реєстраційні дії здійснювалися на підставі передбачених законом документів та в межах наданих повноважень.
21 січня 2025 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Андрущенко Д. С. було направлено до суду заперечення на відповідь на відзив в яких вона просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог, оскільки грошові кошти, які позивач надсилав ОСОБА_2 не містять призначення платежу. Крім того згідно договору позики факт одержання повернутої кожної суми позики підтверджується власноручною розпискою Позикодавця, складеною у письмові формі або Заявою про розрахунок, підпис на якій має бути посвідчений в нотаріальному порядку. Також, ОСОБА_2 наголошував на тому, що ОСОБА_1 був особисто повідомлений про порушення ним вимог договору, особисто був повідомлений, що ОСОБА_2 має намір зареєструвати за собою право власності, і лише після цього, 16 квітня 2018 р. ОСОБА_2 були зроблені відповідні дії щодо реєстрації право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності.
21 січня 2025 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Андрущенко Д.С. було направлено до суду заяву про застосування строку позовної давності.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2025 року було задоволено клопотання позивача, ОСОБА_1 , про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна) інформацію про те, чи прив'язані банківські картки за реквізитами: НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; 5168 74………..4788; 4149 62………..2556; 5168 74………..2480; 4149 49………..4940; 5168 74 ……….2472 до банківських рахунків ОСОБА_2 ; витребувати в АТ «Ощадбанк» (01001, Україна, місто Київ, вулиця Госпітальна, будинок, 12-Г) інформацію про те, чи прив'язана банківська картка за реквізитами: 4790 72 ……….7228 до банківського рахунку ОСОБА_2 ; витребувати в АТ «Універсал Банк» (04082, Україна, місто Київ, вулиця Автозаводська, будинок, 54/19) інформацію про те, чи прив'язана банківська картка за реквізитами: 4441 11 ……….6530 до банківського рахунку ОСОБА_2 .
На виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 23 січня 2025 року до суду надійшли листи від Акціонерного товариства «Універсал Банк» № БТ/954 від 31.01.025 року, Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7 - 250127/23409 від 01.02.2025 року та № 20.1.0.0.0/7 - 250127/23409-БТ 04.02.2025 року, Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» №46/1206/15373/2025 від 06.02.2025 року.
10 березня 2025 року від представником відповідача, ОСОБА_3 , адвокатом Кравцовим Ігорем Вячеславовичем було направлено до суду додаткові пояснення у справі в яких просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог.
14 квітня 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 27 травня 2025 року було повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганна Юріївна про визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 23 жовтня 2025 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Судом було ухвалено: витребувати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганни Юріївни ( АДРЕСА_2 ) - належним чином засвідчені матеріали нотаріальної справи з приводу посвідчення договору іпотеки від 10.08.2017 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відомості (матеріали), що стали підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 ; належним чином засвідчені матеріали нотаріальної справи з приводу нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 31 березня 2023 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про залучення третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 по цивільній справі № 646/13667/24.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 24 листопада 2025 року було повернуто позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганна Юріївна про визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання недійсним договору купівлі-продажу.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 27 січня 2026 року було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового розгдяду повідомлялись, про причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 та третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г. Ю. до суду не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись.
Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що 10.08.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю., та зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1536 (далі - Договір позики).
Згідно пункту 1 Договору позики, Позичальник отримав від Позикодавця, а Позикодавець передав у власність Позичальникові грошові кошти в розмірі 432 096 (чотириста тридцять дві тисячі дев'яносто шість) гривень 00 копійок, що в еквіваленті складає 16 800 (шістнадцять тисяч вісімсот) доларів США 00 центів, виходячи із встановленого курсу НБУ 1 USD=25,72 гривень.
Пунктом 2 умов Договору позики передбачено, що цей Договір є безпроцентним, а повернення позики повинно бути здійснено Позичальником не пізніше 10.02.2018 року включно.
З метою забезпечення виконання зобов'язання, між сторонами 10.08.2017 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю., та зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1537 (далі - Договір іпотеки), та накладено обтяження на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно п. 4.2. Договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на Майно у випадку порушення Іпотекодавцем умов Договору позики, або умов цього договору.
Згідно п. 4.3. Договору іпотеки, при настанні випадків, передбачених п. 4.2. цього договору, Іпотекодержатель за 30 календарних днів попереджає Іпотекодавця про задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки і якщо протягом цього строку зобов'язання, забезпечені іпотекою, не будуть виконанні, Іпотекодержатель на свій розсуд задовольняє свої вимоги одним із таких способів:відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом цього договору, є це застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до договору про задоволення вимог Іпотекодержателя за своїми правовими наслідками та передбачає передачу Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Іпотекодержатель має право подати цей договір для реєстрації права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору та зареєструвати право власності, у разі надання завіреної в установленому порядку копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої Іпотекодержателем, Іпотекодавцю, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
07.03.2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у приватого нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю. оформили повідомлення про порушення і вимогу про усунення порушеного зобов'язання за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю. 10.08.2017 року, зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1536, строк виконання зобов'язання за яким настав 10.02.2018 року. (а.с.153 т.1), яке було вручено позивачу. В цьому Повідомлені ОСОБА_1 був ознайомлений з існуванням непогашеного боргу станом на 07.03.2018 року, попереджений про те, що якщо у тридцятиденний строк він не сплатить ОСОБА_2 суму позики відповідно до п. 1 Договору позики у розмірі 432096, 00 грн., той має право зареєструвати право власності на предмет іпотеки.
12.04.2018 року після спливу 30 календарних днів з моменту одержання Повідомлення про порушення і вимоги про усунення порушеного зобов'язання, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю. де склав заяву про підтвердження існування непогашеного боргу станом на 12.04.2018 року та про ознайомлення з наміром Іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки, підпис на якій засвідчено мною 12.04.2018 року, зареєстровано в реєстрі за № 830. (а.с.164 т.1)
Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що ОСОБА_1 був повідомлений про порушення основного зобов'язання, мав достатній строк для його виконання, був ознайомлений з наміром Іпотекодержателя зареєструвати право власності на предмет іпотеки, та зобов'язання не виконав. Вказані обставини спростовують твердження позивача про те, що борг за кредитними зобов'язаннями ним був погашений.
16.04.2018 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г. Ю. як до державного реєстратора із запитом набуття права власності на предмет Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю. 10 серпня 2017 року за реєстровим № 1537, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1167359863101, згідно з п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», надавши всі необхідні документи.
Таким чином, реєстрація іпотекодержателем за собою права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», є підставою для припинення основного зобов'язання, та позичальник не міг виконати припинене зобов'язання через п'ять років.
31.01.2023 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г. Ю. посвідчено Договір купівлі-продажу, щодо продажу, належної ОСОБА_2 на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що дружина позивача, як співвласник предмета іпотеки, не отримувала від іпотекодержателя повідомлення про порушення і Вимоги про усунення порушеного основного зобов'язання, що є порушенням.
Законом України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) визначений порядок повідомлення про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору.
Відповідно до частині 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки), що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року в справі № 205/578/14-ц, визначена у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору.
Тобто, Законом України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) прямо передбачено обов'язок повідомлення саме іпотекодавця та боржника (якщо він відмінний від іпотекодавця). Обов'язку повідомляти інших осіб, у тому числі дружину іпотекодавця, норми Закону України «Про іпотеку» не містять.
Щодо посилань позивача на те, що його дружина під час надання згоди на укладення спірного договору іпотеки знаходилась в стані при якому не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав із поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку і стосується предмета, який має невисоку вартість (аб. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦК України).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Аналіз наведених положень закону, які визначають порядок розпорядження майном, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, дозволяє дійти висновку, що чоловік і дружина розпоряджаються спільним майном за взаємною згодою, наявність якої презюмується при укладенні договорів одним із подружжя.
Так в розумінні ч. 3 ст. 65 СК України, для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
На підставі ч. 2 ст. 65 СК України, дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Оскільки гроші також є майном, сенс необхідності згоди одного з подружжя на укладення другим із подружжя договору, який виходить за межі дрібного побутового, полягає у тому, що кожен із подружжя має право брати участь у розпорядженні грішми, зокрема якщо їх сукупний розмір перевищує визначені законодавцем межі, встановлені для відповідного правочину.
У частині 1 ст. 1047 ЦК України встановлюється обов'язковість укладення договору позики у письмовій формі з умовою, коли його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а отже, логічним є висновок, що згода іншого з подружжя на укладення такого договору має надаватися також письмово.
Таким чином, згода одного з подружжя на укладення договору позики, який виходить за межі дрібного побутового і стосується цінного майна, що перебуває в їх спільній сумісній власності, зокрема, грошових коштів, сума яких не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047 ЦК), має бути надана у письмовій формі.
Так, судом встановлено, що 10.08.2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю., та зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1536 в той же день з метою забезпечення виконання зобов'язання, між сторонами 10.08.2017 року було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю., та зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1537.
Згода одним з подружжя на укладення такого виду договорів є обов'язковою, у зв'язку з чим, дружина позивача - ОСОБА_4 надала нотаріально посвідчену згоду на укладення договору позики та договору іпотеки від 07.08.2017, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю., та зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1508.
У вказаній заяві зазначено, що ОСОБА_4 має перелом ноги та за її особистим проханням заява підписана в приміщенні Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова за адресою: м. Харків. провулок Балакірєва, буд. 3-а.
В свою чергу, представником відповідача, ОСОБА_2 , була надана довідка з Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова про те, що ОСОБА_4 знаходить у відділені вказаної лікарні, перебуває при ясному розумі та психотропних речовин не приймає.
Відповідно до статті 44 Закону України «Про нотаріат» (в редакції закону, що діяв на момент укладення згоди), під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичної особи здійснюється за паспортом громадянина України або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону (крім посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, виданого за місцем роботи фізичної особи), які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії. У разі потреби нотаріусу надається довідка про те, що особа не страждає на психічний розлад, який може вплинути на її здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою під час посвідчення правочинів нотаріус визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.
Відповідно пункту 1 глави 4 до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5 (в редакції наказу, що діяв на момент укладення згоди), дієздатність громадянина, що звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевіряється нотаріусом на підставі наданих документів, передбачених статтею 43 Закону, що підтверджують його вік, а також на підставі переконаності нотаріуса в результаті проведеної розмови та роз'яснення наслідків вчинення нотаріальної дії у здатності цієї особи усвідомлювати значення цієї нотаріальної дії, її наслідків та змісту роз'яснень нотаріуса, а також відповідності волі і волевиявлення особи щодо вчинення нотаріальної дії.
Крім того, відповідно до пункту 1 глави 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (у редакції, чинній на момент укладення згоди), дієздатність особи перевіряється не лише на підставі документів, а й шляхом безпосереднього спілкування нотаріуса з особою, роз'яснення наслідків вчинення нотаріальної дії та встановлення здатності особи усвідомлювати значення своїх дій і відповідність її волі та волевиявлення.
Твердження позивача щодо обставин впливу лікарських засобів на здатність його дружини ОСОБА_4 розуміти свої дії та керувати ними не були підтверджені належними доказами. Також суду не були надані докази щодо обмеження дієздатності ОСОБА_4 на момент надання згоди на укладення договору позики та договору іпотеки від 07.08.2017, посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Г.Ю., та зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1508.
Враховуючи вищевикладене суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним іпотечного договору від 10.08.2017 року. Щодо вимог про скасування обтяження, скасування рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганни Юріївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з припиненням права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру та визнання недійсним договір купівлі-продажу від 31 березня 2023 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також стягнення на користь позивача з відповідача суми безпідставно отриманих коштів в розмірі 546 140 грн суд вважає, що такі вимоги є похідними від вимоги про визнання договору іпотеки недійсним, тому також задоволенню не підлягають.
Клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі через необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження по справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. Враховуючи вимоги вказаної норми, суд дійшов висновку про скасування заходів забезпечення позову застосованих ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2024 року.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. стягнути з ОСОБА_2 ЦПК України.
ухвалив:
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганна Юріївна про визнання зобов'язань виконаними та припинення договору позики та договору іпотеки, скасування обтяження, стягнення коштів, скасування рішення про державну реєстрацію прав ті їх обтяжень з припиненням права власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним- відмовити в повному обсязі.
Судовий збір залишити за позивачем.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2024 року шляхом заборони ОСОБА_3 чи будь-якій іншій особі у будь-який спосіб проводити реєстраційні дії щодо відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ).
Відповідач: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 ).
Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бондаренко Ганна Юріївна (адреса: АДРЕСА_5 ).
Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2026 року.
Суддя Л.М. Рибальченко