пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
27 лютого 2026 року Справа № 903/187/26
Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали по справі №903/187/26 за заявою Приватного підприємства «Теплий Дім ПСП» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-2» заборгованості в розмірі 315112,91 грн. за Договором субпідряду №№175 від 22.07.2024,
27.02.2026 представник Приватного підприємства «Теплий Дім ПСП» сформувала в системі «Електронний суд» заяву про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-2» заборгованості в розмірі 315112,91 грн. за договором субпідряду №№175 від 22.07.2024,.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
Порядок та форма звернення до суду з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II “Наказне провадження».
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.154 ГПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч.3 ст.150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно з ч.1 ст.151 ГПК України за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ЗУ "Про судовий збір" (ст.4) за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір - 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (332,80 грн.).
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено на рівні 3328,00 грн.
Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
На виконання вказаних норм, суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання заяви про видачу судового наказу у справі №903/187/26, згідно платіжної інструкції №11154 від 17.02.2026 на суму 332,80 грн.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір сплачений позивачем у сумі 332,80 грн. (за платіжною інструкцією №11154 від 17.02.2026 на суму 332,80 грн) зарахований за звернення до Господарського суду Волинської області з заявою про видачу судового наказу у справі №903/168/26.
Отже, платіжна інструкція №11154 від 17.02.2026 на суму 332,80 грн вже була використана заявником при зверненні до суду з іншою заявою про видачу судового наказу у справі №903/168/26 відповідно.
Враховуючи викладене, надана платіжна інструкція №11154 від 17.02.2026 на суму 332,80 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки при перевірці зарахування судового збору згідно вказаної платіжної інструкції, не підтверджено його зарахування у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України саме у справі №903/187/26.
Таким чином, всупереч вимог ст.150 ГПК України, заявник до заяви про видачу судового наказу не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Таким чином, викладені вище обставини є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Згідно з ч.1 ст.153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства «Теплий Дім ПСП» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-2».
Керуючись статтями 147, 148, 152-154, 175, 234, 235 ГПК України, суд,-
Відмовити Приватному підприємству «Теплий Дім ПСП» у задоволенні заяви щодо видачі судового наказу про стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлобуд-2» заборгованості в розмірі 315112,91 грн. за договором субпідряду №175 від 22.07.2024.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Повна ухвала суду підписана 27.02.2026.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256 ГПК України, п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Суддя І. О. Гарбар