ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.02.2026Справа № 910/1975/26
Господарський суд міста Києва у складі Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСТ ФАРМА» (03022, м.Київ, вул. Васильківська, буд.30, код ЄДРПОУ 44107410)
про забезпечення позову від 25.02.2026, поданого разом із позовною заявою
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСТ ФАРМА» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд.30, код ЄДРПОУ 44107410)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК БРОК ТАЙМ» (02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, буд.4, код ЄДРПОУ 35426365)
про стягнення 315 520,00 грн
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУСТ ФАРМА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК БРОК ТАЙМ» про стягнення 315 520,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі-ДТП) 12.06.2024 було пошкоджено належний позивачу автомобіль, винуватець пригоди - водій, який перебував у трудових відносинах із ТОВ «ТК БРОК ТАЙМ» та діяв під час виконання трудових обов'язків. Відтак обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на його роботодавця. Оскільки страхове відшкодування покрило лише частину збитків, а відповідач добровільно різницю не компенсував, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення невідшкодованої частини майнової шкоди.
25.02.2026 разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТК БРОК ТАЙМ» (код ЄДРПОУ 35426365) та знаходяться або можуть знаходитися на будь-яких рахунках у банківських та інших фінансових установах України у межах суми позовних вимог у розмірі 315 520,00 грн.
Заява позивача мотивована тим, що наявний обґрунтований ризик утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову, оскільки заявлені до стягнення кошти у сумі 315 520 грн суттєво перевищують розмір статутного капіталу відповідача (46 000 грн), що свідчить про обмеженість його фінансових можливостей.
Крім того, відповідач має податковий борг, щодо якого вже ухвалено судове рішення про стягнення, а також раніше мав статус боржника у виконавчих провадженнях, що підтверджує випадки невиконання ним грошових зобов'язань у добровільному порядку.
Відсутність реагування на претензії позивача та відшкодування шкоди додатково свідчить про небажання добровільно виконувати зобов'язання, що об'єктивно підвищує ризик невиконання можливого рішення суду.
З огляду на це позивач зазначає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову є співмірним заходом, спрямованим виключно на забезпечення реального виконання майбутнього судового рішення і не має наслідком перешкоджання здійсненню господарської діяльності ТОВ «ТК БРОК ТАЙМ».
Оцінюючи наведені заявником обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення щодо можливого ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Пунктами 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із ч. 3, 4 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача, в разі задоволення позову, та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Предметом позову у даній справі є вимога майнового характеру про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 315 520,00 грн.
Оскільки виконання в майбутньому судового рішення у справі за позовом позивача про стягнення 315 520,00 грн у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, на думку суду, застосування заходу забезпечення позову про накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Враховуючи те, що предметом позову є стягнення грошових коштів, саме накладення арешту на грошові кошти відповідача є найбільш ефективним заходом забезпечення, який прямо кореспондує із заявленими вимогами та спрямований на гарантування реального виконання можливого рішення суду.
Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах майнової вимоги полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Суд також враховує, що арешт накладається виключно в межах суми позовних вимог, не передбачає блокування усієї господарської діяльності відповідача та має тимчасовий характер, що свідчить про співмірність обраного заходу забезпечення позову.
Таким чином, суд вважає, що заходи забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти відповідача, відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає, оскільки заявлений захід забезпечення позову є співмірним позовним вимогам та не спричиняє істотного втручання у господарську діяльність відповідача.
Суд бере до уваги ту обставину, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися наявними на його рахунках грошовими коштами, є беззаперечною, а тому таке розпорядження в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За вказаних умов вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
До того ж, за обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Також суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову про накладення арешту на грошові кошти підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУСТ ФАРМА» від 25.02.2026 про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТК БРОК ТАЙМ» (код ЄДРПОУ 35426365) та знаходяться або можуть знаходитися на будь-яких рахунках у банківських та інших фінансових установах України, у межах суми позовних вимог у розмірі 315 520,00 грн.
3. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 27.02.2026, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 27.02.2029.
4. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУСТ ФАРМА» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд.30, код ЄДРПОУ 44107410).
5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК БРОК ТАЙМ» (02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, буд.4, код ЄДРПОУ 35426365).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (27.02.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання у відповідності до п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Марія ДЕМИДОВА