26 лютого 2026 року
м. Черкаси
Справа № 711/3509/25
Провадження № 22-ц/821/318/26
Категорія: 305020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представники позивача: адвокати Горстка Ярослава Василівна та Коробкова Галина Олександрівна,
відповідач: Черкаський державний технологічний університет
представник відповідача: адвокат Гарбазей Дмитро Олександрович
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника Черкаського державного технологічного університету - адвоката Гарбазея Дмитра Олександровича на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 жовтня 2025 року (ухваленого під головуванням судді Позарецької С.М. в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси, повний текст судового рішення складений 03 листопада 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського державного технологічного університету про визнання незаконним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог
23 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Черкаського державного технологічного університету про визнання незаконним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він був зарахований на навчання до Черкаського державного технологічного університету відповідно до Наказу № 387 0-с від 27.08.2024 для здобуття ступеня доктора філософії, факультет «ФЕУ», спеціальність 051 «Економіка», освітньо-наукова програма «Економіка» на денну форму навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується довідкою № 03/25 від 23.01.2025.
10.08.2024 між ним та ректором ЧДТУ укладено договір №033/24-он про навчання у закладі вищої освіти, предметом якого є навчання у закладі вищої освіти.
03.09.2024 між ним та ректором ЧДТУ укладено договір №5 про надання освітніх послуг, предметом якого є його фінансові зобов'язання щодо оплати освітньої послуги, який є невід'ємним додатком до договору про навчання у закладі освіти №033/24-он від 10.08.2024.
03.02.2025 в.о. ректора університету видав Наказ №39-с, в якому зокрема, зазначено, що відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в Черкаському державному технологічному університеті, затвердженого рішенням вченої ради ЧДТУ, протоколом №7 від 18.12.2017 (зі змінами), наказано ОСОБА_1 , здобувача вищої освіти першого року навчання (закінчення навчання - 31.08.2028) освітньо-наукового рівня денної форми навчання спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка», навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осі) з 03.02.2025 відрахувати зі складу здобувачів вищої освіти у зв?язку з порушенням вимог до зарахування. Підстава: протокол засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування випускників №1 від 03.02.2025, службова записка голови комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників №50-Ф від 03.02.2025.
Позивач вказує, що отримавши ряд документів від ЧДТУ, з'ясував, що комісія, вивчивши особові справи здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, які були зараховані на навчання до ЧДТУ в 2024 році, - встановила факт порушення вимог до зарахування в 2024 році вступників для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії на денній формі навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб, зокрема п.1. ч.1. наказу МОН України від 24.06.2024 № 910 «Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти у 2024 році» в частині підтвердження права на вступ до ЧДТУ засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов?язаних та резервистів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти; рекомендує ректору ЧДТУ відрахувати здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, зазначених в п.2 протоколу №1 від 03.02.2025 у зв?язку з порушенням вимог до їх зарахування, встановленим в п. 1 цього протоколу; рекомендує ректору ЧДТУ застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани до відповідального секретаря приймальної комісії Чорнія А.М. за порушення, встановлене в п. 1 протоколу №1 від 03.02.2025. В протоколі засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників продубльована та ж інформація, що і в службовій записці.
Вважає, що він має право та оформив відстрочку від призову під час мобілізації по п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону Украі?ни «Про мобілізаціи?ну підготовку та мобілізацію» і не підлягає призову на віи?ськову службу під час мобілізаціі?, у зв'язку з наявністю матері ОСОБА_2 з інвалідністю ІІ групи, а навчання йому потрібне з метою здобуття вищого освітнього ступеня.
Крім того, його не повідомляли про проведення засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників, а документи, на підставі яких було прийнято рішення про його відрахування не надали, а згодом направили листа-повідомлення про відрахування на його електронну адресу.
Всупереч нормам Закону України «Про вищу освіту», рішення про відрахування не було погоджено ані зі студентською радою ЧДТУ, ані зі студентською радою факультету. Також, як зазначено, його було відраховано у зв?язку з порушенням вимог до зарахування, яке відбулося з вини університету. Така підстава не передбачена ані Законом України «Про вищу освіту», ані будь-яким іншим Законом України.
Вважає, що його відрахування відбулося не у спосіб та не за підстав, встановлених законом та свідчить про порушення принципу правової визначеності та порушує його права на отримання вищої освіти. При визначенні підстав для його відрахування з університету відповідач мав керуватися положеннями ч. 1 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту», які не містять такої підстави для відрахування здобувача освіти, «за порушення вимог до зарахування», а тому відрахування є незаконним.
Також в оскаржуваному наказі в абзаці, де зазначені підстави прийняття рішення про відрахування, відсутнє посилання на погодження студентською радою ЧДТУ чи студентською радою факультету, не конкретизовані вимоги до законодавства, які, начебто, були порушені та стали підставою для його відрахування і не містить посилання на докази, якими підтверджується факт порушення вимог до зарахування.
Зауважує, що ним при подачі документів для вступу до ЧДТУ було надано відомості, які є об?єктом перевірки приймальної комісії вищого навчального закладу, якою жодних порушень виявлено не було. Вважає, що його відраховано не у спосіб та не за підстав, встановлених законом, що порушує право на отримання вищої освіти.
За наведених підстав позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати Наказ в.о. ректора Артема Гончарова Черкаського державного технологічного університету №39-с від 03.02.2025 в частині відрахування ОСОБА_1 зі складу здобувачів вищої освіти у зв?язку з порушенням вимог до зарахування;
- зобов'язати Черкаський державний технологічний університет поновити позивача на навчанні до складу здобувачів вищої освіти на денну форму навчання, спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка»;
- стягнути з Черкаського державного технологічного університету на його користь понесені ним судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. ректора Черкаського державного технологічного університету Артема Гончарова від 03.02.2025 №39-с у частині відрахування ОСОБА_1 зі складу здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, за спеціальність 051 Економіка, освітньо-науковою програмою «Економіка».
Поновлено ОСОБА_1 на навчанні у Черкаському державному технологічному університеті, в якості здобувача вищої освіти денної форми навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб за спеціальність 051 Економіка, освітньо-науковою програмою «Економіка».
Стягнуто з Черкаського державного технологічного університету на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що подавши відповідачу заяву про допуск до участі в конкурсному відборі на навчання разом із необхідними документами, пройшовши успішно конкурсний відбір, уклавши із відповідачем договір про навчання між закладом вищої освіти та позивачем, як вступником, був визнаний відповідачем таким, що повністю відповідає Правилам прийому до Черкаського державного технологічного університету у 2024 році, наслідком чого стало зарахування позивача з 01.09.2024 студентом 1 курсу денної форми навчання за освітньо-науковим ступенем доктора філософії за кошти фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується витягом з наказу ЧДТУ №387-с від 27.08.2024. Крім того, у зв'язку із такими юридично значимими діями відповідача, його ж дії щодо відрахування позивача з 03.02.2025, як здобувача вищої освіти першого року навчання освітньо-наукового рівня денної форми навчання (спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка») на підставі наказу ЧДТУ №39-с від 03.02.2025, в основу якого покладено не протиправність дій позивача, а саме дії щодо зарахування, вчинені співробітниками відповідача, - свідчать про суперечливу поведінку Черкаського державного технологічного університету у цих спірних правовідносинах. Тобто у конкретному випадку відповідач діяв недобросовісно, всупереч своїй попередній поведінці, що і зумовлює застосування судом до спірних правовідносин доктрини venire contra factum proprium та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 10 грудня 2025 року, Черкаський державний технологічний університет, вважаючи оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 жовтня 2025 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновки про незаконність Наказу №910, який не оскаржувався позивачем, а законність видачі МОН України такого наказу не була предметом спору і помилково визнано неможливим виконання позивачем вимог Наказу №910.
Так, позивачем не надано жодного доказу, що він не міг виконати вимоги Наказу №910 шляхом підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти та не підтвердив ні в паперовому вигляді, ні засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти, що він відноситься до виключної категорії вступників, що мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Наданий позивачем з позовною заявою паперовий примірник електронного військово-облікового документу з додатку «Резерв+» має відмітку про його формування лише 22.04.2025, а дата оновлення такої інформації - 17.02.2025, що свідчить про те, що право на відстрочку відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» було отримано лише після відрахування позивача з навчального закладу, тому вимоги Наказу №910 щодо підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти, позивачем не виконано.
Вважає, що позивачем не доведено, а судом передчасно зроблено висновки, що на момент зарахування ОСОБА_1 до ЧДТУ позивач не міг виконати вимоги Наказу №910 через обставини, що від нього не залежали.
Вказує на безпідставність застосування судом першої інстанції до ЧДТУ принципу «заборони суперечливої поведінки».
Так, посилаючись на висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, згідно якої, поведінка, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них, на думку скаржника, дії позивача не відповідають наведеним вище ознакам, в тому числі відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 діяв собі на шкоду, покладаючись на поведінку позивача.
Позивач помилково або умисно вважав, що надане ним до приймальної комісії ЧДТУ посвідчення про приписку до призовної дільниці та паперовий примірник електронного військово-облікового документу з додатку «Резерв+» є належним виконанням вимог Наказу №910, не надавши до комісії підтвердження права на відстрочку ні в паперовому вигляді примірник електронного військово-облікового документу, виготовленого за допомогою Портал Дія.
Вважає, що в діях позивача вбачається умисел чи необережність, спрямована на уникнення виконання вимог Наказу № 910.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов до Черкаського апеляційного суду 14 січня 2026 року, представники ОСОБА_1 - адвокати Горстка Я.В., Коробкова Г.О., вважаючи, що доводи апеляційної скарги відповідача не заслуговують на увагу, як необгрунтовані, а викладені в ній обставини не відповідають вимогам чинного законодавства, просили апеляційну скаргу ЧДТУ залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 жовтня 2025 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт гр-на України № НОМЕР_1 , що був виданий 30.07.2021 органом 7107) був зарахований на навчання до Черкаського державного технологічного університету (код ЄДРПОУ 05390336) відповідно до Наказу № 387 0-с від 27.08.2024 для здобуття ступеня доктора філософії, факультет «ФЕУ», спеціальність 051 «Економіка», освітньо-наукова програма «Економіка» на денну форму навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується довідкою № 03/25 від 23.01.2025.
10.08.2024 між позивачем та ЧДТУ в особі ректора укладено договір №033/24-он про навчання у закладі вищої освіти, предметом якого є навчання у закладі вищої освіти.
Відповідно до п. 5.3 договір припиняється (розривається):
п. 5.3.1 у разі завершення виконання сторонами своїх зобов'язань;
п. 5.3.2 за згодою сторін;
п. 5.3.3 у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов'язань у зв'язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
п. 5.3.4 у разі ліквідації закладу, якщо не визнаний правонаступник;
п. 5.3.5 у разі відрахування здобувача;
п. 5.3.6 за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
03.09.2024 між позивачем та ЧДТУ в особі ректора укладено договір № 5 про надання освітніх послуг, предметом якого є фінансові зобов?язання позивача щодо оплати освітньої послуги. Вказаний договір є невід?ємним додатком до договору про навчання у закладі вищої освіти №033/24-04 від 10.08.2024.
Відповідно до п. 5.4 договір припиняється (розривається):
п. 5.4.1 у разі завершення виконання сторонами своїх зобов'язань;
п. 5.4.2 за згодою сторін;
п. 5.4.3 у разі неможливості виконання сторонами своїх зобов'язань у зв'язку з прийняттям нормативно-правових актів, що змінили умови, встановлені договором, і незгоди будь-якої із сторін внести зміни до договору;
п. 5.4.4 у разі ліквідації закладу, якщо не визнаний правонаступник;
п. 5.4.5 у разі відрахування здобувача;
п. 5.4.6 за рішенням суду в разі порушення або невиконання однією із сторін умов договору.
Відповідно до даних довідки про здобувача освіти, за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти вбачається, що ступінь здобуття ОСОБА_1 освіти не порушена. Дата завершення здобуття освіти 31.08.2028. Довідка дійсна до 11.12.2026.
03.02.2025 в.о. ректора університету видано наказ № 39-с, в якому зазначено, що відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в Черкаському державному технологічному університеті, затвердженого рішенням вченої ради ЧДТУ, протоколом №7 від 18.12.2017 (зі змінами), наказано ОСОБА_1 , здобувача вищої освіти першого року навчання (закінчення навчання - 31.08.2028) освітньо-наукового рівня денної форми навчання спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка», навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осі) з 03.02.2025 року відрахувати зі складу здобувачів вищої освіти у зв?язку з порушенням вимог до зарахування.
Підстава: протокол засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування випускників № 1 від 03.02.2025, службова записка голови комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників № 50-Ф від 03.02.2025.
В службовій записці зазначено наступну інформацію, що 03.02.2025 відбулося засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників (наказ від 27.01.2025 №23/03-03).
Вивчивши особові справи здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, які буди зараховані на навчання до ЧДТУ в 2024 році, комісія:
1) встановила факт порушення вимог до зарахування в 2024 році вступників для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії на денній формі навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб, зокрема п.1. ч.1. наказу МОН України від 24.06.2024 № 910 «Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти у 2024 році» в частині підтвердження права на вступ до ЧДТУ засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов?язаних та резервистів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти;
2) рекомендує ректору ЧДТУ відрахувати здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, зазначених в п.2 протоколу № 1 від 03.02.2025 (копія додається) у зв?язку з порушенням вимог до їх зарахування, встановленим в п. 1 нього протоколу;
3) рекомендує ректору ЧДТУ застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани до відповідального секретаря приймальної комісії Чорнія А.М. за порушення, встановлене в п. 1 протоколу №1 від 03.02.2025.
В протоколі засідання комісії з перевірки виконання вимог до зарахування вступників зазначена така ж інформація, що і у службовій записці.
Із повідомлення про відрахування, що містить підпис в.о. ректора ЧДТУ А. Гончарова суд встановив, що позивача ОСОБА_1 було повідомлено про те, що на підставі наказу ЧДТУ від 03.02.2025 № 39-с його відраховано з аспірантури ЧДТУ у зв'язку з виявленим порушенням вимог до зарахування, а також про те, що укладений із ним договір про надання освітніх послуг розірваний на підставі п. 5.4.5, а договір про навчання в закладі вищої освіти розірвано на підставі п. 5.3.5.
Крім того, встановлено, що матері позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12.12.2019 встановлена ІІ група інвалідності безтерміново, враховуючи довідку до акту огляду МСЕК серія 12ААБ № 4705298 від 13.12.2019.
Також за даними витягу з Резерв+ МОУ, що сформована 22.04.2025, вбачається, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, має відстрочку до 08.05.2025 на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, зазначено, що дані уточнені вчасно 17.02.2025.
Крім того, судом під час розгляду справи досліджено наданий відповідачем разом із відзивом Експертний висновок, який підготовлений співробітниками кафедри української мови та загального мовознавства ЧДТУ, відповідно до якого вбачається, що ними здійснювалось тлумачення слова «засоби» в розумінні Положення про Єдиний державний портал електронних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137, де визначено функціональні можливості Порталу Дія, а саме: «заповнення, завантаження і подання заяв та інших документів здійснюється за допомогою програмних засобів цього порталу» [se.diia.gov.ua]. Також зазначено, що під «засобами» варто розуміти не документи, а певні інструменти, механізми, технології. У зв'язку із чим, аналізуючи фразу «за умови підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія)», співробітники кафедри української мови та загального мовознавства ЧДТУ зробили висновок, що слово «засіб» у цьому контексті потрібно витлумачувати як інструменти, механізми, що підтверджують відповідні словникові статті.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча перше речення статті 2 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передусім закріплює доступ до початкового і середньої освіти, не існує непереборного поділу між вищою освітою та іншими рівнями освіти. Хоча дана стаття не покладає на держави-учасниці зобов'язання по створенню інститутів вищої освіти, будь-яка держава, що створює їх, зобов'язана забезпечити ефективне право на доступ до таких інститутів (Leyla Sahin v. Turkey, № 44774/98, § 136, 137, ЄСПЛ, від 10 листопада 2005 року).
Відповідно до ст.53 Конституції України кожен має право на освіту. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти врегульовано положеннями Закону України «Про освіту» та Закону України «Про вищу освіту».
У відповідності до ч. 1 ст.4 Закону України «Про вищу освіту» кожен має право на вищу освіту. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету/ кошти фізичних або юридичних осіб, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Абзацом 1 ч. 6 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що доктор філософії - це освітній і водночас науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра. Ступінь доктора філософії присуджується разовою спеціалізованою вченою радою закладу вищої освіти або наукової установи за результатами успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про вищу освіту» третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; власне бажання; переведення до іншого навчального закладу; невиконання індивідуального навчального плану; порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки, передбачені законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 46 Закону України «Про вищу освіту» порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, а також порядок надання їм академічної відпустки визначаються положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Поновлення та переведення здобувачів вищої освіти здійснюється з урахуванням вимог до вступників на відповідні освітні програми.
Відповідно до вимог ч. 1 розділу І «Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки» № 134 від 07.02.2024 визначено, що положення регулює порядок відрахування, переривання навчання, поновлення на навчання, переведення, надання академічної відпустки особам, які здобувають певний рівень вищої освіти у закладах фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти, наукових установах (далі - заклади вищої освіти), і поширюється на такі заклади вищої освіти всіх форм власності та сфер управління, що реалізують освітні (освітньо-професійні, освітньо-наукові, освітньо-творчі) програми (далі - освітні програми) за рівнями вищої освіти.
Частиною 1 розділу ІІ «Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки» № 134 від 07.02.2024 визначено підстави для відрахування здобувачів визначені частиною першою статті 46 Закону України «Про вищу освіту» та частиною шостою статті 42 Закону України «Про освіту».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про вищу освіту» законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», цього Закону та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Якщо міжнародними договорами України, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені національним законодавством, застосовуються правила міжнародних договорів. Права закладу вищої освіти, що визначають його автономію, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені іншими законами чи нормативно-правовими актами.
На виконання ч. 2 ст. 64 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 3, абз. 5 ч. 1 ст. 4, п.п. 22, абз. 1 п.п. 23 п. 2 розділ XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту», абз. 2 ч. 3 ст. 57-1 Закону України «Про освіту», ст. 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», абз. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», п. 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, 24 червня 2024 року Міністерством освіти та науки України був виданий наказ №910 «Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти у 2024 році» (далі - Наказ №910).
Відповідно до п. 1 ч. 1 наказу МОН України від 24.06.2024 № 910 «Про деякі особливості набуття та поновлення статусу здобувача вищої освіти у 2024 році» (в редакції чинній на час виниклих правовідносин) тимчасово до 01 січня 2025 року призупинено , зокрема, прийом заяв, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та вступником, та зарахування на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти та в асистентуру-стажування на денну або дуальну форми здобуття освіти за кошти фізичних та юридичних осіб (крім вступників з числа осіб, визначених частинами першою, третьою, п'ятою, шостою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за умови підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти).
Крім того, за редакцією цього наказу № 910 із змінами, які чинні з 21.01.2025, п. 1 ч.1 передбачено, що тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану в Україні призупинити прийом заяв, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та вступником та зарахування на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти та в асистентуру-стажування на денну або дуальну форми здобуття освіти за кошти фізичних та юридичних осіб (крім іноземців та осіб без громадянства за умови наявності державного визнання документа про освіту, на підставі якого здійснюється вступ).
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти» від 08.11.2024 не встановлює жодних обмежень прав громадян щодо здобуття вищої освіти, в тому числі і здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти, зокрема, у 2024 році.
Підставою для відрахування ОСОБА_1 здобувача вищої освіти першого року навчання (закінчення навчання - 31.08.2028) освітньо-наукового рівня денної форми навчання спеціальність 051, програма «Економіка», навчання за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осі) зі складу здобувачів вищої освіти згідно наказу № 39-с від 03.02.2025, стало порушення вимог до зарахування.
Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що його відрахування відбулося не у спосіб та не за підстав, встановлених законом, свідчить про порушення принципу правової визначеності та порушує його права на отримання вищої освіти.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив із того, що подавши відповідачу заяву про допуск до участі в конкурсному відборі на навчання разом із необхідними документами, пройшовши успішно конкурсний відбір, уклавши із відповідачем договір про навчання між закладом вищої освіти та позивачем, як вступником, був визнаний відповідачем таким, що повністю відповідає Правилам прийому до Черкаського державного технологічного університету у 2024 році, наслідком чого стало зарахування позивача з 01.09.2024 студентом 1 курсу денної форми навчання за освітньо-науковим ступенем доктора філософії за кошти фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується витягом з наказу ЧДТУ №387-с від 27.08.2024. Крім того, у зв'язку із такими юридично значимими діями відповідача, його ж дії щодо відрахування позивача з 03.02.2025, як здобувача вищої освіти першого року навчання освітньо-наукового рівня денної форми навчання (спеціальність 051 Економіка, освітньо-наукова програма «Економіка») на підставі наказу ЧДТУ №39-с від 03.02.2025, в основу якого покладено не протиправність дій позивача, а саме дії щодо зарахування, вчинені співробітниками відповідача, - свідчать про суперечливу поведінку Черкаського державного технологічного університету у цих спірних правовідносинах. В даному конкретному випадку відповідач діяв недобросовісно, всупереч своїй попередній поведінці, що і зумовлює застосування судом до спірних правовідносин доктрини venire contra factum proprium, дійшов правильного висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення.
Суд першої інстанції вірно встановив, що на час подання ОСОБА_1 заяви до ЧДТУ, він пройшов конкурсний відбір, уклав договір про навчання у закладі вищої освіти №033/24-04 від 10.08.2024 та був зарахований університетом студентом 1 курсу денної форми навчання за освітньо-науковим ступенем доктора філософії за кошти фізичних та/або юридичних осіб (наказ №387-с від 27.08.2024), правовий механізм підтвердження відповідного права здобувачем вищої освіти засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти, не функціонував з причин, що не залежали як від волі позивача, так і відповідача, відповідно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Черкаський державний технологічний університет правомірно зарахував позивача з 01.09.2024 студентом 1 курсу денної форми навчання за освітньо-науковим ступенем доктора філософії за кошти фізичних та/або юридичних осіб та вірно врахував, що при вступі у 2024 році до вищого навчального закладу ОСОБА_1 був неповнолітнім ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), то ним разом із заявою було подане до університету посвідчення про приписку до призовної дільниці і військово-обліковий документ, який був сформований засобами Резерв+, що визнається відповідачем, то, він повністю виконав норми чинного на той час законодавства України, що свідчить про правомірність його зарахування до вищого навчального закладу для здобуття третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
Крім того, колегія суддів наголошує, що на момент вступу ОСОБА_1 на навчання для здобуття третього рівня вищої освіти, він не досяг 25 річного віку, тому надав приймальній комісії разом з іншими документами саме військово-обліковий документ - приписне та паперовий примірник електронного військово-облікового документу з додатку «Резерв+», а додаток «Резерв +» є тим додатком, через який формується військово-обліковий документ в електронній формі, та свідчить, що особа виконала вимоги закону про мобілізацію та оновила дані у ТЦК. Вказані відомості були об'єктом перевірки приймальної комісії ЧДТУ, якою жодних порушень виявлено не було.
Доводи апеляційної скарги, що наданий позивачем з позовною заявою паперовий примірник електронного військово-облікового документу з додатку «Резерв+» має відмітку про його формування лише 22.04.2025, а дата оновлення такої інформації - 17.02.2025, що свідчить про те, що право на відстрочку відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» було отримано лише після відрахування позивача з навчального закладу, тому вимоги Наказу №910 щодо підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти, позивачем не виконано, відхиляються колегією суддів, оскільки згідно норм чинного законодавства, оформлення права на відстрочку здійснюється з 18 річного віку призовника, проте не є обов'язковою до досягнення особою 25 річного віку, проте по досягненню позивачем 25 річного віку, він уточнив свої облікові дані та оформив відстрочку відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тому на момент вступу до ЧДТУ у позивача була відсутня оформлена відстрочка на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», прете зазначене не свідчить про порушення позивачем вимог Наказу №910.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що на день прийому заяви від ОСОБА_1 про вступ до університету, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та позивачем, як вступником, та зарахування його на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти, правовий механізм підтвердження відповідного права засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Порталу Дія) або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиною державною електронною базою з питань освіти, не функціонував, тому, відповідно, позивач аж ніяк не міг надати до ЧДТУ підтвердження права на прийом його заяви, проведення конкурсного відбору, укладання договорів про навчання між закладом вищої освіти та вступником, та зарахування на навчання для здобуття третього (освітньо-наукового, освітньо-творчого) рівня вищої освіти з підстав, що не залежали від його волі.
Крім того, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що на час подання документів до приймальної комісії ЧДТУ, комісія мала сумніви щодо долучених доказів і зобов'язала позивача надати докази на підтвердження оформленої відстрочки, яку позивач відмовився надати.
Є необгрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції безпідставно зроблено висновки про незаконність Наказу №910, який не оскаржувався позивачем, а законність видачі МОН України такого наказу не була предметом спору і помилково визнано неможливим виконання позивачем його вимог, оскільки судом першої інстанції надано правову оцінку даному нормативно-правовому акту виключно у контексті обставин даної справи з приводу його застосування до спірних правовідносин, з якими повністю погоджується колегія суддів.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що в діях позивача вбачається умисел чи необережність, спрямована на уникнення виконання вимог Наказу № 910, так як під час розгляду справи такі доводи не знайшли свого об'єктивного підтвердження і скаржником не надано переконливих доказів про те, що в діях ОСОБА_1 вбачається умисна протиправна поведінка, яка полягала у свідомому поданні ним недостовірних даних.
Водночас, підставою для винесення наказу ЧДТУ № 39-с від 03 лютого 2025 року в частині відрахування позивача стали не дії чи бездіяльність позивача (подання недостовірних відомостей вступника), а саме дії комісії ЧДТУ щодо зарахування ОСОБА_1 на навчання, а потім, всупереч своїй попередній поведінці, дії по його відрахуванню, і як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку відповідач діяв недобросовісно, всупереч своїй попередній поведінці, що і зумовило необхідність застосування судом доктрини заборони суперечливої поведінки.
Таким чином, встановлені судом обставини та докази, що їх підтверджують, дають підстави суду для висновку про протиправність наказу Черкаського державного технологічного університету від 03.02.2025 №39-с у частині відрахування ОСОБА_1 зі складу здобувачів вищої освіти денної форми навчання, що навчаються за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, за спеціальність 051 Економіка, освітньо-науковою програмою «Економіка», а відповідно і про скасування оскаржуваного наказу у відповідній частині.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки право позивача на освіту було порушене відповідачем, так як позивач був відрахований зі складу здобувачів вищої освіти при відсутності підстав вважати, що його поведінка була неправомірною.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає , що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Оскільки суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України апеляційним судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Черкаського державного технологічного університету - залишити без задоволення.
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаського державного технологічного університету про визнання незаконним і скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко
/ повний текст постанови суду виготовлений 27 лютого 2026 року/