26 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 464/955/24
провадження № 61-1930ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 24 березня 2025 року постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року (повний текст складено 08 грудня 2025 року)
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, державний реєстратор Турківської міської ради Самбірського району Львівської області Кубан Олександра Іванівна, про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності в порядку спадкування,
1. 10 лютого 2026 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 (далі - позивачка) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Турківського районного суду Львівської області від 24 березня 2025 року постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року (повний текст складено 08 грудня 2025 року) у справі № 464/955/24.
2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
І. Щодо строку на касаційне оскарження
3. Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
4. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК).
5. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК).
6. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК).
7. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК).
8. Безпосередньо у касаційній скарзі позивака просить поновити їй строк на касаційне оскарження, обґрунтовуючи тим, що повний текст оскаржуваної постанови складено 08 грудня 2025 року, а надано загальний доступ 13 січня 2026 року, що підтверджується даними з реєстру судових рішень.
9. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
10. Позивачка не вказала у касаційній скарзі дату отримання нею копії постанови апеляційного суду та не надала жодних доказів на підтвердження цього. Також не підтвердила те, що апеляційний суд не надав їй таку постанову у день її проголошення, не надіслав їй цю постанову поштою чи в інший спосіб, або надіслав, але позивач її не отримала. Відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає.
11. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 393 ЦПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу після спливу строків, визначених у статті 390 ЦПК України, має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
12. З огляду на зазначене, позивачка має додатково обґрунтувати поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення з наданням підтверджуючих документів, зокрема, доказів, які підтверджують дату отримання нею копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
ІІ. Щодо сплати судового збору
13. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону(пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК).
14. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI)).
15. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.
16. У цій справі позивачка звернувся до суду у лютому 2024 року та заявила одну вимогу немайнового характеру (визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора) та одну вимогу майнового характеру (визнати право власності в поряду спадкування на 1/2 частку житлового будинку).
17. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
18. За змістом підпункту 2, пункту 1 частини другої статті 4 Закону
від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
19. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
20. Згідно зі статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.
21. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК).
22. З урахуванням наведеного судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині вимоги немайнового характеру становить 2 422,40 грн (із розрахунку 3 028 х 0,4 х 200%), а в частині майнової вимоги 1% ціни позову (1/2 вартості будинку) х 200%, що не може становити менше 2 422,40 грн (із розрахунку 3 028 х 0,4 х 200%) та більше 30 280,00 грн (із розрахунку 3 028 х 5 х 200%), а разом 37 702,40 грн.
23. Натомість позивачка сплатила 6 755,50 грн на підтвердження чого до касаційної скарги додано платіжну інструкцію, однак не наведено обґрунтування такого розміру, виходячи з ціни позову станом на день його подання, зокрема, не зазначено відомостей про вартість спірного будинку, а матеріали справи № 464/955/24 на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження в розпорядженні Верховного Суду відсутні.
24. Таким чином, позивачка має обґрунтувати розмір сплаченого нею судового збору, виходячи із ціни позову, та з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі, а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, - доплатити судовий збір, а також надати суду докази вартості будинку (зокрема, позовну заяву з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна, тощо).
25. Верховний Суд звертає увагу позивачки на те, що відповідно до вимог Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично нею була сплачена.
26. Ціна позову також є визначальною при вирішенні питання про те, чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК).
27. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
28. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
ІІІ. Недоліки, які необхідно усунути
29. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхомподання до Верховного Суду:
1) додаткового обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та необхідності його поновлення з наданням підтверджуючих документів;
2) обґрунтування розміру сплаченого судового збору, виходячи із ціни позову, та з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі, а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, - доплати судового збору, а також доказів вартості спірного будинку.
30. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
31. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
32. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 24 березня 2025 року постанову Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2025 рокуу цивільній справі № 464/955/24 залишити без руху.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко