26 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 910/13039/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології"
про ухвалення додаткової постанови
у справі №910/13039/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 1 734 000,00 грн,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" (далі також ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі також ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") про стягнення 1 734 000 грн
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.01.2025 у справі №910/13039/24 позов ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" задовольнив повністю; стягнув з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" грошові кошти у розмірі 1 734 000 грн та судовий збір у розмірі 20 808 грн.
3. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 29.01.2025 у справі №910/13039/24 заяву ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" про розподіл судових витрат задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 грн.
4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.10.2025 у справі №910/13039/24 рішення від 15.01.2025 та додаткове рішення від 29.01.2025 Господарського суду міста Києва у справі №910/13039/24 залишив без змін.
5. ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило, зокрема, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 у справі №910/13039/24 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/13039/24 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 1 734 000 грн - відмовити повністю; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 у справі №910/13039/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.
6. Також ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 у справі №910/13039/24 в частині задоволення заяви ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/13039/24 та стягнення з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн; ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у повному обсязі ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
7. 24.12.2025, тобто в строк, встановлений Судом, від ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" надійшов відзив на касаційні скарги, в якому, зазначаючи про безпідставність викладених у скаргах доводів, позивач просив залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін як такі, що прийняті у відповідності з нормами процесуального права та з правильним застосуванням матеріальних норм.
8. У тексті відзиву ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які очікує понести відповідач у зв'язку із розглядом справи в суді касаційної інстанції становить 35 000,00 грн.
9. Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І. постановою від 11.02.2026 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі №910/13039/24, відкрите з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), закрив. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишив без задоволення. Постанову від 01.10.2025, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" про ухвалення додаткового рішення, рішення від 15.01.2025 та додаткове рішення від 29.01.2025 Господарського суду міста Києва у справі №910/13039/24 залишив без змін.
10. 13.02.2026 ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" звернулося через підсистему "Електронний суд" із заявою про ухвалення додаткової постанови, в якій просить стягнути з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на користь ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з касаційним розглядом справи №910/13039/24, у розмірі 35 000 гривень.
11. 23.02.2026 від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткової постанови, в яких відповідач просить залишити заяву ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" без задоволення або у разі ухвалення додаткової постанови зменшити розмір витрат на правничу допомогу на 99,99%.
12. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
13. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
14. Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
15. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
16. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).
18. Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
19. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
20. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).
21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
22. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
23. За змістом статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
24. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
25. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
26. Суд установив, що між Адвокатським об'єднанням "Синегор" (об'єднання) та ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" (клієнт) було укладено договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №88365-1 від 17.11.2023 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого за цим договором об'єднання зобов'язується надати клієнту правничу допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти надану правничу допомогу і оплатити її на погоджених сторонами умовах.
27. 10.02.2025 між об'єднанням та клієнтом укладено додаткову угоду №10/02, відповідно до пункту 1 якої в рамках договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №88365-1 від 17.11.2023 сторони погодили надання клієнту правової (професійної правничої) допомоги за підготовку, подачу процесуальних документів (документів по суті справи), підбір судової практики та участь у судових засіданнях по справі. Цією додатковою угодою сторони погодили надання клієнту правової допомоги за подачу касаційної скарги та/або написання та направлення відзиву на касаційну скаргу у справі №910/13039/24.
28. У пункті 2 додаткової угоди №10/02 від 10.02.2025 сторони погодили вартість правової допомоги та її розрахунок: подача касаційної скарги та/або відзиву на касаційну скаргу; представництво інтересів клієнта у Касаційному господарському суді Верховного Суду під час здійснення господарського судочинства, у тому числі участь у всіх судових засіданнях - вартість 35 000,00 грн.
29. Згідно з актом приймання-передачі №12/02 від 12.02.2026 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №88365-1 від 17.11.2023, складеним та підписаним ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" та Адвокатським об'єднанням "Синегор", об'єднанням надано, а клієнтом прийнято правову допомогу згідно з умовами додаткової угоди №10/02 від 10.02.2025, а саме: подача відзиву на касаційну скаргу; представництво інтересів клієнта в Касаційному господарському суді Верховного Суду під час здійснення господарського судочинства, у тому числі участь у всіх судових засіданнях. Загальна вартість наданої правової допомоги становить 35 000,00 грн.
30. Представництво інтересів позивача в суді касаційної інстанції здійснювалося адвокатом Пушинським М.В. згідно з ордером на надання правничої допомоги серії ВС №1319613 від 22.10.2024.
31. Перевіривши надані ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" докази понесення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, колегія суддів доходить висновку, що позивач довів фактичне надання йому зазначених послуг та надав відповідні докази з дотриманням строку, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК.
32. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
33. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
34. У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
35. Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
36. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95), від 26.02.2015 у справі "Двойних проти України" (пункт 80).
37. Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia, заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
38. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
39. Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
40. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК).
41. У розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
42. У поданих запереченнях на заяву про ухвалення додаткової постанови ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", в яких відповідач просить залишити заяву ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" без задоволення або у разі ухвалення додаткової постанови зменшити розмір витрат на правничу допомогу на 99,99%, він зазначає, що справа №910/13039/24 не є складною та не потребувала витрачання значного часу для підготовки процесуальних документів, тому вважає, що зазначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу, є завищений та неспівмірний з критеріями, визначеними статтею 126 ГПК. Також відповідач звертає увагу, що позивач не надав доказів фактичної сплати адвокату вартості послуг про які він зазначає.
43. Дослідивши надані ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" докази, оцінивши його витрати з урахуванням усіх аспектів справи, беручи до уваги складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг наданих представником позивача послуг з надання правничої допомоги, оскільки правова позиція ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" вже була сформована до касаційного розгляду справи, врахувавши заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що розмір заявлених ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" витрат на професійну правничу допомогу який є співмірним з критеріями обґрунтованості, розумності та співмірності, що визначені статтями 126, 129 ГПК, складає 15 000 грн.
44. Водночас колегія суддів відхиляє посилання відповідача на необхідність відмови у відшкодуванні позивачу витрат на правову допомогу з тих підстав, що останній не надав докази їх оплати. Колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 04.06.2020 у справі №906/598/19 та від 24.01.2019 у справі №910/15944/17, зроблено висновки, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 ГПК, Верховний Суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" про стягнення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі №910/13039/24 - задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира, буд. 44; ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 39, офіс 12; ідентифікаційний код 42936402) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
3.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання додаткової постанови Верховного Суду.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець