ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.02.2026Справа № 910/13001/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до 1) Міністерства юстиції України
2) Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства «Росава»
про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін, згідно протоколу судового засідання від 23.02.2026.
16.08.2023 ОСОБА_1 (далі з текстом - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі з текстом - відповідач 1, Міністерство) та Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» (далі за текстом- відповідач 2, Товариство) про:
- визнання незаконним та скасування повністю наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» № 3504/5 від 19.08.2022;
- зобов'язання Міністерства юстиції України забезпечити новий розгляд скарги Приватного акціонерного товариства «РОСАВА» від 14.01.2022 № 14-1-2022-3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.01.2022 за № СК-218-22, відповідно до чинного законодавства України;
- зобов'язання Міністерства юстиції України усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з 12.01.2022 запису щодо відомостей про ОСОБА_1 , як чинного керівника Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», обраного рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», оформленого протоколом від 28.12.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 (суддя Джарти В.В.) позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 частково скасовано рішення суду першої інстанції від 17.01.2024 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано незаконними та скасовано пункти 1, 2, 4 наказу відповідача-1 «Про задоволення скарги» №3504/5 від 19.08.2022. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27.03.2025 частково задоволено касаційну скаргу відповідача-2, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 скасовано та передано справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
За результатом нового розгляду даної справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, а саме - визнано незаконними та скасовано пункти 1, 2, 4 наказу відповідача-1 «Про задоволення скарги» № 3504/5 від 19.08.2022, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 10.12.2025 у справі № 910/13001/25 частково задоволено касаційні скарги відповідача-1 та відповідача-2, скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2024 у справі № 910/13001/23 в частині визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу відповідача-1 «Про задоволення скарги» від 19.08.2022 №3504/5, а справу № 910/13001/23 у скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу справи № 910/13001/23 обрано суддю Погрібну С.В. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2025 вказана справа прийнята до провадження суддею Погрібною С.В. та призначено підготовче засідання на 13.01.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 суддею Погрібною С.В. заявлено самовідвід від розгляду справи № 910/13001/23, який задоволено, а матеріали справи № 910/13001/23 без застосування автоматизованого розподілу передано раніше визначеному складу суду, яким була постановлена ухвала від 14.08.2023 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви у справі № 910/13001/23.
Матеріали справи № 910/13001/23 за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.01.2026 передано судді Пукасу А.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2026 самовідвід судді Пукаса А.Ю. від розгляду справи № 910/13001/23 задоволено, відведено суддю Пукаса А.Ю. від розгляду справи № 910/13001/23, матеріали справи № 910/13001/23 передано уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для визначення судді в результаті проведення автоматизованого розподілу справи.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 21.01.2026, справу № 910/13001/23 передано на розгляд судді Алєєвій І.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 прийнято справу № 910/13001/23 до провадження в частині направлення справи на новий розгляд, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 16.02.2026.
13.02.2026 від Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Враховуючи те, що вищезазначене клопотання було передано для розгляду суддею 16.02.2026, а саме безпосередньо перед судовим засіданням, тому воно підлягає залишенню без розгляду, оскільки суд був позбавлений можливості у обмежений час перевірити технічні можливості Господарського суду міста Києва щодо забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 16.02.2026 представник позивача заявив усне клопотання щодо наявності підстав для заявлення судом самовідводу, представник відповідача розгляд вказаного клопотання залишив на розсуд суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 було відкладено розгляд справи на 23.02.2026.
23.02.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява щодо можливості заявлення суддею самовідводу з тих підстав, що даний склад суд не є судом, встановленим законом, що може спричинити негативні процесуальні наслідки для сторони в майбутньому.
У судовому засіданні 23.02.2026 представник позивача підтримав подану заяву, представник Міністерства юстиції України розгляд даної заяви залишив на розсуд суду.
Господарським судом міста Києва залишено без розгляду заяву позивача щодо можливості заявлення судом самовідводу з посиланням на ст. 169 та Главу 3 ГПК України, оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом не передбачено подання стороною такої заяви, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Згідно ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За приписами ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (Заява № 21722/11) зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру», заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства», п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі «Де Куббер проти Бельгії», Series A, № 86). Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі «Сасілор-Лормін проти Франції», заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
Принцип об'єктивності судді є обов'язковою умовою належного виконання ним своїх посадових обов'язків. Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача. У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (по різним причинам) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади, тому судді належить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні фактори, зокрема такі, як заінтересованість у вирішенні конкретної справи.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 від 19.05.2006 незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді.
Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Згідно п. п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Означеним пунктом до таких випадків віднесено, зокрема, те, що у судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра господарському суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Як вже зазначалось, відповідно до Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи неодноразові пояснення представника позивача в судових засіданнях що даний склад суд не є судом, встановленим законом, що може спричинити негативні процесуальні наслідки для сторони, а тому з метою виключення у будь-якої із сторін сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Алєєвої І.В., суддя Алєєва І.В., вважає за необхідне заявити самовідвід від розгляду справи № 910/13001/23 та передати справу № 910/13001/23 уповноваженій особі апарату суду для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл справи.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Самовідвід судді Алєєвої І.В. від розгляду справи № 910/13001/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства «Росава» про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
2. Матеріали справи № 910/13001/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Приватного акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного нотаріуса Бобкова Олександра Вікторовича та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Приватного акціонерного товариства «Росава» про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України та зобов'язання вчинити певні дії, передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Алєєва