25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 760/21725/24
провадження № 61-16233св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Коломієць Г. В., Осіяна О. М., Ступак О. В., Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлік Олександр Миколайович, на ухвалу Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Євграфової Є. П., Саліхова В. В., від 24 листопада 2025 року,
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
2. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня
2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
3. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлік О. М., 30 серпня 2025 року подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст оскарженої ухвали апеляційного суду
4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва
від 08 травня 2025 року.
5. Колегія суддів вважала, що позивачем пропущено визначений ЦПК України строк для подання апеляційної скарги та не подано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлік О. М., просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду
від 24 листопада 2025 року і передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
7. 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлік О. М., подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
8. Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 ,витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 760/21725/24, які у лютому 2026 року надійшли до Верховного Суду.
9. Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час вирішення питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.
11. Вказує, що у судовому засіданні від 08 травня 2025 року суд першої інстанції проголосив лише вступну та резолютивну часнику рішення, не вказавши конкретної дати складення повного тексту рішення.
12. 06 липня та 02 серпня 2025 року позивач звертався до районного суду з клопотаннями, в яких просив скласти повний текст рішення, однак відповіді на свої звернення не отримав.
13. Лише 28 серпня 2025 року повний текст рішення був надісланий до Єдиного державного реєстру судових рішень, а 29 серпня 2025 року - до електронного кабінету представника позивача.
14. Позивач вважає, що за цих обставин, подаючи апеляційну скаргу
30 серпня 2025 року, не пропустив строк на апеляційне оскарження.
15. Зауважує, що апеляційний суд при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження або відмову у його відкритті повинен був з'ясувати дату складання судом першої інстанції повного тексту судового рішення, з якою пов'язано початок відліку строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України.
16. Водночас апеляційний суд не врахував процесуальну поведінку позивача, який неодноразово звертався до суду першої інстанції з приводу виготовлення повного тексту судового рішення та мав намір реалізувати своє право на апеляційний перегляд справи.
17. Крім того, апеляційний не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 753/2961/17, відповідно до яких строк на апеляційне оскарження судового рішення, у разі, коли в судовому засіданні було оголошено тільки вступну та резолютивну частини судового рішення, починає перебіг з наступного дня після складення повного судового рішення.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Обставини справи
18. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня
2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
19. Не погодившись з цим рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлік О. М., 30 серпня 2025 року подав апеляційну скаргу.
20. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 08 травня 2025 року залишено без руху для усунення недоліків. Колегія суддів вказала, що оскаржене рішення було ухвалено судом
08 травня 2025 року, а апеляційну скаргу подано лише 30 серпня 2025 року. Тому апеляційний суд вважав, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду і має подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
21. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва
від 08 травня 2025 року.
Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 та його представник
Павлік О. М. 28 жовтня 2025 року отримали ухвалу від 27 жовтня 2025 року, проте станом на 24 листопада 2025 року недоліки апеляційної скарги не усунуто, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не подана, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
22. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
23. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
24. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
25. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
26. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
27. Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
28. Відповідно до частин першої-другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
29. Таким чином, стаття 354 ЦПК України передбачає, що строк на апеляційне оскарження судового рішення може розпочатися:
а) з дня його проголошення; б) з дня складення повного судового рішення.
30. У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 753/2961/17 Верховний Суд вказав, що строк на апеляційне оскарження судового рішення, у разі, коли в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, починає перебіг з наступного дня після складення повного судового рішення.
31. Отже, оскільки у розглядуваній справі 08 травня 2025 року було проведено судове засідання, в якому проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення, апеляційний суд правильно вказав, що строк на апеляційне оскарження, в цьому випадку, розпочинається з дня складення повного судового рішення.
32. Саме від визначення дати складення повного судового рішення і залежало правильне вирішення питання чи пропустив ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення суду, подаючи апеляційну скаргу
30 серпня 2025 року.
33. Вирішення цього питання ускладнювалось тим, що суд першої інстанції не зазначив дату складення повного рішення суду.
34. Апеляційний суд у своїх судових рішеннях не вказав, яку дату він вважає датою складення повного рішення суду.
35. Водночас з матеріалів справи вбачається, що:
- 08 травня 2025 року у судовому засіданні за участі представника ОСОБА_1 - адвоката Павліка О. М., було проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду;
- ні у скороченому рішенні, ні під час його проголошення в судовому засіданні 08 травня 2025 року, суд першої інстанції не повідомив учасникам справи дату складення повного рішення суду;
- 06 липня та 02 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлік О. М., звертався до суду першої інстанції із заявами, в яких вказував на відсутність повного тексту рішення суду та просив пришвидшити його виготовлення. У справі відсутні відомості про надання відповіді на ці заяви позивача;
- 28 серпня 2025 року судом першої інстанції надіслано повне рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
- 29 серпня 2025 року повне рішення суду доставлено до електронних кабінетів ОСОБА_1 та його представника;
- 30 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлік О. М., подав до апеляційного суду апеляційну скаргу;
- повний текст рішення суду не містить зазначення дати його складання.
36. Сукупність цих обставин не дає підстав стверджувати, що повне рішення суду було складене раніше серпня 2025 року, оскільки в такому випадку воно мало би бути надане ОСОБА_1 на його відповідні звернення від 06 липня та 02 серпня 2025 року.
37. Крім того, за змістом частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
38. В електронній формі повне рішення суду було надіслано учасникам справи 28 серпня 2025 року і доставлене до їх електронних кабінетів
29 серпня 2025 року
39. Вказане, з урахуванням частини третьої статті 272 ЦПК України, також давало позивачу підстави для висновку, що повний текст рішення суду виготовлено у серпні 2025 року і він не пропустив строк на апеляційне оскарження, подаючи апеляційну скаргу 30 серпня 2025 року.
40. У випадку, якщо в апеляційного суду виникли сумніви щодо дати складення повного тексту рішення суду, він не позбавлений права запитати відповідну інформацію в суді першої інстанції.
41. Верховний Суд погоджується, що ОСОБА_1 та його представник, отримавши ухвалу апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, мали діяти більш ретельно, зокрема відреагувати на цю ухвалу, додатково пояснивши апеляційному суду свою позицію про те, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.
42. Оскільки процесуальне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження пов'язано із питанням доступу до суду, а забезпечення права на апеляційний перегляд справи належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства (стаття 2 ЦПК України), колегія суддів також звертає увагу на відповідні підходи Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
43. ЄСПЛ неодноразово вирішував питання пропорційності, визначаючи процесуальні помилки, що виникли під час судового розгляду, в результаті чого заявник був позбавлений доступу до суду, та ухвалюючи рішення про те, чи мав заявник нести надмірний тягар у зв'язку з цими помилками.
В тих випадках, де відповідна процесуальна помилка виникла лише з одного боку, з боку заявника чи з боку відповідних органів влади, зокрема суду(-ів), залежно від випадку, Суд, як правило, схильний покладати тягар на ту сторону, яка її допустила.
При цьому суд оцінюватиме те, хто саме переважно чи об'єктивно спричинив виникнення помилок - заявник чи відповідні органи влади, зокрема суд(-и). Зокрема, обмеження доступу до суду буде непропорційним, якщо неприйнятність засобу юридичного захисту є наслідком того, що допущення помилки поставлено у провину заявнику, який об'єктивно не відповідає за неї (див. пункти 90, 95 рішення у справі «Зубац проти Хорватії (Zubac v. Croatia)
від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12).
44. У розглядуваній справі зазначення дати складення повного рішення залежало виключно від суду першої інстанції, а не від позивача.
45. При цьому ОСОБА_1 неодноразово, звертаючись до суду із заявами про необхідність пришвидшити складення повного рішення суду, явно демонстрував свою зацікавленість у справі та результатах її розгляду.
46. За цих обставин, відмова у відкритті апеляційного провадження лише через відсутність процесуальної реакції позивача на ухвалу апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року, за умови відсутності підстав вважати, що повний текст рішення суду складено до серпня 2025 року і строк на апеляційне оскарження пропущений, не може бути визнана пропорційним заходом.
47. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
48. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
49. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
50. З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена ухвала апеляційного
суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлік Олександр Миколайович, задовольнити.
2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 листопада 2025 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников Г. В. Коломієць О. М. Осіян О. В. Ступак В. В. Шипович