Рішення від 20.02.2026 по справі 201/4696/25

ЄУН 201/4696/25

Провадження № 2/932/2270/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря - Христюк М.В.

позивач: ТОВ «СВЕА ФІНАНС»,

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у заочномувідкритому судовому засіданні в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача та в обґрунтування позову зазначив, що 16.05.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 20504-05/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до розділу 1 договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 120 днів, базова процентна ставка становить 1,5 % на день. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.

Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

29.08.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 20504-05/2024 на загальну суму - 15760,00 грн.

31.03.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 39979-03/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до розділу 1 договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 2300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 100 днів, базова процентна ставка становить 2,5 % на день. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед первісним кредитором.

29.08.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 39979-03/2024 на загальну суму - 5175,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» суму заборгованості за кредитним договором № 20504-05/2024 в розмірі 15760,00 грн з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 6360 грн - сума заборгованості за відсотками, 5400 грн - сума заборгованості за неустойкою, суму заборгованості за кредитним договором № 39979-03/2024 в розмірі 5175 грн з яких: 2300 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 2875 грн - сума заборгованості за відсотками, а також судові витрати в розмірі 2422, 40 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначено про розгляд справи без участі представника позивача, додатково зазначено, що представник не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з'явилася, повідомлялася про виклик до суду у встановлений цивільним процесуальним законодавством спосіб, відзиву, а також будь-яких заяв або клопотань судові не надала.

Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

На підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2025, справа передана до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю.

20.06.2025 ухвалою суду у справі відкрито провадження у спрощеному позовному провадженні, призначене судове засідання на 11.00 год. 02 вересня 2025 року.

02.09.2025 у зв'язку з неявкою відповідачки розгляд справи відкладений на 19.11.2025.

19.11.2025 у зв'язку з неявкою відповідачки розгляд справи відкладений на 10.02.2026.

В судовому засіданні 10.02.2026 через повторну неявку відповідача, що повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання ним відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 16.05.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 20504-05/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно із істотних умов договору, сума кредиту становить 4000,00 грн, строк кредиту 120 днів, денна процентна ставка становить 1,50 % та застосовується в межах строку кредитування.

29.08.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 20504-05/2024.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02.-26/24 від 29.08.2024 відповідач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 20504-05/2024. Загальний розмір заборгованості становить 15760 грн 00 коп.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором 20504-05/2024 від 16.05.2024 станом на 29.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 15760 грн., з якої : заборгованість по тілу кредиту 4000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками по кредиту 3630 грн, 00 коп, заборгованість за пенею - 5400 грн 00 коп.

31.03.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 39979-03/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно із істотних умов договору, сума кредиту становить 2300,00 грн, строк кредиту на 100 днів, процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту.

29.08.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», було укладено договір факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 20504-05/2024.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 01.02.-26/24 від 29.08.2024 відповідач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 39979-03/2024. Загальний розмір заборгованості становить 5175 грн 00 коп.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором 39979-03/2024 від 31.03.2024 станом на 29.08.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 5175 грн 00 коп., з якої : заборгованість по тілу кредиту 2300 грн 00 коп., заборгованість за відсотками по кредиту 2875 грн, 00 коп.

Надані позивачем розрахунки відповідачем оспорені не були.

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту ст.ст. 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» є належним позивачем у справі про стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, підписанням договорів сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.

Як унормоване в ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст статей 610, 612 ЦК України, регламентує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму та укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Кредитні договори підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджене укладання між сторонами спірних правочинів.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Оскільки відповідачем порушені зобов'язання з повернення грошових коштів, що встановлені умовами Договору, у нього виникла заборгованість, яка обрахована позивачем у відповідних розрахунках, наданих суду.

Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, оцінивши достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № 20504-05/2024 в сумі 10360 грн 00 коп., з якої: заборгованість по тілу кредиту 4000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками по кредиту 6360 грн, 00 коп, та заборгованість за кредитним договором № 39979-03/2024 в сумі 5175 грн 00 коп., з якої: заборгованість по тілу кредиту 2300 грн 00 коп., заборгованість за відсотками по кредиту 2875 грн, 00 коп., відповідно до наданих позивачем розрахунків, оскільки невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань порушує права та інтереси позивача.

Щодо стягнення заборгованості за пенею, у сумі 5400 грн 00 коп. за кредитним договором № 20504-05/2024, суд зазначає наступне.

Пунктом 5.3. кредитним договором № 20504-05/2024 визначено, що у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до терміну сплати встановленого в графіку платежів ТОВ нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий період та до дати погашення заборгованості з урахуванням обмежень встановленим чинним законодавством України.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату неустойки у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий період та до дати погашення заборгованості, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.

У зв'язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 5400 грн 00 коп., слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються судом частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім при пред'явленні позову судовий збір в сумі 1794 грн 37 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,10-13,259,265,280-282,352,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»(місцезнаходження за адресою: бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС»заборгованість за кредитним договором № 20504-05/2024 від 16.05.2024 року станом на 29.08.2024 в розмірі 10360 грн 00 коп., з якої: заборгованість по тілу кредиту 4000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками по кредиту 6360 грн, 00 коп, та заборгованість за кредитним договором № 39979-03/2024 від 31.03.2024 станом на 29.08.2024 в сумі 5175 грн 00 коп., з якої: заборгованість по тілу кредиту 2300 грн 00 коп., заборгованість за відсотками по кредиту 2875 грн, 00 коп, а всього 15535 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн 00 коп, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1794 (одна тисяча сімсот дев'яносто чотири) грн 37 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Шевченківським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25.02.2026.

Суддя І. В. Петунін

20 лютого 2026 року

Попередній документ
134422710
Наступний документ
134422712
Інформація про рішення:
№ рішення: 134422711
№ справи: 201/4696/25
Дата рішення: 20.02.2026
Дата публікації: 02.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (20.02.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 03.06.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
02.09.2025 11:00 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
19.11.2025 14:30 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
10.02.2026 16:45 Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська