вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" лютого 2026 р.- м. Київ Справа № 911/2185/25
Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, м. Вишогород Київської області, в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації, м. Київ,
до відповідачів 1) Іванківської селищної ради, смт Іванків Вишгородського району Київської області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія», с. Горностайпіль Вишгородського району Київської області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс», смт Іванків Вишгородського району Київської області
про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації
земельної ділянки,
за участю представників:
від прокуратури: Лук'янчук А.В., службове посвідчення №069056 від 01.03.2023;
від позивача: Новіцька А.О., в порядку самопредставництва, витяг з ЄДР;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: Лавріненко І.А., адвокат, ордер серії АА №1606927 від 29.07.2025;
від третьої особи: не з'явились;
Керівник Вишгородської окружної прокуратури, м. Вишгород (далі по тексту - прокурор) 04.07.2025 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом №54-2904вих-25 від 24.06.2025 в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ (далі по тексту - КОДА) до відповідачів: 1) Іванківської селищної ради, смт. Іванків Вишгородського району 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія», с. Горностайпіль Вишгородського району, в якому просить суд:
- залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс»,
- скасувати рішення державного реєстратора від 26.08.2022 №47689656 про реєстрацію права комунальної власності Іванківської селищної ради та права постійного користування ТОВ «СГВК Мрія» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080700:01:005:0100,
- скасувати у Державному земельному кадастрі реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3222080700:01:005:0100,
- стягнути на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
Позов мотивовано тим, що рішенням державного реєстратора Чабанівської селищної ради від 26.08.2022 за Іванківською селищною радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222080700:01:005:0100 площею 34,3572 га із цільовим призначенням для іншого сільськогосподарського призначення та право постійного користування нею за ТОВ «СГВК «Мрія». Однак за матеріалами лісоупорядкування 2019 року вказана земельна ділянка є земельною ділянкою лісогосподарського призначення, яка розташована в 13, 14, 15, 16, 17 кварталах Дитятківського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс». За твердженням прокурора, право постійного користування ДП СП «Київобларголіс» на землі Дитятківського лісництва в порядку п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України підтверджується планово-картографічними матеріалами лісоупорядкування.
За приписами ст. 84 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність. Відповідно до ст. 57 ЗК України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі є планово-картографічні матеріали лісоупорядкування.
Прокурор твердить, що спірна земельна ділянка з постійного користування лісогосподарського підприємства у встановленому порядку не вилучалася, належний власник земельної ділянки не приймав рішень про припинення права постійного користування лісогосподарського підприємства.
Прокурор твердить, що відповідно до ст.ст. 122, 149 ЗК України вилучення лісових земельних ділянок із постійного користування спеціалізованих лісогосподарських підприємств для нелісогосподарських потреб, які перебувають за межами населених пунктів Вишгородського району, та передача їх у власність або постійне користування належить до виключної компетенції Київської ОДА. Крім того, відповідно до ст. 57 Лісового кодексу України зміна цільового призначення лісових земельних ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та питань охорони навколишнього природного середовища АРК, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища, за рішенням органів виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність чи надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Прокурор твердить, що погодження на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки не надавалось.
Прокурор твердить, що наявність державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації прав відповідачів на земельну ділянку створює державі в особі Київської ОДА перешкоди у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення; зокрема держава не має можливості для реєстрації права державної власності та права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства. Тож прокурор твердить, що обраний спосіб захисту прямо передбачений пунктом 4 частини 2 ст. 16 ЦК України (відновлення становища, яке існувало до порушення) та пунктом г) частини 3 ст. 152 ЗК України (визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування), державний інтерес полягає у відновленні становища, яке існувало до незаконної реєстрації права комунальної власності та права постійного користування ТОВ «СГВК «Мрія»; обраний спосіб захисту забезпечує відновлення порушеного інтересу держави.
Посилаючись на правову позицію постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №707/1924/20, прокурор твердить, що Верховний Суд, переглядаючи судові рішення у справі про усунення перешкод у користуванні обмежено оборотоздатними землями, вказав на правильність висновків судів про задоволення вимог про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка проведена за відсутності правових підстав.
Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Київської ОДА у справі суд встановив таке.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Частинами 1, 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права» передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
При цьому, на сьогодні однозначною є практика Європейського суду з прав людини, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.
Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб'єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
Господарський суд звертає увагу на те, що саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №911/1497/18).
Прокурор твердить, що спірна земельна ділянка розташована у межах Горностайпільської сільської ради Іванківського району за межами населених пунктів та частково накладається на землі лісогосподарського призначення державної власності, а саме на виділи 1-26 кварталу 13 Дитятківського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс».
Прокурор твердить, що правоможності власника щодо вказаних земель належать Київській обласній державній адміністрації у порядку ст. 122 Земельного кодексу України, яка прокурором визначена як орган, уповноважений законом здійснювати відповідні владні функції у спірних відносинах - позивач.
Вишгородська окружна прокуратура зверталась до Київської обласної державної адміністрації із листом від 13.01.2025 №54-160вих25, у якому повідомляла обставини справи та зміст виявлених порушень, та просила вирішити питання щодо звернення до суду з позовом про витребування з незаконного володіння земельної ділянки лісового фонду.
Матеріали справи містять лист-відповідь КОДА до Вишгородської окружної прокуратури від 23.01.2025 №439-25, у якому Київська ОДА повідомляє, що позбавлена можливості самостійно встановлювати порушення законодавства та не має законодавчих підстав для проведення відповідних перевірок; не володіє відомостями та підтверджуючими документами, що містять достатню інформацію щодо спірних земельних ділянок, як і доказами, що підтверджують обставини, які стосуються спірних правовідносин і необхідні для підготовки позовної заяви. На підставі викладеного Київська ОДА повідомила, що не вживала заходів цивільно-правового характеру та не зверталася до суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні на розпорядженні земельними ділянками, серед яких земельна ділянка із кадастровим номером 3222080700:01:005:0100.
Матеріали справи також містять лист Вишгородської окружної прокуратури від 23.06.2025 №54-2868вих-25, у якому прокуратура у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила КОДА про підготовку та подання позову в інтересах держави в особі КОДА до Іванківської селищної ради, ТОВ «СГВК «Мрія» про скасування рішення державного реєстратора та реєстрації змельної ділянки з кадастровим номером 3222080700:01:005:0100. Лист направлений позивачу разом із матеріалами позовної заяви (опис вкладення в лист від 24.06.2025, накладна «Укрпошта» №0730100232616 та фіскальний чек «Укрпошта» від 24.06.2025 додані до позовної заяви).
Отже прокуратурою вірно визначено орган, уповноважений здійснювати функції держави та захист її інтересів у спірних правовідносинах, та документально підтверджено його бездіяльність, а також дотримано порядок попереднього повідомлення такого органу, встановлений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що вимоги Закону України «Про прокуратуру» та Господарського процесуального кодексу України щодо підстав звернення з позовом до суду прокурора були дотримані.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2185/25 в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.08.2025. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс».
30.07.2025 до Господарського суду Київської області від відповідача-2 ТОВ «СГВК «Мрія» надійшов відзив, в якому відповідач просить суд прийняти відзив та долучити до матеріалів справи; відмовити у задоволенні позовної заяви прокурора у повному обсязі.
Відзив мотивований тим, що відповідно до Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №003519 від 21.05.1996 КСП «Горностайпільське» було надано право постійного користування землею на території с. Горностайпіль для сільськогосподарського виробництва. КСП «Горностайпільське» було реорганізовано у СГВК «Мрія», підписано акт приймання-передачі майна, укладено установчий договір та зареєстровано Статут.
На виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 03.12.1999 №1529/99 та наказу Мінагрополітики України «Про прискорення передачі земель лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств» від 11.06.2001 №156 рішенням Горностайпільської сільради від 22.02.2000 надано згоду на передачу земель, які були у постійному користуванні КСП «Горностайпільське» площею 394 га у постійне користування Іванківському міжлісгоспу.
Рішенням Іванківської районної ради від 21.11.2000 №11/109 запропоновано Київській облраді передати ліси реформованих сільськогосподарських підприємств площею 19 401,5 га у постійне користування Іванківському міжлісгоспу.
Рішенням Київської облради від 25.01.2001 №254-15-ХХІІІ уповноважено районні ради протягом 2001 року вирішувати питання щодо надання земель лісового фонду за межами населених пунктів і вивільнені внаслідок реформування КСП у тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років спеціалізованим лісогосподарським підприємствам згідно із додатком.
За даними ГУ Держгеокадастру у Київській області (лист від 04.08.2022 №1244) із земель, які перебували (перебувають) у постійному користуванні КСП «Горностайпільське», правонаступником якого є ТОВ «СГВК «Мрія», що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею ІІ- КВ №003519, будь-які землі не вилучались.
На замовлення ТОВ «СГВК «Мрія» будо розроблено технічну документацію із землеустрою, на підставі якої було сформовано спірну земельну ділянку із цільовим призначенням землі сільськогосподарського призначення. Відповідно до витягу з ДЗК на вказану земельну ділянку, вона була сформована 12.08.2022, в експлікації угідь вказано, що вона заросла чагарниковою рослинністю природного походження.
Відповідно до листа ГУ ДЗК у Київській області від 19.08.2022, спірна земельна ділянка входить до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №003519 від 21.06.1996 КСП «Горностайпільське», правонаступником якого є ТОВ «СГВК «Мрія».
26.08.2022 по спірній земельній ділянці внесено відомості до Державного реєстру речових прав, відповідно до яких спірна земельна ділянка перебуває у власності Іванківської селищної ради, право постійного користування зареєстровано за ТОВ «СГВК «Мрія».
Тож, за твердженням відповідача-2, спірна земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення і входить в межі Державного акту на право постійного користування землею ІІ- КВ №003519, отже не може перебувати у постійному користуванні ДП «СЛГП «Київоблагроліс».
У пункті 2 розпорядження КОДА від 16.08.2018 №454 було вказано про проведення інвентаризації лісових земель державної власності, які не надані у користування на території Іванківського району Київської області. Подана технічна документація у вихідних даних не містить відомостей від ГУ Держгеокадастру щодо записів у Поземельних книгах, книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю, постійного користування землею, що свідчить про недоліки технічної інвентаризації.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України планово-картографічними матеріалами лісоупорядкування може підтверджуватись право постійного користування земельною ділянкою, яка надана державному чи комунальному підприємству до моменту набрання чинності кодексом, тобто до 01.01.2002.
Однак, за твердженням відповідача, відсутні рішення уповноважених органів про передачу у постійне користування спірної земельної ділянки ДП «СЛГП «Київоблагроліс».
Так, у рішенні від 22.02.2000 Горностайпільська сільська рада надала згоду на передачу земель лісового фонду колишнього КСП «Горностайпільске» у постійне користування Іванківському міжлісгоспу, а рішенням Київської обласної ради від 25.01.2001 було уповноважено районні ради Київської області вирішувати питання про надання земель в оренду, однак жодних рішень про припинення права постійного користування за Державним актом постійного користування землею ІІ- КВ №003519 та про передачу відповідних земель у користування прийнято не було.
Наказ Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства про затвердження матеріалів лісоупорядкування, на які посилається прокурор, був прийнятий 08.09.2022, однак спірна земельна ділянка у ДЗК була зареєстрована раніше - 12.08.2022, а права на неї були зареєстровані 26.08.2022.
Також, посилаючись на практику Верховного Суду (постанови від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц та від 22.01.2025 у справі №446/478/19) відповідач зазначає, що прокурором невірно обрано спосіб захисту права, що є окремою підставою для відмови у позові. Позивач твердить, що у позовній заяві прокурор вказує, що спірна земельна ділянка частково накладається на землі лісогосподарського призначення, у зв'язку з чим за висновками Верховного Суду, мало бути встановлено, у якій саме частині відбувається накладення та має бути подано віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, які накладається на землі лісового фонду.
04.08.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 Іванківської селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.
05.08.2025 через систему «Електронний суд» від Іванківської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 просить суд прийняти відзив на позовну заяву, розгляд справи проводити без участі представника Іванківської селищної ради, відмовити у задоволенні позовної заяви прокурора у повному обсязі.
Відповідач-1 твердить, що спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення і входить в межі земель Державного акту на право постійного користування землею, виданого КСП «Горностайпільське»; жодних проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення указаної земельної ділянки розроблено та погоджено не було; у селищній раді відсутні документи, відповідно до яких КСП «Горностайпільске» або його правонаступники надавали згоду на вилучення, або відмову від права постійного користування земельною ділянкою. Селищна рада твердить, що земельна ділянка не була надана у користування іншій особі, як і не було припинено право постійного користування відповідача-2; погоджень матеріалів лісоупорядкування із селищною радою не здійснено; інші аргументи дублюють аргументи відзиву відповідача-2.
15.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача КОДА надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника позивача.
У підготовче судове засідання 18.08.2025 з'явились прокурор та представник відповідача-2. Ухвалою від 18.08.2025 підготовче судове засідання у справі відкладено на 06.10.2025.
26.08.2025 через систему «Електронний суд» Вишгородська окружна прокуратура подала відповідь на відзив. Прокурор твердить, що Указом Президента України від 03.12.1999 №1522/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» забезпечувався процес реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності. При цьому за чинною редакцією Лісового кодексу України усі ліси України були власністю держави та паюванню не підлягали.
Натомість частиною 2 ст. 9 Лісового кодексу України було передбачено надання лісових земельних ділянок у постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам.
Прокурор твердить, що рішенням Горностайпільської сільської ради від 22.02.2000 було надано згоду на передачу земель, що перебували у постійному користуванні КСП «Горностайпільське» у постійне користування Іванківському міжлісгоспу, площею 394 га. Надалі рішенням Іванківської районної ради від 21.11.2000 запропоновано КОДА передати ліси реформованих сільськогосподарських підприємств площею 19401,5 га у постійне користування Іванківському міжлісгоспу асоціації «Київагроліс». Право постійного користування ДП «СЛП «Київоблагроліс», у тому числі Дитятківського агролісництва в межах кварталів 13, 14, 15, 16 та 17 підтверджується планово-картографічними матеріалами лісоупорядкування (постанова ВС від 21.01.2015 у справі №6-22цс14). Факт розташування спірної земельної ділянки в межах земель лісогосподарського призначення державної власності підтверджується інформацією ВО «Укрдержліспроект».
Прокурор твердить, що на підставі розпорядження КОДА від 16.08.2018 №454 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель запасу лісового фонду державної власності, на підставі якої у ДЗК було зареєстровано земельну ділянку державної власності лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3222080700:01:005:8507 площею 39,9064. За твердженням прокурора у серпні 2022 року ТОВ «СГВК «Мрія» здійснено поділ цієї земельної ділянки на земельні ділянки із кадастровими номерами 3222080700:01:005:0101 та 3222080700:01:005:0100 із зміною цільового призначення із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення із внесенням відомостей до ДЗК.
При цьому оформлення права комунальної власності та постійного користування за ТОВ «СГВК «Мрія» здійснено без згоди лісокористувача та без вилучення земельної ділянки з постійного користування лісогосподарського підприємства, без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення.
Щодо способу захисту права прокурор твердить, що найбільш ефективним способом є відновлення становища, яке існувало до незаконної реєстрації права комунальної власності Іванківської селищної ради та права постійного користування ТОВ «СГВК «Мрія» на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080700:01:005:0100 та безпідставного внесення цієї земельної ділянки до ДЗК.
22.09.2025 представник ДП СЛП «Київоблагроліс» подав заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку було задоволено ухвалою від 26.09.2025.
25.09.2025 через систему електронний суд представник ДП СЛП «Київоблагроліс» подав пояснення третьої особи щодо позову та відзиву, у яких просить суд позов прокурора задовольнити повністю. Твердить, що право постійного користування ДП СЛП «Київоблагроліс» землями Дитятківського агролісництва в межах кварталів 13, 14, 15, 16 та 17 підтверджується планово-картографічними матеріалами лісоупорядкування (протоколами лісовпорядних нарад, проектами організації та розвитку лісового господарства та планшетами лісоупорядкування), поданими до позовної заяви. Факт розташування спірної земельної ділянки в межах земель лісогосподарського призначення державної власності підтверджується інформацією ВО «Укрдержліспроект» від 10.03.2025 та фрагментами Публічної кадастрової карти. Рішень про вилучення земельної ділянки з державної власності та/або зміну її цільового призначення уповноваженими органами не приймалося. Межі земельної ділянки із суміжними власниками не погоджувались. Тож, за висновком третьої особи, незаконне включення земель лісогосподарського призначення до складу спірної земельної ділянки створює третій особі перешкоди у виконанні покладених на неї законом обов'язків та призводить до численних негативних наслідків, у тому числі погіршення екологічної обстановки.
01.10.2025 Вишгородська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову від 29.09.2025 №54-4722вих-25, яка була задоволена ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2025 (суддя Ейвазова А.Р.). Вказаною ухвалою суд наклав арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080700:01:005:0100 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2626595232220) та встановив заборону державним реєстраторам та всім органам, уповноваженим на проведення державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії, у тому числі пов'язані з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншою зміною власників земельної ділянки; також встановив заборону Іванківській селищній раді, ТОВ «СГВК «Мрія» та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити вирубування дерев та будівельні роботи на спірній земельній ділянці.
29.09.2025 представник відповідача-2 подав заперечення на відповідь на відзив, у яких твердить, що відповідно до інформації, отриманої на адвокатські запити
спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення і входить в межі Державного акту на право постійного користування землею від 21.06.1996, виданого КСП «Горностайпільське», повним правонаступником якого є ТОВ «СГВК «Мрія»;
у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель сектору 1 ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області відсутні документації із землеустрою щодо передачі в постійне користування земельних ділянок ДП СЛП «Київоблагроліс»;
у матеріалах, наданих прокурором, відсутні докази ані дати, ані факту передання уповноваженими органами спірної земельної ділянки у постійне користування ДП СЛП «Київоблагроліс»;
витяг з картографічної бази даних лісоупорядкування з нанесеними межами кварталів 13-18 Дитятківського лісництва виконаний відповідно до матеріалів лісоупорядкування 2019 року, відтак не підтверджує факт перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні ДП СЛП «Київоблагроліс» до 01.01.2002 і не може вважатися первинним правопороджувальним документом;
у Міндовкілля відсутні матеріали щодо погодження будь-яких матеріалів лісоупорядкування до 19.06.2020; до Державного архіву Київської області документи ДП СЛП «Київоблагроліс» на зберігання не передавались;
прокурор, звернувшись із негаторним позовом, обрав невірний спосіб захисту, окрім того, якщо брати до уваги постанову ВП ВС від 21.01.2025 у справі №446/478/19, мало бути ідентифіковано, у якій саме частині відбувається накладення із визначенням координат кутів та точок повороту меж земельних ділянок, чого зроблено не було, у зв'язку з чим висновки про накладення земельних ділянок є передчасними та недоведеними.
03.10.2025 Вишгородська окружна прокуратура сформувала у системі «Електронний суд» заяву, яка надійшла та зареєстрована в суді 06.10.2025, у якій просить суд:
1. Повернутися зі стадії судового розгляду справи по суті до стадії підготовчого судового засідання.
2. Позовні вимоги за позовом Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Іванківської селищної ради, ТОВ «СГВК «Мрія» розглядати у такій редакції:
« 1. Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «СГВК «Мрія» земельну ділянку з кадастровим номером 3222080700:01:005:0100.
2. Стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір».
Розглянувши в судовому засіданні 06.10.2025 подану прокурором заяву про зміну предмету позову, суд ухвалою від 06.10.2025 постановив повернути її заявнику з підстав, докладно наведених в ухвалі. Цією ж ухвалою суд відклав підготовче судове засідання на 20.10.2025.
13.10.2025 через систему «Електронний суд» Вишгородська окружна прокуратура подала заяву від 10.10.2025 №54-4911вих-25 про зміну предмету позову, в якій просить суд позовні вимоги у даній справі розглядати в такій редакції:
«Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «СГВК Мрія» земельну ділянку з кадастровим номером 3222080700:01:005:0100;
стягнути з відповідачів на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.»
17.10.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача-2 подав заперечення на заяву про зміну предмету позову у справі №911/2185/25.
20.10.2025 через систему «Електронний суд» Вишгородська окружна прокуратура подала заяву про зміну предмету позову, яка аналогічна заяві від 13.10.2025.
В судовому засіданні 20.10.2025 заяви Вишгородської окружної прокуратури від 13.10.2025 (вх.№9045) та від 20.10.2025 (вх.№9289) про зміну предмету позову суд постановив не приймати до розгляду та повернути заявнику з підстав, докладно наведених в ухвалі від 20.10.2025. Цією ж ухвалою суд відклав підготовче судове засідання га 10.11.2025.
Ухвалою від 10.11.2025 підготовче судове засідання закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 24.11.2025.
В судовому засіданні з розгляду справи по суті 24.11.2025 суд в порядку ст. 216 ГПК України оголосив перерву до 08.12.2025, про що присутні представники позивача, відповідача-2 та прокурор були повідомлені особисто під розпис, а відсутні відповідач-1 та третя особа - ухвалами про повідомлення в порядку ст. 120-121 ГПК України. Надалі суд в порядку ст. 216 ГПК України оголосив перерву до 13.01.2026.
Судове засідання 13.01.2026 не відбулося з технічних причин, про що було складено відповідний Акт від 13.01.2026. Ухвалою від 13.01.2026 судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 02.02.2026.
27.01.2026 через систему «Електронний суд» відповідач-1 Іванківська селищна рада подала заяву про розгляд справи без представника.
До судового засідання 02.02.2026 з'явились прокурор та представник відповідача-2. Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про судове засідання були повідомлені належним чином у спосіб надіслання до зареєстрованих електронних кабінетів ухвали від 13.01.2026.
Розглянувши позов керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до відповідачів: 1) Іванківської селищної ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «СГВК «Мрія», за участю третьої особи Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації земельної ділянки, вислухавши представників, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд
І. Рішенням Горностайпільської сільської ради від лютого 2000 року «Про надання у користування земель лісового фонду» сільська рада надала згоду на передачу у постійне користування Іванківському міжлісгоспу ділянок лісового фонду, які знаходилися у постійному користуванні КСП «Горностайпільське» площею 394 га.
Відповідно до ст.9 Лісового кодексу України в редакції, чинній станом на лютий 2000 року, у постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
Згідно із ст. 13 Лісового кодексу України до відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить: 1) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними.
З огляду на викладене, рішення Горностайпільської сільської ради про надання згоди на передачу земельних ділянок Іванківському міжлісгоспу є погоджувальним, а не не розпорядчим актом компетентного органу про надання земельної ділянки лісового фонду у постійне користування та/або про припинення права постійного користування нею.
Листом від 14.03.2000 №7-21-177 Іванківська РДА зверталась до Київської ОДА та просила надати у постійне користування Іванківському міжлісгоспу земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів, які були у постійному користуванні підприємств Іванківського району до реформування, площею 20776 га.
Листом від 28.04.2000 №48 Іванківська районна рада зверталась до Київської обласної ради та просила розглянути питання про передачу у постійне користування Іванківському міжлісгоспу земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів, які були у постійному користуванні підприємств Іванківського району до реформування, площею 20776 га.
21.11.2000 Іванківська районна рада прийняла рішення №11/109 «Про передачу лісів реформованих сільськогосподарських підприємств в постійне користування Іванківському міжлісгоспу», яким вирішила запропонувати Київській обласній раді передати ліси реформованих сільськогосподарських підприємств площею 19 401,5 га у постійне користування Іванківському міжлісгоспу асоціації «Київоблагроліс», у тому числі по Горностайпільській сільській раді 338 га (згідно додатку до рішення).
Вказане рішення також не містить розпорядчого припису про надання земельних ділянок у постійне користування, а містить лише пропозицію це зробити компетентному органу.
Рішенням Київської обласної ради від 25.01.2001 №264-15-ХХІІІ «Про землі лісового фонду Київської області, що вивільнені внаслідок реформування колективних сільськогосподарських підприємств» уповноважено районні ради Київської області протягом 2001 року вирішувати питання щодо надання земель лісового фонду, які знаходяться за межами населених пунктів і вивільнені внаслідок реформування колективних сільськогосподарських підприємств, у тимчасове користування для спеціального використання на умовах оренди строком до 10 років спеціалізованим лісогосподарським підприємствам. Рекомендовано Київському державному лісогосподарському об'єднанню «Київліс» встановити контроль за веденням лісового господарства на землях лісового фонду, визначених у додатку; рекомендовано також Київському державному лісогосподарському об'єднанню «Київліс», Іванківському державному агролісогосподарському підприємству Головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, обласному управлінню земельних ресурсів забезпечити оформлення у встановленому порядку оренди зазначених земель. У додатку до вказаного рішення, зазначено серед інших, 19401,5 га земель лісового фонду на території Іванківської районної ради (без наведення будь-яких ідентифікуючих ознак місце розташування).
Вказане рішення компетентного органу - Київської обласної ради також не містить розпорядчого припису про надання лісових земель у постійне користування спеціалізованому лісогосподарському підприємству та/або про припинення права постійного користування ними.
Розпорядженням Іванківської РДА від 02.10.2003 №464 «Про надання дозволу на розробку технічної документації» надано дозвіл на розробку технічної документації для виготовлення державного акту на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду Іванківського району площею 21,5 тис. га, доручено районному відділу земельних ресурсів організувати роботу по розробці технічної документації.
Доказів виконання вказаного розпорядження матеріали справи не містять. Відомостей про те, де саме знаходяться ці площі, матеріали справи також не містять.
Статтею 17 Лісового кодексу України в редакції, чинній станом на серпень 2018 року, було передбачено, що у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи (частина перша). Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами (частина третя). Пунктом 4 частини першої ст. 31 Лісового кодексу України було визначено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.
Розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 16.08.2018 №454 «Про проведення інвентаризації лісових земель державної власності, які не надані у користування, на території Іванківського району Київської області» ухвалено провести інвентаризацію лісових земель державної власності, які не надані у користування, на території Іванківського району Київської області за межами населених пунктів доручено Департаменту містобудування та архітектури Київської ОДА забезпечити закупівлю робіт із землеустрою.
Вказане Розпорядження Київської ОДА також не містить розпорядчого припису про передачу земель лісового фонду у постійне користування та/або про припинення права постійного користування ними, а містить лише припис про проведення інвентаризації земель, не наданих у користування.
Із матеріалів протоколу другої лісовпорядної наради від 11.02.2020 з розгляду основних положень проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛП «Київоблагроліс» вбачається, що у матеріалах поточного лісоупорядкування у порівнянні із даними попереднього лісоупорядкування площа лісів Дитятківського лісництва Північного агролісгоспу збільшена з 0 до 1923,0 га.
Як вбачається з даних Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.08.2021 №НВ-3513186522021, на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель від 12.08.2021, виготовленої ТОВ «Лендком» на замовлення Департаменту містобудування та архітектури Київської ОДА відповідно до Розпорядження від 16.08.2018 №454, 26.08.2021 у Державному земельному кадастрі було зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 3222080700:01:005:8507 площею 39,9064 га, цільове призначення 09.02 Для іншого лісогосподарського призначення, місце розташування Київська область, Іванківський район, Горностайпільська сільська рада.
До матеріалів справи додано копію вказаної технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель лісового фонду від 2021 року, виготовленої ТОВ «Лендком», у якій вказано, що у межах Горностайпільської сільської ради в межах проведення інвентаризації земельні ділянки, надані у власність (користування) із кадастровими номерами відсутні.
Листом від 08.11.2022 №356 ДП СЛП «Київоблагроліс» повідомило прокуратуру, що 08.09.2022 Наказом №48 Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства «Про затвердження матеріалів лісоупорядкування» затверджено матеріали лісоупорядкування, отже квартал №13 (виділи 1-26) відноситься до земель лісового фонду, які належать ДП СЛП «Київоблагроліс». В адмінмежах Горностайпільської сільської ради виявлено кадастровий номер 3222080700:01:005:0100, який накладається на виділи 1-26 кварталу 13 Дитятківського агролісництва.
У листі ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 20.09.2023 №13-10-0,223-8670/2-23 вказано, що згідно Національної кадастрової системи ДЗК (НКС) відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3222080700:01:005:8507 набули статусу архівних у зв'язку із поділом на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222080700:01:005:0101 та 3222080700:01:005:0100.
Листом від 21.06.2024 №231 ДП СЛП «Київоблагроліс» повідомило прокуратуру про те, що інформації про погодження вилучення вказаної земельної ділянки з постійного користування та зміни її цільового призначення на підприємстві відсутні.
Листом від 15.07.2024 №16883/0/2-24 Секретаріат КМУ повідомив прокуратуру про те, що Кабінетом Міністрів України рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення із постійного користування ДП СЛА «Київоблагроліс» земельних ділянок із зазначеними у запиті кадастровими номерами (у тому числі 3222080700:01:005:0100 ) не приймалося.
Із листом від 10.03.2025 №03/334-25 ВО «Держліспроект» надало витяг з картографічної бази даних матеріалів лісоупорядкування з нанесеними межами частини кварталів 13-18 Дитятківського агролісництва ДП СЛП «Київоблагроліс» за матеріалами лісоупорядкування 2019 року, з якого вбачається, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 3222080700:01:005:0100 частково накладається (але не співпадає) на межі 13 кварталу Дитятківського лісництва.
Твердження прокурора про розташування спірної земельної ділянки у кварталах 14-17 матеріалами справи не підтверджується.
Листом від 29.08.2025 №29-10-0.331-8422/2-25 ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області повідомило, що у місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель відсутні документації із землеустрою щодо передачі у постійне користування земельних ділянок ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс».
Жодне з наведених вище рішень не є владним розпорядчим актом компетентного органу, за яким визначені лісові землі Дитятківського лісництва із визначеними межами, визначеною площею, конфігурацією, іншими ідентифікуючими ознаками були надані у постійне користування третій особі ДП «СЛП «Київоблагроліс» та/або його правопопередникам та/або його структурним підрозділам. З матеріалів справи вбачається, що фактично триває підготовка документації щодо формування земельних ділянок з метою подальшої їх передачі у постійне користування лісогосподарському підприємству, в процесі якої виявлено накладення спірної земельної ділянки.
Твердження прокурора, що право постійного користування ДП «СЛП «Київоблагроліс» в порядку пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу підтверджується матеріалами лісоупорядкування, є необґрунтованим.
Законом України від 8 лютого 2006 року N 3404-IV Лісовий кодекс України викладено у новій редакції, зокрема доповнено розділом VIII Прикінцеві положення, відповідно до пункту 5 якого було передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Станом на дату прийняття Розпорядження Київської ОДА від 16.08.2018 №454 вказана редакція пункту 5 Прикінцевих положень Лісового Кодексу України була чинною.
Станом на дату розгляду справи пункт 5 Прикінцевих положень Лісового Кодексу України встановлює, що до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
Доказів надання спірних земель за рішенням компетентного органу, прийнятим та погодженим у встановленому порядку, Державному підприємству «СЛП «Київоблагроліс», або його правопопередникам, або його структурним підрозділам, матеріали справи не містять. Спірні землі Дитятківського лісництва з'явились лише у матеріалах лісоупорідкування 2019 року, затверджених Наказом №48 Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 08.09.2022.
ІІ. Відповідно до частин 1, 3 с. 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.
На підставі рішення Горностайпільської сільської ради від 09.04.1996 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Горностайпільське» було видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-КВ №003519 на земельну ділянку площею 694,2 га для сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №58 21.05.1996.
Указом Президента України від 3 грудня 1999 року N 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» в редакції, чинній станом на березень 2000 року, ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду (частина 1). При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства (частина 6).
14.03.2000 було проведено загальні збори членів КСП «Горностайпільське», на яких прийнято рішення про реорганізацію КСП, затверджено форму новоствореного підприємства - кооператив з назвою «Мрія», з передачею майна (витяг з протоколу №2 від 14.03.2000).
Статутом Кооперативу «Мрія» (затвердженим установчими зборами від 14.03.2000, протокол №2) передбачено, що кооператив є юридичною особою, створюється в процесі реорганізації та є правонаступником КСП «Горностайпільське» (пункт 2.1). Майно та майнові права кооперативу складаються з основних та оборотних фондів та майнових прав КСП, що передаються кооперативу в результаті реорганізації КСП в порядку правонаступництва по майну та майнових правах КСП; продукції, що виготовлена кооперативом в результаті його господарської діяльності (6.1).
01.01.2002 набрав чинності Земельний кодекс України від 2001 року, відповідно до пункту 7 п. 7 Розділу Х Перехідних положень якого було передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Суд вказує, що положення вказаного пункту є чинними також і станом на дату розгляду справи.
Відповідно до частини 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Земельний кодекс України від 2001 року у статті 92 встановлював обмежене коло осіб, які можуть набувати у постійне користування земельні ділянки із земель державної та комунальної власності.
Так було встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Стаття 141 Земельного кодексу України 2001 року передбачала припинення права користування землею у випадку припинення діяльності суб'єктів права постійного користування, визначених ст. 92 ЗК України.
Разом із тим, згідно із наведеними нормами ЗК України 2001 року передбачає припинення права постійного користування у зв'язку із припиненням діяльності правокористувача без правонаступництва.
З урахуванням того, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 були визнані неконституційними положення пункту 6 Розділу X Земельного кодексу України від 2001 року щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди, законодавство України не передбачало та не передбачає припинення права постійного користування у правокористувача, який набув таке право раніше, з будь-яких інших підстав, які не встановлені вичерпним переліком, наведеним у ст. 141 Земельного кодексу України (Підстави припинення права користування земельною ділянкою), ст. 142 ЗК України (Добровільна відмова від права власності або права постійного користування земельною ділянкою) та ст. 143 ЗК України (Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку).
З цього приводу суд звертає увагу на позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 15.11.2021 у справі N 906/620/19 та від 30.04.2024 у справі № 917/291/21, у яких вказано, що за своєю правовою природою право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України. Приписи наведених у підпункті 3 частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції станом на 1999 рік) та підпункті "в" частини 1 статті 141 ЗК України підстав слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво. Тобто, наведені положення ЗК України потрібно застосовувати таким чином, що коли відбувається припинення особи без правонаступництва, то у такому випадку виникають підстави для припинення права користування земельною ділянкою. У разі ж реорганізації особи, зміни її організаційно-правової форми чи назви, підстави для припинення права користування земельною ділянкою не виникають.
Щодо припинення КСП в процесі перетворення, суд встановив таке.
Станом на дату проведення зборів членів КСП «Горностайпільське», на яких було прийняте рішення про його реорганізацію (14.03.2000) статті 2 та 3 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлювали, що діяльність підприємства регулюється цим Законом, законами України «Про власність», «Про підприємництво», Земельним кодексом України та іншими актами законодавства України (ст. 2). Порядок державної реєстрації визначається Законом України «Про підприємництво» (частина 2 ст. 3).
Стаття 37 Цивільного кодексу УРСР 1963 року як одну з форм припинення юридичної особи визначала реорганізацію шляхом: злиття, поділу або приєднання. (частина 1). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до новостворених юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію (частина 2).
Одночасно стаття 34 Закону України «Про підприємства в Україні» додатково визначала одним із способів реорганізації юридичної особи також перетворення та одночасно передбачала, що у разі реорганізації шляхом перетворення до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. Також за змістом цієї норми підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.
Зі змісту статті 8 Закону України «Про підприємництво» (у відповідній редакції) вбачається, що у разі зміни організаційно-правової форми підприємства, а також форми власності здійснюється перереєстрація підприємства, тоді як у разі ліквідації проводиться скасування державної реєстрації підприємства шляхом виключення його з державного реєстру.
КСП «Горностайпільське» не було виключено із реєстру, таким чином, мала місце саме перереєстрація юридичної особи внаслідок зміни форми власності і організаційно-правової форми підприємства. Отже, зміна організаційно-правової форми підприємства не мала наслідком припинення його діяльності, а мала таким наслідком його реорганізацію (з перереєстрацією) з набуттям правонаступником прав та обов'язків перетвореного підприємства.
Загальними зборами СГВК «Мрія» від 24.10.2008 було затверджено нову редакцію сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія», відповідно до якої СГВК «Мрія» є юридичною особою і створений в процесі реорганізації КСП «Горностайпільське» на правах правонаступництва (2.3). СГВК має належне йому майно, яке складається з майна, що передалося йому в результаті реорганізації КСП «Горностайпільське» на правах правонаступництва (5.1.1), майна, що було надбане в результаті господарської діяльності СГВК (5.1.2), з продукції, вирощеної та виготовленої в результаті господарської діяльності СГВК (5.1.3), отриманих доходів (5.1.4).
Відповідно до затвердженого установчими зборами ТОВ «СГВК «Мрія» (протокол №1 від 06.07.2017), товариство з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія» (код 05287101) створене шляхом перетворення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» (код 05287101) та є правонаступником всіх прав та обов'язків Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» (код 05287101) (1.2).
Згідно із новою редакцією Статуту ТОВ «СГВК Мрія» від 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія» (код 05287101) створене шляхом перетворення Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» (код 05287101) та є правонаступником всіх прав та обов'язків Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» (код 05287101) (1.2)
Відповідно до інформації ГУ статистики у Київській області від 26.09.2023 №02.2-08/1467-23 КСП «Горностайпільске» (ідентифікаційний код 05287101) зареєстровано як юридична особа 17.03.1993, реорганізовано у Сільськогосподарський виробничий кооператив «Мрія», ідентифікаційний код 05287101 (29.03.2000), в наступному реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «СГВК Мрія», ідентифікаційний код 05287101 (10.08.2017), дата первинної реєстрації 17.03.1993.
За інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 04.08.2022 №1244/19-22, із земель, які перебувають у постійному користуванні КСП «Горностайпільське», правонаступником якого є ТОВ «СГВК Мрія», за Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003519, будь-які земельні ділянки не вилучалися.
За інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 04.08.2022 №1244/19-22, із земель, які перебувають у постійному користуванні КСП «Горностайпільське», правонаступником якого є ТОВ «СГВК Мрія», за Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003519, будь-які земельні ділянки не вилучалися.
За інформацією ГУ Держгеокадастру у Київській області від 15.08.2022 №1282/19-22, земельна ділянка із кадастровим номером 3222080700:01:005:0100 площею 34,3572 входить у межі Державного акту на право постійного користування землею КСП «Горностайпільське» серії ІІ-КВ №003519, правонаступником якого є ТОВ «СГВК Мрія».
01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр», відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень якого було встановлено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Станом на 15.08.2022 вищевказані положення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» зберігали чинність, зокрема у пункті 2 було вказано, що
Земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об'єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, у постійне користування зазначеній особі.
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
Як вбачається з Витягу з ДЗК про земельну ділянку НВ-3200974002022 від 15.08.2022, у ДЗК 12.08.2022 зареєстровано земельну ділянку сільськогосподарського призначення кадастровий номер 3222080700:01:005:0100 площею 34,3572 на території Горностайпільської сільської ради Іванківського району, вид цільового призначення 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 04.02.2022, виготовленої ФОП Бондаренком Ю.І.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (довідка №432433641 від 23.06.2025) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.08.2022 внесено запис №47689656 про право власності Іванківської селищної ради на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2626595232220 - земельну ділянку кадастровий номер 3222080700:01:005:0100 площею 34,3572 га (дата державної реєстрації земельної ділянки 12.08.2022, орган, що здійснив реєстрацію ГУ Держгеокадастру у Київській області), цільове призначення для іншого сільськогосподарського призначення; на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 64605171 від 26.08.2022, прийнятого на підставі відомостей з ДЗК №57071155 від 24.08.2022.
Також 24.08.2022 на вказану земельну ділянку внесено запис №47689656 про інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою ТОВ «СГВК «Мрія» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 64605171 від 26.08.2022, прийнятого на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія І-КВ №003519, виданого 21.05.1996 Горностайпільською сільською радою народних депутатів Іванківського району Київської області, довідки від 04.08.2022 №1244/19-22 ГУ Держгеокадастру у Київській області, відомостей з ДЗК №57071155 від 24.08.2022.
Іванківською селищною радою 16.11.2022 видано довідку №2.7-34-2695, згідно із якою на земельних ділянках (у тому числі кадастровий номер 3222080700:01:005:0100), які заросли самосівом, проводиться планова розчистка з метою відновлення родючості ґрунтів за власний рахунок ТОВ «СГВК Мрія».
Частини 1, 5 ст. 116 ЗК України встановлюють, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Підсумовуючи викладене, суд встановив, що :
в силу закону (ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство») та наведених положень установчих документів відповідач ТОВ «СГВК Мрія» є правонаступником прав та обов'язків КСП «Горностайпільське», у тому числі правонаступником права постійного користування землею відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №003519, зареєстрованого 21.05.1996 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №58;
рішення компетентного органу про вилучення земельних ділянок та/або про припинення права постійного користування землею ТОВ «СГВК «Мрія» в порядку, передбаченому законом, щодо земель в межах Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №003519 відсутні,
рішення компетентного органу, прийняті та погоджені в установленому законом порядку про надання цих земельних ділянок у постійне користування будь-яким іншим особам, у тому числі і третій особі ДП «СЛП «Київоблагроліс» відсутні, у зв'язку з чим безпідставним є також твердження прокурора про те, що право постійного користування на спірні квартали Дитятківського лісництва підтверджуються матеріалами лісоупорядкування в порядку пункту 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України;
спірна земельна ділянка внесена до ДЗК відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки, сформованої до 2004 року як земельної ділянки сільськогосподарського призначення; цільове призначення спірної земельної ділянки з моменту формування не змінювалося, чим спростовується твердження прокурора про те, що вона була утворена шляхом поділу із зміною цільового призначення лісової земельної ділянки кадастровий номер 3222080700:01:005:8507 площею 39,9064 га.
За таких обставин позов прокурора у справі є необґрунтованим та не належить до задоволення.
Окремою та самостійною підставою для відмови у позові є невірне обрання прокурором способу захисту права.
Вирішуючи питання про належні способи захисту прав власника земельної ділянки лісогосподарського призначення, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц зазначила про те, що володіння приватними особами лісовими ділянками цілком можливе, оскільки вони можуть мати такі ділянки на праві власності.
Відповідно до частини 1 статті 8, частини 1 статті 9 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. Згідно зі статтею 10 Лісового кодексу України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України. Відповідно до статті 12 Лісового кодексу України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.
Відповідно до частини 5 статті 1 Лісового кодексу України лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.
Тому, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою.
З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) у порядку статті 387 Цивільного кодексу України є ефективним способом захисту права власності.
Також у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14ц, від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц та від 19.09.2023 у справі №521/2770/21 зазначено, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту права є віндикаційний позов. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності, іншого речового права за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення права позивача.
При цьому, спірна земельна ділянка за твердженням прокурора, частково накладається (але не співпадає) на межі 13 кварталу Дитятківського лісництва.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2025 р. у справі №446/478/19 Верховний Суд сформував висновки про те, що навіть у разі часткового накладання спірної земельної ділянки особи, за якою зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, належним способом захисту порушеного права слід вважати віндикаційний позов.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що витребування як належний спосіб захисту права не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки, така вимога може розглядатися тільки щодо частини земельної ділянки в межах накладення.
Особа, яка подає такий позов, повинна довести, на яку саме земельну ділянку та в яких межах відбувається накладення. Для вирішення подібних спорів земельна ділянка (підстави для витребування якої наявні - тобто така земельна ділянка, яка накладається на землі позивача) має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору.
В матеріалах справи відсутні матеріали щодо ідентифікації тієї частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222080700:01:005:0100, яка накладається на межі 13 кварталу Дитятківського лісництва.
Решта доводів учасників справи та всі подані докази судом уважно досліджені та розглянуті та не спростовують вказаного висновку суду. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд ухвалює рішення про відмову у позові керівнику Вишгородської окружної прокуратури повністю.
У зв'язку із відмовою у позові відповідно до ст. 129 ГПК України суд залишає за прокуратурою сплачений при поданні позовної заяви судовий збір.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові керівнику Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 27.02.2026
Суддя О.В. Конюх