ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/249/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Савицький Я.Ф., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв-Фігель С.І., на підставі довіреності;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», м. Миколаїв - Ільїн О.В., на підставі ордеру.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року про призначення судової земельно-технічної експертизи, суддя першої інстанції Мавродієва М.В., повний текст складено та підписано 08.12.2025
у справі № 915/249/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», м. Миколаїв
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Миколаївська міська рада
про усунення перешкод у користуванні майном
Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», в якій просило суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард», шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» демонтувати (знести) за власний рахунок огорожу з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундамент огорожі та відновити земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував початку будівельних робіт.
31.10.2025 позивач звернувся до суду першої інстанції з повторним клопотанням б/н від 30.10.2025 (вх.№15294/25) про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року у справі №915/249/24 (суддя Мавродієва М.В.) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард» б/н від 30.10.2025 (вх.№15294/25 від 31.10.2025) про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено.
Призначено по справі №915/249/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», а також зазначити, в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
2) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», а також зазначити, в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв з ухвалою суду не погодилося, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд ухвалу від 01.12.2025 року у справі № 915/249/24 змінити, виклавши підпункт 1 пункту 3 резолютивної її частини в наступній редакції:
- чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», зі сторони земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», а також зазначити, в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
Зокрема, скаржник, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві, наголосив, на тому, що:
суд у оскаржуваному рішенні не мотивував необхідність поставлення на вирішення експертизи питання дослідження меж з іншими земельними ділянками та розміщення на них будівель та споруд, стосовно яких в матеріалах справи відсутні будь-які правовстановлюючі, технічні документи чи будь-які інші належні та відповідні докази;
суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні не навів обґрунтувань стосовно необхідності встановлювати обставини, які не входять до предмету доказування, які відсутні у фактичних підставах позову, наведених позивачем, стосовно яких відсутня сформульована правова позиція відповідача у заявах по суті;
суд першої інтенції протиправно збільшив предмет доказування у цій справі, збільшив фактично на 130% об'єкт дослідження у цій справі, чим, як наслідок, збільшив як строк, так і вартість проведення експертного дослідження, поставивши запропоноване позивачем перше питання, на яке неможливо надати об'єктивну відповідь в силу відсутності у матеріалах справи вихідних даних;
технічний звіт підтверджує послідовні твердження відповідача про те, що жодних перешкод у користуванні позивачем наданою йому в оренду земельною ділянкою не існувало та не існує, а також те, що реальною причиною звернення позивача до суду була втрата ним можливості безпідставно та протиправно користуватися саме земельною ділянкою за к.н. 4810136300:02:056:0005;
неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі;
призначення судом експертизи з поставленням на вирішення питання, чи є порушення меж земельної ділянки з к.н. 4810136300:02:056:0010 з боку відповідача, включає в себе необхідність дослідження меж земельної ділянки з к.н. 4810136300:02:056:0010 в частині суміжного розташування з іншими земельними ділянками, тобто, з к.н. 4810136300:02:056:0006 та 4810136300:02:056:0007, які не входять до предмета доказування у цій справі, оскільки позивач їх не наводить у підставах позову, жодних письмових доказів стосовно таких земельних ділянок матеріали справи не містять.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року у справі № 915/249/24, призначено справу на 26.02.2026 року.
16.01.2026 року до Південно-західного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», м. Миколаїв надійшов відзив (вх.№5044/25/Д2), в якому останній просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зокрема, у відзиві відповідач зазначає, що:
питання, поставлені на вирішення експертизи, відповідають предмету спору, вони спрямовані на встановлення факту порушення меж земельної ділянки позивача та не виходять за межі заявлених позовних вимог;
суд першої інстанції діяв у межах своїх повноважень, оскільки експертиза призначена з дотриманням вимог ст. 99 Господарського процесуального кодексу України;
для встановлення обставин справи необхідні спеціальні знання у сфері землеустрою, тому, без експертного висновку об'єктивне вирішення спору є неможливим;
призначення експертизи є правом суду, а не його обов'язком, та здійснюється у разі недостатності доказів для прийняття рішення;
аргументи апелянта щодо збільшення вартості та строків експертизи є безпідставними, оскільки витрати покладено на позивача, права та інтереси апелянта не порушуються;
апеляційна скарга має ознаки зловживання процесуальними правами, оскільки аналогічні доводи вже розглядалися апеляційним судом, повторне оскарження спрямоване на затягування процесу.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Миколаївська міська рада, своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзив на апеляційну скаргу в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надала, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
В судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції змінити з мотивів, викладених письмово, а представник позивача просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'явилась, будь-яких клопотань або заяв суду апеляційної інстанції не надала, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку до його електронного кабінету ухвали апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов'язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, строк розгляду апеляційної скарги закінчується, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року про зупинення провадження в зв'язку з призначенням судової експертизи у справі № 915/249/24 потребує залишення без змін, з огляду на наступне.
Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», в якій просило суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, орендарем якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард», шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» демонтувати (знести) за власний рахунок огорожу з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундамент огорожі та відновити земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 після демонтажу самочинного будівництва до стану, який передував початку будівельних робіт.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив наступне:
- відповідач був землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 на підставі укладеного з Миколаївською міською радою договору оренди землі №5581 від 13.03.2008, термін дії якого закінчився 13.03.2018;
- позивач є землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 на підставі укладеного з Миколаївською міською радою договору оренди землі №7643 від 28.05.2010, термін дії якого поновлено за рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2020 у справі №915/985/20 на 10 років до 21.06.2030;
- вказані земельні ділянки є суміжними;
- при виході на об'єкт сертифікованим інженером-геодезистом, з метою визначення координат точок земельної ділянки на місцевості згідно кадастрового номера 4810136300:02:056:0010, встановлено, що відповідач встановлює огорожу з бетонно-кам'яною основою й металевими вставками та фундамент огорожі не на межі земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0005 та 4810136300:02:056:0010, а з відступом понад 50 см на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача. Відповідачем встановлена бетонно-кам'яна огорожа з відступом на 3 м та на 1,2 м на спірну земельну ділянку, що перебуває в користуванні позивача, активно ведуться підготовчі дії для встановлення фундаменту та бетонно-кам'яних огорож по периметру земельної ділянки.
Посилаючись на вказані обставини, позивач стверджує, що відповідач самовільно захопив та розпочав самовільне будівництво огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на спірній земельній ділянці чим здійснює позивачу, як землекористувачу, перешкоди у користуванні такою земельною ділянкою шляхом встановлення на такій земельній ділянці огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками.
До позовної заяви надані наступні документи:
копія акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 на місцевості;
копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань;
копія договору оренди землі № 7643 від 28 травня 2010 року;
копія рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.10.2020 року у
справі № 915/985/20;
копія інформаційної довідки від 26.02.2024 року № 367371077;
копія адвокатського запиту від 30.01.2024 року;
копія відповіді від 02.02.2024 року № 588/02.02.01 з додатком (копією договору
оренди землі № 5581);
копія адвокатського запиту від 01.02.2024 року;
копія відповіді від 19.02.2024 року № 929/02.02.01-40/11/14/24;
копія адвокатського запиту від 06.02.2024 року;
копія акту визначення координат точок земельної ділянки на місцевості згідно кадастрового номера 4810136300:02:056:0010 з планом виносу земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард» від 08.02.2024 року;
копія листа від 26.02.2024 року;
копія повідомлення про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 26.02.2024 року.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що право власності на нерухоме майно відповідача за адресою м.Миколаїв, вул.Мала Морська, 108/2 та формування земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 відбулося раніше, ніж набуття права власності позивачем та формування земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що свідчить про можливе допущення при розробці технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та при винесенні її на місцевість, порушення межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, яка була сформована раніше В зв'язку з відсутністю огорожі на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 позивач протягом тривалого часу безпідставно та безвідповідально використовує цю земельну ділянку, яка перебуває у користуванні у відповідача, для власних господарських потреб, розміщуючи на ній автотранспортні засоби, засмічуючи її, використовуючи її як для власних потреб, так і для потреб орендарів, які орендують у відповідача нерухоме майно. З метою захисту свого нерухомого майна відповідач на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, без порушень меж із суміжною земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 частково встановив огорожу з воротами та хвіртками.
10.03.2025 позивачем подано до суду першої інстанції клопотання з остаточним переліком питань, в якому він просив призначити у справі № 915/249/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На вирішення експертизи позивач просив поставити наступне питання:
- чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», зі сторони суміжних землекористувачів, а також зазначити, в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд) та зазначити площу та координати такого порушення?.
В обґрунтування свого клопотання позивач зазначив, що у позові він посилався на проведення відповідачем у грудні 2023 року будівельних робіт на земельних ділянках, що є суміжними до земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, яка перебуває у користуванні позивача. За такого, відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, яка йому не належить, та встановлює огорожу на земельній ділянці землекористувачем якої є позивач. З огляду на те, що обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, мають значення для правильного вирішення справи та не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, враховуючи той факт, що для вирішення справи по суті необхідно встановити обставини, які мають значення для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, позивач просив призначити експертизу.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.03.2025, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, у даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. На вирішення експертизи було поставлено наступні питання: 1) Чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», а також зазначити, в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення? 2) Чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард», а також зазначити, в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
25.07.2025 року від Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання від 03.07.2025 (вхід.№10949/25), в якому експерт просив надати додаткові матеріали для проведення експертизи, а саме:
- кадастрову зйомку земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та звіт до неї в повному обсязі, оригінал або затверджену копію із зазначенням повної інформації про земельну ділянку (графічне зображення території їх зазначенням її площі, з прив'язкою до будівель і споруд, які знаходяться на даних земельних ділянках) з визначенням крайніх поворотних точок меж досліджуваної земельної ділянки, на теперішній час (на дату проведення експертизи) в системі координат 1963 року (СК-63) в програмному комплексі Digitals на технічному носії (CD, DVD тощо);
- кадастрову зйомку земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 та звіт до неї в повному обсязі, оригінал або затверджену копію із зазначенням повної інформації про земельну ділянку (графічне зображення території їх зазначенням її площі, з прив'язкою до будівель і споруд, які знаходяться на даних земельних ділянках) з визначенням крайніх поворотних точок меж досліджуваної земельної ділянки, на теперішній час (на дату проведення експертизи) в системі координат 1963 року (СК-63) в програмному комплексі Digitals на технічному носії (CD, DVD тощо).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2025 суд першої інстанції зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард» надати землевпорядну документацію на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 (проект землеустрою, кадастрову зйомку земельної ділянки тощо), а Товариство з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» зобов'язав надати землевпорядну документацію на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 (проект землеустрою, кадастрову зйомку земельної ділянки тощо).
На виконання вищезазначеної ухвали суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард» надало суду копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Асгард» для обслуговування майнового комплексу по вул.Пролетарській, 32 в Заводському районі м.Миколаєва, та копію технічного паспорта на нежитловий об'єкт, розташований за адресою: вул.Богородична, 32, у м.Миколаїв.
Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Асгард» повідомило суду, що, з метою виконання клопотання експерта, представник позивача направив адвокатський запит до Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та отримав відповідь від 25.08.2025 №18-22/37, за змістом якої повідомляється, що наразі в Миколаївському відділенні ОНДІСЕ відсутній сертифікований інженер-геодезист, відповідно, проведення кадастрової зйомки земельної ділянки та складання звіту до неї в повному обсязі неможливо.
Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», на виконання ухвали суду першої інстанції від 27.08.2025 року, надало суду копію примірника №1 технічної документації із землеустрою щодо складання документу (договору оренди), що посвідчує його право користування земельною ділянкою для обслуговування будівлі трансформаторної підстанції по вул.Малій Морській, 108/2 в Заводському районі м. Миколаєва.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» повідомило суду, що продовжує пошук відповідних фахівців для виконання інженерно-геодезичних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005 та за результатами проведення таких робіт суду будуть надані додаткові документи.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2025 року на виконання клопотання судового експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 03.07.2025 (вхід.№10949/25 від 25.07.2025), надано судовому експерту для проведення судової земельно-технічної експертизи копії наступних документів: копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Асгард» для обслуговування майнового комплексу по вул.Пролетарській, 32 в Заводському районі м.Миколаєва; копію технічного паспорта на нежитловий об'єкт, розташований за адресою: вул.Богородична, 32, у м.Миколаїв; копію примірника №1 технічної документації із землеустрою щодо складання документу (договору оренди), що посвідчує Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» право користування земельною ділянкою для обслуговування будівлі трансформаторної підстанції по вул.Малій Морській, 108/2 в Заводському районі м.Миколаєва; зобов'язано судового експерта повідомити суду про можливість проведення судової земельно-технічної експертизи по даній справі на підставі наданих сторонами додаткових документів та можливість оплати сторонами витрат по проведенню такої експертизи.
Судовий експерт Миколаївського НДЕКЦ МВС України у письмовому повідомленні №СЕ19/115-25/11162-ЗТ від 03.09.2025 повідомив суд про неможливість проведення ним судової експертизи у зв'язку з недостатністю вихідних даних.
31.10.2025 позивач звернувся до суду першої інстанції з повторним клопотанням б/н від 30.10.2025 (вх.№15294/25) про призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи.
На вирішення експертизи позивач просить суд поставити ті ж питання, які були визначені судом в ухвалі від 27.03.2025 по даній справі. Проведення судової експертизи позивач просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, оскільки згідно відповіді, наданої вказаною експертною установою у листі №1359/628-36-25/11-25 від 04.09.2025, проведення запитуваної експертизи можливе на базі лабораторії інженерно-технічних видів досліджень ОНДІСЕ та в ОНДІСЕ наявні судові експерти, які можуть бути залучені на підставі відповідного процесуального документа замовника для проведення запитуваної експертизи, та які, зазвичай, виконують функції та завдання, як сертифіковані інженери-геодезисти.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року у справі №915/249/24 (суддя Мавродієва М.В.) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Асгард» б/н від 30.10.2025 (вх.№15294/25 від 31.10.2025) про призначення судової земельно-технічної експертизи задоволено.
Призначено по справі №915/249/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертизи поставлено наступні питання:
1) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», а також зазначити, в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
2) чи має місце порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, що перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс», зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Асгард», а також зазначити, в чому проявляються такі порушення (наявність будівель, парканів, огорож, споруд тощо) та зазначити площу та координати такого порушення?
Постановляючи ухвалу про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність її призначення у даній справі, оскільки між сторонами існує спір щодо фактичного проходження меж земельних ділянок та можливого їх порушення відповідачем. Надані сторонами докази не дозволяють встановити ці обставини без спеціальних знань.
Також, судом першої інстанції виснувано, що вирішення спірного питання потребує проведення геодезичних робіт та технічних розрахунків, що виходять за межі правової оцінки суду. Оскільки сторони не визнають обставини, викладені одна одною, а встановлення меж можливе лише шляхом експертного дослідження, суд визнав клопотання позивача обґрунтованим та призначив земельно-технічну експертизу з раніше визначеними питаннями.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для зміни резолютивної частини ухвали в частині призначеної у справі №915/249/24 судової земельно-технічної експертизи.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з аргументами, викладеними скаржником в апеляційній скарзі та погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.
Оскільки ухвала Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року у справі № 915/249/24 оскаржується лише в частині підпункту 1 пункту 3 резолютивної частини ухвали, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку переглядається оскаржуване судове рішення тільки в частині вимог та доводів апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При цьому, судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, рішеннями ЄСПЛ у справах “Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (п.33) та “Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 (п.38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, “без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Також, у рішенні ЄСПЛ “Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Статтею 1 Закону України “Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Згідно з ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, призначення судом судової експертизи має місце у випадку необхідності у спеціальних знаннях, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмета доказування, без її призначення та є правом, а не обов'язком суду.
Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N144/5), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Відповідно до п. п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція) та п. 6.1. розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, одним з основних видів (підвидів) експертизи, зокрема, є земельно-технічна експертиза.
Основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
За визначенням частини 1 статті 2 Земельного кодексу України (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 29.05.2019 у справі №916/989/18, вирішення питання про призначення судової експертизи є дискрецією судів першої та апеляційної інстанції з урахуванням конкретних обставин справи та за умови наявності визначених статтею 99 Господарського процесуального кодексу України сукупності передумов для такого призначення.
Дискрецією встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази, надавати їм оцінку для виконання завдання господарського судочинства наділені суди першої та апеляційної інстанції, як суди факту (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/7636/14-ц).
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №522/763614-ц про те, що встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку уповноважений саме суд факту (перша та апеляційна інстанція) є вже усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 07.10.2020 у справі №922/3780/19, від 28.10.2020 у справі №904/3667/19 тощо).
Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).
Суд апеляційної інстанції зауважує, що призначення судом експертизи має на меті повне, всебічне встановлення обставин, шляхом отримання відповідей на питання, відповіді на які не можуть бути надані судом з огляду на необхідність спеціальних (специфічних) знань, і котрі є необхідними для правильного вирішення спору.
Відтак, призначення судом першої інстанції судової експертизи має на меті ухвалення законного та обґрунтованого рішення за результатом вирішення спору.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
У відповідності до ст. ст. 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом системного аналізу приписів ст. 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Так, необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
Отже, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
При цьому, зважаючи на те, що експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті, в силу приписів ст. 99 Господарського процесуального кодексу України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2018 року у справі №922/2751/17 суд касаційної інстанції дійшов наступних висновків: «Виходячи з повноважень, наданих суду згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та принципу диспозитивності дослідження доказів, суд вважає, що місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. Отже, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи і для цього йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін. Апеляційний суд не вправі втручатися у виключну компетенцію суду першої інстанції та надавати йому якісь вказівки щодо збирання чи оцінки доказів, оскільки він наділений власною компетенцією на предмет оцінки (переоцінки) обставин справи (доказів) і, реалізуючи свою власну компетенцію, він може виправити помилки суду першої інстанції».
Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що ключовим питанням в рамках спірних правовідносин виступає визначення меж двох суміжних земельних ділянок, оскільки з одного боку позивач вважає, що в даному випадку є порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 (орендарем якої є позивач), зі сторони відповідача, що проявляється у здійсненні будівництва огорожі з бетонно-кам'яною основою й металічними вставками та фундаменту під огорожі на спірній земельній ділянці, а з іншого боку відповідач вказує про можливе допущення при розробці технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 та при винесенні її на місцевість, порушення межі земельної ділянки відповідача з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005, яка була сформована раніше, і відповідно поставлення під сумнів наявності у позивача прав на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010 у сформованих межах.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що істотним питанням під час розгляду даної справи є встановлення фактичного проходження меж суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 4810136300:02:056:0010 та 4810136300:02:056:0005, визначення відповідності фактичного розташування огорожі правовстановлюючій та землевпорядній документації, а також з'ясування наявності чи відсутності порушення меж земельних ділянок та можливого їх накладання.
Зазначені обставини входять до предмета доказування у даній справі, мають істотне значення для правильного вирішення спору по суті та не можуть бути встановлені судом без застосування спеціальних знань у сфері землеустрою та геодезії.
Матеріали справи свідчать про наявність між сторонами спору щодо фактичного землекористування та дотримання меж земельних ділянок, при цьому надані сторонами докази є взаємно суперечливими та не дають суду можливості без спеціальних досліджень встановити обставини, що мають значення для справи.
З урахуванням вимог статті 99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно встановив наявність сукупності передумов для призначення судової земельно-технічної експертизи, оскільки обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, пов'язані з визначенням фактичного проходження меж земельних ділянок та потребують спеціальних знань, відмінних від правових. При цьому, у матеріалах справи відсутній належний експертний висновок з відповідних питань, а такі обставини не можуть бути достовірно встановлені іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає, що ухвалою суду першої інстанції на вирішення експертизи поставлено два взаємопов'язані питання, які передбачають перевірку можливого порушення меж кожної із суміжних земельних ділянок зі сторони іншого землекористувача
Такий підхід відповідає характеру спірних правовідносин та забезпечує повне, всебічне й об'єктивне з'ясування фактичних обставин справи, оскільки відповідач у своїх запереченнях прямо ставить під сумнів правильність формування та винесення в натуру меж земельної ділянки позивача та допускає можливість порушення меж саме з боку позивача.
Отже, обмеження експертного дослідження виключно перевіркою можливого порушення меж земельної ділянки позивача без одночасного з'ясування наявності чи відсутності порушень щодо земельної ділянки відповідача призвело б до однобічності дослідження доказів та могло б порушити принцип рівності сторін і змагальності процесу.
Призначення експертизи в обсязі, визначеному судом першої інстанції, спрямоване саме на встановлення об'єктивної картини фактичного землекористування між суміжними ділянками та не виходить за межі предмета доказування, оскільки обидва питання безпосередньо стосуються встановлення наявності або відсутності порушення меж між сторонами спору.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимога апелянта в апеляційній скарзі фактично зводиться до звуження предмета експертного дослідження та не ґрунтується на положеннях статті 99 Господарського процесуального кодексу України, тому підстав для виключення одного з поставлених судом питань колегія суддів не вбачає
Формулювання першого питання - «зі сторони суміжного землекористувача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Амальгама Люкс»» - є коректним та відповідає предмету спору, оскільки саме відповідач є користувачем суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005.
Запропонована апелянтом редакція фактично зводиться до заміни формулювання «зі сторони суміжного землекористувача» на «зі сторони земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0005», що не змінює правової суті поставленого питання, однак звужує його виключно до кадастрового позначення, тоді як визначення суб'єкта землекористування має істотне значення для повноти експертного дослідження.
Також, колегія суддів зазначає, що ухвала суду першої інстанції містить дзеркальні питання щодо обох земельних ділянок, що забезпечує процесуальний баланс та відповідає принципу рівності сторін. Втручання в редакцію лише одного з них без об'єктивної необхідності порушило б логіку побудови резолютивної частини та системність поставлених перед експертом завдань. Відповідно до статей 99, 100 Господарського процесуального кодексу України саме суд визначає остаточну редакцію питань, що ставляться перед експертом, з урахуванням предмета доказування та необхідності забезпечення повного й об'єктивного з'ясування обставин справи. Підстав вважати, що сформульоване судом питання є неточним, неоднозначним або таким, що унеможливлює проведення експертизи, апелянтом не наведено.
Отже, колегія суддів вважає, що запропонована апелянтом зміна редакції підпункту 1 пункту 3 резолютивної частини ухвали фактично зводиться до заміни коректного з правової точки зору формулювання на таке, що не впливає на зміст експертного дослідження та не є необхідним для забезпечення прав сторін чи правильного вирішення спору.
З урахуванням вищезазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 у справі №915/249/24 про призначення судової земельно-технічної експертизи та зупинення провадження у справі постановлена з додержанням норм процесуального права, відповідає завданням господарського судочинства та підстав для її зміни не вбачається.
Щодо доводу скаржника про те, що технічний звіт підтверджує послідовні твердження відповідача про те, що жодних перешкод у користуванні позивачем наданою йому в оренду земельною ділянкою не існувало та не існує, а також те, що реальною причиною звернення позивача до суду була втрата ним можливості безпідставно та протиправно користуватися саме земельною ділянкою за к.н. 4810136300:02:056:0005, колегією суддів відхиляється, оскільки висновки зазначеного технічного звіту не спростовують наявність спору щодо фактичного порушення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4810136300:02:056:0010, що перебуває у користуванні позивача, та не виключають необхідності проведення судової земельно-технічної експертизи для об'єктивного встановлення фактичних обставин справи.
Оцінивши доводи апеляційної скарги в межах вимог та підстав її подання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені апелянтом аргументи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвали про призначення судової земельно-технічної експертизи та не спростовують обґрунтованості сформульованих судом питань, поставлених на вирішення експерта.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вказане, колегія суддів, дослідивши обставини справи у їх сукупності та з огляду на предмет доказування у даній справі, враховуючи правову природу та тривалість спірних правовідносин, які виникли між сторонами, вважає, що клопотання позивача про призначення експертизи обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом, а доводи апеляційної скарги є такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали та зводяться лише до незгоди з формулюванням постановленого судового рішення.
Слід зазначити, що призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року у справі № 915/249/24 відповідає вимогам процесуального законодавства і відсутні достатні правові підстави для її зміни.
Також, колегія суддів не розглядає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв та Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскард», м. Миколаїв про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх зменшення, оскільки відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, можуть бути розглянуті судом лише після розгляду справи по суті та визначення сторони, на користь якої буде ухвалено рішення суду.
Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення у даному випадку покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 43. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс», м. Миколаїв на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року в частині зміни її резолютивної частини щодо призначення судової земельно-технічної експертизи у справі № 915/249/24 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2025 року у справі № 915/249/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 26.02.2026 року.
Повний текст постанови складено 27.02.2026 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош