Справа № 350/317/26
Номер провадження 2-з/350/1/2026
про забезпечення позову
27 лютого 2026 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Бейко А.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів, в якому просить визнати виконавчий напис №1361 від 18.06.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., такий що не підлягає виконанню; стягнути з ТзОВ «Фінансова компанія «СУРЕПІУМ» на його користь безпідставно набуті кошти у розмірі 81914,01 грн; стягнути з відповідача судові витрати.
Крім того, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №57301227, відкритому приватним виконавцем Пиць Андрієм Андрійовичем, на підставі виконавчого напису №1361 від 18.06.2018 року. Заява мотивована тим, що подальше здійснення виконавчих дій може призвести до істотного порушення його прав та інтересів, ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову. Позивач вказує, що оскільки предметом спору є законність виконавчого напису, на підставі якого здійснюється примусове стягнення, невжиття заходів забезпечення позову фактично призведе до продовження виконання документа, який оскаржуються у судовому порядку.
Дослідивши вказану заяву, матеріали справи, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захід, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із п.п. 3, 4, 7 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до пунктів 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» позови майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, предметом спору є визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису №1361, виданого 18.06.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» заборгованості у сумі 81914,01 гривень.
Зазначений виконавчий напис нотаріуса перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А., який 26.09.2018 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №57301227, 28.12.2018, 17.11.2023, 27.11.2025 виніс постанови про звернення стягнення на заробітну плату, 26.09.2018 виніс постанови про арешт майна боржника та арешт коштів боржника, 17.11.2023 виніс постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження, що підтверджується копіями таких постанов, доданих до позовної заяви.
З огляду на наведене, беручи до уваги те, що розпочато процедуру примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, який є предметом спору, суд вважає обґрунтованим твердження заявника про те, що невжиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі вказаного виконавчого документа може істотно ускладнити чи унеможливити ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, судом враховується, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам, встановленим ст. 151 ЦПК України щодо змісту та форми, та подана в порядку, встановленому законом, а вказаний захід забезпечення позову є співмірним із заявленою вимогою.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно із ч.1 ст. 35 Закону виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем надано достатні відомості про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа до вирішення спору по суті не призведе жодним чином до обмеження прав відповідача або третьої особи, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходу забезпечення позову у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП №57301227, відкритому приватним виконавцем Пиць Андрієм Андрійовичем, на підставі виконавчого напису №1361 від 18.06.2018 року, до вирішення вказаного спору по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153, 258-261 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задоволити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні ВП №57301227, відкритому приватним виконавцем Пиць Андрієм Андрійовичем, на підставі виконавчого напису №1361 від 18.06.2018 року, до вирішення вказаного спору по суті.
Виконання даної ухвали покласти на приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць Андрія Андрійовича (адреса: 79000, м. Львів, вул. Янева, буд. 23, оф. 1), зобов'язавши останнього представити суду відповідний документ про її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала про забезпечення позову може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.М.Бейко