"27" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5023/25
Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/5023/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фінансова Компанія ,,Кредит-Капітал'' (79029, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-стоцького, буд. 1, корп. 28)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 49360,32 грн,
обставини справи:
16.12.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фінансова Компанія ,,Кредит-Капітал'' (далі ТОВ ,,ФК ,,Кредит-Капітал''), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), статус Фізичної особи-підприємця якою нині втрачено, заборгованість за кредитним договором від 24.05.2019 № 011/0046/569346 у загальному розмірі 49360,32 грн, з яких: 35704,42 грн заборгованості за тілом кредиту; 13655,90 грн заборгованості за відсотками.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ ,,ФК ,,Кредит-Капітал'' посилається на порушення відповідачем умов названого договору в частині своєчасного погашення заборгованості, статус ФОП якою нині втрачено.
Господарський суд Одеської області ухвалою 18.12.2025: прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 916/5023/25; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи).
Представник відповідача відзив на позовну заяву та будь-яких інших пояснень по справі не надав. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується доказами надсилання ухвали суду на поштову адресу відповідача, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка повернулась неврученою з відміткою про відсутність адресата.
З урахуванням викладеного, змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце проведення судового засідання, тому неявка представника не перешкоджає вирішенню спору.
Щодо строку розгляду справи господарський суд зауважує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених ст.2,4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Отже, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.
установив:
24.05.2019 між Акціонерним Товариством “Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк, Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Георгієнко Іриною Василівною (далі - ФОП Георгієнко І.В., Позичальник) укладено кредитний договір № 011/0046/569346 (далі -Договір), відповідно до п.1.1 якого Кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 65000,00 грн, а Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором. Графік складається за формою згідно з додатком № 1 до Договору. Під ,,невідновлювальною кредитною лінією» сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання Позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії Договору.
Кінцевий термін надання кредиту 24.07.2019 (останній день, коли Позичальник може звернутися до кредитора з заявою про отримання траншу кредиту) (п.1.2 Договору).
Кінцевий термін погашення кредиту Позичальником 24.05.2022 або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4, або статті 8 Договору (останній день строку користування Кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором) (п.1.3 Договору).
Протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28% річних, в т.ч. за користуванням кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3 Договору. Розмір процентної ставки може змінюватися в порядку та випадках, передбачених цим Договором (п.2.1 Договору).
За надання кредиту за договором Позичальник сплачує Кредитору разову комісію в розмірі 0,99 відсотків від ліміту, без ПДВ. Сума комісії підлягає сплаті одноразово у повному обсязі в день перерахування кредиту (першого траншу кредиту) на рахунок Позичальника до надання Позичальнику кредитних коштів (п.2.2 Договору).
Нарахування процентів за кредитом здійснюється виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості Позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом… (п.2.3 Договору)
Обов'язковими умовами надання Позичальнику кредиту або його частини (траншу) є:… укладання договорів забезпечення відповідно до умов статті 4 Договору, наявність поточного рахунку, надання Кредитору заяви Позичальника про надання кредиту за формою, встановленою Кредитором тощо (п. 3.1.2, 3.1.3 Договору).
На умовах Договору, після виконання Позичальником обов'язкових умов, вказаних в пункті 3.1 Договору, Кредитор на підставі письмової заяви Позичальника яка повинна бути подана не пізніше кінцевого терміну надання кредиту, зобовязується надати в межах ліміту кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на зазначений Позичальником поточний рахунок… (п.3.2 Договору).
Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором (п. 5.1 Договору).
Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та сплату процентів за його користування… (п.5.2 Договору).
Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті кредиту кожного місяця 24 числа… (п.5.3 Договору).
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печаткою кредитора та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до договору (п.12.1 Договору).
У додатку № 1 до Договору сторони погодили графік повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, за яким Позичальник повинен сплачувати за період з 24.06.2019 по 24.04.2022 по 2688,63 грн щомісячно, 24.05.2022 2799,47 грн. Загальна сума, що підлягає погашенню за Договором станом на 24.05.2022 становить 96901,52 грн.
22.09.2020 між Кредитором і Позичальником укладено додаткову угоду № 011/0046/569346/1 до Договору: у п.1.3 якого визначено, що кінцевий термін погашення 24.11.2022; у додатку погоджено новий графік погашення залишку заборгованості, а саме: 24.09.2020 має бути погашено 1181,35 грн; 24.10.2020 1220,73 грн; 24.11.2020 1181,35 грн; у період з 24.12.2020 по 24.10.2022 2825,28 грн щомісячно; 24.11.2022 2845,96 грн. Загальна сума, що підлягає погашенню за Договором станом на 24.11.2022 становить 71410,80 грн.
24.05.2019 з метою отримання кредитних коштів ФОП Георгієнко І.В звернулась до АТ ,,Райффайзен Банк Аваль» із заявкою.
27.05.2019 згідно з випискою по рахунку Позичальника Банком видано кредит у розмірі 65000,00 грн.
13.12.2022 між АТ ,,Райффайзен Банк» (Первісний кредитор) та ТОВ ,,ФК,,Кредит-Капітал» (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-56 (Договір відступлення), відповідно до п.2.1 якого визначено, що на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст.512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання Договору відступлення зазначені в Додатку 1 до Договору відступлення (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п.7.1 Договору).
У ,,Витягу з Реєстру боржників'' до Договору відступлення зазначено, що Новий кредитор отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.05.2019 № 011/0046/569346, загальна сума заборгованість якої складає 49360,32 грн, а саме: 35704,42 грн заборгованості за тілом кредиту; 13655,90 грн заборгованості за відсотками; кількість днів прострочення 477.
З метою стягнення заборгованості ТОВ ,,ФК ,,Кредит-Капітал'' оформлено лист від 08.12.2025 (зареєстрований за вих. № 22168543), в якому вимагало ОСОБА_1 негайно погасити заборгованість у сумі 49360,32 грн, ігнорування якого спричинило звернення ТОВ ,,ФК ,,Кредит-Капітал'' до господарського суду з позовом в рамках провадження у цій справі.
Згідно з приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі…
Частинами 1 та 2 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором...
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання у зв'язку з укладанням договору кредитування та договору відступлення. Крім того, до ТОВ ,,ФК ,,ЄАПБ'' перейшло право вимоги Банку за договором відступлення.
При цьому на виконання досягнутих домовленостей Банком надано Позичальнику кредитні кошти, з яких 49360,32 грн не повернуто, що підтверджується банківською випискою по рахунку Позичальника, не дивлячись на те, що строк виконання відповідного зобов'язання настав.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що Георгієнко І.В виконала взяті на себе обов'язки щодо сплати 13655,90 грн відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 27.05.2019 по 14.12.2022.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі № 910/8729/18 зазначено, що у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Ураховуючи викладене, у т.ч. наведений висновок Верховного Суду щодо застосування норм права на підставі ч.4 ст.236 ГПК України, те, що у відповідача існує обов'язок сплатити кошти в розмірі ціни позову, господарський суд, перевіривши арифметичну та методологічну правильність розрахунку заборгованості, задовольняє позовні вимоги ТОВ ,,ФК ,,Кредит-Капітал'' як законні та обґрунтовані.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено, судовий збір сплачений за його подачу покладається на відповідача.
Крім того позивачем заявлено до стягнення 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 8000,00 грн.
У прохальній частині позовної заяви ТОВ ,,ФК ,,Кредит-Капітал'' просило стягнути з відповідача 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається із матеріалів справи,
01.07.2025р. між ТОВ ,,ФК ,,Кредит-Капітал'' (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Апологет» (Виконавець) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, відповідно до п.1.1 якого Клієнт замовляє, приймає та оплачує, а Виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта.
Згідно з п.2.1 договору порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору. Додаток № 1 є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами і становить собою конфіденційну інформацію. Для реалізації пунктів 1.1. та 1.2. договору сторонам не потрібно пред'являти будь якій третій особі додаткові частини цього договору. Даним пунктом сторони підтверджують, що між ними досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору та заявляють про достатність даного документу, у випадку його пред'явлення особам, вказаним в пункті 1.1. в якості підтвердження повноважень виконавця.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 кредитну справу складає 8000,00 грн.
У подальшому між клієнтом та адвокатом підписано акт наданих послуг від 08.12.2025 № 1431, з якого вбачається, що сторони підписали цей акт виконаних робіт на підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням та прийняття Клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 № 0107.
Відповідно до п.2 Акту, виконавцем надано клієнту, а Клієнтом прийнято послуги договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 № 0107: Боржник Георгієнко Ірина Василівна; кредитний договір № 011/0046/569346/1, сума наданих послуг відповідно до договору 8000,00 грн.
Відповідно до детального опису наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 08.12.2025 виконавець надає клієнту такі послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором - 0 год 30 хв; ознайомлення з матеріалами кредитної справи - 2 год 00 хв; погодження правової позиції клієнта у справі - 0 год 30 хв; складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта - 3 год 30 хв; подання заяви до суду від імені клієнта - 1 шт.; усього год.- 6 год 30 хв, усього шт. - 1.
За змістом статті 1 Закону України ,,Про адвокатуру та адвокатську діяльність'' договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України ,,Про адвокатуру і адвокатську діяльність'', враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
У відповідності до ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вищевикладене, та враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, господарський суд дійшов висновку про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому позивачем розмірі 8000,00 грн.
Керуючись ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Георгієнко Ірини Василівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Фінансова Компанія ,,Кредит-Капітал'' (79029, Львівська обл., місто Львів, вул. Смаль-стоцького, буд. 1, корп. 28, код 35234236) 35704/тридцять п'ять тисяч сімсот чотири/грн 42 коп. заборгованості за тілом кредиту; 13655/тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять/грн 90 коп. заборгованості за відсотками, 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн 40 коп. судового збору, 8000/вісім тисяч/грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 27 лютого 2026 року.
Суддя Т.І. Демченко