Справа № 175/2210/26
Провадження № 1-кп/175/156/26
іменем України
17 лютого 2026 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025170030014008 від 18.07.2025 щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Казначеївка Дніпропетровської області, громадянина України,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, -
02.02.2026 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 25 грудня 2025 року був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого спливає 22 лютого 2026 року та визначено заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень 00 коп.
Ухвалою судді від 03 лютого 2026 року обвинувальний акт був призначений до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні на виконання вимог п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України поставлено на обговорення питання підсудності справи, оскільки як встановлено з обвинувального акту, інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, розпочато в районі населеного пункту Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області, територія якого підсудна Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області, проводив час обвинувачей на власний розсуд за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , до 24.12.2025, підсудність якого відноситься до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, та його місцезнаходження було встановлено працівниками ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області на території Дніпровського району Дніпропетровської області, адресу не вказано. Обвинувальний акт було затверджено за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 2, що також не відноситься до підсудності Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
Прокурор зазначив, що затримано обвинуваченого на території Дніпровського району у відділені поліції №2 ДРУП №2, справа підсудна Дніпровському районному суду Дніпропетровської області. Також в підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, але цей строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні пояснив, що залишив місце служби в районі населеного пункту Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області, проводив час за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , до 24.12.2025. Пояснив, що припинено порушення було біля магазину "АТБ" на вул. Каруни м. Дніпро в Амур-Нижньодніпровському районі, де його забрали патрульні поліцейські. Питаня щодо продовження тримання під вартою залишив на розсуд суду.
Захисник зазначила, що не заперечує проти розгляду справи Дніпровським районним судом Дніпропетровської області, просила відкласти розгляд, проти продовження тримання під вартою заперечувала, просила обрати більш м'який запобіжний захід у виді застави у мінімальному розмірі.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали провадження, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 615 КПК України, під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Визначення територіальної підсудності кримінального провадження щодо триваючого кримінального правопорушення пов'язано із урахуванням особливостей його вчинення. Триваючим є правопорушення, яке починається актом вчинення протиправного діяння, за яким триває протиправний стан безперервного його здійснення протягом певного проміжку часу.
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК Україниє триваючим, та вважається закінченим з моменту прибуття військовослужбовця до військової частини, або затримання, або з'явлення з повинною до органу дізнання, слідчого або військового прокурора, або з'явлення до військової комендатури тощо. Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалах від 14.11.2024 (справа № 204/7513/24) та від 17.12.2024 (справа № 274/5369/24).
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 самовільно залишив частину та був відсутній у розташуванні наметевого містечка 6 зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_2 та був відсутній на військовій службі до 24.12.2025.
Відтак, в даному випадку місцем початку злочину зазначено район населеного пункту Черкаське Самарівського району Дніпропетровської області, яке відноситься до територіальної юрисдикції Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Перебував та проводив час на власний розсуд ОСОБА_4 за місцем свого фактичного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , до 24.12.2025, що не відноситься до територіальної підсудності Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, а знаходиться на території Амур-Нижньодніпровського району міста Дніпра.
Згідно з обвинувальним актом злочин був закінчений 24.12.2025, коли місцезнаходження обвинуваченого було встановлено працівниками ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровськй області на території Дніпровського району Дніпропетровської області, адресу не зазначено. Однак обвинувачений у підготовчому засіданні повідомив, що правопорушення було припинено біля магазину АТБ по вул. Каруни у м. Дніпро в Амур-Нижньодніпровському районні суду міста Дніпра. Враховуючи, відсутність адреси в обвинувальному акті, та те, що на території Дніпровського району здійснюють судочинство 12 судів, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області позбавлений можливості визначити місце завершення кримінального правопорушення і відповідно підсудність за ним.
Обвинувальний акт затверджено у Дніпровській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону, за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 2, яка знаходиться на території Соборного району м. Дніпро, та відноситься до територіальної підсудності Соборного районного суду міста Дніпра.
Виходячи з зазначеного, кримінальне провадження не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
При цьому, відповідно до положень п. 3-1 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів, до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Суд, враховуючи вищевикладене, а також те, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції, приходить до висновку, що є всі передбачені законом підстави для направлення кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду за територіальною підсудністю в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, доходить висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 331 КПК України встановлено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з такого.
22 лютого 2026 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також наявні достатні дані, які свідчать, що ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою не зменшилися.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, що посягає на встановлений порядок несення військової служби, він міцних соціальних зв'язків не має. До того ж, обвинуваченому відомі адреси проживання та місця проходження служби свідків в цьому кримінальному провадженні, деякі з них є співслужбовців по службі обвинуваченого, а на цей час вказані особи судом ще не допитані. Тому суд вважає, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді утримання під вартою є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, як переховуванню обвинуваченого від суду, незаконному впливу обвинуваченого на свідків в цьому кримінальному провадженні, так і вчинення ним іншого кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними. А обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.
Крім того, суд вважає доцільним залишити без змін раніше визначений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.12.2025 розмір застави та обсяг обов?язків, пов?язаних з її внесенням. Підстави для зменшення розміру застави відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 177, 178, 194, 314 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 17 квітня 2026 року включно, із раніше визначеним розміром застави.
Направити обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025170030014008 від 18.07.2025 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення даного кримінального провадження до іншого суду за територіальною підсудністю в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою діє до 17 квітня 2026 року включно.
Ухвала щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1