вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"24" лютого 2026 р. Справа №918/1141/24
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття арештів у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
За участю представників сторін:
від боржника: не з'явився;
від ПАТ АБ "Укргазбанк": не з'явився.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.01.2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 та серед іншого постановлено: ввести процедуру реструктуризацію боргів боржника - ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; заборонити фізичній особі - ОСОБА_1 відчужувати майно; оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 ; призначити керуючим реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2025 року серед іншого постановлено визнати вимоги кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" до боржника - ОСОБА_1 з включенням їх до реєстру вимог кредиторів у розмірі: 2 353 045,01 грн (1 940 490,69 грн - заборгованість за тілом кредиту; 374 187,30 грн - заборгованість за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; 38 247,02 грн судові витрати; 120,00 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення) - друга черга реєстру вимог кредиторів; - 119 990,00 грн (19 990,00 грн штраф за не страхування предмету іпотеки та 100 000,00 грн пеня) - третя черга реєстру вимог кредиторів; 4 844,80 грн судового збору - витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність, які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.04.2025 року постановлено: заяву арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни про затвердження плану реструктуризації боргів боржника - задовольнити; затвердити План реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність - ОСОБА_1 в редакції, поданій керуючим реструктуризацією ОСОБА_2 , який був погоджений боржником 11.04.2025 року та схвалений загальними зборами кредиторів боржника 11.04.2025 року, протокол № 3 від 11.04.2025 року; припинити повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірини Анатоліївни; зобов'язати боржника не пізніше п'яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів, надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів.
До господарського суду від боржника ОСОБА_1 надійшло клопотання (від 02.02.2026 року) відповідно до якого просить суд: зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 09.04.2014 року у ВП № 38257939; зняти арешт, накладений постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2013 року у ВП № 38257939.
Клопотання обґрунтоване тим, що станом на дату звернення з даним клопотанням в межах завершеного ВП № 38257939 є чинним та не знятим арешт коштів боржника, що накладений згідно до постанови про арешт коштів боржника від 09 квітня 2014 року, та арешт майна, що накладено згідно до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23 липня 2013 року. Дані арешти грошових коштів та майна вживалися як захід забезпечення виконання вимоги про виплату боргу № ф-2373у від 28 травня 2013 року на користь УПФУ в Рівненській області. В результаті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність введено мораторій, який забороняє як вчинення дій щодо задоволення вимог кредиторів в межах відкритих виконавчих проваджень так і звернення стягнення на майно боржника. Таке задоволення може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, у зв'язку з чим факт наявності відповідних обтяжень у вигляді арештів може перешкоджати як виконанню основної мети процедури так і можливості розпоряджатися майном його власнику. Факт відсутності доцільності даних арештів підтверджується і тим, що на сьогоднішній день затверджено судом План реструктуризації боргів боржника, що передбачає порядок задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.02.2026 року призначено розгляд клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту у судовому засіданні на "24" лютого 2026 р.
19.02.2026 року до господарського суду від кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "УКРГАЗБАНК" надійшли додаткові пояснення у справі відповідно до яких зазначено, що враховуючи, що п. 6 Ухвали Господарського суду Рівненської області суду від 15.04.2025 року встановлено, що з дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника, задоволення вимог буде відбуватися в спосіб та в порядку визначеному планом реструктуризації боргів боржника у справі № 918/1141/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а тому, за наявності вищезазначених обставин, відсутні правові підстави в АБ "УКРГАЗБАНК" заперечувати щодо задоволення поданого клопотання про зняття арештів з майна та коштів боржника у справі № 918/1141/24, що накладені у межах виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості на користь АБ "УКРГАЗБАНК". Відтак, просить суд долучити дані пояснення до матеріалів справи № 918/1141/24 та судове засідання у справі № 918/1141/24, що призначене на 24.02.2026 р. о 12.00 год. провести без участі представника АБ "УКРГАЗБАНК" за наявними матеріалами справи, з врахуванням письмових пояснень банку.
Боржник та представник кредитора в судове засідання 24.02.2026 року не з'явилися.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття арештів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.01.2025 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 та серед іншого постановлено: ввести процедуру реструктуризацію боргів боржника - ОСОБА_1 ; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; заборонити фізичній особі - ОСОБА_1 відчужувати майно; оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 ; призначити керуючим реструктуризацією фізичної особи - ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Адамчо В.С. про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2013 р., ВП № 38257939, відкрито виконавче провадження з виконання вимоги № Ф-2373у від 28.05.2013 р. УПФУ м. Рівне про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Рівне заборгованості в сумі 9 378,74 грн.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Адамчо В.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2013 р., ВП № 38257939, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у межах суми звернення стягнення 9378,74 грн, заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 лише в межах суми боргу.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Адамчо В.С. про арешт коштів боржника від 09.04.2014 р., ВП № 38257939, накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках в Рівненська філія ПАТ КБ "ПриватБанк", ПУАТ "Фідобанк", ПАТ "КБ "Надра", та належать боржнику ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у межах суми 10351,34 грн.
Постановою державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Адамчо В.С. про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.06.2017 р., ВП № 38257939, виконавчий документ - вимогу № Ф-2373у від 28.05.2013 р. УПФУ м. Рівне про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Рівне заборгованості в сумі 9 378,74 грн повернуто стягувачу.
Згідно з інформації від 30.01.2026 року про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, щодо ВП № 38257939, стан виконавчого провадження завершено та 29.06.2017 року державним виконавцем Адамчо В.С. Рівненського міського ВДВС ГТУЮ у Рівненській області винесено постанову про повернення виконавчого документу - повернення ВД стягувачеві (п. 3 ч. 1 ст. 37).
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Пунктом 3 частини 5 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про: введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника: 1) пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом; 2) арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; 3) припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов'язаннями боржника; 4) здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбуваються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; 5) вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; 6) строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав; 7) будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій стосовно боржника. Про запровадження мораторію керуючий реструктуризацією повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими документами, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; 3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; 4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; 5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника.
Згідно з ч. 3 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій не поширюється на: 1) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) виплату та стягнення аліментів; 3) виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; 4) задоволення вимог кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника відповідно до затвердженого плану та у процедурі погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу.
Частиною 5 статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Дія мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення, припиняється автоматично та забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення, у тому числі поза межами справи про банкрутство, після спливу 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якщо господарський суд протягом цього часу не ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом або постановив ухвалу про затвердження плану реструктуризації боргів або ухвалу про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів. Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або боржника до завершення строку дії мораторію, передбаченого цією частиною, може продовжити строк дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів, якщо: план реструктуризації розробляється і має перспективи бути затвердженим судом та майно, яке є предметом забезпечення, може бути задіяне у виконанні плану реструктуризації; вартість майна, яке є предметом забезпечення, значно перевищує розмір вимог забезпеченого кредитора; наявні інші підстави, які свідчать, що продаж майна, яке є предметом забезпечення, окремо від іншого майна боржника матиме наслідком значне зниження вартості майна, яке не є предметом забезпечення. Про продовження строку дії мораторію щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів господарський суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. Задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 127 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації боргів боржника набирає чинності з дня його затвердження господарським судом і є обов'язковим для боржника та кредиторів. З дня затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника вимоги, включені до такого плану, можуть бути задоволені лише у порядку і спосіб, визначені в плані реструктуризації боргів боржника.
Враховуючи вищезазначене, з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у боржника виникають певні правові наслідки, зокрема: задоволення вимог кредиторів до боржника може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства; арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду; вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.
Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту, крім арешту, накладеного за рішенням суду, майна державного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об'єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, у тому числі закріпленого за боржником на праві господарського відання або на праві оперативного управління, не є перешкодою для внесення такого майна до статутного капіталу юридичної особи, створеної шляхом перетворення такого підприємства.
Зняття арешту з майна передбачено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, частиною 5 вказаного закону визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Як вбачається з долучених до клопотання боржником постанов державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Адамчо В.С.:
- постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2013 р., ВП № 38257939, накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 9378,74 грн, заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 лише в межах суми боргу;
- постановою про арешт коштів боржника від 09.04.2014 р., ВП № 38257939, накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках в Рівненська філія ПАТ КБ "ПриватБанк", ПУАТ "Фідобанк", ПАТ "КБ "Надра", та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми 10351,34 грн.
Погашення вимог кредиторів має здійснюватись саме згідно із затвердженим судом планом реструктуризації у цій справі, а наявність накладеного арешту перешкоджає виконанню плану реструктуризації, а тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства він може бути знятий на підставі ухвали господарського суду.
Оскільки накладені арешти на майно та кошти боржника є обмеженням, яке перешкоджає виконанню плану реструктуризації боргів, останні підлягають зняттю.
З огляду на зазначене, для забезпечення можливості вжиття заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для зняття арешту, накладеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Адамчо В.С. згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2013 р. та постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2014 р., ВП № 38257939.
Керуючись ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання ОСОБА_1 про знятя арештів - задовольнити.
2. Зняти арешт, накладений на майно та заборону здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Адамчо В.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.07.2013 р., ВП № 38257939.
3. Зняти арешт, накладений на кошти, що належать боржнику ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Адамчо В.С. про арешт коштів боржника від 09.04.2014 р., ВП № 38257939.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк