Рішення від 05.02.2026 по справі 925/1313/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1313/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі прокурора відділу Черкаської обласної прокуратури Антощук С.В. та представників сторін: позивача - не з'явилися, відповідачів - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Черкаси справу №925/1313/24 за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Газ ресурс», Комунального підприємства «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 59253 грн. 39 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Газ ресурс» (далі - відповідач-1), Комунального підприємства «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади (далі - відповідач-2), в якому просить суд:

визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 10.08.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-2023 від 23.12.2022 року, укладеного між Комунальним підприємством «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Газ ресурс»;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Газ ресурс» на користь Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади 59253 грн. 39 коп. надмірно сплачених коштів;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано тим, що оспорена додаткова угода № 5 від 10.08.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-2023 від 23.12.2022 року укладена сторонами з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель щодо збільшення ціни товару 1 кВт/год електричної енергії з 5,568 грн. до 6,21 грн. відповідно на 11,5% від ціни електричної енергії визначеної додатковою угодою №4 від 01.07.2023 року та на 12,5 % більше первісної ціни договору, що є підставою визнання додаткової угоди недійсною у відповідності до ст.ст. 203, 215 ЦК України. У зв'язку з визнанням недійсною спірної додаткової угоди, підлягає поверненню бюджету позивача на підставі ст. 1212 ЦК України безпідставно сплачені державні кошти у розмірі 59253 грн. 39 коп., що відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 28.10.2024, 28.11.2024, 14.01.2025, 10.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1313/24 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, яке в подальшому відкладено на 12.03.2025 року, забезпечено участь у підготовчому засіданні для представника відповідача-1 - Широкова Д.М. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_1 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів, за його клопотанням.

Відповідач-1- Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Газ ресурс» в особі свого представника подав, через систему «Електронний суд», 14.11.2024 року відзив на позовну заяву (вх. № 17509/24, а.с. 102-107), за змістом якого заперечив обґрунтованість позовних вимог, вказав на правомірність вчинених сторонами дій, просив відмовити у задоволенні позову повністю, вказав на безпідставність представництва прокурором інтересів держави в даному спорі.

Прокурор подав, через систему «Електронний суд»:

19.11.2024 року відповідь на відзив (вх. № 17760/24, а.с. 110-118), в якій вказав на обґрунтованість звернення прокурора в суд з даним позовом, заперечив твердження відповідача-1 викладені у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги просив задовольнити повністю

27.11.2024 року пояснення про надання оригіналів доказів для огляду їх судом в засідання суду (вх. № 18234/24, а.с. 131).

Представник позивача подав до суду засобами електронного зв'язку 21.11.2024 року заяву (вх. № 17851/24, а.с. 124), в якій просив внести дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи.

Ухвалою суду від 12.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі № 925/1313/24, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 17.04.2025 року, в якому зупинено провадження у справі № 925/1313/24 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №920/19/24 в касаційному порядку.

Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури подав, через систему «Електронний суд», 05.01.2025 року клопотання (вх. № 79/26, а.с. 202-204) про поновлення провадження у справі №925/1313/24, враховуючи результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Ухвалою суду від 06.01.2026 року поновлено провадження у справі № 925/1313/24, призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 05.02.2026 року.

Перший Звенигородської окружної прокуратури подав, через систему «Електронний суд», 03.02.2025 року пояснення (вх. № 1788/26, а.с. 224-226) щодо обґрунтованості звернення прокурора до суду з даним позовом.

В судове засідання 05.02.2026 року позивач та відповідачі явку представників не забезпечили, належним чином повідомлені про розгляд справи відповідно до довідок суду про доставку ухвал суду від 06.01.2026 року до їх електронних кабінетів, разом з тим, подали суду 27.11.2024, 19.02.2025, 11.03.2025 клопотання (вх. №18139/24, а.с.126,вх. №2779/25, а.с.175, вх. №3933/25, а.с.177), в яких просили розгляд справи проводити без їх участі, за наявними у справі доказами.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача, відповідачів, за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду 05.02.2026 року прокурор позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні 05.02.2026 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши подані прокурором і сторонами заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

05.12.2022 року відповідач-2 - - Комунальне підприємство «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади, повідомленням про намір укласти договір про закупівлю (т.1 а.с. 33 на звороті-34) оприлюднив оголошення № UA-2022-12-05-003120-а про проведення відкритих торгів щодо закупівлі за предметом «ДК 021:2015: код 09310000-5 «Електрична енергія» обсягом 264000 кВт/год зі строком постачання з 01.01.2023 до 31.12.2023 року за місцем поставки: 20603, Черкаська обл., м Шпола з очікуваною вартістю 1716000 грн.

До участі в аукціоні подав свою пропозицію відповідач-1 - ТОВ «Енерго-Газ ресурс» з остаточною ціновою пропозицією 1457280 грн. (1 а.с. 34 на звороті, 35).

14.12.2022 року відповідач-1 - ТОВ «Енерго-Газ ресурс» листом №141222-08 надав згоду КП «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади на укладення договору за результатами опрацювання тендерної пропозиції ДК 021:2015: код 09310000-5 «Електрична енергія» обсягом 264000 кВт/год за ціною 1457280 грн, погодився з основними умовами договору, які викладені у додатку 4, також погодив неможливість зміни основних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених п.19 Особливостей (а.с. 31 на звороті-33).

23.12.2022 року, за результатом проведення відкритих торгів в системі «Prozorro», відповідачем-2 - Комунальним підприємством ««Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади, як споживачем, і відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Газ ресурс», як постачальником, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №03-2023 (далі - Договір, а.с.37 на звороті-45, 50 на звороті -53), шляхом погодження заяви-приєднання до договору.

У Договорі сторони домовилися, зокрема, про наступне:

п. 1.1. - цей договір про постачання електричної енергії є господарським договором, за яким передбачається постачання замовленого обсягу споживання електричної енергії споживачу постачальником за вільними цінами;

п. 1.3. - умови цього Договору розроблені відповідно до цивільного та Господарського кодексів України, законів України «Про публічні закупівлі», «Про запобігання корупції», "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів;

п. 2.1. - за цим Договором Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

п. 2.3. - найменування товару - код ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія); очікуваний обсяг постачання електричної енергії за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 року становить 264000 кВт/год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу електричної енергії у оператора системи;

п. 3.1. - початком постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору;

п. 3.4. - постачальник зобов'язується поставити споживачу електричну енергію в строк до 31.12.2021 року;

п. 5.1. - Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 5,52 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії 4,60грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,92 грн.;

п. 5.2. - загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1457280 грн, з урахуванням ПДВ 242880 грн;

п. 5.3. - спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до договору);

п. 5.4. - ціна (сума) цього договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції Учасника. При цьому, фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених видатків замовника на дану потребу. На дату укладення договору платіжні (бюджетні) зобов'язання виникають щодо оплати частини закупівлі в межах доведеної уми (у межах кошторисних призначень), які складають 1457280 грн. з ПДВ. Оплата залишку предмета закупівлі відбувається виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (планом використання бюджетних коштів) при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) з урахуванням листа інформаційного характеру Мінекономрозвитку України «Щодо планування закупівель» від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06. Подальше виникнення зобов'язань буде збільшуватись відповідно до кошторисних призначень та може регламентуватися шляхом укладення додаткової угоди, але в будь-якому разі не може перевищувати загальної суми договору;

п. 5.5. - умови цього договору про закупівлю не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

п. 5.5.1. - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

п. 5.5.2. - погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни уціни з одиницю товару;

п. 5.5.7. - зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін тарифів) і нормативів, що застосовують у договорі про закупівлю. Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють тариф на послуги з передачі електричної енергії. Тариф на послугу з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію;

п. 5.10. - оплата електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється протягом 5 робочих днів від дати отримання Споживачем рахунку на оплату, але у будь-якому разі, не пізніше 20-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки електричної енергії;

п.5.25. - до істотної зміни обставин сторони відносять умови досягнення встановленого договором верхнього рівня цінового застереження або якщо середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії на РДН в торговій зоні ОЕС України збільшилася до або більше 10% з дати завершення аукціону публічної закупівлі товару відносно дати підписання договору або з моменту підписання/погодження останньої редакції договору, дати внесення попередніх змін до договору та до часу початку постачання електричної енергії згідно заяви-приєднання споживача або до дати ініціювання змін до договору. В такому випадку, сторони зобов'язані або внести відповідні зміни до договору,унормувавши обсяги постачання або розірвати договір;

п. 14.1. - Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.01.2023 до 31.12.2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором.

Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

До Договору сторони уклади:

Додаток №1 - Заяву-приєднання (а.с.50 на звороті-53), в якій вказано, зокрема, персоніфіковані дані споживача - відповідача-2; адреси ЕІС-код точок доступу на вказаними 39 адресами; найменування оператора, з яким укладено договір розподілу електричної енергії - Шполянська філія відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» ПАТ «Черкасиобленерго»; замовлені обсяги місячного споживання електричної енергії на 12 місяців;

Додаток №2 - Комерційна пропозиція №35 (а.с. 46-50) п.1 якої визначено, що ціна та умови постачання електричної енергії для споживача визначається на умовах тендерної документації та за результатами проведення процедури закупівлі № UA-2022-12-05-003120-а згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VIII (зі змінами) та особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі». На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування затверджених Постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року та становить за 1 кВт/год електричної енергії з урахуванням тарифу на послуги з передачs електричної енергії і становить 5,52 грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії 4.60 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,92 грн.

Оплата за спожиту електричну енергію у розрахунковому періоді здійснюється за ціною (тарифом) визначеною договором за результатами публічної закупівлі за 1 кВт/год (1МВт/год).

Відповідно до п. 13 Комерційної пропозиції - порядок зміни ціни - умови цього договору про закупівлю не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1. - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

2. - погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни уціни з одиницю товару.

Сторони визнають, що коливання ціни на ринку товару РДН у сторону збільшення в розмірі понад 3% вважається істотною зміною обставин виконання цього договору в розумінні ст. 652 ЦК України та є підставою для збільшення ціни товару в порядку, визначеному вказаним пунктом цього договору але не більше показника «цінового застереження», встановленого цим договором.

Під поняттям «Коливання ціни» сторони розуміють порівняння ціни з дати оголошення закупівлі/завершення аукціону відкритих торгів, дати підписання договору або з моменту останньої редакції договору, дати ініціювання внесення попередніх змін до договору та часу ініціювання порядку перегляду змін до договору в частині встановлення вартості за одиницю товару. Для підтвердження факту коливання ціни на ринку ініціативна сторона надає висновок (цінову довідку) експертної організації (експертних організацій), яка повинна містити середньозважену ціну,яку сторони вважають належним доказом коливання ціни на ринку та середньозважену ціну на електричну енергію як на місяць так і на відповідний період, в якому пропонується відповідна зміна ціни та відсоток коливання ціни за цей період. Сторони домовилися, що датою коли сторони дізналися про зміну ціни на ринку, є дата отримання споживачем ініціативного листа про перегляд відповідної договірної ціни, а не дата укладення додаткової угоди.

Сторони домовилися дотримуватися поняття «цінове застереження» щодо верхнього рівня ціни (гранична ціна по договору) на показнику 7,176 грн за 1 кВт/год електричної енергії без ПДВ та без урахування тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

В подальшому на виконання умов Договору сторонами укладено шість додаткових угод:

25.01.2023 року укладено додаткову угоду № 1 до Договору (далі-Додаткова угода № 1, а.с. 54), п. 2 якої з метою деталізації складових ціни за одиницю товару (кВт/год без зміни ціни за одиницю) сторони дійшли згоди викласти п5.1. договору у новій редакції: «п. 5.1. - Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 5,52грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії 4,21972 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,38028 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,92 грн.»;

24.03.2023 року укладено додаткову угоду № 2 до Договору (далі-Додаткова угода № 2, а.с. 56), п.п. 1, 2 якої у зв'язку зі зміною регульованих цін (тарифів) - тариф на послуги передачі електричної енергії НЕК Укренерго, встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, встановлено тариф на послуги з передачі на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) - 430,25 грн МВт/год (без урахування ПДВ) сторони дійшли згоди викласти п5.1. договору. Додатку №2 комерційна пропозиція до Договору у новій редакції: «п. 5.1. - Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.04.2023 року, становить 5,568 грн. з урахуванням ПДВ 0,928 грн, у тому числі: ціна електричної енергії 4,20975 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,43025 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,928 грн.»; зміна ціни за одиницю застосовується до відносин з 01.04.2023 року;

30.03.2023 року укладено додаткову угоду № 3 до Договору (далі-Додаткова угода № 3, а.с. 56 на звороті-57), п.п. 1, 2 якої у зв'язку зі зміною регульованих цін (тарифів) - тариф на послуги передачі електричної енергії НЕК Укренерго, встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, встановлено тариф на послуги з передачі на період з 01.04.2023 по 30.06.2023 (включно) - 430,25 грн МВт/год (без урахування ПДВ) сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. Договору, Додатку №2 комерційної пропозиції до Договору у новій редакції: «п. 5.1. - Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.04.2023 року, становить 5,568 грн. з урахуванням ПДВ 0,928 грн, у тому числі: ціна електричної енергії 4,20975 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,43025 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,928 грн.»; зміна ціни за одиницю застосовується до відносин з 01.04.2023 року; пунктом 3 сторони дійшли згоди розірвати додаткову угоду №2 від 24.03.2023 року у зв'язку з допущеною опискою при зазначенні в преамбулі угоди підстави внесення змін;

01.07.2023 року укладено додаткову угоду № 4 до Договору (далі-Додаткова угода № 4, а.с. 59), п.п. 1, 2 якої у зв'язку зі зміною регульованих цін (тарифів) - тариф на послуги передачі електричної енергії НЕК Укренерго, встановлений постановою НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, встановлено тариф на послуги з передачі на період з 01.07.2023 по 31.12.2023 (включно) - 485,10 грн МВт/год (без урахування ПДВ) сторони дійшли згоди викласти п. 5.1. Договору, Додатку №2 комерційної пропозиції до Договору у новій редакції: «п. 5.1. - Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за ціною, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2023 року, становить 5,568 грн. , у тому числі: ціна електричної енергії 4,1549 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,4851 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,928 грн.»; зміна ціни за одиницю застосовується до відносин з 01.07.2023 року;

10.08.2023 року укладено додаткову угоду № 5 до Договору (далі-Додаткова угода № 5, а.с. 64), п.п. 1, 2 якої у зв'язку з коливанням ціни товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою ТПП №О-262/03 від 31.07.2023 року, відбулось коливання -12,51%. Сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару в договорі про закупівлю, без зміни загальної вартості договору викласти п. 5.1. договору. Додатку №2 комерційна пропозиція до Договору у новій редакції: «п. 5.1. - Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії становить 6,21грн. , ПДВ 20% 1,035 грн, у тому числі: ціна електричної енергії 4,6899 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,4851 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,035 грн.»; загальна ума розрахунків за цим договором становить 1457280 грн. в тому числі ПДВ 20%- 242880 грн за весь строк дії договору; Пунктом 3 угоди сторони погодили загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за договором - 246722кВт/год. у т.ч. за період споживання електричної енергії: 01.01.2023-31.03.2023- 43853 кВт/год; 01.04.2023-31.06.2023- 52688 кВт/год; 01.07.2023-31.07.2023- 16799 кВт/год; 01.08.2023-31.12.2023- 133382 кВт/год;

На підтвердження доцільності укладення додаткової угоди № 5 до Договору відповідачем-1 надано листи: № 100723-01від 10.07.2023 року (а.с. 60), в якому постачальник вказав можливу необхідність збільшення ціни на електричну енергію з серпня 2023року у зв'язку з постановою НКРЕКП від 27.06.2023 року № 1126 «Про встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку». До листа додано відповідну постанову НКРЕКП від 27.06.2023 року № 1126; № 310723-28 від 31.07.2023 року (а.с. 61 на звороті-62), у якому заявив про необхідність внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару - електричної енергії з 01.08.2023 року, враховуючи коливання ціни, у відповідності до умов п. 5.5 договору та розділу 13 Комерційної пропозиції, товариство застосовує порівняння ціни з червня 2023 року відносно липня 2023 року, що за даними сайту ДП «Оператор ринку» складає +23,5%, що підтверджено висновком ТПП №О-262/02 від 31.07.2023 року. Вказане зростання складає більше 10 %, а відтак є істотною зміною обставин Договору про що вказано в його п.5.25 тому пропонує збільшити ціну електричної енергії на 12,51 %, що підтверджено висновком ТПП №О-262/03 від 31.07.2023 року. До листа додано відповідний примірник додаткової угоди на погодження, експертний висновки Черкаської торгово-промислової палати №О-262/02 від 31.07.2023 року, № О-262/03 від 31.07.2023 року (а.с. 62-63), які надано за результатами експертизи проведеної за заявкою відповідача-1 від 27.07.2023 року, в яких на підставі інформації офіційного сайту https://www.oree.com.ua/ АТ «Оператор ринку» вказано:

коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за липень (в цілому) 2023 року відносно червня (в цілому) 2023 року, в торговій зоні - ОЕС України по результатам торгів на РДН становить у червні 2023 року - 2971,47 грн/МВт/год; у липні 2023 року - 3669,87 грн/МВт/год; відсоток коливання склав +23,50%;

коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за липень (в цілому) 2023 року відносно грудня (в цілому) 2022 року, в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації АТ «Оператор ринку'по результатам торгів на РДН, з тарифом на послугу з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «Укренерго» становить: у грудні 2022 року - 3693,10 грн/МВт/год; у липні 2023 року - 4154,97 грн/МВт/год; відсоток коливання склав +12,51%.

Прокурор зазначив, що укладена сторонами додаткова угода № 5 від 10.08.2023 року до Договору, якою, збільшено ціну товару 1 кВт/год електричної енергії з 5,568 грн. до 6,21 грн. відповідно на 11,5% від ціни електричної енергії визначеної додатковою угодою №4 від 01.07.2023 року та на 12,5 % більше первісної ціни договору, спрямована на зміну прав та обов'язків постачальника і споживача, які виникли у них з Договору, тому вказана додаткова угода також є договором, на який поширюються дія п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договору і до внесення відповідних змін до нього. Тобто збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після укладання договору. Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику факт коливання ціни на товар на ринку від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору. З урахуванням зазначеного, при укладенні спірної додаткової угоди не дотримано вимоги п. 19 Особливостей (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), безпідставно змінено істотні умови Договору, при укладенні додаткової угоди сторонами Договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення Договору.

Експертом у експертному висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-262/02 від 31.07.2023 року вказано середньозважену ціну за червень 2023 року -2971,47 грн/МВт*год., а за липень 2023 року - 3669,87 грн/ Мвт*год., збільшення ціни складає + 23,50 %. Однак, експертом для порівняння взято середньозважену ціну на електроенергію за весь червень 2023 року, та середньозважену ціну за весь липень 2023 року та не наведено даних саме коливання ціни як у бік збільшення, так і у бік зменшення. Відповідно до експертного висновку № О-262/03 експертом надано інформацію про рівень середньозважених цін на електричну енергію на ринку РДН у торговій зоні ОЕС за грудень 2022 року та липень 2023 року та порівняння між ними. Так, середньозважена ціна за грудень 2022 року становила 3347,46 грн/МВт.год., а за липень 2023 року - 3 669,87 грн/Мвт.год., збільшення ціни складає 12,51 %. Однак, експертом для порівняння взято ціну на електроенергію за весь грудень 2022 року, тобто охоплено період до дати укладання Договору (договір укладено 23.12.2022, початок строку його дії з 01.01.2023). Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього. Тобто, в разі першого внесення змін до договору додатковими угодами, збільшення ціни такого товару на ринку повинно відбутись після його укладання, а в разі наступних змін - між черговими додатковими угодами.

Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар проколивалась на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору. Водночас, для внесення змін до Договору додатковою угодою № 5 від 10.08.2023 року постачальником надано експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати, які не підтверджують коливання ціни на електричну енергію на ринку, а відображають інформацію електронних торгів станом на певні місяці в цілому. В даному випадку констатовано ціни на електричну енергію на певні місяці в цілому без відображення будь-якого коливання, що також підтверджено даними роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору».

Внаслідок укладення додаткової угоди №5 від 10.08.2023 року сторони збільшили ціну за 1 кВт/год з 5,568 грн до 6,21грн., тобто на 11,5%.

Таким чином, відповідач-1 безпідставно вніс зміни до істотних умов Договору, якою змінив ціну за одиницю товару, збільшивши ціну за 1 кВт/год без документального підтвердження коливання цін на ринку, чим порушив вимоги п. 2 ч. 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо обґрунтованості підвищення ціни за одиницю товару.

28.12.2023 року укладено додаткову угоду № 6 до Договору (далі-Додаткова угода № 6, а.с. 65), п. 1 якої внесли зміни до п. 5.4. Договору, виклавши його в наступній редакції: «п. 5.4.- ціна (сума) цього договору розрахована згідно очікуваної вартості предмета закупівлі, відповідає остаточній тендерній пропозиції Учасника. При цьому, фінансування закупівлі здійснюється в межах реально затверджених видатків замовника на дану потребу. На дату укладення договору платіжні (бюджетні ) зобов'язання виникають щодо оплати частини закупівлі в межах доведеної суми (у межах кошторисних призначень), які складають 1086872грн. 73 коп., в т.ч. ПДВ 181145 грн 45 коп.».

Прокурор зазначив, що шляхом укладення спірної Додаткової угоди № 5 до Договору ціну 1 кВт/год електричної енергії безпідставно збільшено з 5,568 грн до 6,21грн., тобто на 11,5%, такі дії щодо укладення додаткових угод за відсутності підстав для цього, визначених Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що не відповідає принципам процедури закупівлі, а також принципам, встановленим Бюджетним кодексом України. Крім того, укладення додаткової угоди до Договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання Договору.

Враховуючи порушення сторонами вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо безпідставного збільшення ціни за одиницю такого товару на ринку наявні підстави для визнання недійсною Додаткової угоди №5.

На виконання умов Договору, в тому числі, Додаткової угоди №5 до Договору сторонами погоджено, підписано акти приймання- передачі електричної енергії: №100 від 10.02.2023 року, №183 від 10.03.2023 року, № 268 від 11.04.2023року,№353 від 11.05.2023 року, №435 від 09.06.2023 року,№52 від 10.07.2023 року, №600 від 09.08.2023 року, №679 від 11.09.2023 року, №754 від 30.09.2023 року, №831 від 31.10.2023 року, №908 від 08.12.2023 року, №998 від 25.12.2023 року (а.с. 65-71 на звороті, 72-77 ).

Відповідач-2 відповідно до вищевказаних актів приймання-передачі електричної енергії здійснив оплату поставленої відповідачем 205635 кВт/год електричної енергії на загальну суму 1202124 грн. 12 коп. з ПДВ платіжними дорученнями: № 483 від 14.02.2023 року, №501 від 15.03.2023 року, № 516 від 13.04.2023 року, № 528 від 11.05.2023 року, № 536 від 12.06.2023 року, № 550 від 11.07.2023 року, № 565 від 10.08.2023 року, № 577від 11.09.2023 року, № 34481325 від 10.10.2023 року , № 600 від 13.11.2023 року, № 612 від 11.12.2023 року, № 625 від 26.12.2023 року (а.с.66-72, 72-77 на звороті).

У позовній заяві, відповіді на відзиви та поясненнях у судовому засіданні прокурор зазначав, що укладена сторонами Додаткова угода №5 до договору постачання електричної енергії споживачу № 03-2023 від 23.12.2022 року, укладена за відсутності документально підтвердженого коливання ціни на товар - електричну енергію в порівнянні з умовами укладеного сторонами Договору та додаткових угод №№3,4, чим збільшили ціну за 1 кВт/год з 5,568 грн до 6,21грн тобто на 0.64 грн, або 11,5 %, що є порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-2023 від 23.12.2022 року, згідно якого ціна та умови постачання електричної енергії визначається на умовах тендерної документації та за результатами проведення процедури закупівлі , призвела до безпідставного збільшення ціни закупівлі за одиницю товару на 12,5 % у порівнянні з первісним договором, а тому її слід визнати недійсною.

Відповідач-2 повинен був здійснювати розрахунок по Договору за ціною, погодженою сторонами у додатковій угоді №4 від 01.07.2023 року, що становить 5,568 грн. за 1 кВт/год електричної енергії, загальним об'ємом 92295 кВт/год на суму 513898 грн.56 коп., фактично сплачено 573151 грн. 95 коп. Оскільки грошові кошти в сумі 59253 грн. 39 коп. сплачені відповідачу-1 на підставі додаткової угоди, яка укладена за відсутності законодавчо визначених підстав для зміни ціни та суперечить приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», що відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання її недійсною, товар на обумовлену суму відповідачем не поставлено тому вказані бюджетні кошти підлягають стягненню на користь бюджету позивача.

Вимога прокурора про стягнення безпідставно сплачених бюджетних коштів, з урахуванням Додаткової угоди №5 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-2023 від 23.12.2022 року також є предметом позову у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-2023 від 23.12.2022 року, вимоги прокурора витікають із суті цього договору.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов'язань постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу - параграфом 5 глави 54 ЦК України, загальні положення правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України. Крім того, правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України «Про публічні закупівлі», який з урахуванням предмету спору є спеціальним нормативним актом.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

При цьому приписи вказаної статті ЦК кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 вказаної норми, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вищенаведені норми віднесені до глави 16 розділу IV книги І ЦК України і врегульовують загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов'язання, зокрема:

зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч.ч. 1, 3 ст. 510);

одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546);

зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611);

боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612);

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629);

ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч.ч. 1-3 ст. 632);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651);

у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652);

у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ч. 1 ст. 653);

зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654).

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VІІІ в редакції, чинній з 01.07.2021 року, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Закон № 922-VІІІ).

Статтею 1 Закону № 922-VІІІ визначено основні терміни, які в цьому законі вживаються в такому значенні: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6); замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону (11); переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, що визначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимогам до предмета закупівлі і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю (19).

Нормами Закону № 922-VІІІ також встановлено, що:

закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника (п.п. 1-6 ч. 1, ч. 5 ст. 5);

договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41);

істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41).

З огляду на викладені обставини справи і наведені норми законодавства суд вбачає, що 13.12.2022 року відбулися відкриті торги № UA-2022-12-05-003120-а для закупівлі за предметом «ДК 021:2015: код 09310000-5 «Електрична енергія» обсягом 264000 кВт/год зі строком постачання з 01.01.2023 до 31.12.2023 року за місцем поставки: 20603, Черкаська обл., м Шпола з остаточною пропозицією відповідача-1- 1457280 грн. за ціною за 1 кВт/год електричної енергії: 5,52 грн., з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії 4,60грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,92 грн.

14.12.2022 року відповідач-1 листом №141222-08 надав згоду відповідачу-2 на укладення договору за результатами опрацювання тендерної пропозиції, погодився з основними умовами договору, які викладені у додатку 4, також погодив неможливість зміни основних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі.

23.12.2022 року відповідачем-2 - Комунальним підприємством ««Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади, як споживачем, і відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Енерго-Газ ресурс», як постачальником, укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №03-2023, шляхом підписання сторонами заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Пунктами 3.4., 5.1.-5.3. Договору сторони погодили, що - постачальник зобов'язується поставити споживачу електричну енергію в строк до 31.12.2021 року; очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року становить 264000 кВт/год; Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії, становить 5,52грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії 4,60грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,92 грн.; загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 1457280 грн, з урахуванням ПДВ 242880 грн; спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до договору).

1. - зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;

25.01.2023 року сторони за взаємною згодою уклали додаткову угоду № 1 до Договору, якою погодили ціну 1 кВт/год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії - 5,52грн. з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії 4,21972 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,38028 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,92 грн.

Фактично додатковою угодою №3 від 24.03.2023 року сторони, з урахуванням постанови НКРЕКП від 21.12.2022 року № 1788, збільшили ціну 1 кВт/год електричної енергії з 01.04.2023 року до 5,568 грн в т.ч. ПДВ 0,928 грн, з яких: ціна електричної енергії 4,20975 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,43025 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,928 грн.

Додатковою угодою №4 від 01.07.2023 року сторони обумовили ціну 1 кВт/год електричної енергії з 01.07.2023 року у розмірі 5,568 грн в т.ч. ПДВ 0,928 грн, з яких: ціна електричної енергії 4,1549 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,4851 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,928 грн.

Спірною додатковою угодою №5 від 10.08.2023 року сторони збільшили ціну за одиницю товару в договорі про закупівлю, без зміни загальної вартості договору до 6,21грн. з ПДВ 20%- 1,035 грн, у тому числі: ціна електричної енергії 4,6899 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,4851 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,035 грн, обґрунтувавши зміну ціни коливанням ціни товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару, що підтверджується довідкою ТПП №О-262/03 від 31.07.2023 року, якою зафіксовано коливання ціни товару -12,51%.

На підтвердження доцільності укладення додаткової угоди № 5 до Договору відповідачем-1 надано:

експертний висновки Черкаської торгово-промислової палати №О-262/02 від 31.07.2023 року, в якому на підставі інформації офіційного сайту https://www.oree.com.ua/ АТ «Оператор ринку» вказано коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за липень (в цілому) 2023 року відносно червня (в цілому) 2023 року, в торговій зоні - ОЕС України по результатам торгів на РДН становить у червні 2023 року - 2971,47 грн/МВт/год; у липні 2023 року - 3669,87 грн/МВт/год; відсоток коливання склав +23,50%;

експертний висновки Черкаської торгово-промислової палати №О-262/03 від 31.07.2023 року, в якому на підставі інформації офіційного сайту https://www.oree.com.ua/ АТ «Оператор ринку» вказано коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за липень (в цілому) 2023 року відносно грудня (в цілому) 2022 року, в торговій зоні - ОЕС України, згідно інформації АТ «Оператор ринку'по результатам торгів на РДН, з тарифом на послугу з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «Укренерго» становить: у грудні 2022 року - 3693,10 грн/МВт/год; у липні 2023 року - 4154,97 грн/МВт/год; відсоток коливання склав +12,51%.

Разом з тим інформація, яка міститься у висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-262/03 від 31.07.2023 року відображає висновки експерта щодо середньозваженої ціни електричної енергії за грудень 2023 року вцілому, при тому, що Договір укладено 23.12.2023 року, і відповідач-1 надав згоду на укладення Договору, поставку електричної енергії за ціною нижчою, ніж вказано у висновку, також погодив неможливість зміни основних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, що також вказує на відсутність наміру відповідача поставляти товар за запропонованою ним на торгах заниженою ціною, тому, можна стверджувати про недобросовісність дій постачальника, обґрунтованість вимог прокурора.

Також інформація, яка міститься у висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-262/02 від 31.07.2023 року відображає висновки експерта щодо середньозваженої ціни електричної енергії за червень 2023 року та липень 2023 року вцілому щодо збільшення ціни електричної енергії у відповідних місяцях, що не вказує на необхідність збільшення ціни в бік збільшення погодження ціни товару, що перевищує поріг в 10%, визначений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»,умовами Договору, роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору».

Суд також зауважує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Суд виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб'єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб'єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

Враховуючи вищевикладене суд зауважує, що матеріали справи не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та обґрунтування неможливості виконання зобов'язання за ціною, зазначеною у Договорі.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано на рівні не більше 10 %.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Також Велика Палата Верховного Суду у пунктах 206, 207 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24 вказала, що зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 вказаного Закону стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Отже, у постановах від 21.11.2025 у справі №920/19/24, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).

Оскільки додаткова угода №5 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 03-2023 від 23.12.2022 року суперечить наведеним вище нормам ЦК України та Закону № 922-VIII, укладена без належних доказів призвела до збільшення ціни товару на 11,5% від ціни електричної енергії визначеної додатково угодою №4 від 01.07.2023 року та на 12,5 % більше первісної ціни договору та тендерної пропозиції,

за умови відсутності обґрунтованої зміни ціни товару у спірний період 2023 року, вказує на відсутність наміру відповідача поставляти товар за запропонованою ним на торгах заниженою ціною тому підлягає визнанню недійсною.

З урахуванням внесених змін додатковою угодою №5 відповідач -1 поставив позивачу 92295 кВт/год електричної енергії на суму 573151 грн. 95 коп., однак, враховуючи попередній висновок суду про недійсність Додаткової угоди №5 до Договору, оскільки вона укладена з порушенням норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідач-2 повинен був здійснювати розрахунок за ціною, вказаною в Додаткових угодах №№3,4 до Договору, що становить 5,568 грн за 1 кВт/год електричної енергії з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії 4,1549 грн; тариф на передачу електричної енергії 0,4851 грн; податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,928 грн на суму 513898 грн.56 коп. Таким чином, грошові кошти в сумі 59253грн. 39 коп. є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов'язаний їх повернути позивачу - Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади, що відповідає приписам статті 1212 ЦК України.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України. Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Стаття 1212 ЦК регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей). Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, доводи прокурора про суперечність додаткової угоди №5 до договору про постачання електричної енергії споживачу №03-2023 від 23.12.2022 року, укладеної сторонами договору, нормі п. 2, ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VІІІ суд визнає обґрунтованими і доведеними, розрахунок розміру коштів безпідставно сплачених на суму 59253грн. 39 коп. правильним, тому позов про визнання цієї додаткової угоди недійсною і стягнення коштів із заявлених у ньому підстав підлягає задоволенню.

Твердження відповідача-1 викладені у відзиві на позовну заяву, щодо безпідставності заявлених позивачем вимог суд оцінює критично, враховуючи вищевикладені обставини, умови договору про постачання електричної енергії споживачу №03-2023 від 23.12.2022 року, з внесеними до нього Додатковими угодами №№ 1-6 змінами, нормами діючого законодавства України, тому вказані доводи відповідачів з наведених ними підстав суд визнає необґрунтованими і відхиляє.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Шполянська міська рада об'єднаної територіальної громади - є орган місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Статтею 4 даного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Таким чином, інтереси держави у даному випадку збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

Порушення чинного законодавства України, що стосуються коштів місцевого бюджету, підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам держави всупереч ст. 7 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування.

Неналежне та нераціональне з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном(коштами) що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

Держава створює умови для ефективного використання бюджетних коштів при закупівлі товарів, робіт та послуг, створюючи відповідні механізми при проведенні закупівель, які закладені в Законі України «Про публічні закупівлі». Дотримуватись цих правил повинні всі учасники процедур закупівель.

Використання коштів місцевого бюджету беззаперечно становить суспільний інтерес, стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади.

Велика Палата Верховного Суду Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 підтвердила висновок про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно прокурор у даній справі цілком обґрунтовано визначив Раду позивачем за пред'явленим ним до суду позовом, оскільки остання є розпорядником бюджетних коштів у спірних правовідносинах, а відтак набуває статусу позивача у відповідності до вимог абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України.

З метою встановлення намірів Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади звертатись з відповідним позовом до суду, наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, Звенигородська окружна прокуратура Черкаської області 18.09.2024 року зверталась з листом №50-2839ВИХ24 в порядку ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до ради за результатами опрацювання публічних закупівель в системі PROZORRO встановлено порушення вимог законодавства при здійсненні закупівлі електричної енергії Комунальним підприємством «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади ( а.с. 78-81).

Шполянська міська рада об'єднаної територіальної громади листом за № 23-01/6569 від 20.09.2024 року повідомила прокурора, що нею не вживалися заходи усунення порушень договірних зобов'язань вказаних у запиті, не має наміру звернення до суду з відповідним позовом про визнання недійсною додаткової угоди №5 від 10.08.2023 року укладену до договору про постачання електричної енергії споживачу №03-2023 від 23.12.2022 року та стягнення 59253 грн. 39 коп. (а.с. 82).

Отже, враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю. Доводи відповідача-1, приведені ним обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідачів-1, 2 на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844грн. 80 коп в дольовому порядку по2422 грн.40 коп з кожного.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткову угоду № 5 від 10.08.2023 року до договору про постачання електричної енергії споживачу №03-2023 від 23.12.2022 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-Газ ресурс" та Комунальним підприємством «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Газ ресурс", ідентифікаційний код юридичної особи 44129497, місцезнаходження: 69019, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. О. Пивоварова, буд. 4 на користь Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади, ідентифікаційний код юридичної особи 04061576, місцезнаходження: 20603, Черкаська обл.,Звенигородський район, м Шпола, вул. Лозуватська, буд. 59 - 59253 грн. 39 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Газ ресурс", ідентифікаційний код юридичної особи 44129497, місцезнаходження: 69019, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. О. Пивоварова, буд. 4 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286, судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн.40 коп.

Стягнути з Комунального підприємства «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади, ідентифікаційний код юридичної особи 42065615, місцезнаходження: 20603, Черкаська обл.,Звенигородський район, м Шпола, провул Поштовий, буд. 1 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286, судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн.40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.02.2026 року.

Суддя В.М. Грачов

Попередній документ

134423455

Наступний документ

134423457

Інформація про рішення:

№ рішення:	134423456
№ справи:	925/1313/24
Дата рішення:	05.02.2026
Дата публікації:	02.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Черкаської області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (05.02.2026)
Дата надходження:	22.10.2024
Предмет позову:	визнання недійсною додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії та стягнення

Розклад засідань:

Минулі засідання (3)

14.01.2025 11:30	Господарський суд Черкаської області
05.02.2025 09:00	Господарський суд Черкаської області
05.02.2026 10:30	Господарський суд Черкаської області