65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"25" лютого 2026 р.м.ОдесаСправа № 916/4296/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,
розглянувши матеріали справи № 916/4296/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-упроваджувальна фірма «ОХОРОНА-СЕРВІС» (07301, Київська обл., м. Вишгород, площа Шевченка Т., буд. 2, приміщення 121; код ЄДРПОУ 19422152)
до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Кедь Андрій Анатолійович ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення 2 036 464,82 грн;
представники сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-упроваджувальна фірма «ОХОРОНА-СЕРВІС» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 2 036 464,82 грн заборгованості за Договором про надання послуг № 146 від 04.05.2025.
В обґрунтування позову покликається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором № 146 від 04.05.2025 про надання послуг з поточного ремонту адміністративних приміщень військового містечка. Позивач вказує, що на виконання умов договору надав відповідачу послуги з поточного ремонту приміщень, направив на адресу останнього усі необхідні документи, в той час як відповідач без наявності будь-яких правових підстав не підписав акти здачі-приймання наданих послуг (виконаних робіт) та не здійснив оплату послуг на суму 2 036 464,82 грн.
Ухвалою від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/4296/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, яке неодноразово відкладалося.
Протокольною ухвалою від 28.01.2026 суд, задовольнивши усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, призначив наступне судове засідання на 25.02.2026 о 15:00.
Між тим, учасники справи (їх представники) у підготовче судове засідання не з'явилися.
25.02.2026 о 14:32 год. канцелярією суду зареєстровано клопотання Ільченко К. Р., яка представляє інтереси позивача у даній справі, про відкладення судового засідання. Клопотання надійшло на електронну пошту Господарського суду Одеської області.
Ухвалою від 25.02.2026 клопотання представника позивача (вх. № 6817/26 від 25.02.2026) про відкладення розгляду справи повернуто без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
25.02.2026 суд також постановив ухвалу про залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Крім цього, учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 910/25456/15).
У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:
“Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова “може», “має право», “за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання “суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення.
З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи “імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.».
Отже, ч. 1 ст. 226 ГПК України визначає перелік рівнозначних підстав, за наявності будь-якої з них у суду виникає імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду. Однією із таких підстав є нез'явлення позивача (його представника) у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов'язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання (мінімум за 5 днів); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв'язку (Укрпошта, кур'єрські служби тощо); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.
Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Верховного Суду, у разі нез'явлення позивача (його представника) у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.
При поверненні без розгляду клопотання (вх. № 6817/26 від 25.02.2026) представника позивача про відкладення розгляду справи, суд, з посиланням на практику Верховного Суду, виходив з того, що подане клопотання не містило відомостей про його підписання електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на клопотання із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із відповідним клопотанням.
Отже, в належний процесуальний спосіб позивач (його представник) не повідомив суд про поважні причини неявки у судове засідання, як і не заявляв клопотань про розгляд справи без його участі.
Поряд з цим, з метою уникнення будь-якого натяку на надмірний формалізм, суд все ж проаналізував обставини, на які посилалася представник позивача у своєму клопотанні від 25.02.2026.
Так, вона повідомила, що 24.02.2026 (за день до судового засідання) представляла інтереси судді Кічмаренка С. М. у Вищій Раді Правосуддя (далі - ВРП) у м. Києві при розгляді скарги на рішення Першої Дисциплінарної палати ВРП про притягнення судді до відповідальності. Зазначила, що засідання у м. Києві завершилося 24.02.2026 близько 19:00 год. Водночас вказала, що наразі перебуває в дорозі на автомобілі в напрямку м. Одеси, проте, у зв'язку із наявністю вибоїн та ям на автошляху М-05 «Київ-Одеса», швидкість автомобіля є зниженою, тому розрахунок достатнього часу на прибуття у судове засідання, не є можливим. Вказані обставини вона вважає поважними та просить відкласти судове засідання на іншу дату.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 3 ст. 75 ГПК України унормовано, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Дійсно, станом на даний час засоби масової інформації перенасичені новинами про вкрай жахливий стан траси М-05 «Київ-Одеса», у зв'язку з чим вказана обставина визнається судом загальновідомою та не потребує доказування.
Разом з тим, як вже було зазначено судом, згідно з ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Враховуючи пересування представника позивача на автомобілі, а також зважаючи на загальновідомі обставини щодо стану дорожнього покриття, адвокат вочевидь мала змогу спланувати свій час, заздалегідь виїхати до м. Одеси та все ж потрапити у судове засідання, яке було призначено Господарським судом Одеської області на наступний, після засідання у ВРП день, а саме 25.02.2026 о 15:00.
Крім того, представник позивача не надала жодних доказів стосовно того, що засідання, яке було призначено у ВРП на 24.02.2026 о 10:00, завершилося о 19:00, в той час як обов'язок доказування обставин, на які посилаються сторони, покладено саме на них.
Поряд з цим, суд дослідив лист Секретаріату ВРП від 13.02.2026 № 2986/0/9-26, який є додатком до клопотання про відкладення розгляду справи.
У вказаному листі Секретаріат ВРП, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні та з метою забезпечення реалізації прав, визначених п. 14.11 Регламенту, запропонував адвокату Ільченко К. Р. взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції та подати відповідне клопотання.
Так, знаючи про те, що судове засідання у справі № 916/4296/25 призначено на 25.02.2026, та маючи водночас уявлення про загальновідомі обставини щодо стану дорожнього покриття траси М-05, представник позивача не була позбавлена можливості реалізувати своє право на участь у засіданні ВРП у режимі відеоконференції, а на судове засідання у даній справі, яка слухається в закритому режимі, з'явитись особисто.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із незабезпеченням позивачем (його представником) явки у судове засідання, яке було призначено на 25.02.2026 о 15:00, надсилання клопотання про відкладення розгляду справи у непередбачений процесуальним законом спосіб, враховуючи при цьому наведені у клопотанні причини неявки у підготовче судове засідання, які поважними судом не визнаються, з огляду також на відсутність у матеріалах справи заяви щодо розгляду справи за відсутності позивача (його представника), суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-упроваджувальна фірма «ОХОРОНА-СЕРВІС» до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізичної особи-підприємеця Кедь Андрія Анатолійовича про стягнення 2 036 464,82 грн без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
В цей же час, суд роз'яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв'язку з відсутністю відповідного клопотання, питання, визначені ч. 2 ст. 226 ГПК України, наразі судом не вирішуються.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-упроваджувальна фірма «ОХОРОНА-СЕРВІС» (07301, Київська обл., м. Вишгород, площа Шевченка Т., буд. 2, приміщення 121; код ЄДРПОУ 19422152) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізичної особи-підприємця Кедь Андрія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення 2 036 464,82 грн - залишити без розгляду.
Вступну та резолютивну частини ухвали складено 25.02.2026. Повну ухвалу складено та підписано 26.02.2026.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.В. Волков