17 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 359/6782/23
провадження № 61-1593ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року (повний текст постанови складений 27 червня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про визнання незаконним наказу, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати, просила визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Укрзалізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року про призупинення дії трудового договору з нею, поновити дію трудового договору, а також стягнути з АТ «Укрзалізниця» на свою користь суму заробітної плати та інших виплат за період дії наказу АТ «Укрзалізниця» №483/ос від 04 травня 2022 року по дату поновлення дії трудового договору.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2024 року залишено без змін.
06 лютого 2026 року ОСОБА_1 подала через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу, через представника ОСОБА_2 , в якій просила поновити строк на касаційне оскарження судового рішення по справі №359/6782/23, скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у цій справі, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У клопотанні, яке міститься у касаційній скарзі, особа, яка подає касаційну скаргу, просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що вступну та резолютивну частину постанови Київського апеляційного проголошено 25 червня 2024 року. Повний текст рішення складений 27 червня 2024 року. Скаржник отримав повний текст постанови лише 03 лютого 2026 року. Отже, пропуск строку на касаційне оскарження відбувся з причин, що не залежали від волі заявника та є поважними. Відтак, представником позивача, касаційна скарга подається у визначений законом тридцятиденний строк. Останній день подачі касаційної скарги припадає на 05 березня 2026 року.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Постанова Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, повний текст постанови складений 27 червня 2024 року, оскаржувана постанова апеляційного суду оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 липня 2024 року.
Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що ОСОБА_1 була обізнана про постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, оскільки за її апеляційною скаргою ухвалена оскаржувана постанова апеляційного суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 91-96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що:
«91. «Разом з тим слід відмітити, що позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
92. ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
93. Такий підхід є складовою частиною принципу правової визначеності у площині запобігання перегляду остаточних судових рішень за відсутності вагомих для цього підстав.
94. Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
95. Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).
96. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження».
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Таким чином, оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу одного року з дня ухвалення постанови Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року, обставин, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України ОСОБА_1 не зазначає, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 359/6782/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним наказу, поновлення дії трудового договору та стягнення заробітної плати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат