Справа № 350/1731/25
Номер провадження 6/350/6/2026
25 лютого 2026 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,
секретаря судових засідань Видойник І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду,
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 19 січня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 : заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1400-3346 від 26 травня 2024 року в розмірі 91 235 грн 49 коп. та витрати по сплаті позивачем судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. Рішення набрало чинності 19 лютого 2026 року.
12 лютого 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду, зазначаючи, що його матеріальне становище не дозволяє здійснити повну оплату одразу, оскільки він тимчасово перебуває за кордоном у зв'язку із працевлаштуванням, не має стабільного офіційного доходу в Україні, на його утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей та окрім цієї заборгованості, має ще низку фінансових зобов'язань.
В судове засідання заявник не з'явився. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Мельник В.С. подала до суду заперечення, у яких просила у задоволенні заяви відмовити та розгляд справи здійснювати без участі представника. Заперечуючи проти задоволення заяви вказала, що посилання ОСОБА_1 на скрутний матеріальний стан не може бути підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду, оскільки такі обставини не стосуються предмету спору, поскільки ОСОБА_1 на момент укладення кредитного договору усвідомлював, що бере на себе грошові зобов'язання та повинен буде їх виконувати в повному обсязі. Він добровільно погодився на умови кредитування, а отже повинен був розраховувати на власні можливості та наслідки невиконання умов договору. Також зазначила, що ОСОБА_1 в загальній кількості 52 рази оформлював кредитні відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та попередні кредитні договори були погашені, що свідчить про його обізнаність з умовами кредитування, процедурою виконання зобов'язань та підтверджує можливість належного виконання і поточного кредитного договору. Посилання ОСОБА_1 на наявність у нього інших боргових зобов'язань не має жодного правового значення для вирішення даної справи та не стосується предмета спору. Вказані ним обставини є виключно його особистими фінансовими ризиками, які виникли внаслідок його власних рішень та не можуть впливати на обсяг і порядок виконання зобов'язань за спірним кредитним договором. Ознайомившись з матеріалами справи, поданою заявою, долученими документами про матеріальне становище заявника, суд вважає, що дану заяву можна розглянути у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до часини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно норм статті 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Згідно з частиною п'ятою статті 435 Цивільного процесуального кодексу України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що наявність інших поточних грошових зобов'язань не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Так, заявник мотивує свою заяву тим, що його матеріальне становище не дозволяє здійснити повну оплату одразу, оскільки він не має стабільного доходу та несе витрати на утримання дітей. Водночас зазначене не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, і не є обставинами, що утруднюють їх виконання. Крім того, відсутні будь-які докази незадовільного матеріального стану позивача. Інших підстав та обставин, що утруднюють виконання судових рішень суду, підтверджених належними доказами заявником не наведено.
Проаналізувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 258 -261, 353, 354, 435 Цивільного процесуального кодексу України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку та розстрочку виконання рішення судувідмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали за відсутності учасників справи з дня складення повної ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Сокирко Л.М.